Новини
Тема: Трансфертне ціноутворення

Визначення звичайної ціни у контрольованих операціях згідно з Перехідними положеннями Податкового кодексу

Відповідно до п. 21 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу для цілей оподаткування операцій з імпорту/експорту окремих товарів встановлено особливий порядок визначення ціни у контрольованих операціях.

Такий порядок запроваджено тимчасово, до 01.01.2018 р., при здійсненні платниками податків експортно-імпортних операцій з особами-нерезидентами (незалежно від наявності/відсутності пов’язаності), якщо виконується хоча б одна з таких умов:

контрагент зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні (перелік затверджено розпорядженням № 1042-р);

контрагент сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні.

У Перехідних положеннях наведено вичерпний перелік товарних позицій згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), які підпадають під дію окремих правил визначення звичайної ціни. Для наочності цей перелік наведено нижче у таблиці.

Найменування товарів

Код УКТ ЗЕД

До складу входять, зокрема:

Зернові культури

1001 — 1008

Пшениця, ячмінь, кукурудза, жито, просо, рис

Жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження

1501 — 1522

Олія соняшникова, олія пальмова, маргарин,

жир рослинний

Руди, шлак і зола

2601 — 2621

Руди та концентрати титанові, мідні, цирконієві; шлак та залишки виробництва (чорних металів)

Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні

2701 — 2716

Вугілля кам’яне, дизельне паливо, бензин, мастила, електроенергія

Продукти неорганічної хімії: неорганічні або органічні сполуки дорогоцінних металів, рідкісноземельних металів, радіоактивних елементів або ізотопів

2801 — 2853

Аміак безводний, оксиди титану, вуглець, азотна кислота, оксиди марганцю

Органічні хімічні сполуки

2901 — 2942

Кислота оцтова синтетична, розчинник, соняшниковий фосфатидний концентрат

Чорні метали

7201 — 7229

Заготовка стальна, прокат плоский стальний, сталеві сляби, пруток кований, арматура, чавун у чушках

Вироби з чорних металів

7301 — 7326

Труби сталеві, рейки стальні для залізниці, гвинти, болти, гайки

 

Відповідно до Перехідних положень існує два методи (правила) визначення звичайної ціни на ці товари, а саме:

  • метод І — порівняння ціни товарів у контрольованій операції з біржовими котируваннями (якщо товари котируються на біржі) та згідно з довідковими цінами, опублікованими у спеціалізованих комерційних виданнях (якщо товари не котируються на біржі), зменшеними не більше ніж на 5% у разі реалізації товарів або збільшеними не більше ніж на 5% у разі їх придбання;
  • метод ІІ — за методами визначення ціни у контрольованих операціях, передбаченими ст. 39 Податкового кодексу, з обов’язковим наданням копій контрактів (договорів) між контрагентом платника податків за контрольованою -операцією та подальшим отримувачем товарів, який не є пов’язаною особою такого контрагента та/або платника податків (копії контракту з першою непов’язаною особою в ланцюзі перепродажу). Виходячи з положень Податкового кодексу, застосування методу ІІ можливе у разі виявлення невідповідності ціни у контрольованій операції рівню звичайних цін, визначених за методом І.

У Перехідних положеннях не згадується про вартісний критерій контрольованих операцій, встановлений пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу. Водночас зміни, які внесено до цього Кодексу Законом № 408 та, зокрема, до Перехідних положень, стосуються трансфертного ціноутворення, яке поширюється виключно на операції, визнані відповідно до ст. 39 Податкового кодексу контрольованими. Крім того, у постанові № 749 та розпорядженні № 865-р, прийнятих Кабінетом Міністрів України згідно з нормами Перехідних положень, встановлено їх сферу застосування — для цілей трансфертного ціноутворення.

Таким чином, особливий порядок визначення ціни в експортно-імпортних операціях платника податків згідно з нормами Перехідних положень застосовується виключно до операцій, які визнано відповідно до ст. 39 Податкового кодексу контрольованими, тобто їх загальна сума з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 млн. грн. (без урахування ПДВ) за відповідний календарний рік.

Розглянемо детальніше, коли та як може застосовуватися кожен із цих методів та в чому полягає право та можливість платника податків застосувати той чи інший метод згідно з Перехідними положеннями.

 

Довідково

Біржові товари (іноді «коммодіті» або «коммодітіз» від англ. «сommodity»)товари, які активно перепродаються на організованих ринках. Особливістю таких товарів є стандартність споживчих властивостей, взаємозамінність, можливість збереження та транспортування, розподілу на партії.

Зазвичай основна торгівля такими товарами концентрується на товарних біржах, у тому числі у формі товарних деривативів. Велика частина біржових товарів це сировина.

Важливою особливістю біржових товарів є механізм ціноутворення. На біржі формуються умови, близькі до ідеальної конкуренції. Ціна на такі товари залежить насамперед від глобального попиту та пропозицій.

На сьогодні на товарних біржах у світі продається близько 100 найменувань біржових товарів. На їх частку припадає майже 20% міжнародної торгівлі. Ці товари можна умовно об’єднати в такі групи:

  • енергетична сировина: нафта, дизельне паливо, бензин, мазут, пропан;
  • кольорові і дорогоцінні метали: мідь, алюміній, свинець, цинк, олово, нікель, золото, срібло, платина тощо;
  • зернові: пшениця, кукурудза, овес, жито, ячмінь, рис;
  • олійні та продукти їх переробки: льняне і бавовняне насіння, соя, боби, соєва олія, соєвий шрот;
  • живі тварини і м’ясо: велика рогата худоба, живі свині, бекон;
  • харчосмакові товари: цукор-сирець, цукор рафінований, кава, какао-боби, картопля, рослинні масла, прянощі, яйця, концентрат апельсинового соку, арахіс;
  • текстильна сировина: бавовна, джут, натуральний і штучний шовк, мита вовна та ін.;
  • промислова сировина: каучук, пиломатеріали, фанера, сірчана кислота.

(За матеріалами Вікіпедії: http://ru.wikipedia.org/wiki)

 

Крок перший: біржові або небіржові товари

Насамперед платник податків, що здійснює контрольовану операцію, критерії якої відповідають нормам Перехідних положень, повинен з’ясувати, чи котирується товар його зовнішньоекономічної операції на біржі. Якщо це біржовий товар, для розрахунку рівня звичайної ціни використовуються відповідні біржові котирування.

Перехідні положення не обмежують платника податків у виборі біржі та біржових котирувань певних бірж. Водночас для дотримання основного принципу трансфертного ціноутворення — принципу «витягнутої руки» вибір біржових котирувань як результатів біржових операцій та біржі, на якій вони проводились, повинен здійснюватись із врахуванням умов зіставності, викладених у пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу, зокрема у підпунктах 39.2.2.5 та 39.2.2.9.

У разі якщо товар, що є предметом зовнішньоекономічної операції, не є біржовим, використовуються довідкові ціни, опубліковані у спеціалізованих комерційних виданнях.

Перелік таких спеціалізованих комерційних видань затверджено розпорядженням № 865-р («Вісник» № 6/2014, стаття «Імплементація норм трансфертного ціноутворення в українське податкове законодавство»).

Зокрема, це:

  • щомісячний інформаційний бюлетень ДП «Держзовнішінформ» — «Огляд цін українського та світового товарних ринків»;
  • інформаційно-аналітичний продукт ДП «Держзовнішінформ» — «Товарний монітор. Україна»;
  • інформаційно-аналітичний продукт ДП «Укрпромзовнішекспертиза» — «Дайджест цін товарів на світових ринках»;
  • щотижневе видання ДП «Укрпромзовнішекспертиза» — «Рынок стали: аналитика, прогнозы, сценарии»;
  • журнал ДП «СВЦ Міндоходів України» — «Вісник Міністерства доходів і зборів України»;
  • офіційний сайт Мінагрополітики України (http://www.minagro.gov.ua/).

Для розрахунку рівня звичайної ціни використовуються біржові котирування та довідкові ціни щодо операцій, здійснених протягом того самого періоду часу, що й контрольована операція: тобто безпосередньо на дату здійснення контрольованої операції або на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату (тобто на найближчу до або після дати здійснення контрольованої операції дату). Водночас, як уже зазначалося, повинна оцінюватись та забезпечуватись зіставність комерційних і фінансових умов таких операцій відповідно до пп. 39.2.2.5 пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу (в окремих випадках зіставність обсягів та умов поставки може мати пріоритет над використанням ціни операції на найближчу дату).

Якщо постачання товарів здійснюється на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту, використовуються біржові котирування та довідкові ціни на момент укладання такого контракту.

На практиці можуть виникати ситуації, коли у платника податків немає можливості здійснити розрахунок рівня звичайної ціни відповідно до Перехідних положень у зв’язку з відсутністю біржових котирувань або довідкових цін у спеціалізованих комерційних виданнях. При застосуванні Перехідних положень можна спрогнозувати чотири варіанти розвитку подій (див. схему).

 

У наведеній схемі є лише два варіанти (1 та 3), які регламентовано Перехідними положеннями та передбачають проведення розрахунку звичайної ціни. Після здійснення розрахунку та в разі виявлення платником податків невідповідності ціни контрольованої операції звичайній ціні платник податків має право прийняти рішення або про самостійне коригування податкових зобов’язань (далі — Дія 1), або про використання методів визначення ціни, передбачених ст. 39 Податкового кодексу (далі — Дія 2).

Детальніше щодо виконання Дії 1 та Дії 2 йдеться у кроках 4 та 5.

Водночас положеннями Податкового кодексу не регламентовано дії платників податків у випадку варіантів 2 та 4. Вважаємо, що в такому разі необхідно застосовувати логіку та процедуру, закладені в Дії 2. Однак для реалізації цього підходу платник податків зобов’язаний довести контролюючому органу, що котирування на відповідні товари та інформація у спеціалізованих комерційних виданнях відсутні.

Крок другий: розрахунок звичайної ціни

Відповідно до Перехідних положень та з урахуванням постанови № 749 для всіх товарних позицій застосовується максимально можливе відхилення ціни: 5% при реалізації та придбанні.

Тобто під час реалізації товарів (експорту) або придбання товарів (імпорту) звичайною ціною зовнішньоекономічної операції буде ціна, розрахована таким чином:

 

 

Реалізація товарів (експорт)

Придбання товарів (імпорт)

Товари, які котируються на біржі

ЗЦ = (БЦ — БЦ х 5%)

ЗЦ = (БЦ + БЦ х 5%)

Товари, які не котируються на біржі

ЗЦ = (ДЦ — ДЦ х 5%)

ЗЦ = (ДЦ + ДЦ х 5%)

 

де ЗЦ — звичайна ціна, БЦ — біржова ціна, ДЦ — довідкова ціна із спеціалізованих комерційних видань.

Відповідно до абзацу другого пп. 2 пп. 21 Перехідних положень якщо у джерелах інформації містяться відомості про діапазон/інтервал цін, для визначення звичайної ціни застосовується максимальне значення діапазону/інтервалу — у разі придбання товарів та/або мінімальне значення діапазону/інтервалу — у разі реалізації товарів.

 

Розглянемо на прикладах розрахунок рівня звичайної ціни для відповідного товару.

Приклад 1. Фірма «А» (Україна) реалізує фірмі «R» (Швейцарія) олію соняшникову нерафіновану (код згідно з УКТ ЗЕД 1512). Ціна за контрактом6300 грн. за 1 т на умовах FOB «Южный».

На дату здійснення операції біржова ціна на цей товар становила 6680 — 6710 грн./т (min-max) FOB порти Чорного моря (операції із зіставними за обсягами та умовами поставок партіями товару).

Звичайною ціною на олію соняшникову нерафіновану для операції з експорту товарів між фірмою «А» та фірмою «R» вважатиметься ціна 6346 грн./т (6680 грн./т – 6680 грн./т х 5% = 6346 грн./т).

Приклад 2. Фірма «Б» (Україна) реалізує фірмі «N» (Кіпр) кукурудзу фуражну (код за УКТ ЗЕД 1005). Ціна згідно з контрактом1450 грн. за 1 т на умовах FOB Миколаїв.

На дату здійснення операції біржова ціна на цей товар становила 1480 — 1500 грн./т (min-max) FOB порти Чорного моря (операції із зіставними за обсягами та умовами поставок партіями товару).

Звичайною ціною на кукурудзу фуражну для операції з експорту товарів між фірмою «Б» та фірмою «N» вважатиметься ціна 1406 грн./т (1480 грн./т – 1480 грн./т х 5% = 1406 грн./т).

Приклад 3. Фірма «В» (Україна) придбаває у фірми «S» (Беліз) сталевий прокат холоднокатаний в рулонах, марка сталі«ст3сп», розмір1,5 х 1150 мм (код за УКТ ЗЕД 7209). Ціна згідно з контрактом9000 грн. за 1 т, на умовах поставки DAP  Соловей, кордон РосіяУкраїна.

Відповідно до інформації з «Дайджесту цін товарів на світових ринках» ДП «Укрпромзовнішекспертиза» рівень цін на холоднокатані рулони товщиною 1 — 3 мм (код за УКТ ЗЕД 7209) на дату здійснення операції становив 6726 — 8721 грн./т (min-max), DAP (DAF) кордон Росія — Україна (операції із зіставними за обсягами та умовами поставок партіями товару).

Звичайною ціною на прокат холоднокатаний в рулонах, марка сталі — «ст3сп», розмір — 1,5 х 1150 мм для операцій з імпорту товарів між фірмою «В» та фірмою «S» вважатиметься ціна 9157 грн./т (8721 грн./т + 8721 грн./т х 5% = 9157 грн./т).

Приклад 4. Фірма «Г» (Україна) придбаває у фірми «Z» (Британські Віргінські Острови) вугільний концентрат марки «Ж» (код за УКТ ЗЕД 2701). Ціна згідно з контрактом1881 грн. за 1 т, на умовах поставки DAP (DAF) кордон РосіяУкраїна.

Відповідно до «Дайджесту цін товарів на світових ринках» ДП «Укрпромзовнішекспертиза» ціна на вугільний концентрат марки «Ж» (код за УКТ ЗЕД 2701) виробництва Росія при імпорті в Україну на дату здійснення операції становила 1710 – 1767 грн. за 1 т (min-max), на умовах поставки DAP (DAF) кордон Росія — Україна (операції із зіставними за обсягами та умовами поставок партіями товару).

Звичайною ціною на вугільний концентрат марки «Ж» для операції з імпорту товарів між фірмою «Г» та фірмою «Z» вважатиметься ціна 1855 грн./т (1767 грн./т + 1767 грн./т х 5% = 1855 грн./т).

Крок третій: порівняння звичайної та контрактної ціни

Здійснивши розрахунок звичайної ціни, платник податків має порівняти її із ціною товару у зовнішньоекономічній контрольованій операції.

За результатами порівняння може скластися два варіанти:

 

І варіант

ІІ варіант

Реалізація товарів (експорт)

Ціна дорівнює або є вищою за звичайну ціну

Ціна є нижчою за звичайну ціну

Придбання товарів (імпорт)

Ціна дорівнює або є нижчою за звичайну ціну

Ціна є вищою за звичайну ціну

Приклад розрахунку

Див. приклади 2 та 3

Див. приклади 1 та 4

Результат порівняння

Позитивний

Негативний

 

Умовно можна вважати, що результати І варіанта є позитивними для платника податків, оскільки ціна його операції вважається такою, яка відповідає рівню ринкових цін. Перехідні положення не регламентують подальші дії платника податків у такому випадку. Тому для такої операції платник податків у графі 24 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про контрольовані операції (далі — Звіт), затвердженого наказом № 669, проставляє код методу визначення ціни у контрольованих операціях — «306» та у разі надходження запиту від Міндоходів України на подання документації про контрольовані операції (пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу) зазначає в документації розрахунок та джерела інформації, які ним використовувались.

У разі якщо результати порівняння відповідають ІІ варіанту, Перехідні положення надають можливість платнику податків обрати одну з двох дій:

  • самостійно скоригувати податкові зобов’язання (Дія 1);
  • використати методи згідно зі ст. 39 Податкового кодексу (Дія 2).

Крок четвертий: самостійне коригування податкових зобов’язань (Дія 1)

Якщо за результатами порівняння ціна товару у контрольованій операції є нижчою за звичайну ціну (у разі реалізації товарів) та/або вищою за звичайну ціну (у разі придбання товарів), платник податків має право самостійно визначити та сплатити податкове зобов’язання виходячи із звичайної ціни, що визначається за правилами, наведеними вище.

При цьому такі коригування та сплату податкових зобов’язань платник податків повинен здійснити не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, тобто не пізніше граничного строку для подання Звіту.

Приклад 5. У прикладі 1 фірма «А» (Україна) має визначити та сплатити податкові зобов’язання виходячи із звичайної ціни 6346 грн./т відносно договірної ціни 6300 грн./т.

У прикладі 4 фірма «Г» (Україна) має визначити та сплатити податкові зобов’язання виходячи із звичайної ціни 1855 грн./т відносно договірної ціни 1881 грн./т.

Слід зауважити, що під час визначення податкових зобов’язань за правилами ст. 39 Податкового кодексу при здійсненні контрольованих операцій з нерезидентами, що мають офшорний статус, необхідно враховувати також вимоги п. 161.2 ст. 161 Податкового кодексу.

У разі проведення самостійного коригування не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, платник податків повинен подати до Міндоходів України копії первинних документів, що підтверджують здійснення контрольованої операції. Зокрема, це договір, специфікації, митні декларації, товарно-транспортні накладні, інвойс, документ, що підтверджує відвантаження та/або отримання товарів. Крім того, зазначається джерело інформації про правильність визначення звичайної ціни (згідно з положеннями пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу). Такі документи надаються платником податків до контролюючого органу, в якому він перебуває на обліку.

 

Довідково

Наказом № 872 затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, у якій для відображення коригувань доходів та витрат для цілей трансфертного ціноутворення відповідно до ст. 39 Податкового кодексу існує окремий додаток ТЦ і внесено нові рядки у додатках IД, IВ та ЦП

 

При цьому платник податків, який здійснив самостійне коригування, звільняється від сплати штрафних (фінансових) санкцій та/або пені.

Платник податків, котрий самостійно визначив та сплатив податкове зобов’язання виходячи із вимог Перехідних положень, у графі 24 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту проставляє код методу визначення ціни у контрольованих операціях — «306», а у графі 26 зазначає ціну, за якою відповідну операцію відображено в податковому обліку платника податків після проведення самостійного коригування (тобто яка відповідає розрахованій звичайній ціні).

Крок п’ятий: використання методів ціноутворення (Дія 2)

У разі якщо платник податків не бажає самостійно визначати та сплачувати податкове зобов’язання виходячи із рівня звичайної ціни, він має право застосувати положення ст. 39 Податкового кодексу з використанням будь-якого з передбачених ними методів для обґрунтування застосованої договірної ціни.

Але скориставшись таким правом, платник податків повинен, крім виконання загальних вимог зазначеної статті, надати контролюючому органу копії контрактів (договорів) між своїм контрагентом за зовнішньоекономічною операцією та подальшим отримувачем товарів, який не є пов’язаною особою платника податків та/або його контрагента за контрольованою операцією.

Перехідними положеннями не визначено, в який термін ці документи повинні бути надані до контролюючого органу. Вважаємо, що копії таких контрактів (договорів) платнику податків доречно надати не пізніше граничного строку для подання Звіту, тобто до 1 травня року, наступного за звітним. У 2014 р. — до 1 жовтня (Закон № 1260).

Приклад 6. У прикладі 1 фірма «А» (Україна) реалізувала фірмі «R» (Швейцарія) олію соняшникову нерафіновану (код за  УКТ ЗЕД 1512). Фірма «R» (Швейцарія) опосередковано володіє 30% корпоративних прав фірми «А» (Україна), і таким чином є з нею пов’язаною особою відповідно до пп. 1 абзацу третього пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

Ціна олії соняшникової нерафінованої у контрольованій операції (6300 грн./т) є меншою за звичайну ціну (6346 грн./т), визначену згідно з Перехідними положеннями.

Фірма «А» (Україна) прийняла рішення не проводити самостійне коригування та не сплачувати податкові зобов’язання, розраховані відповідно до рівня звичайної ціни, та для обґрунтування відповідності ціни контрольованої операції рівню звичайної ціни застосувала метод чистого прибутку.

Фірма «R» (Швейцарія) перепродає олію, придбану у фірми «A» (Україна), фірмі «Н» (Індія), яка не є пов’язаною особою з фірмою «А» та фірмою «R».

Фірма «A» (Україна) для обґрунтування відповідності ціни контрольованої операції рівню звичайної ціни повинна надати контролюючому органу копію контракту між фірмою «R» (Швейцарія) та фірмою «Н» (Індія).

Під час заповнення Звіту про контрольовані операції у графі 24 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту фірма «А» (Україна) проставляє коди методів визначення ціни у контрольованих операціях«306, 304».

Необхідно звернути увагу, що на більшість товарів, зазначених у Перехідних положеннях, наявна цінова інформація в джерелах інформації, які використовуються для визначення ціни в контрольованих операціях за пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу. Тому платник податків у разі використання методів ціноутворення згідно із цією статтею (Дія 2) відповідно до норм Перехідних положень повинен бути особливо уважний до дотримання вимог пп. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу щодо пріоритетного застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу).

Податковий контроль

На підставі поданих платником податків документів, а саме:

  • для Дії 1 (самостійне коригування податкових зобов’язань) — договір, специфікації, митні декларації, товарно-транспортні накладні, інвойс, документ, що підтверджує відвантаження та/або отримання товарів, та дані щодо джерела інформації про правильність визначення звичайної ціни (згідно з пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу);
  • для Дії 2 (використання методів ціноутворення згідно зі ст. 39 Податкового кодексу) — копії контрактів (договорів) між контрагентом зовнішньоекономічної операції та подальшим отримувачем товарів,

а також наданих платником податку Звіту та документації відповідно до пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 цього Кодексу Міндоходів України проводить моніторинг цін у контрольованих операціях.

У разі якщо за результатами моніторингу буде встановлено, що платник податків:

  • самостійно не визначив податкове зобов’язання відповідно до Перехідних положень;
  • не надав для обґрунтування відповідності ціни контрольованої операції рівню звичайної ціни копії контрактів (договорів) між своїм контрагентом за зовнішньоекономічною операцією та подальшим отримувачем товарів,
  • територіальний орган Міндоходів України має право визначити податкове зобов’язання платника податків самостійно.

Схематично алгоритм застосування Перехідних положень для визначення звичайних цін можна відобразити таким чином:

 

Звертаємо увагу на те, що норми Перехідних положень мають пріоритет над загальними нормами ст. 39 Податкового кодексу. Тому платники податків, які здійснюють операції з імпорту/експорту товарів, товарні позиції яких визначено цими Перехідними положеннями та контрагентами за якими є нерезиденти, зазначені у пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу, до 01.01.2018 р. для цілей оподаткування таких операцій повинні застосовувати норми саме Перехідних положень.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42