Інтерв’ю

Оксана ПРОДАН: «Для багатьох підприємств податковий компроміс — це питання життя»

В умовах фінансової нестабільності в Україні як ніколи стає очевидною необхідність перетворень у податковій політиці. Про те, якими мають бути кроки влади, щоб і бюджет наповнювався належним чином, і бізнес розвивався, «Вісник» запитав у першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Оксани ПРОДАН.


В. — Оксано Петрівно, відомо, що Ви очолюєте громадську організацію «Всеукраїнське об’єднання підприємців малого та середнього бізнесу «Фортеця». Які нагальні питання сьогодні стоять перед бізнесом?

О. П. — Сьогодні бізнес, як і вся країна, працює на мир, це найголовніше. Далі — потрібно зменшувати корупційний тиск як у сфері оподаткування, так і в регуляторному полі. І обов’язково повинні почати працювати суди, працювати за законом.

В.Як Ви оцінюєте Податковий кодекс, за яким ми живемо четвертий рік? Чого там не вистачає для повноцінної діяльності бізнесу в Україні? Або, можливо, що їй заважає?

О. П. — Я була організатором акцій протесту проти Податкового кодексу України та за збереження спрощеної системи оподаткування. «Спрощенку» ми відстояли, але сам Кодекс доопрацьовується вже четвертий рік за рахунок платників податків, на яких з 2010 року ставлять  експерименти. Практично всі розділи мають корупційну складову, дають люфт для дій працівників податкових органів.

В.Верховна Рада України схвалила в першому читанні законопроект про так званий податковий компроміс. Про документ відгукуються по-різному. З-поміж іншого кажуть, що цей закон не сприятиме чесній конкуренції між легальним бізнесом і тими, хто хоче легалізуватися за допомогою податкового компромісу. Хотілося б почути Вашу думку з цього приводу...

О. П. — Я вважаю, що такий закон потрібен. У Комітеті ми намагалися максимально вилучити корупційні можливості, знизили ставку до 10%, перенесли дію щодо операцій, які здійснювалися до 01.04.2014 р. Сьогодні без цього механізму велика частина бізнесу під загрозою ліквідації, тому законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» (реєстраційний № 4930) слід прийняти на цій сесії.

В.Коли цю законодавчу зміну тільки анонсували, йшлося про податкову амністію. Зараз ми говоримо про податковий компроміс. Є якась принципова різниця між обома термінами?

О. П. — Є велика різниця між амністією в загальному розумінні, тією, яка відбувалася в інших країнах, і тією, яку сьогодні пропонує держава. Знаючи, що суб’єктів господарювання часто змушували проходити через схеми, держава демонструє зацікавленість у вирішенні проблеми, яку було створено знову ж таки державою в попередні роки. Іншого механізму поки що немає, тому що інший механізм — це перевірки. А перевірки — це або корупція, щоб платежі не донараховували, або донарахування сум, у тому числі в обсягах, які бізнесу не завжди під силу сплатити.

В.Чи справедливо вимагати доплати податків від бізнесу, який, за великим рахунком, не мав виборуоминати схеми чи ні?

О. П. — У редакції законо-проекту № 4930, підготовленій до другого читання в парламенті, ставка, яка пропонується до сплати, — 10% донарахованих зобов’язань. Тобто якщо ви не сплатили 10 тис. грн. ПДВ, то повинні від цієї суми сплатити лише 10%. Справедливо це чи ні? 10% від суми ПДВ — це приблизно 2,5% від суми, яку б ви сплатили за ставкою ПДВ 20%. Ми знаємо, що свого часу «майданчики» працювали за ставкою від 10 до 15% — це вже як кому щастило. Якщо додати навіть 15% і ці 2,5%, все одно — той, хто працював за схемами, сплатить менше.

Питання в іншому: чи справедливо давати можливість застосувати механізм податкового компромісу тим, хто свідомо порушував закон заради того, щоб працювати, порівняно з тими підприємствами, які «вмерли» до цього часу, бо не хотіли працювати в обхід законодавства?.. Тому я вважаю, що в цій ситуації держава йде на крок, що потрібен бізнесу. Адже податковий компроміс придумав не міністр фінансів, не керівник податкового органу, не депутати. Це механізм, якого вимагали бізнесмени, котрі до мене особисто приходили й говорили: або ми закриваємось, або щось із цим робіть. І ми дуже раді, що Кабінет Міністрів України запропонував варіант того, що реально можна зробити для полегшення життя бізнесу.

В.Законопроект, підготовлений до другого читання, суттєво відрізняється від попереднього варіанта. Чому?

О. П. — Той варіант, у якому законопроект «зайшов» до парламенту, нас не дуже влаштовував. Тому група народних депутатів разом із представниками бізнес-спільноти доопрацьовували його з тим, аби максимально зменшити можливість корупції. Як на мене, там залишився один відкритий механізм для корупції — норма про те, що не може бути повторної перевірки періоду, відносно якого застосовано механізм податкового компромісу. З іншого боку, довіри до держави в бізнесу ще немає, тому, видається, цей пункт сьогодні не може бути іншим. Без нього жодний податковий компроміс неможливий.

В.В Україні не всі закони, якими б хорошими вони не були, працюють. Чи залишається ризик неналежної реалізації закону про податковий компроміс?

О. П. — Якщо є бажання з центру (а воно є, тому що саме податкова вийшла з ініціативою податкового компромісу), то ризики мінімальні. Велика підтримка ініціативи є і в депутатському корпусі. Тому я абсолютно переконана: якщо виникатимуть якісь проблемні питання щодо реалізації закону, то їх буде вирішено. Тим більше що на це відводиться 70 днів з моменту подання уточнюючої декларації.

Насправді в проекті знайшло відображення чимало норм, на яких наполягав бізнес, у тому числі пов’язаних з оскарженням податкових повідомлень-рішень у судах. Якщо проблеми вже виникли, якщо з перевіркою прийшли раніше, ніж ухвалено закон, то навіть тоді виникає можливість скористатися податковим компромісом. Це те, чого не було в початковій редакції законопроекту, тобто ми максимально задовольнили бізнес у можливості його реалізації.

В.Чи можна буде керуватися нормою ст. 100 Податкового кодексу щодо розстрочення й відстрочення податкових зобов’язань у разі застосування податкового компромісу?

О. П. — Досягнення податкового компромісу полягає в тому, що платник податків сплачує суму, яку він відобразив у додатковій декларації, і компроміс вважається досягнутим. Тому розстрочення зобов’язання не передбачено апріорі.

В.Як Ви оцінюєте шанси вітчизняного бізнесу після досягнення податкового компромісу розпочати жити по-новому?

О. П. — Схвалення законо-проекту № 4930 не означає життя по-новому. Для багатьох українських підприємств це питання існування взагалі. А далі вже те, житимуть вони по-новому чи якось інакше, залежатиме від них. Чому, власне, і йдеться не про амністію, а про компроміс. Податкова амністія можлива в умовах (сподіваюсь, колись вони в нашій державі будуть), коли ти знаєш, що правий, і цього не потрібно доводити, коли можеш бути впевнений, що податкова зайвий раз не чіплятиметься, коли зрештою буде відновлено довіру між платниками і державою. Такі умови розробляються як у Міністерстві фінансів і податковій службі, так і в Міністерстві економіки. Але це зміни на перспективу, а бізнесу потрібно дати можливість жити і працювати зараз.

В.Як стара, так і нова влада декларують наміри суттєво зміцнити позиції України в рейтингу Doing Business. Які першочергові кроки, на Вашу думку, потрібно зробити для досягнення цієї мети?

О. П. — Суди повинні бути правосудними, а із законодавства слід вилучити корупційні норми або ті, що мають подвійне трактування. Все інше змінюватиметься тільки після відновлення справжньої роботи судів і прозорих норм законодавства.

В.Подолання корупціїключовий напрям реформ в Україні. Як Ви гадаєте, чи таке можливо?

О. П. — Впевнена, що можливо, якщо цього справді прагнутимуть парламент і Президент України. Прикладом кардинальної зміни регуляторної системи є наш законопроект № 3256 «Про ліквідацію надмірного регулювання», який не готові підтримувати функціонери від старої влади.

В.Що конкретно пропонуєте?

О. П. — Звільнення економіки  від існуючого корупційного тиску. Закон дуже простий у розумінні, але складний у виконанні. Він передбачає всього п’ять статей, п’ять кроків. Що ми пропонували? Через 365 днів після прийняття документа 87 законів у частині регулювання бізнесу втрачають чинність. А за півроку уряд спільно з експертами, міжнародними організаціями, громадськими об’єднаннями зобов’язаний підготувати блок рішень за різними напрямами, які забезпечать дійсно безпечність виробництва та споживання в Україні. Наступні півроку залишаються для парламенту — для того, щоб прийняти в Україні виключно норми, потрібні для безпечності...

Нещодавно цей законопроект депутати «провалили», але ми не припинимо боротьби за нормальні умови для економіки. Ми внесемо новий законопроект, який передбачатиме докорінну зміну економічної системи в державі.

В.З 1 липня 2014 року передбачено застосування прогресивної шкали оподаткування податком на доходи фізичних осіб пасивних доходів. Але цю норму переписали. Який механізм оподаткування заможних людей доцільно використати з тим, щоб він був корисним для бюджету?

О. П. — Ми в Комітеті відпрацювали лінійну ставку оподаткування пасивних доходів: 5% з дивідендів, 15 (17)% з процентів за депозитними вкладами, роялті та інших. Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо оподаткування доходів від капіталу» (реєстраційний № 4101а) вже ухвалено Верховною Радою України.

В.Центр пропонує регіонам децентралізацію. От Ви як людина, яка народилася в Чернівцях, скажіть, у вигляді яких податків і в якому обсязі реально потрібні кошти владі на місцях для виконання своїх повноважень?

О. П. — Звичайно, коштів не буває багато, але податок на доходи фізичних осіб, з нерухомості та податок (оренда) з земельних ділянок, єдиний податок, а також збір за здійснення підприємницької діяльності повинні залишатися в органах місцевого самоврядування.

В.У своїй законотворчій діяльності Ви активно відстоюєте інтереси тих, хто має власну справу. Чим би радили зайнятися підприємцям-початківцям, які або втратили роботу через кризу, або прагнуть розпочати незалежне трудове життя?

О. П. — Тут не можна радити, кожен має свій хист, свої можливості, свої кошти. Що у одного виходить прибутковим, у іншого буде збитковим.

В.В одному з інтерв’ю Ви сказали, що протягом усього літа збираєтеся працювати. Поділіться, будь ласка, робочими планами...

О. П. — Необхідно доопрацювати проекти по Криму, підготувати новий законопроект щодо захисту підприємців Донбасу, провести мої проекти щодо безпечності харчових продуктів, переробки упаковки. Крім цього, в парламенті є десять законопроектів, співавтором яких є й я, підтриманих Реанімаційним пакетом реформ. Постійно надходять звернення від виборців, котрі потребують допомоги. «Фортеця» повсякчас працює над питаннями, які регулюються урядом, а я направляю відповідні звернення та запити до урядових органів. Тож працювати буде з чим, головне — щоб був мир в Україні.


Розмову вела
Ольга ГЕРМАНОВА

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42