Інші податки

Зміни до Податкового кодексу України

Законами № 1588 та № 1621 внесено зміни до Податкового кодексу та інших законодавчих актів України, якими вдосконалено окремі положення чинного законодавства в частині податку на прибуток, ПДВ, податку на доходи фізичних осіб, акцизного податку, плати за користування надрами.


Зокрема, прийнятими змінами скасовано низку пільг щодо оподаткування податком на прибуток та ПДВ, впроваджено систему електронного адміністрування ПДВ, яка дасть змогу скоротити можливості для зловживань, створити умови для унеможливлення отримання незаконного бюджетного відшкодування, збільшити надходження до бюджету, розширено базу оподаткування акцизним податком, зокрема за рахунок альтернативних видів палива, змінено базу оподаткування для природного газу, який реалізується не для потреб населення, запроваджено новий загальнодержавний збір — військовий, змінено порядок оподаткування пасивних доходів. Зазначені зміни сприятимуть створенню умов для збільшення надходжень до бюджету, забезпеченню справедливості в оподаткуванні, а також фінансової стабільності.

Пропонуємо вашій увазі коментарі провідних фахівців Державної фіскальної служби України щодо цих змін.

Податок на прибуток підприємств

З метою збільшення надходжень до бюджету в умовах економічної кризи Законом № 1621 внесено ряд суттєвих змін в оподаткування прибутку підприємств, які набрали чинності з 03.08.2014 р.

Зокрема, встановлено, що прибуток, отриманий від операцій із цінними паперами та деривативами, оподатковується за основною ставкою,визначеною п. 151.1 ст. 150 Податкового кодексу з урахуванням положень п. 10 підрозділу 4 розділу XX, тобто за ставкою 18%. Нагадаємо, що до внесення змін прибуток, отриманий від зазначених операцій, оподатковувався за ставкою 10%.

Крім того, цим Законом скасовано пільги в оподаткуванні податком на прибуток для суб’єктів господарювання готельного бізнесу. Прибуток таких суб’єктів, отриманий від надання готельних послуг (група 55 КВЕД ДК 009:2005) у готелях категорій «п’ять зірок», «чотири зірки» і «три зірки», у тому числі новозбудованих чи реконструйованих або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрація існуючих будівель і споруд, оподатковується за основною ставкою 18%.

Скасовано пільги в оподаткуванні і для підприємств галузі електроенергетики, що виробляють електричну енергію виключно з відновлювальних джерел енергії.

Обмежено пільгове оподаткування податком на прибуток інститутів спільного інвестування(ІСІ). Відтепер доходи, отримані ІСІ у вигляді процентів, нарахованих за активами таких ІСІ та фондів операцій з нерухомістю, є об’єктом оподаткування податком на прибуток.


Світлана ТИМОЩУК,
начальник відділу розгляду звернень Управління методології податку на прибуток підприємств
Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування
Державної фіскальної служби України

 

Податок на додану вартість*

_____________
* Зміни внесено Законом № 1621.

Зміни, що набрали чинності з 03.08.2014 р.

Пільги з ПДВ. Скасовано нульову ставку ПДВ на послуги з перевезення пасажирів швидкісними потягами Інтерсіті+. Починаючи із зазначеної дати такі послуги оподатковуватимуться ПДВ за ставкою 20%.

Не поширюється звільнення від оподаткування ПДВ, встановлене п. 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу, на операції з постачання, імпорту та експорту деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00).

Спецрежим оподаткування ПДВ. Дія спецрежиму у галузі лісового господарства (02.01.1 КВЕД) не поширюється на операції з лісозаготівлі, рубання лісу та виробництва ділової деревини (колод, стовпів, жердин), одержання паливної деревини; вирубування (дерев) лісу з метою приведення земель у придатність для сільськогосподарського виробництва.

Постачання зернових культур. Продовжено до 31.12.2015 р. включно дію пільги, встановленої п. 151 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу, згідно з яким звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 — 1008 згідно з УКТ ЗЕД і технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 відповідно до УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових і технічних культур сільськогосподарськими підприємствами — виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств — виробників, а також крім постачання таких зернових і технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з ПДВ.

Відповідно до 31.12.2014 р. включно призупинено дію п. 197.21 ст. 197 Податкового кодексу.

Зміни, що набирають чинності з 01.01.2015 р.

Податкова звітність з ПДВ. Пункт 49.4 ст. 49 Податкового кодексу доповнено абзацом другим, яким встановлено, що податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу всіма платниками в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Отже, починаючи із зазначеної дати усі платники ПДВ мають звітуватися виключно в електронній формі. При цьому подання декларації в паперовому вигляді із січня 2015 р. не передбачається.

За підсумками звітного податкового періоду відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 Податкового кодексу.

Джерела сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків. Згідно з чинними нормами законодавства джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених ст. 87 Податкового кодексу, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Доповненнями, внесеними до п. 87.1 цієї статті, передбачено, що джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з ПДВ є також суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування ПДВ.

Обсяги постачання при реєстрації платників ПДВ. Починаючи з 01.01.2015 р. обов’язковій реєстрації платниками ПДВ підлягатимуть лише особи, у яких загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно не перевищуватиме 1 млн. грн. (без урахування ПДВ). Нагадуємо, що наразі «поріг» обов’язкової реєстрації суб’єкта господарювання платником ПДВ встановлено у розмірі, що перевищує 300 тис. грн.

База оподаткування ПДВ.При визначенні бази оподаткування операцій з постачання товарів/послуг згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу (виходячи з договірної вартості) слід враховувати, що вона не може бути нижче ціни придбання товарів/послуг, що постачаються, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), за винятком:

  • товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
  • газу, який постачається для потреб населення.

Удосконалено норму щодо проведення коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника й отримувача товарів чи послуг. А саме: встановлено, що таке коригування має відбуватися на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податковий кредит при постачанні послуг нерезидентом. Змінено норму щодо дати виникнення права на податковий кредит при постачанні послуг нерезидентом на митній території України. Нагадуємо, що наразі таке право виникає на дату сплати (нарахування) ПДВ за податковими зобов’язаннями, включеними отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. З 01.01.2015 р. право на податковий кредит за такими операціями виникатиме на дату складання платником податкової накладної за такими операціями за умови її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому така податкова накладна вважатиметься підставою для включення зазначеної в ній суми ПДВ до податкового кредиту, якщо її зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Впроваджено систему електронного адміністрування ПДВ (розділ V Податкового кодексу доповнено ст. 2001), яка забезпечує автоматичний облік у розрізі платників ПДВ:

  • суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
  • суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
  • суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ;
  • суми податку, на яку платники мають право видати податкові накладні.

Порядок електронного адміністрування ПДВ встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ відкриватимуться платникам автоматично. Для їх відкриття центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає банку, в якому відкриваються ці рахунки, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, код ЄДРПОУ та індивідуальний податковий номер платника. Банк, у якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, визначається Кабінетом Міністрів України.

На рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ платника зараховуються кошти:

  • з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу;
  • з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку;
  • з власного поточного рахунку платника в сумі податку, отриманого від покупців при проведенні операцій з продажу товарів/послуг за готівкові кошти або при проведенні бартерних (товарообмінних) операцій;
  • з власного поточного рахунку платника в сумі податку, нарахованого платником за результатами проведення операцій, передбачених п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу.

З рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету або на спеціальний рахунок платника — сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до ст. 209 Податкового кодексу, в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду.

Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених п 2001.5 ст. 2001 вищезазначеного Кодексу.

Платнику ПДВ після анулювання реєстрації платника податку закривається його рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ, а залишок коштів на такому рахунку перераховується до бюджету на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає банку, в якому відкрито рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, в якому зазначаються назва платника, код ЄДРПОУ та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру банк перераховує суми податку до бюджету.

Податкові накладні. Скасовано паперові форми податкових накладних (відповідні зміни внесено до ст. 201 Податкового кодексу). У зв’язку з цим немає необхідності складати податкову накладну у двох примірниках, про що також внесено зміни до п. 201.4 вищезазначеної статті. Встановлено, що платник ПДВ зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З 01.01.2015 р. реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягатимуть всі податкові накладні незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній (відповідні зміни внесено до п. 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу).

У разі нарахування податкових зобов’язань за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми ПДВ було включено до складу податкового кредиту, якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, передаються у межах балансу або використовуються в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, платник також має скласти і зареєструвати відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Доповненнями, внесеними до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.

Сума податку, на яку платник має право видати податкові накладні (∑Накл), обчислюється за такою формулою:

Накл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах — ∑НаклВид — ∑Відшкод — ∑Перевищ,

  

де ∑НаклОтр — загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Митн — загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

ПопРах — загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість з власного поточного рахунку платника;

НаклВид — загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Відшкод — загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування;

Перевищ — загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових декларациях, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

 

Реєстр виданих та отриманих податкових накладних. Змінами, внесеними до п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу, не передбачено ведення платником ПДВ реєстру виданих та отриманих податкових накладних і подання до контролюючого органу копій записів у такому реєстрі в електронному вигляді.

Водночас зазначену статтю доповнено новим п. 201.111, згідно з яким на платників ПДВ покладено обов’язок ведення реєстру виданих та отриманих документів, які є підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, без отримання податкової накладної (транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, касові чеки, податкова накладна при постачанні послуг нерезидентом). Платники податку у складі податкової звітності з цього податку подають до контролюючого органу копії записів у цих реєстрах за такий період в електронному вигляді. Форму, порядок заповнення та подання реєстру буде встановлено згідно із законодавством.


Сергій ТИМОШЕНКО,
заступник начальника Управління методології непрямих податків
Департаменту координації нормотворчої та методологічної роботи
з питань оподаткування Міністерства доходів і зборів України

 

Акцизний податок*

_____________
* Зміни внесено Законом № 1621.

Зміни, що набрали чинності з 03.08.2014 р.

Тимчасово, до 01.01.2015 р., до підакцизних товарів віднесено паливо моторне альтернативне за кодом УКТ ЗЕД та ставкою податку, наведеним у табл. (п. 8 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу):

Код товару (продукції)
згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару (продукції)
згідно з УКТ ЗЕД

Ставка акцизного податку у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції)

одиниця виміру

ставка

3824 90 97 10

Паливо моторне альтернативне

Євро за 1000 кг

99

 

Зміни, що набирають чинності з 01.09.2014 р.

Підвищено ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну і мінімальне акцизне податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку.

Зокрема, на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну підвищено специфічну ставку акцизного податку (на 5%), при цьому адвалорна ставка податку залишилася незмінною (12%) (пп. 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу).

Мінімальне акцизне податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку на сигарети без фільтра (цигарки) та сигарети з фільтром також підвищено на 5% (пп. 215.3.3 п. 215.3 ст. 215 Кодексу).

Зміни, що набирають чинності з 01.11.2014 р.

Зміни з акцизного оподаткування насамперед спрямовано на розширення бази оподаткування, виведення з «тіні» спиртовмісних напоїв, при реалізації яких до прийняття Закону № 1621 не сплачувався акцизний податок.

Так, цим Законом під алкогольними напоями визначено продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2% об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5% об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД (пп. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

До зазначених продуктів належать, наприклад, спиртові настоянки «Медовуха», «Хреновуха», що випускаються для дієтичного споживання Золотоноським ЛГЗ Черкаської області.

З таких «цілющих продуктів для дієтичного споживання», які реалізуються через мережу почтових кіосків, а також аптек, на сьогодні не сплачується акцизний податок при їх реалізації споживачам.

З вищезазначених товарів акцизний податок справляється та обчислюється за такою ставкою (пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу) (табл.):

Код товару (продукції)
згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару (продукції)
згідно з УКТ ЗЕД

Одиниця виміру

Ставка податку

2103 90 30 00,
2106 90

Тільки продукти з вмістом спирту етилового 8,5% об’ємних одиниць та більше

Грн./л 100-відсоткового спирту

70,53

 

Звертаємо увагу! Згідно з п. 226.6 ст. 226 чинної редакції Податкового кодексу маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5% об’ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5% об’ємних одиниць не здійснюється.

Отже, алкогольні напої, код УКТ ЗЕД та опис яких відповідають вищенаведеним у таблиці, повинні маркуватися марками акцизного податку відповідно до п. 226.6 ст. 226 Податкового кодексу. При цьому виробники таких підакцизних товарів повинні чітко дотримуватися положень вищезазначеної статті щодо виготовлення, зберігання, продажу марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також постанови № 1251.


Ірина МЕЛЬНИК,
начальник відділу методології акцизного податку
Управління методології непрямих податків
Департаменту координації нормотворчої
та методологічної роботи з питань оподаткування
Міністерства доходів і зборів України

 

Податок на доходи фізичних осіб

З 02.08.2014 р. набрав чинності Закон № 1588, яким змінено порядок оподаткування пасивних доходів фізичних осіб, зокрема у вигляді дивідендів, роялті, інвестиційного прибутку, відсотків, нарахованих на банківські рахунки.

Зазначеним Законом скасовано запроваджену з 1 липня поточного року прогресивну шкалу оподаткування пасивних доходів та проведення остаточного річного перерахунку податкового зобов’язання з пасивних доходів за результатами річного декларування; визначено окремий порядок оподаткування доходів у вигляді дивідендів, процентів, нарахованих на суму поточного або вкладного (депозитного) банківського рахунку, роялті тощо. Розглянемо детальніше ці зміни.

Оподаткування доходів у вигляді процентів

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Податковим агентом у строки, визначені для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою 15% із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.

Податкові агенти (банки, кредитні спілки), які нараховують доходи у вигляді процентів, у податковому розрахунку (форма № 1-ДФ) відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного рахунку, ощадного (депозитного) сертифіката, вкладу (депозиту) члена кредитної спілки у кредитній спілці, суми нарахованих процентів, а також відомості про фізичну особу — платника податку, якій нараховано такі доходи.

Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж зазначені, здійснюється в загальному порядку, встановленому Податковим кодексом для доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою 15%.

У разі дострокового розірвання договору вкладу (депозиту) та здійснення у зв’язку з цим перерахунку доходу у вигляді процентів за процентною ставкою, передбаченою умовами договору для таких випадків, податковий агент провадить перерахунок сум податку, утриманих з такого доходу.

Повернення надміру утриманих сум податку, що виникли внаслідок перерахунку, здійснюється шляхом зменшення сум податку, які підлягають перерахуванню податковим агентом за поточний та/ або наступний податковий (звітний) місяць.

Оподаткування доходів у вигляді дивідендів

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Будь-який резидент, котрий нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Доходи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою 5%.

Також за ставкою 5% оподатковується сума доходу у вигляді дивідендів з іноземним джерелом нарахування або нарахованих нерезидентами.

Дивіденди, нараховані платнику податку за акціями чи іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з пп. 153.3.7 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

Оподаткування інвестиційного прибутку

Внесеними до Податкового кодексу змінами фактично відновлено порядок оподаткування інвестиційного прибутку, який діяв до внесення змін до Кодексу Законом № 1166.

Уточнено норми Податкового кодексу в частині, коли податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставкою 15 або 17% та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації про отримані ним інвестиційні доходи.

Оподаткування доходів у вигляді роялті

Доходи у вигляді роялті остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою 15 (17)%.

Оподаткування інших пасивних доходів

Ставка податку в розмірі 15% застосовується до доходів у вигляді:

  • процентного або дисконтного доходу за ощадними (депозитними) сертифікатами;
  • процентів на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці;
  • плати (відсотка), що розподіляється на пайові членські внески членів кредитної спілки;
  • доходу, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону;
  • доходу за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;
  • доходу у вигляді відсотків (дисконту), отриманого власником облігацій від їх емітента відповідно до закону;
  • доходу за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю.

Особливості сплати

Перехідними положеннями Закону № 1588 встановлено, що податок, нарахований (утриманий) податковим агентом з доходів у вигляді процентів, нарахованих на поточний або вкладний (депозитний) банківський рахунок, ощадний (депозитний) сертифікат, вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці за період з 01.07.2014 р. до набрання чинності цим Законом (тобто до 02.08.2014 р.), підлягає анулюванню і не сплачується до бюджету. Інформація щодо сум таких доходів і податків не зазначається податковим агентом у податковому розрахунку (форма № 1-ДФ).

Фізичні особи, яким у період з 01.07.2014 р. до 02.08.2014 р. нараховано пасивні доходи, звільняються від обов’язку декларування таких доходів і сплати з них податку.


Ігор ДАНІЛОВ,
начальник відділу методології доходів єдиного внеску
та податків і зборів з фізичних осіб
Управління адміністрування єдиного внеску та методології
Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Державної фіскальної служби України

 

Військовий збір

З 03.08.2014 р. набрав чинності Закон № 1621, яким доповнено підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу новим п. 161. Так, тимчасово, до 01.01.2015 р., запроваджено військовий збір. Оскільки цей збір є новим, розглянемо найактуальніші питання щодо його справляння.

Платники збору

Платниками збору є фізичні особи — резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти.

Об’єкт оподаткування

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу).

Деталізуємо, що підпадає під визначення «за цивільно-правовими договорами».

Згідно з пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу для цілей розділу IV цього Кодексу заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму відповідно до закону.

Вступаючи у трудові відносини з підприємствами, працівники укладають трудові договори.

Трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Виконання робіт, надання послуг фізичною особою може здійснюватися як на підставі трудового договору, так і на інших юридичних підставах, зокрема на підставі цивільно-правового договору.

Як було зазначено вище, об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Тобто під об’єктом оподаткування військовим збором розуміють дохід, який нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Результатом цивільно-правового договору є факт виконання робіт (надання послуг).

За цивільно-правовими договорами (договором підряду/договором про надання послуг) оплачується виконана робота/надана послуга, що у межах бухгалтерського обліку підтверджується первинними документами, зокрема актами виконаних робіт (актами приймання-передачі).

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша ст. 901 Цивільного кодексу).

Отже, для цілей оподаткування військовим збором факт оплати у межах цивільно-правового договору (договору підряду/договору про надання послуг) кваліфікується як об’єкт оподаткування.

Таким чином, оподаткуванню військовим збором підлягають доходи, отримані за цивільно-правовими договорами, зокрема за договором підряду/договором про надання послуг, за якими виконання робіт/надання послуг підтверджуються актами виконаних робіт (актами приймання-передачі), на підставі яких провадиться їх оплата.

Водночас слід зазначити, що виплати за цивільно-правовими договорами (договором підряду/договором про надання послуг) на користь самозайнятих осіб не є об’єктом оподаткування військовим збором.

Ставка збору

Ставка збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу.

Наприклад, заробітна плата працівника становить 3000 грн., сума збору становитиме 45 грн. (3000 грн. х 1,5%).

При цьому слід зазначити, що об’єкт оподаткування військовим збором не зменшується на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності, як передбачено для нарахування податку на доходи фізичних осіб. У свою чергу, військовий збір не впливає на визначення бази для нарахування єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб.

Нарахування, утримання, сплата

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються відповідно до ст. 168 Податкового кодексу, п. 168.1 якої визначено порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5%.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, перераховується до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу (пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 цього Кодексу).

Водночас, оскільки військовий збір запроваджено з 03.08.2014 р., виникає запитання: чи підлягатиме оподаткуванню цим збором заробітна плата, нарахована до 03.08.2014 р., а виплачена вже після цієї дати?

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, оскільки Закон № 1621 набрав чинності з 03.08.2014 р. і податковий агент зобов’язаний при нарахуванні доходів, визначених у пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, утримати військовий збір, нараховані доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами до 03.08.2014 р., але виплачені після 03.08.2014 р., не підлягають оподаткуванню цим збором.

Нараховані доходи після 03.08.2014 р. за періоди до 03.08.2014 р. підлягають оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.

Доходи, нараховані, наприклад, 29.08.2014 р. за період з 01.08.2014 р. по 03.08.2014 р., також оподатковуються на загальних підставах.

Відповідальність за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) збору податковим агентом

Відповідно до пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу платники військового збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 цього Кодексу для податку на доходи фізичних осіб. Згідно з пп. «ґ» п. 176.2 цієї статті особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 127.1 ст. 127 Податкового кодексу передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Передбачені п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляються податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами Кодексу.

Крім того, відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу у день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків — фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента, нараховується пеня.

Зокрема, пеня, встановлена вищезазначеним підпунктом, нараховується із розрахунку 120% річних облікової ставки Нацбанку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків — фізичних осіб (абзац третій п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу).

Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності (п. 112.1 ст. 112 Податкового кодексу).

Згідно зі ст. 1634 КпАП неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян — суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох (34 грн.) до трьох (51 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) військового збору до податкових агентів застосовується фінансова відповідальність (у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені) та адміністративна відповідальність.

У наступних номерах «Вісника» продовжимо надавати роз’яснення щодо військового збору, які наразі готуються фахівцями Державної фіскальної служби України.


Сергій НАУМОВ,
заступник директора Департаменту
начальник Управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб
Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Державної фіскальної служби України,
Оксана МАРІНЕЦЬ,
начальник відділу розгляду звернень платників Управління адміністрування єдиного внеску та методології,
Надія ЮРЧЕНКО,
начальник відділу контрольно-перевірочної роботи за додержанням податкового законодавства та сплатою єдиного внеску
Управління контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб,
та Світлана ОПАНАСЕНКО, головний державний ревізор-інспектор

 

Плата за користування надрами

З 04.08.2014 р. набрав чинності Закон № 1621, яким з метою створення умов для збільшення надходжень до бюджету внесено, зокрема в частині плати за користування надрами для видобування корисних копалин, такі зміни до Податкового кодексу.

Змінено базу оподаткування платою за користування надрами для видобування корисних копалин у частині обсягів природного газу, який реалізується не для потреб населення, а саме: встановлено, що фактичною ціною реалізації для газу природного як базою оподаткування платою вважається граничний (максимальний) рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам. Такий граничний (максимальний) рівень встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (на відміну від попередніх податкових періодів, коли використовувалася середня митна вартість імпортного природного газу, оприлюднення якої здійснювалося згідно з ринковими умовами відповідного податкового періоду).

Водночас тимчасово, до 1 січня 2015 р., збільшено ставки плати за користування надрами для видобування природного газу, який реалізується не для потреб населення:

  • для газу з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 м, — з 28 до 55%;
  • для газу з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 м, — з 15 до 28%.

Водночас встановлено, що у разі видобування запасів природного газу із свердловин, внесених до Державного реєстру нафтових та газових свердловин після 1 серпня 2014 р., протягом двох років з дати такого внесення до сум податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування природного газу застосовується понижуючий коефіцієнт 0,55.

Також тимчасово, до 1 січня 2015 р., збільшено ставки плати за користування надрами для нафти та конденсату:

  • у розмірі 45% від вартості товарної продукції гірничого підприємства, видобутої з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 м;
  • у розмірі 21% — видобутої з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 м.

При видобуванні залізної руди для збагачення із вмістом магнетитового заліза менше 35% підземним шахтним способом із глибини понад 300 м передбачено застосування до сум податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування залізної руди коефіцієнта 0,25.

Крім того, тимчасово, до 1 січня 2015 р., збільшено ставки плати за користування надрами для видобування залізної руди з 5 до 8%.

Також змінено базу оподаткування з плати за користування надрами для видобування залізної руди, а саме: вартість залізної руди, видобутої з корінних родовищ, обчислюється з урахуванням ціни реалізації за податковий (звітний) період (у разі відсутності реалізації у цей періодза найближчі попередні податкові періоди) хімічно чистого металу без урахування податку на додану вартість, зменшеної на суму витрат платника на збагачення (афінаж) та доставку (перевезення, транспортування) споживачу. Вартість одиниці видобутих корисних копалин визначається з урахуванням частки (в натуральному вимірі) вмісту хімічно чистого металу в одиниці видобутих корисних копалин.


Галина КОВАЛЕНКО,
заступник начальника відділу оподаткування
ресурсних, рентних та неподаткових платежів
Департаменту оподаткування та контролю об’єктів і операцій
Міністерства доходів і зборів України

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42