Статті

Доброчинність під ударом

Законопроекти, спрямовані на розвиток благодійної діяльності, чекають на ухвалення парламентаріями.

У тривожні та складні для кожної української родини дні навіть люди з невеликими статками щиро прагнуть допомогти державі коштами, майном, харчами. Лише для підтримки Збройних Сил України від фізичних та юридичних осіб на рахунки Міноборони України надійшло 135,2 млн. грн. Ні для кого не секрет, що волонтери, благодійні та громадські організації виявилися набагато мобільнішими за державу. Саме завдяки небайдужості суспільства наша армія відроджується просто на очах, багатьох поранених вдалося повернути до життя, знайшли прихисток сотні вимушених переселенців. На жаль, кількість громадян, які потребують такої допомоги, із загостренням ситуації на південному сході країни, дедалі зростає. Водночас чимало витрат, не передбачених законодавством, обертаються для доброчинців великими обсягами сплачених податків, тоді як ці кошти можна було б спрямувати на допомогу більшій кількості людей. Питання про внесення змін до законодавчої бази, зокрема в галузі оподаткування благодійної діяльності, доброчинці порушують вже не один рік. Нині настав час для системних змін. Відповідні законопроекти вже подано до Верховної Ради України, однак вони і досі чекають на схвалення парламентаріями.


Не дебатувати, а діяти

Останнім часом над пошуками оптимальних шляхів розв’язання проблеми скрупульозно працювала робоча група, яка складалася з експертів у галузі благодійництва, представників громадських організацій. Однак війна, у стані якої перебуває наша держава, не залишає часу на дискусії. Ситуація вимагає термінових змін. Тому слово за парламентаріями, які б мали оперативно ухвалити відповідні законопроекти: № 4172а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення сприятливих умов для розвитку благодійної діяльності в Україні», № 4173а «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для розвитку благодійної діяльності в Україні», № 4176а «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підтримки діяльності благодійних організацій».

Бажаючих допомогти пораненим військовим, родинам загиблих, біженцям сьогодні чимало. Та вони обмежені законодавчими нормами. Придбаваючи хворому, скажімо, інвалідний візок, благодійник мусить сплатити податок на доходи фізичних осіб, бо саме таким доходом вважатимуть цю чи іншу життєво важливу для хворого чи пораненого річ. Тому у згадуваних законопроектах запропоновано звільнити від сплати ПДФО благодійні організації при наданні термінової благодійної допомоги членам сімей загиблих Героїв Небесної Сотні, військовослужбовцям, постраждалим під час бойових дій на Південному Сході.

Трагічні події на Майдані, бойові дії в Донбасі засвідчили, наскільки важливими є не лише обсяги благочинної допомоги, а і її термінове надання. Багато хто з українців, постраждалих на Майдані або тих, хто брав участь у бойових діях, завдячує життям саме доброчинцям, які спромоглися вчасно відправити їх на лікування до іноземних клінік — процедури вкрай складної. Раніше ця проблема найбільше дошкуляла благодійникам, котрі займалися порятунком онкохворих дітей. А наразі гостро постала перед усіма благочинцями, які відправляють за кордон бійців з вогнепальними пораненнями хребта. І ось чому. Зі слів директора Українського форуму благодійників Анни Гулевської-Черниш, до квітня поточного року податківці трактували законодавство таким чином, що фонди не мають право сплачувати за послуги на лікування за кордоном без сплати податку на доходи фізичних осіб. Тому ще перед відправленням на лікування за кордон поранених майданівців благодійники звернулися по роз’яснення цієї норми до Мінфіну України. Після чого отримали лист від відомства, яким дозволено не сплачувати ці податки. Втім ніхто достеменно не знає, чи залишиться чинним дозвіл після завершення війни.

Допомога за євростандартами

Термінову допомогу з лікування можна надати, переказавши людині гроші. Але й тут благодійники загнані у прокрустове ложе законів, бо рівень неоподатковуваного мінімуму нецільової та цільової допомоги залишається вкрай низьким. Тому одним із найважливіших завдань законопроектів, поданих до Верховної Ради України, є підвищення неоподатковуваного мінімуму нецільової та цільової благодійної допомоги, відмінності між якими чітко прописано в законодавчих нормах. Так, цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, відповідно, нецільова — та, що надається без встановлення таких умов або напрямів. Тож коли особа, яка потребує допомоги, або її родич відкриває особистий банківський рахунок, на який благодійники переказують кошти, то згідно з податковими нормами така допомога вважається нецільовою і не оподатковується лише в тому разі, якщо загальна її сума протягом звітного податкового року не перевищує граничного розміру отриманої благодійної нецільової допомоги (1710 грн.). Але тяжкопораненого за такі гроші на ноги не поставиш, тож сумарний розмір внесків набагато перевищує встановлену межу. Цю проблему тривалий час обговорювали експерти з питань благодійництва під час публічних дискусій. Зрештою, у законопроекті втілено пропозицію щодо змін до Податкового кодексу України — підвищення неоподатковуваного мінімуму до рівня 3000 євро за рік, як у країнах Східної та Центральної Європи.

Розширити коло послуг

Безперечно, найпоширенішою на сьогодні є благодійна допомога у вигляді коштів або матеріальних цінностей. Однак за нинішніх умов зростає потреба у наданні допомоги у вигляді благодійних послуг, перелік надавачів яких доволі вузький. Тому законопроекти містять ще одну вкрай важливу норму, яка передбачає розширення спектра надавачів благодійних послуг з лікування та навчання. Такі благодійні послуги, на думку авторів законопроекту, мають надавати не лише українські державні медичні та навчальні установи, а й установи інших форм власності та закордонні медичні заклади. Власне, перелік медичних послуг також потребує розширення. Законопроектом передбачено такі затребувані на сьогодні послуги, як протезування, реабілітація. Крім того, в документі запропоновано розширити можливості для здобуття освіти дітьми з особливими потребами в установах усіх форм власності, а не лише в державних.

Важливо також, що законопроект № 4176а «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підтримки діяльності благодійних організацій» відкриває доступ благодійним фондам та організаціям до держбюджету, аби вони могли на рівні з громадськими організаціями брати участь у соціальному замовленні та виконувати інші завдання державної політики.

Держава і благодійники

Перелік справ українських доброчинців, попри фінансові й законодавчі перепони, зростає та розширюється. Активісти за допомогою громадських і благодійних організацій збирають кошти на ліки, потрібні пораненим, своїми силами відправляють їх на лікування, закуповують дороге медичне обладнання і доставляють гарячу їжу до лікарень. Останнім часом вони забезпечують харчами, ліками, предметами гігієни місця компактного проживання вимушених переселенців. Подеколи здається, що немає такої проблеми, яку б вони не могли вирішити. І ми щоразу переконуємося: українці, відстоюючи власну незалежність, готові йти на будь-які пожертви. Такий масовий патріотичний порив суспільства має бути відповідним чином оцінений державою. Найменше, чим держава може віддячити сьогодні доброчинцям, які підставили їй своє плече у скрутний момент, — створити найсприятливіші умови для їхньої діяльності, усунувши будь-які перепони. У тому числі й законодавчі. Це має стосуватися не лише неприбуткових організацій, а й пересічних підприємців, котрі власним коштом придбавають для українських військових бронежилети, сплачуючи чималі суми податків із цих операцій. Голова ДФС України Ігор Білоус, зустрічаючись з підприємцями Черкас, повідомив, що відомство має намір ініціювати пільгове оподаткування підприємців, які допомагають нашій армії. «Справді, у такій ситуації не має бути ускладнень. Ми порадимося з Мінфіном України та обов’язково врегулюємо питання оподаткування підприємців і громадян, які допомагають армії у цей критичний час».


Інна ГОЛОВКО

«Гарячі лінії»

Дата: 19 липня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00