Статті

Золотий запас «кишеню не обтяжить»

Одним із основних показників стабільності економіки будь-якої країни є наявність золотого запасу. Він дає змогу підтримати країну в період кризи і забезпечити ресурсами її розвиток. На жаль, Україні сьогодні золотий запас справді «кишеню не обтяжує». Але це хороший шанс для нас почати все заново і за прикладом багатьох розвинутих країн побудувати економіку, яка забезпечує людям гідне життя. Що ж це за такий метал — золото, через яке у всі віки виникав розбрат і спалахували міжусобні війни? Спробуємо розібратися.


Подарунки з космосу

За всю історію людства у світі видобуто близько 160 тис. т золота. Якщо його переплавити в один злиток, вийде куб заввишки з семиповерховий будинок. Цілком можливо, що Земля може не втримати таку вагу на поверхні, і куб, проломивши земну кору, провалиться туди, де знаходиться все золото земного походження — у розплавлене ядро. Через свою вагу весь цей метал «перекочував» туди ще на самому початку історії нашої планети. А те золото, яке носять жителі нашої планети як прикраси, а також використовують у техніці й економіці, — прилетіло до нас із космосу в епоху «пізнього важкого бомбардування». Масований «обстріл» Землі та Місяця величезними метеоритами відбувся приблизно 4 млрд. років тому. Місячні метеоритні кратери можна побачити навіть неозброєним оком. Кратери на Землі видно гірше, але за допомогою супутників науковці змогли відшукати частину з них, які не були повністю зруйновані водою та вітром. Вони нарахували близько 40 метеоритних кратерів, що збереглися, діаметром понад тисячі (!) км і близько 22 тис. кратерів діаметром понад 20 км: на Землю з неба сипався град величезних каменів, до складу яких входило в тому числі й золото. Подивіться на обручку на своїй руці — бережіть його, у цього золота була нелегка доля.

Вода не даремно вважається багатством: 1 км3 води (і морської, і річкової) містить близько 5 кг золота.

Перший метал

Золото, завдяки тому, що воно досить часто трапляється в самородній формі, було першим металом, доступним людям. Для отримання міді, бронзи, заліза необхідний був певний рівень технологій, а добутий самородок золота можна було використовувати одразу. Ймовірно, у давні часи знаходили не лише «дріб’язок», а й досить великі шматки. Як, наприклад, знаменитий самородок, знахідку якого підтверджено документально, виявлено уродженцем Гамбурга Бернардом Холтерманном. Щоб уникнути служби в армії, Бернард емігрував до Австралії і став золотошукачем — співвласником компанії «Зірка надії». У жовтні 1872 р. утікач знайшов кварцову брилу із золотою жилою. Знахідка була майже 1,5 м завдовжки і вагою 286 кг. Після обробки вийшло 57 кг чистого золота. А найбільшими самородками вважаються Welcome Stranger («Довгоочікуваний мандрівник») вагою 71 кг і Welcome Nugget («Довгоочікуваний самородок») вагою 69 кг, добуті в Австралії. Їх переплавили і продали, а от бразильці виявилися не такі прагматичні: золотий самородок Canaa вагою 61 кг виставлено у музеї Банку Бразилії на загальний огляд. Найбільший самородок, знайдений простим любителем з металошукачем, — це Hand of Faith («Рука віри») вагою 27 кг. Іноді трапляються майже анекдотичні випадки виявлення цього дорогоцінного металу. У 1992 р. під час орання землі механізатор башкирського радгоспу Утягулов знайшов самородок вагою 4,8 кг. Щасливий тракторист назвав здобич «Ірендикський ведмідь».

Археологи стверджують, що системна розробка золотих родовищ почалася на Близькому Сході й у Грузії близько 3 тис. років до н.  е.  А найдавніші ювелірні прикраси, датовані приблизно 4700 років до н. е., знайдено при розкопках Варненського некрополя на території сучасної Болгарії. Так що можна припустити, що ювелір — це одна з найдавніших професій.

Золота краса

Саме ювеліри з давніх часів і донині використовують більшу частину жовтого металу, що добувається. Самородне золото, яке застосовувалося для виготовлення прикрас, згодом поступилося місцем спеціальним ювелірним сплавам з іншими металами. Коли навчилися одержувати золото високої чистоти, з’ясувалося, що це досить м’який матеріал і не дуже підходить для складних прикрас. Тому було розроблено впорядковану систему ювелірних сплавів, у яких вміст золота зазвичай відповідає деяким стандартним значенням.

Із м’яких сплавів 958 проби (вміст золота 95,8%) роблять практично лише обручки. Для них не важлива твердість металу, а те, що золото високої проби погано «тримає» полірування, припустимо — за бажання полірування можна обновити. Сплави, що містять 75,5% золота (750 проба) і 58,3% (583 проба), використовуються для створення справді дорогих прикрас на рівні витворів мистецтва, вони добре обробляються, досить пластичні й міцні, не тьмяніють на повітрі. Сплав, що містить 37,5% золота (375 проба), застосовується для виготовлення відносно недорогих прикрас. Змінюючи кількість міді та срібла у сплаві, можна отримати різний колір виробу: зеленуватий, яскраво-жовтий, рожевий або червоний.

Додаючи до золотого сплаву калій, можна одержати насичений зелений, аж до оливкового, колір. Додавання індію надає сплаву блакитного кольору, хромусинього, алюмініюфіолетового. На жаль, інтенсивно пофарбовані золоті сплавинеміцні, і повністю з них прикраси не роблять, лише деталі (вставки, окантовки). Є навіть коричневе й чорне золото, але цей ефект досягається нанесенням покриття, яке згодом може подряпатися і втратити привабливий вигляд.

Важкий блиск

Але перш ніж потрапити до рук ювелірів, золото проходить складний шлях добування і очищення. Для цього використовують його ж властивості: вагу і небажання вступати в хімічні реакції з більшістю хімічних речовин. Найдавніший спосіб добування жовтого металу, який застосовується і сьогодні, — це промивання. Він особливо популярний серед туристів, які мандрують місцями знаменитої «Золотої лихоманки». Їм за невелику плату видають спеціальну миску для промивання золотовмісного піску і виділяють невелику ділянку землі: все золото, яке вдасться добути за оплачений час, дістається туристові. Промисловий варіант такого способу — це золотодобувні драги — плаваючі міні-заводи, які виробляють золото. Принцип той самий — промивання, тільки процес механізований. А на тих родовищах, де золото міститься у твердих породах, як, наприклад, в Австралії, Новій Зеландії або Південній Африці, доводиться застосовувати більш шкідливі способи добування — за допомогою ртуті й ціаністих сполук.

Добування за допомогою ртуті ґрунтується на її здатності розчиняти золото, утворюючи амальгаму. Цей спосіб був відомий ще в античні часи, але згодом секрет було загублено. І, як це часто буває в історії, випадково пазли склалися самі собою. Спосіб добування було знову відкрито на початку ХVI ст. німецьким рудокопом, який працював на іспанському ртутному родовищі в Альмадені. Саме тоді, коли Іспанія стараннями конкістадорів отримала у розпорядження золоті копальні Нового Світу, вона в необхідній кількості отримала і ртуть, і технологію добування дорогоцінного металу. Іспанець Бартоломео де Медіна поклав початок його промисловому добуванню в Мексиці, і незабаром Іспанія одержала величезну кількість золота. Це стало однією з причин так званої революції цін у Європі, коли через достаток золота товарні ціни зросли в 2,5 — 4 рази. Але навіть при такому масованому припливі жовтого металу економіка Іспанії зазнавала труднощів: «десятина» справлялася на користь католицької церкви, «королівська» п’ята частина від усього, що прибувало з Нового Світу, належала королівському двору. А ще треба було сплачувати знаменитий податок алькабала, який справлявся з торговельних угод, обміну, дарування, спадкування, практично з усього. Ставки цього податку, що постійно зростали, заплутаність адміністрування, складна система пільг і можливість відкупитися від сплати перешкоджали економічному розвитку Іспанії і створили алькабалі погану славу. Алькабала — арабське слово, яке означає договір, контракт. Згодом артикль «аль» згубився і з’явилося добре відоме нам слово «кабала», що означає важку форму залежності. Історія цього слова зайвий раз нагадує: коли ви щось підписуєте, ретельно перевіряйте документ, адже це може бути справжньою алькабалою.

Добування золота за допомогою ціаністих сполук можливе завдяки здатності цього металу вступати в реакцію з солями синильної кислоти. Обидва способи добування досить шкідливі: пари ртуті отруйні, а надзвичайна отруйність ціаністого калію зробила його улюбленою «закускою» шпигунів, «що провалилися». Так що золотошукач сьогодні — це шкідлива й складна професія, в якій немає місця колишній романтиці.

Дорожче за гроші

 Крім створення прикрас іще одним важливим застосуванням золота є накопичення, яке становить 90%: його можна поділити приблизно пополам між запасами держав і запасами приватних осіб у вигляді ювелірних прикрас і золотих злитків. Хоча просунуті економісти постійно стверджують, що роль жовтого дорогоцінного металу як універсальної валюти останнім часом знижується, золотий запас має кожна країна, яка себе поважає. Цікаво, що не всі країни зберігають власне золото на своїй території. У США, у Форті Нокс і підвалах Федерального резервного банку, крім американського зберігається золотий запас 60 країн, у тому числі Франції та Німеччини. Перша трійка найзапасливіших: США — 8133 т, Німеччина — 3387 т і МВФ — 2814 т. Але є й цікаві особливості накопичення золота в деяких країнах. Наприклад, золотий запас Індії становить лише 558 т, тоді як в особистій власності індійців перебуває близько 18 тис. т.

Жовтий метал не підводить людей, які вирішили заощаджувати в золоті. Воно стабільно дорожчає з короткочасними періодами незначного здешевлення, які лише підігрівають інтерес до інвестування в нього. У 1792 г. за тройську унцію{h} Назва «тройська унція» походить від французького міста Труа (Troyes), вона дорівнює 31,1 г. Застосовується в банківській і ювелірній справі як одиниця ваги дорогоцінних металів. Іноді тройською унцією користуються косметологи, бажаючи підкреслити особливу цінність застосовуваних ними інгредієнтів.{/h} золота платили 19,3 дол., у 1992 р. — 500 дол., а в липні цього року — вже 15 тис. 190 грн.

Цікаві факти про золото

Золото — шостий за щільністю метал після осмію, іридію, ренію, платини та плутонію. Кулька цього металу діаметром лише 46 мм важить 1 кг. Він дуже пластичний: 20 г можна розкачати в лист 1 м2 завтовшки лише 1 мікрометр. При такій товщині золото напівпрозоре, світло, що проходить через нього, стає зеленувато-синім. З 1 г золота можна виготовити дріт завдовжки 1 км.

Технічна десятина

 Близько 10% золота, яке добувається сьогодні, використовується в промисловості. Стійкість до окислення, висока електро- та теплопровідність забезпечують стійкий попит і в електроніці: з нього виробляють контакти, провідники, ним паяють відповідальні з’єднання. Тонкі прокладки з м’якого золота використовуються в техніці надвисокого вакууму. Навіть у нейтронній бомбі є деталі з цього матеріалу, без яких вона не вибухне. Сполуки золота медики використовують при лікуванні туберкульозу й артриту. Воно застосовується навіть у харчовій промисловості — зареєстроване як харчова добавка Е175. Дрібні часточки цього металу додають до салатів, других страв. Один з ресторанів Лондона пропонує спробувати смажену курку, покриту найтоншими золотими листочками у вигляді пір’я. Популярна також кава з додаванням золота — хоча на смак різниці й немає, ексклюзивність напою приваблює гурманів.

Косметологи не відстають — додавання золота до косметики було популярне у всі часи, а сьогодні його корисність для шкіри обличчя пояснюють, використовуючи цілком наукову термінологію. За такі процедури клієнти готові платити чималі гроші. Найдорожча (з використанням золота) проводиться в одному зі спа-салонів у Монте-Карло: 6800 дол. за можливість полежати зі спеціальною сітчастою маскою з чистого золота на обличчі, через яку пропускають слабкий електричний струм.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42