Єдиний податок

Реалізація вугілля платниками єдиного податку

Розглянемо, чи можуть суб’єкти господарювання — платники єдиного податку здійснювати реалізацію кам’яного та бурого вугілля та виробів із них.


Згідно з пп. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу добування корисних копалин — це сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини.

Підпунктом 14.1.91 вищезазначеного пункту визначено, що корисні копалини — це природні мінеральні утворення органічного та неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

Первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничодобувного підприємства включає сукупність операцій зі збирання, дроблення або мелення, сушки, класифікації (сортування), брикетування, агломерації, за винятком агломерації руд з термічною обробкою, та збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їхнього агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), а також може включати переробні технології, які є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм) (пп. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Мінеральна сировина — це товарна продукція гірничодобувного підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобутку корисних копалин, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів.

Не належать до мінеральної сировини речовини, які виникають у результаті фізико-хімічної переробки видобутої корисної копалини або продуктів її первинної переробки.

Згідно з п. 263.3 ст. 263 Податкового кодексу види видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначаються платником відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів і послуг з урахуванням затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях і місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції.

Відповідно до п. 2 Класифікації № 432 корисні копалини — це природні мінеральні утворення органічного та неорганічного походження у надрах, на поверхні землі, у джерелах вод і газів, на дні водоймищ, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, а мінеральна сировина — це корисна копалина, видобута та перероблена на товарну продукцію гірничого виробництва.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регламентуються главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу. Відповідно до пп. 5 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 цього Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

Згідно з Переліком № 827 до копалин загальнодержавного значення належить, зокрема, кам’яне та буре вугілля.

Отже, суб’єкти господарюванняплатники єдиного податку не мають права здійснювати реалізацію кам’яного та бурого вугілля та виробів із них.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42