Митна справа

Адміністративна відповідальність за порушення митних правил

Незнання закону не звільняє від відповідальності.
А от знання нерідко звільняє.

Станіслав Єжи Лец

 

Як відомо, поведінка людей регулюється соціальними, в тому числі правовими нормами. Для абсолютної більшості людей нормою є поведінка, що відповідає приписам права, тобто є правомірною. Водночас прямою протилежністю правомірної поведінки є правопорушення, які залежно від виду юридичної відповідальності поділяються на конституційні, дисциплінарні, цивільні, адміністративні, митні.

Упродовж п’яти місяців 2014 р. митницями виявлено понад 6,5 тис. правопорушень. При цьому за результатами розгляду справ про порушення митних правил винесено майже 6 тис. постанов про притягнення осіб до відповідальності. Безперечно, серед осіб, визнаних винними у вчинені правопорушень, є ті, які свідомо й умисно вчинювали протиправні дії. Водночас є певний відсоток осіб, якими правопорушення вчинено через недостатню обізнаність або легковажне ставлення до наслідків своєї поведінки.

Одним із способів запобігання вчиненню правопорушень є забезпечення обізнаності осіб щодо підстав для притягнення до юридичної відповідальності та заходів покарання за вчинення протиправних діянь.

Зупинимося на деяких питаннях адміністративної відповідальності за вчинення митних правопорушень, зокрема:

  • що таке порушення митних правил;
  • які адміністративні стягнення можуть застосовуватися за порушення митних правил і якими органами;
  • якими є строки притягнення до відповідальності за вчинення митних правопорушень;
  • якими є обставини, що виключають притягнення до відповідальності за вчинення митних правопорушень.

Порушення митних правил

Слід зазначити, що згідно зі ст. 2 КпАП питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом.

Визначення поняття «порушення митних правил» міститься у ст. 458 Митного кодексу. Згідно із цією статтею порушення митних правил визнається адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Митним кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митницям для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митниці цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад порушення включає в себе ознаки, що характеризують зовнішній акт поведінки особи, його спрямованість і наслідки, і ознаки, що характеризують самого правопорушника і його психічне ставлення до вчиненого.

Ознаки складу порушення митних правил об’єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують:

  • об’єкт порушення митних правил;
  • об’єктивну сторону порушення митних правил;
  • суб’єкт порушення митних правил;
  • суб’єктивну сторону порушення митних правил.

Усі зазначені елементи складу порушення митних правил нерозривно поєднані між собою. Наявність цих елементів обов’язкова для кваліфікації конкретного діяння як порушення митних правил. Якщо хоч би один з них відсутній або не відповідає тим властивостям, які передбачені відповідною нормою Митного кодексу, то зазначене діяння не є порушенням митних правил.

Об’єктом порушень митних правил є суспільні відносини, які охороняються законом і яким у результаті посягання завдається чи може бути завдано шкоду, а також те, на що спрямовано посягання.

Об’єктивною стороною порушень митних правил є сукупність передбачених законом ознак, які характеризують зовнішній прояв діяння, що посягає на об’єкти правової охорони, а також об’єктивні умови цього посягання.

Суб’єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами — посадові особи цих підприємств.

Під громадянами слід розуміти таких фізичних осіб: громадян України, іноземців, осіб без громадянства.

Під посадовими особами підприємств слід розуміти керівників та інших працівників підприємств (резидентів та нерезидентів), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов’язків відповідають за додержання вимог, встановлених Митним кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.

Іноземці й особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України.

Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.

У разі виявлення в порядку, встановленому Митним кодексом, фактів переміщення через митний кордон України особами, які користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, товарів з порушеннями митного законодавства, митні формальності щодо таких товарів здійснюються відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів України та іншими актами законодавства.

Суб’єктивна сторона порушень митних правил характеризується психічним ставленням особи до вчинення правопорушення:

  • вина — психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбачених Митним кодексом, та їх наслідків, виражене у формі умислу або необережності;
  • мотив — внутрішнє спонукання особи, яке створило психологічні передумови скоєння правопорушення;
  • мета — наслідок, якого прагне досягти особа, вчиняючи правопорушення.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені Митним кодексом, настає за умови, якщо ці правопорушення за своїм характером не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Види порушень митних правил та відповідальність за них встановлено главою 68 Митного кодексу.

Стягнення, що накладаються за порушення митних правил

Вичерпний перелік стягнень, які може бути накладено за порушення митних правил, міститься у ст. 461 Митного кодексу.

Так, за порушення митних правил може бути накладено такі адміністративні стягнення:

  • попередження;
  • штраф;
  • конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Попередження як адміністративне стягнення за порушення митних правил є офіційним попередженням правопорушника щодо недопустимості таких діянь у майбутньому. Попередження виноситься у формі постанови про накладення адміністративного стягнення.

Застосування попередження як до громадян, так і до посадових осіб підприємств передбачено ст. 468, частиною першою ст. 469, частиною першою ст. 470, частиною першою ст. 481 Митного кодексу.

Штраф як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у покладенні на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов’язку сплатити до державного бюджету кошти у сумі, яка визначається Митним кодексом залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення.

Порядок нарахування штрафів відповідно до статей 468 — 471, 474 — 481 Митного кодексу встановлено у розмірі, кратному не-оподатковуваному мінімуму доходів громадян, а згідно зі статтями 472, 482 — 485 цього Кодексу — у відсотковому еквіваленті.

Розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян визначається законами України.

Конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у п. 3 ст. 461 Митного кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об’єкти конфіскації.

Конфіскацію може бути застосовано виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються Митним кодексом та іншими законами України.

Конфіскація товарів, транспортних засобів застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Застосування конфіскації передбачено статтями 471 (передбачено конфіскацію лише тих товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України), 472, 473, 476, 482 — 484 Митного кодексу.

Органи, уповноважені виносити рішення у справах про порушення митних правил

Відповідно до ст. 522 Митного кодексу справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468 — 470, 474, 475, 477 — 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Справи про порушення митних правил, передбачені статтями 471 — 473, 476, 482 — 484 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими судами (суддями).

Тобто всі справи про порушення митних правил, за які передбачено відповідальність у вигляді конфіскації, розглядаються судами.

Рішення, що приймаються за результатами розгляду справи про порушення митних правил

Відповідно до ст. 527 Митного кодексу у справі про порушення митних правил посадова особа органу доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:

  • про проведення додаткової перевірки;
  • про накладення адміністративного стягнення;
  • про закриття провадження у справі.

Якщо під час розгляду справи про порушення митних правил встановлено факти, які свідчать про неповне виконання всіх належних процесуальних дій та які унеможливлюють здійснення всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи, виноситься постанова про проведення додаткової перевірки, у якій зазначаються конкретні суб’єкти, завдання й строки перевірки.

Ці дії не повинні порушувати права громадянина, шкодити господарській діяльності юридичної особи.

Строки притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил

Строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил встановлено ст. 467 Митного кодексу.

Згідно із зазначеною статтею якщо справи про порушення митних правил розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 — 481, 485 Митного кодексу, — не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Якщо справи про порушення митних правил розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 — 485 Митного кодексу, — не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Отже, за загальним правилом строк притягнення до відповідальності за вчинення правопорушення становить шість місяців.

Водночас існує виключення щодо строків притягнення до відповідальності, і стосується воно розгляду справ, порушених на підставі матеріалів, отриманих після закриття кримінального провадження.

Зокрема, частиною третьою ст. 467 Митного кодексу встановлено, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, але не пізніше ніж через два роки з дня вчинення правопорушення.

Перебіг строку накладення адміністративного стягнення починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. При цьому строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Перебіг строку, закінчення якого пов’язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Останній день строку триває до 24.00 год, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в митному органі, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Обставини, за яких особу може бути звільнено від відповідальності за вчинення порушення митних правил

Відповідно до ст. 494 Митного кодексу про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митниці, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Водночас слід мати на увазі, що відповідно до частини першої ст. 460 Митного кодексу вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою ст. 469, ст. 470, частиною третьою ст. 478, ст. 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного
та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки допускаються систематично, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Під аварією слід розуміти пошкодження, вихід з ладу й руйнування, що сталися з техногенних (конструктивних, виробничих, технологічних, експлуатаційних) або природних причин.

Під дією непереборної сили слід розуміти:

  • стихійне лихо (пожежу, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема таке як замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів);
  • військові дії чи надзвичайний стан у регіоні;
  • зафіксований у встановленому законом порядку факт вчинення злочинних дій третіми особами;
  • інші обставини чи події.

Документи, що підтверджують факт аварії або дії непереборної сили, можуть видаватися місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, органами МВС України, іншими спеціально уповноваженими на це державними органами, а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, які здійснюють діяльність щодо усунення наслідків аварій, тощо.

Під протиправними діями третіх осіб слід розуміти вчинення діянь іншою стороною, що порушують законні права та інтереси особи, під час виконання нею митних формальностей, в тому числі вчинення правопорушення відносно особи.

Документи, що підтверджують факт протиправних дій третіх осіб, можуть видаватися судами, правоохоронними органами, іншими спеціально уповноваженими на це державними органами.

Посадова особа митниці, яка виявила порушення митних правил, що могло статися внаслідок аварії або дії непереборної сили, протиправних дій третіх осіб, керуючись законом, оцінює докази події, що стала причиною порушення митних правил, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

У разі підтвердження вчинення правопорушень, передбачених частиною третьою ст. 469, ст. 470, частиною третьою ст. 478, ст. 481 Митного кодексу, внаслідок аварії або дії непереборної сили, протиправних дій третіх осіб справа про порушення митних правил не порушується, а порушенапідлягає закриттю.

Крім того, слід мати на увазі, що перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості, виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).

«Гарячі лінії»

Дата: 2 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00