Статті

Жити довше

Тривалість життя громадян України зросте у разі побудови нової національної системи охорони здоров’я.

В Україні проходить обговорення Концепції побудови нової національної системи охорони здоров’я. На думку експертів, справжня, а не на папері, реформа медицини вкрай необхідна, адже в цій царині ми відстаємо не тільки від розвинутих країн Америки та Європи, а й від Росії, Молдови, Білорусі та Казахстану. На жаль, захворювання, які виліковуються в багатьох капіталістичних і постсоціалістичних країнах, в Україні стають катастрофою для людей. Це — одна із основних складових низької тривалості життя наших громадян. Загальновідомо, що за зменшенням кількості населення Україна на одному із перших місць у світі. А більш-менш досконала система охорони здоров’я подовжує тривалість життя на 15 — 20%.

Годувальник ліжко-день

Серед основних проблем охорони здоров’я в Україні експерти називають забюрократизовану систему управління, застарілу систему фінансування, неефективну систему кадрового забезпечення, а також корупцію, чорний ринок послуг у державних і муніципальних медустановах. Не є таємницею, що у державних лікарнях за всі послуги беруть гроші, тоді як Конституція гарантує безкоштовне (!) медичне лікування в державних і муніципальних установах.

Є таке поняття, як ліжко-день. Штат і всі кошти на лікарню виділяються саме на ліжко-місце й на оборот хворих. Таким чином, лікарі змушені висмоктувати з пальця діагнози, щоб утримувати високий показник ліжко-дня.

Чимало нарікань викликають чинна нормативна база, неефективна структура управління системою охорони здоров’я, недосконалість сучасних механізмів фінансування, дефіцит кадрів через втрату соціального престижу медичної професії, відсутність мотивацій до поліпшення якості та підвищення ефективності медичної допомоги.

Ліки для охорони здоров’я

Проект Концепції побудови нової національної системи охорони здоров’я України підготовлено з метою визначення напрямів і механізмів, реалізація яких сприятиме збереженню та зміцненню системи охорони здоров’я, пріоритетності профілактичного напряму, зниженню показників захворюваності, інвалідності та смертності населення, підвищенню якості й ефективності надання медичної допомоги, впровадженню дієвих організаційно-правових та фінансово-економічних механізмів, підвищенню соціальної справедливості і захисту прав громадян на охорону здоров’я.

До розробки реформи було запрошено не лише українських фахівців, а і європейських. Експерти зазначають: враховуючи досвід низки країн, зокрема Польщі та Німеччини, в Україні налаштовані побудувати європейську систему охорони здоров’я з адаптацією до українського менталітету.

Зі слів фахівців, реформа має базуватися на «трьох китах». Перший — це демонополізація управління в системі охорони здоров’я. Нині більшість керівних функцій належить Мінохорони здоров’я України та регіональним управлінням охорони здоров’я. Пропонується, зокрема, передати частину цих функцій професійній спільноті, представленій практиками, через прийняття відповідних законів про самоврядування (лікарське, фармацевтичне, медсестринське).

Другий — побудова нової фінансово-економічної основи функціонування медичної галузі. Наразі в Україні фінансування медичних послуг, які надаються закладами охорони здоров’я, здійснюється переважно за рахунок бюджетних коштів. Левова їх частка, що виділяється з державного бюджету, витрачається на виплату заробітної плати працівникам установ, які працюють у системі охорони здоров’я, оплату комунальних послуг тощо. При цьому участь держави в медикаментозному забезпеченні населення незначна, і пацієнти змушені оплачувати ліки з власної кишені. Цю проблему, вважають експерти, можна вирішити через запровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування.

На їх думку, важливо також змінити статус закладів охорони здоров’я, які сьогодні працюють як державні та комунальні підприємства. Вони мають стати неприбутковими підприємствами і мати можливість автономно вирішувати питання внутрішньої організації роботи, раціонального використання коштів. Запроваджуючи загальнообов’язкове медичне страхування в Україні, водночас необхідно зберегти державне фінансування, яке має становити не менше ніж 6% ВВП. Такий рівень фінансування відповідає рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров’я. Ці кошти слід спрямовувати на забезпечення медичної допомоги тим верствам населення, які не можуть сплачувати страхові вне-ки, — дітям, інвалідам тощо.

Третій «кит» — зміни в системі фахової підготовки спеціалістів охорони здоров’я. Нині українські студенти неприпустимо мало спілкуються з пацієнтами. Левову частку занять вони присвячують вивченню теоретичних основ лікувального процесу. Цю проблему можна вирішити через побудову університетських клінік та створення єдиного медичного простору.

Як зазначають екперти, в ідеалі після реформи лікар має стати суб’єктом підприємницької діяльності, а клініки — перетворитись на неприбуткові підприємства.

Зі слів міністра охорони здоров’я України Олега Мусія, за новими правилами посилюватиметься роль сімейної медицини і багато уваги приділятиметься профілактиці захворювань. Пацієнт сам обиратиме сімейного лікаря.

«Фактично буде сформовано нову парадигму здорового способу життя. Відбудеться передача низки функцій від МОЗу професіоналам, які працюють в системі охорони здоров’я, збільшиться термін підготовки лікарів і створюватиметься окрема структура, яка займатиметься паліативною та хоспісною допомогою», — зазначив Олег Мусій.

Фінансування заходів з реалізації Концепції та запровадження системи загальнообов’язкового медичного страхування потребуватиме додаткових коштів. З цією метою передбачено залучення міжнародних джерел фінансової, а також інформаційної та технічної допомоги.

Експерти очікують, що внаслідок реалізації Концепції побудови нової системи охорони здоров’я відбудеться удосконалення механізмів управління та фінансування охорони здоров’я, системи кадрового забезпечення галузі, запроваджуватиметься єдиний медичний простір шляхом розвитку мережі амбулаторій у сільській місцевості й поліпшення фізичної доступності медичних послуг у містах.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42