Бухоблік

Збір публічних пожертв суб’єктами господарювання: організаційні особливості, облік та оподаткування

Цього року набули популярності операції суб’єктів господарювання з публічного збору благодійних пожертв з метою подальшого передання особам, які її потребують. Розглянемо, чи мають право суб’єкти господарювання цим займатися, які особливості такої діяльності та її облікові нюанси.


Право суб’єкта господарювання займатися публічним збором благодійних пожертв

Основним регулюючим законодавчим актом є Закон про благодійність, який набрав чинності з 03.02.2013 р.

Згідно з п. 6 частини першої ст. 5 цього Закону благодійники спільно чи індивідуально можуть здійснювати один з видів благодійної діяльності, наприклад публічний збір благодійних пожертв тощо.

Причому публічним збором благодійних пожертв визнається добровільний збір цільової допомоги у формі коштів або майна серед невизначеного кола осіб, зокрема, з використанням засобів електронного зв’язку або телекомунікації для досягнення цілей, визначених цим Законом.

Благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону (частина перша ст. 6 Закону про благодійність). У свою чергу:

благодійник — дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності;

бенефіціар — набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи декількох благодійників для досягнення цілей, визначених цим Законом.

З наведеного випливає, що суб’єкти господарювання можуть займатися публічним збором благодійних пожертв. Адже, як ми з’ясували, вони:

  • по-перше, можуть бути благодійниками;
  • по-друге, благодійники можуть публічно збирати благодійні пожертви.

Організаційні особливості публічного збору пожертв

Організаційні особливості залежать від того, на чию користь особа (у нас — суб’єкт господарювання) та/або від чийого імені здійснює збір пожертв. Розглянемо три можливі варіанти.

І. Суб’єкт господарювання здійснює збір пожертв від імені благодійної організації (частина друга ст. 7 Закону про благодійність).

Для цього суб’єкт господарювання повинен мати нотаріально посвідчену довіреність керівника благодійної організації, яка, зокрема, має визначати цілі, місце і строк збору коштів або іншого майна (пожертв), а також порядок використання пожертв і порядок загального доступу до фінансових звітів благодійної організації.

У цьому разі довіреність має ознаки договору доручення. Правові особливості таких договорів регламентовано главою 68 (статті 1000 — 1010) Цивільного кодексу. За таких умов суб’єкт господарювання виступає повіреним, а благодійна організаціядовірителем. Повірений зобов’язується перед довірителем зібрати пожертви від його імені та на його користь.

ІІ. Суб’єкт господарювання здійснює публічний збір благодійних пожертв на користь благодійної організації від власного імені (частина третя ст. 7 Закону про благодійність).

За цієї ситуації має бути контракт (договір) про благодійну діяльність із зазначенням тієї самої інформації, як у довіреності керівника благодійної організації, яка складається у разі збору пожертв за першим варіантом. Крім того, контракт має визначати відповідальність сторін у разі порушення контракту (договору) або порядку використання пожертв.

Зазначений контракт має ознаки договору комісії, особливості укладення якого визначаються главою 69 (статті 1011 — 1028) Цивільного кодексу. Однак на відміну від договорів комісії договір про благодійну діяльність на здійснення публічного збору пожертв не передбачає оплатності (про це детальніше нижче).

ІІІ. Суб’єкт господарювання здійснює публічний збір благодійних пожертв від імені або на користь інших бенефіціарів (крім благодійних організацій) (частина четверта ст. 7 Закону про благодійність).

За цієї ситуації укладається контракт (договір) про благодійну діяльність з таким бенефіціаром або одним із його законних представників. Контракт (договір) має визначати, зокрема, цілі, місце і строк збору коштів або іншого майна, порядок їх цільового використання, обліку та звітності, а також відповідальність особи, яка здійснює публічний збір благодійних пожертв, перед бенефіціаром і благодійниками у разі порушення контракту (договору) або порядку використання таких пожертв.

Якщо збір пожертв здійснюється від імені бенефіціара, відповідний договір має ознаки договору доручення (перший варіант збору пожертв), якщо на користь бенефіціара — договору комісії (другий варіант збору пожертв).

ПРИКЛАД 1

Фізична особа потребує коштів для проведення лікування. Суб’єкт господарювання згоден допомогти зібрати необхідну суму грошей на лікування серед невизначеного кола осіб.

З чого почати?

У такому разі суб’єкт господарювання повинен укласти з фізичною особою або одним із його законних представників (приміром, з одним із батьків, якщо бенефіціар є дитиною) контракт (договір) про благодійну діяльність. Договір має визначати інформацію, наведену вище. Тільки після укладення договору можна фактично приступати до збору пожертв у тому місці, яке зазначено в договорі, та протягом строку, який в ньому зазначено. Надалі зібрані пожертви передаються бенефіціару (фізичній особі) чи його законному представнику.

Чи має наведена у довіреності/контракті інформація бути доступною для благодійників, які надають пожертви особам, що її збирають?

Наведемо спочатку норми Цивільного кодексу, які регламентують загальні особливості договорів пожертви.

Згідно з частиною першою ст. 729 цього Кодексу пожертвою є дарування нерухомих і рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, установленим частиною першою ст. 720 Цивільного кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву. Якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи — за рішенням суду.

Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням. Тобто особливістю пожертви є те, що вона надається на визначені цілі. Подібне зауваження містить і частина перша ст. 6 Закону про благодійність, яка визначає поняття благодійної пожертви. Причому в контексті Закону про благодійність такими цілями (сферами) можуть бути:

  • освіта;
  • охорона здоров’я;
  • екологія, охорона довкілля та захист тварин;
  • запобігання природним і техногенним катастрофам і ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим унаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах;
  • опіка та піклування, законне представництво та правова допомога;
  • соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності;
  • культура та мистецтво, охорона культурної спадщини;
  • наука і наукові дослідження;
  • спорт і фізична культура;
  • права людини і громадянина та основоположні свободи;
  • розвиток територіальних громад;
  • розвиток міжнародної співпраці України;
  • стимулювання економічного росту і розвитку економіки України та її окремих регіонів і підвищення конкурентоспроможності України;
  • сприяння здійсненню державних, регіональних, місцевих і міжнародних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україні;
  • сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.

Наприклад, якщо благодійник жертвує на лікування, то кошти мають піти тільки на лікування, а не, приміром, освіту чи спорт. Якщо благодійник жертвує на лікування, то він повинен знати, що кошти підуть на лікування. Причому він повинен знати, як перевірити це, адже якщо кошти пішли на інші цілі, то благодійник має право розірвати договір пожертви та вимагати її повернення.

Виходячи з наведених міркувань зазначена в довіреності/контракті інформація має бути доступною благодійникам.

Публічний збір пожертв здійснюється за плату чи безоплатно?

Благодійна діяльність — добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом про благодійність цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара. Водночас публічний збір благодійних пожертв згідно з п. 6 частини першої ст. 5 цього Закону є одним з видів благодійної діяльності. Таким чином, публічний збір пожертв не може здійснюватися за плату, адже не вважатиметься благодійною діяльністю, тобто публічний збір пожертв може здійснюватися тільки безоплатно.

Якому виду економічної діяльності згідно з КВЕД:2010 відповідає діяльність суб’єкта господарювання з публічного збору пожертв?

Згідно з Методологічними основами № 396 клас 82.99 «Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.» включає в тому числі діяльність організацій зі збору коштів на благодійні потреби, що їх здійснюють за винагороду або на основі контракту. Таким чином, суб’єкти господарювання, які планують здійснювати публічний збір благодійних пожертв мають зазначати код 82.99 «Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.» згідно з КВЕД:2010 у Реєстраційній картці на проведення державної реєстрації під час проходження процедури державної реєстрації. Надалі ці відомості містяться в Єдиному державному реєстрі. Якщо ж зазначеного коду там немає, слід внести зміни до відомостей про суб’єкта господарювання, які містяться у згаданому реєстрі. Для цього державному реєстратору подається Реєстраційна картка на внесення змін до відомостей про суб’єкта господарювання, із зазначенням нового коду — 82.99 «Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.».

Які є обмеження щодо публічного збору благодійних пожертв?

Дані обмеження наведено у частинах п’ятій — сьомій ст. 7 Закону про благодійність:

по-перше, не мають права здійснювати публічний збір благодійних пожертв особи, які:

перебувають на державній або іншій публічній службі;

діють від імені осіб, що перебувають на державній або іншій публічній службі;

по-друге, забороняється публічний збір благодійних пожертв:

на цілі, що суперечать законам України або порушують права третіх осіб;

у формі підакцизних товарів;

по-третє, положення про публічний збір благодійних пожертв застосовуються до публічного продажу майна від імені або на користь благодійних організацій (публічних торгів, конкурсів, аукціонів тощо).

Яку відповідальність передбачено для суб’єкта господарювання, що здійснюватиме публічний збір благодійних пожертв без наявності нотаріально посвідченої довіреності чи укладення договору про благодійну діяльність, або за інші порушення норм Закону про благодійність?

Згідно з частиною першою ст. 27 Закону про благодійність суб’єкти благодійної діяльності несуть цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства про благодійну діяльність у порядку, встановленому законом.

За порушення, наведені у запитанні, може настати цивільно-правова відповідальність суб’єкта господарювання згідно зі статтями 215 — 236 Цивільного кодексу. Приміром, відповідний правочин про благодійність можна вважати нікчемним (його недійсність встановлено законом) згідно з частиною другою ст. 215 Цивільного кодексу. Недійсний (нікчемний) правочин не створює юридичних наслідків і кожна зі сторін зобов’язана повернути іншій стороні все одержане.

Також такий правочин можна вважати вчиненим під впливом обману (ст. 230 Цивільного кодексу). Його недійсність визнається судом. У такому разі суб’єкт господарювання (порушник) зобов’язаний відшкодувати другій стороні (благодійникам) збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду.

Відсутність довіреності/контракту для суб’єкта господарювання спричинить несприятливі податкові наслідки, адже будуть підстави вважати все отримане в рамках публічного збору пожертв власністю такого суб’єкта з необхідністю включення їх вартості до складу податкових доходів.

Проведення публічного збору благодійних пожертв

Публічним збором благодійних пожертв визнається добровільний збір цільової допомоги у формі коштів або майна серед невизначеного кола осіб, зокрема, з використанням засобів електронного зв’язку або телекомунікації, для досягнення цілей, визначених цим Законом (частина перша ст. 7 Закону про благодійність).

Однак зі змісту цієї норми випливає, що тут йдеться власне про рекламний (інформаційний) аспект публічного збору пожертв. Тобто з метою публічного збору пожертв суб’єкт господарювання може звертатися з інформаційною (рекламною) інформацією до невизначеного кола осіб через Інтернет, телебачення, телефон тощо. Звісно, що це можуть бути і рекламні оголошення у ЗМІ, на рекламних щитах тощо. Інший досить поширений варіант — виділення у рахунку (чеку тощо) на оплату товарів (робіт, послуг), що продаються (виконуються, надаються) суб’єктом господарювання, окремого рядка «пожертва». Тоді покупець може сплатити по такому рахунку (чеку) не тільки власне вартість товару (робіт, послуг), а й додатково пожертву. Зібрані таким чином пожертви передаються бенефіціару.

Водночас механізм фактичного збору (отримання) пожертв Закон про благодійність не визначає, тому слід виходити із норм іншого спеціального законодавства.

Загалом такі пожертви суб’єкт господарювання може отримати від благодійників на власний банківський рахунок або ж у касу з подальшою передачею бенефіціару чи перерахувати на банківський рахунок бенефіціара.

Отримання пожертв у спеціальні скриньки

У скриньки для пожертв суб’єкт господарювання отримує готівку. Основним нормативним документом, який регулює операції суб’єктів господарювання з готівкою є Положення № 637. Таким чином, суб’єкти господарювання повинні дотримуватися норм цього Положення, в тому числі отримуючи готівку в скриньки для пожертв.

Згідно з п. 2.2 Положення № 637 підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Каса — приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів. Водночас під терміном «каса» для приватних підприємців мається на увазі місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів. Отже, будь-яке місце, де фізичні особи — підприємці здійснюють готівкові розрахунки, є касою в розумінні Положення № 637.

Готівкові розрахунки — платежі готівкою підприємств (підприємців) і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Згідно з п. 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має у той самий день оприбутковуватися (обліковуватися у касовій книзі або у КОРО, якщо розрахунки здійснюються із застосуванням РРО). Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Приймання готівки в касу проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Оприбуткування готівки — проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, КОРО.

Згідно з п. 4.1 Положення № 637 з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Водночас п. 4.2 цього Положення передбачено, що усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

З наведеного робимо такі висновки:

щодо юридичних осіб (підприємств) — отримати готівку як пожертву підприємство може тільки у власну касу, оформивши прибутковим касовим ордером. При цьому особі, яка надавала готівку як пожертву видається квитанція, що є відривною частиною прибуткового ордера, засвідчена відбитком печатки підприємства і головного бухгалтера чи іншого відповідального працівника. Такого способу отримання підприємством готівки, як через скриньки для пожертв, не передбачено ані Положенням № 637, ані іншими нормативними документами з питань готівкового обігу. Тобто підприємство не може отримувати грошові кошти у вигляді пожертв у скриньки, призначені для цього;

щодо фізичних осібпідприємців:

  • підприємці здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку;
  • оприбуткування готівки підприємцями — це проведення ними обліку готівки в книзі обліку доходів і витрат;
  • підприємці не ведуть касову книгу, а оприбуткування готівки здійснюють в книзі обліку доходів і витрат без оформлення касових ордерів;
  • форми відповідних книг для фізичних осіб — підприємців затверджено наказом № 481 (для тих, хто перебуває на загальній системі оподаткування) і наказом № 1637 (для тих, хто перебуває на спрощеній системі);
  • доцільно отримані пожертви записувати у графу 2 зазначених книг, де відображається дохід від підприємницької діяльності, а передання пожертв бенефіціарам — у графу 3 таких книг, де відображається сума повернених коштів за товари (роботи, послуги) або передоплати.

Тобто для фізичних осіб — підприємців не передбачено заборони приймати кошти пожертв у скриньки для пожертв. Однак зазначені кошти у день їх отримання слід відображати у відповідних книгах. Для того аби підтвердити приймання-передачу фізичною особою — підприємцем коштів у вигляді пожертви, благодійник має право вимагати у підприємця відповідний підтвердний документ. Таким документом може бути розписка, складена у довільній формі чи інший подібний документ. Це право випливає також і зі змісту поняття пожертви, яке ми розглянули вище — право контролювати використання пожертви за цільовим призначенням, повернути пожертву у разі її нецільового використання. Адже зрозуміло, якщо у благодійника не буде документа, який підтверджує передання коштів пожертви, стане не можливим довести як своє право контролювати використання пожертви, так і її повернення.

Насамкінець зупинимося на відповідальності суб’єктів господарювання за приймання коштів пожертви у скриньки для пожертв (стосується юридичних осіб) та за невідображення суми отриманих коштів пожертв у відповідних книгах (стосується як юридичних осіб, так і фізичних осіб — підприємців). Згідно з абзацом третім ст. 1 Указу № 436/95 за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки застосовуються санкції у вигляді штрафу у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Оподаткування і бухгалтерський облік

Податок на прибуток

Якщо у суб’єкта господарювання (підприємства) є довіреність від керівника благодійної організації для збору коштів чи договір про благодійність з бенефіціаром, отримані пожертви (кошти, майно) для підприємства є транзитними сумами, які належать бенефіціару, а не підприємству. Тому такі кошти не включаються до складу податкового доходу підприємства, аналогічно, як кошти або вартість майна, що надходять комісіонеру (повіреному, агенту тощо) в межах договорів комісії, доручення, консигнації та інших аналогічних цивільно-правових договорів (пп. 136.1.19 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу).

Якщо ж таких документів немає (довіреності або договору), отримані пожертви включаються до складу податкового доходу як безповоротна фінансова допомога (пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу).

Водночас у будь-якому разі суми переданих бенефіціару пожертв не включаються до складу податкових витрат.

Податок на додану вартість

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України. Визначення понять «постачання товарів» та «постачання послуг» наведено у підпунктах 14.1.191 та 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу відповідно.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій — не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 Податкового кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків і зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (п. 188.1 ст. 188 цього Кодексу).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Оскільки кошти, отримані у вигляді пожертв з метою подальшої передачі їх бенефіціару чи благодійній організації, не є оплатою вартості товарів/послуг, вони не включаються до бази оподаткування ПДВ.

Також нагадаємо, що згідно з пп. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу звільняються від оподаткування операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Податок на доходи фізичних осіб (якщо бенефіціаром виступає фізична особа)

Зібрані кошти пожертв передаються суб’єктом господарювання фізичній особі (бенефіціару). Для такої особи отримані кошти є доходом у вигляді безповоротної фінансової допомоги (пп. «ґ» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу).

Згідно з пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу безповоротна фінансова допомога — це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

У даному випадку суб’єкт господарювання, як податковий агент, за загальним правилом, із сум переданих коштів за рахунок бенефіціара має утримати ПДФО за ставкою 15 (17)% і перерахувати його до бюджету. У формі № 1ДФ така виплата відображається з ознакою доходу «126» як додаткове благо. Таким чином, бенефіціар отримує суму пожертви, зменшену на суму утриманого ПДФО.

Наведемо випадки, в яких передані кошти пожертви не обкладаються ПДФО:

  • кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування (пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 164 Податкового кодексу). До такого доходу у формі № 1ДФ застосовується ознака доходу «143»;
  • кошти цільової або нецільової благодійної допомоги, що надаються платнику податку згідно з пп. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 цього Кодексу, наприклад постраждалим унаслідок екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених згідно з Конституцією України зонами надзвичайної екологічної ситуації, у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України. У формі № 1ДФ виплачений дохід відображається з ознакою доходу «169». Благодійну допомогу, що надається на зазначені цілі, слід розподіляти через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ;
  • сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу, встановленого на 1 січня звітного року (пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу). У 2014 р. розмір такої суми становить 1710 грн. До доходу застосовується ознака доходу «169»;
  • цільова благодійна допомога, що надається резидентами — юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) згідно з пп. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу. У формі № 1ДФ виплачена допомога відображається з ознакою доходу «169».

Також слід зауважити, що згідно з пп. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу набувач цільової благодійної допомоги у вигляді коштів має право на її використання протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не більше 12 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту. Якщо цільова благодійна допомога у вигляді коштів не використовується її набувачем протягом такого строку та не повертається благодійнику до його закінчення, то такий набувач зобов’язаний включити невикористану суму такої допомоги до складу загального річного оподатковуваного доходу та сплатити відповідний податок.

Водночас згідно з пп. 170.7.6 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу набувач цільової благодійної допомоги має право звернутися до контролюючого органу з поданням щодо продовження строку використання такої цільової благодійної допомоги з наведенням обставин, які свідчать про неможливість її повного використання у наведені строки, а керівник такого контролюючого органу має право прийняти рішення про таке продовження.

Бухгалтерський облік

У разі наявності довіреності благодійної організації чи договору з бенефіціаром зібрана благодійна пожертва у вигляді коштів чи майна відображається бухгалтерським записом Дт 301 «Готівка в національній валюті» (311 «Поточні рахунки в національній валюті», 28 «Товари») Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Утримання ПДФО — Дт 685 Кт 641 «Розрахунки за податками». Передання бенефіціару чи благодійній організації — Дт 685 Кт 301 (311, 28).

Якщо довіреності чи договору немає, то отримання коштів відображають бухгалтерським записом — Дт 301 (311, 28) Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності»; утримання ПДФО — Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності» Кт 641; передача бенефіціару чи благодійній організації — Дт 949 Кт 301 (311, 28).

ПРИКЛАД 2

Підприємство — платник податку на прибуток і ПДВ при продажу товарів окремим рядком у рахунку на оплату виділяє реквізити для благодійної пожертви, яку просить оплатити покупців своїх товарів. Зібрану суму пожертв підприємство планує перерахувати благодійній організації для придбання медичного обладнання, яке в подальшому передадуть лікарні. З благодійною організацією укладено договір про благодійну діяльність, у якому обумовлено всі суттєві аспекти публічного збору благодійних пожертв.

Продано товарів на суму 60 000 грн. (в тому числі ПДВ — 10 000 грн.), їх собівартість — 40 000 грн. Окрім оплати за товари на рахунок надійшло 5000 грн. пожертв, які було перераховано благодійній організації.

Бухгалтерський та податковий облік підприємства розглянемо у таблиці.

Бухгалтерський та податковий облік підприємства


з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дебет

Кредит

Сума, грн.

Доходи

Витрати

1

Відображено дохід від реалізації товарів

361

702

60 000

50 000

2

Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ
при реалізації товарів

702

641

10 000

3

Віднесено на фінансові результати підприємства дохід від продажу

702

791

50 000

4

Відображено собівартість реалізованих товарів

902

28

40 000

40 000

5

Віднесено на фінансові результати собівартість реалізації

791

902

40 000

6

Отримано оплату від покупців:

в частині вартості товарів

як добровільна пожертва

311

361

60 000

685

5000

7

Перераховано благодійній організації кошти зібраної пожертви

685

311

5000

«Гарячі лінії»

Дата: 2 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00