Статті

Переорієнтація економіки

Свідомий бойкот товарів країни-агресора формує громадянську позицію українців. Навіть за теперішніх втрат надходжень до бюджету він переорієнтовує країну та суспільство на світові зразки життєдіяльності та господарювання.


Росія відмовляється від українського молока. Певно, жителі Росії, чи то їхня влада, полюбляють дещо інші напої... Принаймні споживають вони лише третину від того обсягу молока, який випивають в інших країнах Європи, — Фінляндії, Франції, Німеччині, США. У Російській Федерації споживання цього продукту на душу населення становить усього лише половину від медичної норми. Всесвітньою організацією охорони здоров’я молоко визнано найважливішим джерелом кальцію. Без нього не можна уявити раціон дітей. У середньому споживання молока на душу населення становить лише 230 л на рік, а за оцінками експертів норма споживання незбираного молока становить близько 340 — 350 л на душу населення на рік. Таким чином, споживання цього продукту практично залишається на рівні близько 60 — 65% від рекомендованої норми. Тобто порівняно з американцем або європейцем росіянин «не допиває» на рік 35 — 40% від рекомендованої норми. А після заборони української молочної продукції наші північні сусіди просто приречені на ужиток чогось іншого...

«Ми провели нараду щодо молока і молочної продукції й ухвалили рішення обмежити з 28 липня ввезення такої продукції в Росію з України», — повідомив помічник керівника Россільгоспнагляду Алєксєй Алєксєєнко.

Російські заборони на імпорт української продукції політично вмотивовані, вважають у Мінагрополітики України. Про це заявив міністр аграрної політики і продовольства Ігор Швайка: «Заборона з боку Росії, як правило, нічим не обумовлена. Це виключно політичне рішення». Водночас міністр повідомив, що Мінагрополітики України зі свого боку готує можливе обмеження поставок російських продуктів на український ринок. Наскільки економічно адекватним може видатися цей крок, адже присутність російської молочної продукції в Україні мізерна? Та й та продукція підпадає під «санкції» пересічних українців.

Наразі в нашій державі триває бойкот російських товарів. У Києві на білбордах розміщено заклик «Не купуй товарів агресора». Придбаваючи в магазинах продукти харчування, сотні тисяч українців тепер звертають на це увагу, і товар зі штрих-кодом 46 повертається на полицю. Це громадянська позиція наших громадян і відповідь на агресію Кремля. Втім, важко визначити, наскільки великої шкоди агресору може завдати такий бойкот. А ось торговельні війни між нашими державами завдають колосальних збитків і виробникам, і споживачам, та й державам — у частині наповнення бюджетів.

У 2013 р. Україна поставила до країн Митного союзу 6,99 тис. т сухого молока й вершків на 28,7 млн. дол., 17,9 тис. т молочної сироватки на 25,6 млн. дол., майже 3 тис. т вершкового масла на 17,8 млн. дол., 56,2 тис. т сирів і сиру на 351,9 млн. дол. Більшу частину цієї продукції — 89, 74, 91,4 та 89,6% відповідно — було реалізовано в Росії.

У січні — травні 2014 р. ввезення сухого молока й вершків з України до Митного союзу збільшилося в 2,1 раза — до 1,5 тис. т. Його вартість зросла в 2,9 раза — до 5,5 млн. дол. Половину цієї продукції було реалізовано в Росії.

Поставки сиру й молочної продукції за п’ять місяців становили 11,6 тис. т на 79,8 млн. дол., і 80% цієї продукції призначалося для РФ, вершкового масла — 2,1 тис. т на 11,2 млн. дол. (92,2% завезено в Росію), молочної сироватки — 6,3 тис. т на 9,6 млн. дол. (49,1%). Втрати бюджету ще не підраховано.

У світі торговельні війни ведуться доволі часто. «Важку артилерію» країни застосовують, аби домогтися економічних чи політичних поступок. Відомі війни між Китаєм та США, ЄС та Японією, США та ЄС. Можна пригадати бойкот французьких вин у США через позицію Франції з приводу війни в Іраку, бойкот арабськими країнами датських компаній після публікації карикатур на пророка Мухаммеда, бойкот японських товарів у Китаї через те, що Японія намагалася переписати історію, бойкот у США російської горілки... 

Торговельні війни Росії й України — більш запеклі. Виникли вони в 90-х роках минулого сторіччя, коли підприємства обох країн почали конкурувати між собою. РФ швидко підтвердила статус «старшого брата» й розпочала справжні торговельні битви — газові, трубні, олійні, кондитерські, цукрові, м’ясні, сирні... Українські виробники втратили і втрачають від цього сотні мільйонів доларів. На жаль, і сьогодні торговельна війна з Росією у розпалі. Найвразливішою у нас є молочна галузь (84% усього експорту сирів постачається до РФ). Перед підписанням угоди про Асоціацію з ЄС Росія повністю перекрила кордон для українського експорту. Автомобілі з продукцією без пояснення причин кілька діб не пропускали на митних пунктах. Нещодавно РФ заблокувала експорт українського цукру до країн Середньої Азії. Днями північний сусід заборонив ввезення молочної продукції шести українським виробникам.

«Але на цьому Кремль не зупиниться, — вважає голова Комітету підприємців АПК Торгово-промислової палати України Олег Юхновський. — Виникають проблеми то на одному, то на іншому ринку, забороняють поставки продукції підприємств різних галузей. Крім того, виникає ціла низка питань під час проведення повного митного огляду вантажів, які поставляються до Росії. Наразі дуже серйозною є проблема неповернення забезпечувальних платежів митницею Російської Федерації. Звісно, все це негативно впливає на торговельні зв’язки і призведе до зменшення експорту до Російської Федерації. Наприклад, ми за рік втратили 12% експорту сирів, а це майже 30 млн. дол. Такі самі цифри, на жаль, і щодо інших сегментів харчової продукції».

Необхідно враховувати те, що більшість претензій, які висловлює російська сторона, носять загальний характер, і не завжди ці претензії, які лежать у політичній площині, відповідають нормам міжнародного права. І сподіватися на покращення торговельних стосунків, на жаль, не доводиться, наголошують експерти.

Україна на торговельну війну північного сусіда майже не реагує. Є відчуття, що агресор очікує на наш удар у відповідь, аби застосувати нові економічні санкції. Щоправда, останнім часом наша держава заборонила продаж цукерок, плавлених сирків, риби окремих російських виробників. Але для Росії ці дії практично не відчутні, адже обсяги її товарів на українському ринку мізерні. Тож торговельні війни Кремль вестиме й надалі. Раніше російський прем’єр Дмітрій Мєдвєдєв заявив, що якщо Україна підпише економічну частину угоди з ЄС, вони переглянуть умови співпраці в аграрному бізнесі й запровадять жорсткі заходи щодо захисту російського ринку. Отже, українських товаровиробників, орієнтованих на Росію, попереду чекають нелегкі часи. І якщо війна триватиме довго, доведеться зазнавати значних збитків, скорочувати обсяги виробництва та звільняти працівників. А тому одним із варіантів виходу є пошук інших ринків збуту.

«У середньостроковій і довгостроковій перспективі вони займатимуться пошуком нових ринків збуту, — вважає експерт Українського клубу аграрного бізнесу Ігор Остапчук. — Тут усе залежить від продукту. Ось, наприклад, кондвироби чекають у Європі. Молочні — менше. Слід орієнтуватися на Північну Африку, Близький Схід. І тут доведеться переорієнтовувати виробництва».

Торговельні війни шкодять усім — і Україні, і Росії. Втім, як би це не виглядало парадоксально, але вони приносять і користь. Адже потроху рвуться старі зв’язки. Таким чином, своїми провокаціями Росія допомагає нам зміцнювати економічну незалежність, робить виробників гнучкішими і пришвидшує наш вихід на європейський та інші ринки...


В’ячеслав Козак

«Гарячі лінії»

Дата: 19 липня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00