Інтерв’ю

Міністр фінансів України Олександр ШЛАПАК: «Оподаткування має бути об’єктивним та ефективним»

За умов, коли Україна опинилася в не тільки фізично, а й фінансово знекровленому стані, у питанні забезпечення її життєдіяльності значну роль відіграють дії профільного міністерства. Про те, наскільки вдається «зводити дебет з кредитом», а також про анонсовану урядом податкову реформу «Вісник» поспілкувався з Міністром фінансів України Олександром ШЛАПАКОМ.


В. — Олександре Віталійовичу, за повідомленням Держказначейства України, попри збільшення витрат бюджету на потреби армії, надходження до нього зростають. Яка частка з них припадає на так званий інфляційний податок?

О. В. — Суттєва, оскільки індекс споживчих цін за січень — червень 2014 року становить 105,8% до відповідного періоду минулого року (за даними Держкомстату), при тому що надходження платежів від податкових і митних органів за січень — травень 2014 року залишилися на рівні року минулого.

Це також свідчить про проблеми в адмініструванні бюджетоформуючих податків, зокрема податку на додану вартість. Неефективна боротьба з «податковими ямами» та «майданчиками» призводить до втрат щодо одного з основних бюджетоутворюючих джерел доходів бюджету. За підсумками першого півріччя 2014 року збір ПДВ зменшився на 5,2% порівняно з відповідним періодом року минулого.

В.Незважаючи на анексію Криму, в дохідну частину держбюджету закладено надходження від Автономії. Чи плануєте коригувати головний кошторис країни, щоб прибрати цей рядок?

О. В. — Наприкінці березня було внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік». З огляду на ситуацію, що склалася на той момент, Міністерство фінансів не враховувало в дохідній частині державного бюджету надходження від тимчасово окупованої території України — АР Крим та м. Севастополя.

Водночас у квітні Бюджетний кодекс України доповнено статтею 671, якою визначено особливості взаємовідносин державного бюджету з бюджетами Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Відтак доходи, що сплачуються (перераховуються) на території АР Крим і м. Севастополя, зараховуються в повному обсязі до бюджету Автономії. Ці зміни поширюються на правовідносини, які виникли з 18 березня 2014 року.

В.У пресі та на інших дискусійних майданчиках часто спекулюють на темі збору податків наперед, хоча з 2013 року обов’язок підприємств щомісяця авансом перераховувати до бюджету 1/12 частину податку на прибуток закріплено законодавчо. Що маєте намір робити, аби припинити здіймання зайвих хвиль навколо діяльності Державної фіскальної служби України?

О. В. — Є загальноприйнята європейська практика, яка дає можливість зменшити кількість контактів представників бізнесу з податковою службою. З такою метою в Україні було запроваджено процедуру, коли підприємці щомісяця наперед (авансом) сплачують 1/12 частину податку, нарахованого за минулий рік. Це дає змогу спростити процедури адміністрування податку.

Проте визначення «збір податків наперед» у даному випадку не є доречним, оскільки податок нараховується і сплачується за поточний місяць діяльності платника податку. А термін «авансовий внесок» застосовується через те, що для спрощення документообігу в 2013 році запроваджено подання річної податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Слід також зауважити, що сплату щомісячних авансових внесків передбачено для платників податку, у яких доходи перевищують 10 млн.  грн. Представники малого й середнього бізнесу та новостворені підприємства таких платежів не сплачують.

Запровадження системи авансових платежів та зменшення прибутків підприємств у 2013 році призвело до зростання переплат. За результатами минулого року задекларовано для сплати в бюджет податку на прибуток підприємств на 10,5 млрд. грн. менше, ніж сплачено протягом року авансовими внесками. Як наслідок, зростання суми переплати з податку станом на 01.04.2014 р. становило 10,8 млрд.  грн. При неврахуванні цього фактора реальний приріст переплат становив лише 0,3 млрд.  грн.

В.На яких основних напрямах, на Вашу думку, варто зосередитися при підготовці нової редакції Податкового кодексу?

О. В. — Система оподаткування має бути об’єктивною та ефективною. Необхідно максимально скоротити кількість податків, спростити їх адміністрування через розширення бази оподаткування — це сприятиме економічному розвитку. Водночас потрібно створити такі умови, щоб органи місцевого самоврядування були зацікавлені в економічному розвитку регіонів. А це можливо зробити шляхом спрямування частини загальнодержавних податків і зборів до місцевих бюджетів. Усі ці аспекти визначено дорученням Прем’єр-міністра України від 05.04.2014 р. № 12189/0/1-14.

З метою розробки комплексу пропозицій щодо удосконалення податкового законодавства Міністерством фінансів створено 9 робочих груп за відповідними напрямами: «Адміністрування податків і зборів», «Податок на прибуток підприємств», «Податок на доходи фізичних осіб», «Податок на додану вартість», «Акцизний податок», «Рентні платежі», «Місцеві податки і збори», «Спеціальні режими оподаткування» та «Оподаткування аграрного сектора». У групах працюють фахівці з різних сфер, що дає можливість враховувати різні погляди на питання. Так, до складу груп входять як представники від парламентських фракцій, секретаріату Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади, так і від банківського сектора, аудиторських компаній, об’єднань платників податків і фінансово-промислових груп.

Робота в групах дає змогу напрацювати перелік проблемних питань, зокрема щодо сфери повноважень Мінфіну в частині формування та забезпечення реалізації державної фінансової, бюджетної, податкової та митної політики, і в процесі обговорення знайти шляхи їх вирішення.

В.Уряд доручив керівництву ДФС України розробити концепцію Служби фінансових розслідувань, яку, як очікується, буде створено на базі п’яти різних підрозділів, що займаються боротьбою з економічною злочинністю. Як Ви ставитеся до цієї ідеї?

О. В. — Я підтримую ідею об’єднання в одному органі функцій, спрямованих на боротьбу з економічною злочинністю. Водночас деталі створення такої структури та її повноважень потребують ретельного обговорення та опрацювання разом з європейськими експертами, виходячи з практики розвинутих країн.

Потребує виваженого рішення й питання, на базі яких підрозділів має бути створено таку службу. Обговорюється також передача службі функцій підрозділів податкової міліції, боротьби з економічною та організованою злочинністю МВС України, контррозвідувального захисту економіки Служби безпеки України, боротьби з контрабандою Держмитслужби України, Держфінінспекції, Держфінмоніторингу України.

Міністерством фінансів не підтримується пропозиція щодо виконання Службою фінансових розслідувань функцій Держфінмоніторингу. Поясню чому. Державна служба фінансового моніторингу України у розумінні міжнародних стандартів є підрозділом фінансової розвідки України (ПФР). ПФР є обов’язковим елементом системи протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму в кожній державі світу. Ключові вимоги щодо автономності статусу ПФР визначено 29-ю Рекомендацією FATF та Методологією з оцінки відповідності Рекомендаціям FATF.

Автономний статус Держфінмоніторингу України як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується й координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів, відповідає міжнародним стандартам у цій сфері.

Зміна статусу ПФР України матиме негативні наслідки при проведенні чергового раунду оцінки України Спеціальним експертним комітетом Ради Європи з питань оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL), що в підсумку призведе до включення України до «чорного списку» країн, які не виконують міжнародні зобов’язання у сфері протидії відмиванню злочинних доходів.

В.Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус, ще обіймаючи посаду Першого заступника Міністра доходів і зборів, анонсував кардинальні зміни в адмініструванні ПДВ. Якими Ви бачите ці зміни і загалом майбутнє податку?

О. В. — ПДВ — бюджетоутворюючий податок. Він створює стійку базу для мобілізації державних доходів і є одним із важливих інструментів досягнення макроекономічної стабільності. Окрім високої прибутковості цього податку переваги ПДВ полягають у тому, що його сплачує практично кожен, і сума сплати залежить не від доходу людини, а від того, скільки товарів і послуг вона купує.

При цьому ПДВ залишається одним з найпроблемніших податків в український податковій системі. Значні витрати держави й бізнесу пов’язано з його адмініструванням, зокрема виникають проблеми при його відшкодуванні з бюджету. Тому питання реформування і вдосконаленням ПДВ сьогодні є актуальними.

В одній з тих робочих груп, про які йшлося вище, обговорюються якраз питання щодо удосконалення процедури відшкодування ПДВ, зокрема ревізії критеріїв для автоматичного повернення сум податку, усунення чинників, які надають можливість відшкодовувати податок у ручному режимі. Приміром, на сьогодні Податковим кодексом України передбачено непряму державну підтримку сільськогосподарських виробників за рахунок спеціального режиму оподаткування ПДВ діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства. Сільгосппідприємствам дозволяється не сплачувати до бюджету суми ПДВ, нараховані на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів, і в повному обсязі залишати їх у своєму розпорядженні. Сума таких державних інвестицій за рахунок «відмовленого» податку становить близько 12 — 13 млрд.  грн. на рік. З 2009 року держава інвестувала в сільське господарство близько 57 млрд.  грн.

Однак існуюча система оподаткування ПДВ діяльності сільськогосподарських товаровиробників не є досконалою, у зв’язку з чим державний бюджет втрачає значну частину доходів. При цьому слід зазначити, що за даними Інституту аграрної економіки за рахунок спеціальної моделі оподаткування 70% суми ПДВ, які акумулює агросектор, залишаються в розпорядженні підприємств, що займаються вирощуванням технічних культур, таких як соняшник та кукурудза.

Сільське господарство — стратегічна галузь для економіки України. Тому Міністерство фінансів у рамках робочої групи «Оподаткування аграрного сектора» ініціювало діалог з представниками бізнес-спільноти, щоб розглянути можливі варіанти реформування податків у цій галузі та знайти оптимальні підходи.

На думку Мінфіну, компромісним варіантом для сільгоспвиробників і держави могло б стати збереження спецрежиму оподаткування ПДВ для невеликих виробників (з річним оборотом до 20 млн.  грн.) та переведення на загальний режим оподаткування великих агрохолдингів. Таким чином спеціальні умови оподаткування було б збережено для 90% сільгоспвиробників, у тому числі для фермерських господарств та малого бізнесу. Одночасно більш як удвічі зменшились би річні втрати бюджету з ПДВ — з 12,1 до 5,0 млрд. грн.

Водночас разом з Державною фіскальною службою та Нацбанком України нами вивчається питання щодо запровадження спеціальних рахунків з ПДВ — механізму, який має покласти край функціонуванню «податкових ям». Розпочато комплексний перегляд пільг, сфера застосування яких має бути суттєво обмежена і не порушувати конкуренті умови суб’єктів господарювання, надаючи перевагу окремим галузям (електроенергетика, суднобудування, літакобудування тощо) за рахунок перенесення податкового навантаження на інші галузі економіки.

В.Коли, за Вашою оцінкою, в Україні реально перейти до середньострокового бюджетного планування?

О. В. — Рік тому Кабінетом Міністрів було схвалено Стратегію розвитку системи управління державними фінансами (розпорядження від 01.08.2013 р. № 774-р). Цим документом визначаються основні етапи переходу від річного до середньострокового бюджетного планування. Це, відповідно, розвиток такого прогнозування, забезпечення середньострокового бюджетного планування (організаційне, нормативно-правове та методологічне) і безпосередньо практичне впровадження.

Відповідно до Стратегії перший етап триватиме до 2017 року. Протягом декількох бюджетних циклів проводитимуться аналіз, оцінка діючої системи планування та прогнозування бюджету, моніторинг прогнозів державного бюджету, виявлення та аналіз відхилень прогнозних показників від фактичних і факторів, що їх спричинили. За результатами виконання завдань та заходів, визначених Стратегією, передбачається підвищення якості бюджетних прогнозів, планів головних розпорядників бюджетних коштів на середньострокову перспективу, а також забезпечення дієвості механізмів розрахунку показників бюджету на середньострокову перспективу.

Враховуючи, що якість бюджетного прогнозування залежить насамперед від реалістичності прогнозів макропоказників економічного й соціального розвитку, саме забезпечення їх належної якості і є головною передумовою переходу до середньострокового бюджетного планування. На жаль, на даному етапі волатильність на світових та вітчизняних ринках створює значні труднощі для складання достовірних макропрогнозів.

Як довго триватимуть наступні етапи із забезпечення та запровад-ження середньострокового планування, залежатиме від результатів, отриманих на першому етапі. З досвіду інших держав стає зрозуміло, що впровадження такої системи — процес поступовий і може тривати близько десяти років.

В.Нещодавно на з’їзді Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» Ви закликали громадськість надавати аргументовані пропозиції щодо змін до податкового законодавства. Чи є вже такі звернення та як на них реагуєте?

О. В. — На адресу Міністерства постійно надходять звернення громадян, з якими працюють наші фахівці.  Пропозиції від громадських організацій в основному отримуємо від членів нашої Громадської ради. Що стосується саме Асоціації платників податків, то від них пропозицій поки що не надходило. Але ми чека-ємо, і готові працювати з ними, як і з іншими спільнотами. А працювати є над чим, і зміни до податкового законодавства потребують урахування всіх точок зору.


Розмову вела
Ольга ГЕРМАНОВА

«Гарячі лінії»

Дата: 19 липня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00