Оплата праці

Оформлення трудових відносин з головою правління

До редакції «Вісника» надійшов лист із таким запитанням: «Підприємство не здійснює господарської діяльності, але планує її здійснення у майбутньому. Вже призначено голову правління. Чи потрібно його в обов’язковому порядку працевлаштовувати? Якщо ні, то чи існує зобов’язання сплачувати та звітувати з ЄСВ?». Розглянемо відповіді на ці запитання, що цікавлять багатьох суб’єктів господарювання.


Голова правлінняце особа, яка виконує для підприємства роботу, пов’язану з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями, зміст яких розкрито в п. 1 постанови № 5, де зазначено, що:

  • організаційно-розпорядчі обов’язки — це обов’язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності;
  • адміністративно-господарські обов’язки — це обов’язки з управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном (встановлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо).

За загальним правилом з такими особами укладається трудовий договір (контракт), який регулює їхні відносини з підприємством у рамках трудового законодавства.

Згідно зі ст. 21 КЗпП трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа — виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін. 

Тобто між підприємством і працівником (у цьому випадку — головою правління) укладається трудовий договір (контракт), який свідчить про працевлаштування голови правління. Відповідно до його умов підприємство має виплачувати працівникові заробітну плату. Остання умова свідчить про обов’язок підприємства на її суму нараховувати й утримувати ЄСВ, сплачувати його до бюджету (згідно із встановленим порядком) та звітувати про це.

Водночас як виняток із зазначеного загального правила існує можливість виконання функцій голови правління на громадських засадах.

Поняття «працювати на громадських засадах» чітко не визначено законодавчо. Проте аналіз різних нормативних документів дає змогу виділити такі його ознаки:

по-перше, норми трудового законодавства не поширюються на роботи на громадських засадах. Це твердження випливає з протиставлення у законодавчих актах щодо працівників, які працюють за трудовим договором та на громадських засадах. Наприклад:

  • помічники-консультанти народного депутата працюють за строковим трудовим договором на постійній основі чи за сумісництвом або на громадських засадах (частина третя ст. 34 Закону № 2790);
  • члени органу самоорганізації населення виконують свої обов’язки на громадських засадах. За рішенням зборів (конференції) жителів за місцем проживання керівник і секретар цього органу можуть працювати в ньому на постійній основі з оплатою їхньої праці за рахунок коштів, переданих органу самоорганізації населення (ст. 21 Закону № 2625);
  • члени спостережної ради працюють на громадських засадах, і ними не можуть бути особи, які перебувають у трудових відносинах з кредитною спілкою (частина третя ст. 15 Закону № 2908);

по-друге, робота виконується безоплатно. Цей висновок також випливає з першої ознаки;

по-третє, робота проводиться, як правило, у вільний час від іншої оплачуваної роботи;

по-четверте, зазначена робота виконується не на підставі  трудового договору (при введенні посади до штатного розпису), а на підставі спеціальних повноважень. На останніх зупинимося детальніше. Наприклад, згідно з п. 3.2 рішення № 1-рп/2010 підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) як вищого органу управління товариством, або відповідно до частини п’ятої ст. 58 Закону про акціонерні товариства укладення з членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою. Зауважимо, що з 02.03.2011 р. набрала чинності нова редакція цієї норми (зміни винесено Законом № 2994), в якій ідеться не про трудовий договір, а про укладення контракту з кожним членом виконавчого органу. А оскільки контракт є особливою формою трудового договору, то за змістом така норма майже не змінилася.

Отже, виходячи з рішення № 1-рп/2010 можна дійти висновку, що повноваження виконавчого органу (у даному випадку — голови правління) можуть набуватися в один із таких способів:

  • обранням (призначенням) загальними зборами учасників;
  • укладенням контракту (обов’язкове для членів виконавчого органу акціонерного товариства).

Тобто якщо загальні збори учасників (засновників) підприємства призначили особу головою правління без укладення контракту, то це призначення може свідчити про те, що така особа вже набула прав і обов’язків голови правління і може виконувати свої обов’язки і нести права. Необхідно також зазначити, що факт призначення документується протоколом зборів, підписується всіма учасниками (засновниками), а також особою, яку призначили головою. У протоколі зазначають всі суттєві аспекти правового статусу голови — призначено на громадських засадах (з виконанням роботи безоплатно) тощо.

Про можливість виконувати роботу на підставі спеціальних повноважень йдеться, наприклад, у листі № 74/06/186-07. У ньому зазначено, що голова ревізійної комісії, який обирається згідно з вимогами ст. 49 Закону про господарські товариства, також може виконувати свої обов’язки як із зайняттям відповідної посади (при введенні цієї посади до штатного розпису), так і на підставі спеціальних повноважень (без зайняття відповідної посади).

При цьому якщо голова правління виконує роботу на підставі спеціальних повноважень, то він може не працевлаштовуватися на підприємстві. Тобто з ним не укладається трудовий договір (контракт).

Щодо ЄСВ, то якщо голова правління виконуватиме роботу безоплатно, база для нарахування такого внеску буде відсутня.

Також звернемо увагу на п. 2.13 Порядку № 454, згідно з яким якщо юридичні особи не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, звіт з ЄСВ до контролюючих органів не подається.

«Гарячі лінії»

Дата: 19 липня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00