Статті

Останній рейд?

Протидія захопленню приватної власності в Україні: верхівка айсберга

Міжвідомча комісія з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств — дорадчий орган при уряді. Утворена ще в 2007 р., досі вона функціонувала з перебоями і не надто ефективно. Минулого року роботу комісії було відновлено, і лише за кілька місяців до неї надійшло близько 70 скарг на дії рейдерів на загальну суму 1 млрд. грн.


Необхідна допомога

З’ясувати, що зробила комісія зі скаргами, які надійшли, наразі зі зрозумілих причин нереально. Відомо лише одне: рейдерські атаки на бізнес не припинилися. Влада ж зі свого боку пообіцяла допомогти постраждалим від них бізнесменам. Голова Комітету Верховної Ради України з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики Олександра Кужель першою оголосила про початок акції зі збору інформації від громадян, постраждалих від рейдерського захоплення бізнесу в період з 2010 по 2014 р. Практичним кроком у цій площині став Указ Президента України від 19.03.2014 р. № 313/2014 «Про посилення протидії рейдерству».

Вочевидь, про вирішення державними мужами проблем підприємців поцікавимося після закінчення конфлікту на сході України. А от парламентському комітету вже є про що відзвітувати. «Коли було сформовано новий уряд, наш комітет звернувся до Першого віце-прем’єр-міністра, який згідно з розподілом повноважень відповідає за діяльність антирейдерської комісії, із закликом сприяти захисту прав власності й готовністю допомогти в цьому. Одночасно через ЗМІ та Facebook ми звернулися до підприємців, аби ті повідомляли про випадки незаконного захоплення їхнього бізнесу. На сьогодні маємо 78 таких звернень», — розповіла Олександра Кужель. З них 74 було передано на розгляд уряду. Вирішити питання по суті — не в компетенції комітету чи навіть цілого парламенту, адже на сприяння рейдерству, яке, за словами народного депутата, виникло в Україні не вчора і просто розквітло за президентства Януковича, було «заведено» цілу державну машину: органи прокуратури, міліції, суди, в окремих випадках СБУ. Протистояти ж такій «артилерії», тим більше наодинці, складно.

Що потрібно інвесторам?

Аби боротьба була дієвішою, до розробки нової редакції положення «Про Міжвідомчу комісію з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств» у комітеті залучили юристів. У коментарі «Віснику» керівник новоствореної громадської організації «Антирейдерська асоціація України» Володимир Остапенко наголосив, що принципова відмінність нової редакції положення від існуючої полягає в двох аспектах.

По-перше, публічність. Громадськість не лише братиме участь у засіданнях комісії, а й матиме доступ до матеріалів, над якими вона працює, чого раніше не було.

По-друге, професійний, а не профільний аналіз. Розгляду скарг комісією передуватиме їх незалежний попередній аналіз юридичними компаніями, висновок яких слугуватиме відправною точкою для дій міжурядового органу. Зазначений документ поки що має статус проекту.

Потреба в контролі за переглядом протиправних рішень силовими структурами та судовою гілкою влади виникла ще й тому, що й після революції гідності у більшості випадків корупційна складова в діях нечистих на руку чиновників нікуди не поділася. Як наслідок, розгляд скарг затягується, надія на повернення власності згасає. «Чи можемо ми зараз говорити про відновлення правосуддя? На жаль, поки що ні», — констатує Олександра Кужель. На її переконання, дбати про піднесення економіки, створення нових робочих місць і загалом залучення іноземних інвестицій слід не по закінченні військових дій, а негайно: «Інвесторам не потрібна свобода слова, для них не важливий режим оподаткування. Їм потрібні тільки дві речі: можливість у будь-який час завезти й вивезти гроші та впевненість у тому, що їхню власність буде захищено».

Зазіхаючи на чуже...

Зі слів Володимира Остапенка, протягом кількох років понад 5 тис. підприємств в Україні зазнали рейдерських атак, було захоплено цілі сектори економіки, а щорічний обсяг оборудок із незаконного перерозподілу власності сягав 7 млрд. дол.

Методів, якими користуються рейдери, зазіхаючи на чуже майно, безліч. Це може бути банальне шахрайство з підробкою документів: приміром, фальсифікація протоколів зборів акціонерів, виготовлення фальшивих документів, підкуп чиновників тощо. Популярним у рейдерів є так званий грінмейл, або психологічна атака. У пресі запускається «чорнуха», що негативно впливає на честь і репутацію підприємств, спричиняє психологічний тиск на власників. Витримують і втримують свої виробничі потужності вони не завжди, але варто пам’ятати, що чорний піар — теж піар. Серед свіжих прикладів грінмейлу — ситуація навколо Першої приватної броварні. У липні 2014 р. підприємство зіткнулось із замовною кампанією в Києві та Львові, спрямованою на дискредитацію його іміджу: у громадському транспорті та на вулицях міст почали масово поширюватися листівки з інформацією про причетність фірми до фінансування сепаратистської й терористичної діяльності на сході України. У відповідь керівництво броварні звернулося до СБУ з проханням провести перевірку цих відомостей на достовірність.

Рейдерство по-українськи. Банкрутство

Не гребують рейдери і такими методами заволодіння підприємствами, як скуповування їх акцій через підставні структури чи навіть силове захоплення майна. Втім, рейдерство по-українськи — це в основному банкрутство — створення чи використання існуючих заборгованостей об’єкта рейдерської атаки через ініціювання процедури банкрутства із захопленням управління підприємством під час її проведення. «Найпоширенішою схемою захоплення підприємств є банкрутство. Мають місце і факти усунення керівника від обійманої посади, — наголосила Олександра Кужель. — Зокрема, такий інцидент стався у Запоріжжі з керівником ДП «Зірочка». Після виграних ним усіх судів два роки потерпілому сплачують заробітну плату, але до роботи не допускають».

Випадки рейдерства на державних підприємствах за допомогою адмінресурсу поширені, проте їх розгляд не в пріоритеті профільного комітету Верховної Ради України. Приватна власність була й залишається більш незахищеною порівняно з державною, тому що держава повинна дбати про захист свого, інакше не вважатиметься ефективним менеджером в принципі.

Прикладів рейдерства в Україні вистачає на всіх рівнях: як між українськими підприємцями, між проросійськими захоплювачами та українцями, так і в частині з’ясовування стосунків щодо приналежності власності на нашій території між бізнесменами-іноземцями. У подробиці вдаватися не будемо, тим більше що представники одного із згаданих народною обраницею естонського бізнесмена Тедера Хіллара, з волі якого в 2009 р. впродовж дня з карти Києва зникла мережа супермаркетів «О’кей», вже активно публікують спростування даних, озвучених Олександрою Кужель на нещодавній прес-конференції. «Я не вірю в майбутнє залучення хоч якихось інвестицій, не вірю в майбутнє розвитку підприємництва в Україні, якщо не буде відновлено справедливість», — зазначила вона. Зі свого боку сподіваємося, що невдовзі буде відновлено справедливість на таких підприємствах, як, зокрема, ТДВ «Житомирські ласощі», ДП УГК «Nemiroff», ПАТ «Київський ювелірний завод», не кажучи вже про невеликі кафе, автозаправки, крамниці. І не забуваймо: все, що нас не вбиває, робить сильнішими.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42