Статті

Податкова реформа у першому наближенні

Як оцінюють урядову концепцію представники влади і бізнесу.

Одразу зазначимо: по-різному. Адже у державних мужів своє бачення змін в адмініструванні податків і зборів, у бізнесменів — своє. Є ще третя сторона процесу — власне працівники, які за великим рахунком байдужі до нововведень у царині оподаткування, аби лишень у кишені від того прибувало чи принаймні не зменшувалося. Як задовольнити всіх із мінімальним ризиком для системи державних фінансів — питання не з легких. Для того щоб конструктивна критика реалізувалась у вигляді конкретних законодавчих правок, розроблену урядом Концепцію реформування податкової системи України, перш ніж приймати, було вирішено обговорити в якомога ширшому колі фахівців.


Умовне скорочення

«Податки не є самоціллю держави. Це спосіб, за рахунок якого забезпечується виконання зобов’язань, котрі держава взяла на себе перед суспільством», — обґрунтовує необхідність здійснення податкової реформи заступник міністра фінансів України Денис Фудашкін. — Нинішній стан справ у цій сфері — не найкращий, оскільки при показнику податкових надходжень на рівні 44% ВВП дефіцит держбюджету сягає 5% ВВП».

У структурі видатків значну частину (22,6% ВВП) займають видатки на охорону здоров’я, освіту та соціальний захист, не враховуючи власних надходжень Пенсійного фонду України, що становлять майже 12% ВВП. Тому, щоб не порушити цю досить хитку піраміду, до реалізації анонсованих змін влада вдаватиметься поступово.

Ключовий аспект майбутньої реформи — скорочення загальної кількості податків і зборів з 22 до 9. Якщо придивитися, то скасовуються всього 6 зборів, які в основному не становлять великої цінності для розвитку української економіки порівняно з витратами людино-годин на їх адміністрування. Для прикладу: надходження туристичного збору, який невдовзі має піти в небуття, становлять до 30 млн. грн. на рік.

Значна частина інших податків і зборів трансформується у більші платежі (майже як енергія, що, як ми знаємо ще зі шкільного курсу фізики, нізвідки не виникає і нікуди не дівається — лише переходить з одного стану в інший). Чиновники пояснюють такий крок спільною базою оподаткування для різних платежів. Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Оксана Продан одразу застерегла представників виконавчої влади від різких рухів: «Історія пам’ятає, як у 2010 році при підготовці Податкового кодексу збір за забруднення навколишнього природного середовища було замінено екологічним податком, але він став значно складнішим в адмініструванні. Слід уникати цього при переформатуванні 13 платежів у 5».

Детально про Концепцію «Вісник» уже писав («Оподаткування по-новому», № 31/2014). Зосередимося на тих урядових змінах, що викликали жваві дискусії, протиставити яким бізнес аргументовано може власне «а Баба Яга проти». У поле нашого зору потрапили зміни в адмініструванні податку на прибуток підприємств, ПДФО та ЄСВ, а також нові підходи до оподаткування агросектора.

Три великі різниці

У частині податку на прибуток пропонується перейти на визначення бази оподаткування виключно за стандартами бухгалтерського обліку з коригуванням на невелику кількість податкових різниць. «У будь-якому разі різниці повинні бути в силу того, що міжнародні стандарти фінансової звітності мають досить диспозитивний характер, тож усі країни світу встановлюють такі обмеження, як, наприклад, амортизація, формування витрат, фінансові операції», — пояснює Денис Фудашкін. Аналогічні різниці, всього 3 замість існуючих 49, Концепцією пропонується залишити. Також у планах Мінфіну України — встановити критерії, за якими підприємства з незначними обсягами реалізації матимуть право визначати фінансовий результат до оподаткування без коригування на податкові різниці взагалі.

Відмовитися від різниці з амортизації закликає віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз. З її слів, це нововведення не сприятиме усуненню ведення подвійного обліку, а отже, ніякого спрощення для бізнесу не буде. «На засіданнях відповідної робочої групи ми знайшли механізми, які дають змогу нівелювати податкову різницю з амортизації і водночас зберегти державні інтереси, але Мінфін розглядає інший варіант», — констатувала Юлія Дроговоз. Вона висловила переконання, що загалом сьогоднішня система адміністрування податку на прибуток є досить досконалою, відшліфованою, та й бізнес призвичаївся до цих правил. Ідея ж гармонізації податкового й бухгалтерського обліку залишається актуальною, втім потребує продуманої якісної реалізації.

Погоджується з експертом і координатор групи «Податковий кодекс» громадянської платформи «Нова Країна» Тарас Козак. «Потрібно бути вдячними уряду за намір вдосконалити адміністрування податку на прибуток, але необхідно також бути обережними при втіленні змін у життя, щоб на бізнес надалі не тисли вимогами сплатити податок наперед в обмін на відшкодування ПДВ. Інакше це буде популістський крок», — зазначив він. Суму ж переплат (25 млрд. грн.), сформовану в такий спосіб, нещодавно було публічно підтверджено і Міністром фінансів України Олександром Шлапаком, і Головою ДФС України Ігорем Білоусом.

У полі зору — агросектор

Щодо реформ в агросекторі Концепцією передбачено зміни, згідно з якими майже 10% підприємств зазначеної спеціалізації (переважно великі агрохолдинги) перейдуть зі спецрежиму на загальну систему оподаткування. Решта працюватимуть по-старому, а це, ні багато ні мало, — 90,2% сільгосптоваровиробників, що мають річний обсяг виручки менше ніж 20 млн.  грн. — ця сума і є першим фільтром для переходу. Другий фільтр, який розробники Концепції застосували при відборі клієнтів для міграції на загальну систему оподаткування, — площа сільгоспугідь. Якщо вона не перевищує 3 тис.  га, а під цей критерій підпадають 96,6% агрофірм, ризик сплачувати податки «по повній» підприємству не загрожує.

«Зрозуміло, що великі підприємства спроможні заплатити за реформи, але для чого? Сільськогосподарські підприємства дають найбільшу валютну виручку, не метал, а саме вони. Навіщо залазити їм у кишеню?» — запитує експерт групи «Податкова реформа» Реанімаційного пакету реформ Ілля Несходовський. Він наголосив, що якщо зараз за обсягом експорту зернових Україна вийшла на третє місце в світі, то де вона опиниться після запровадження анонсованих нововведень, спрогнозувати складно. Щодо поділу підприємств на великі і не дуже, то він — умовний, адже ніщо не заважає одному великому платнику роздробитися на кільканадцять менших. Як результат, сподівання держави одержати більше надходжень від агросектора можуть так і залишитися благими намірами.

Чи зникнуть тіні опівдні?

Чи не найрадикальніша з реформ стосується зарплатних податків. Потреба зниження навантаження на фонд оплати праці очевидна, оскільки воно є не лише найбільшим у Європі, а й непосильним для багатьох вітчизняних підприємств. Саме тому уряд вирішив піти на значне зниження ставки оподаткування ЄСВ з одночасним запровадженням (вкотре за 23 роки незалежності України) прогресивної шкали оподаткування ПДФОвід 10 до 25%. «Значне зменшення ставки ЄСВ супроводжуватиметься зменшенням доходів Пенсійного фонду на рівні 45 — 47 млрд.  грн., тому ми не можемо не шукати компенсаторів удосконалення його адміністрування і пропонуємо бізнес-спільноті долучитися до цього процесу», — зауважив Денис Фудашкін. На його думку, відігравати роль компенсаторів можуть, зокрема, прогресивна шкала оподаткування ПДФО, зменшення витрат на утримання державного апарату, подальше підвищення пенсійного віку.

Проте при реформуванні зарплатних податків уряд спирається лише на мову цифр, не закладаючи в прогнозні розрахунки додаткових надходжень жодного нового робочого місця. У цьому контексті йдеться не так про нові робочі місця, як про вихід із «тіні» вже існуючих. «Проблема в тому, що можливість виходу з «тіні» і забезпечення нових надходжень у результаті такого виходу навіть не розглядається, — обурюється Оксана Продан. — Для чого ми вимагаємо реформувати систему оподаткування доходів фізичних осіб? Для того, щоб вивести щонайменше 5 млн.  працівників із «тіні», для того, щоб вони почали відчувати себе людьми в Україні. Але після аналізу запропонованих моделей я дуже сумніваюся в реальній детінізації економіки».

Керівник податково-юридичної практики Ernst&Young Володимир Котенко поділився власним баченням шляхів детінізації економіки, яке включає перегляд та істотне обмеження податкових пільг і зменшення навантаження на фонд оплати праці. Також серед рецептів оздоровлення, озвучених експертом, — стимулювання підприємств працювати «по-білому» не лише завдяки податковим важелям. Дієвими заходами можуть бути і такі, як обмеження обігу готівки, більш широке запровадження методів контролю, зокрема з використанням РРО. «І, безперечно, потрібно зробити жорсткішою відповідальність за ухилення від сплати податків, адже зараз податки не сплачують не тільки тому, що вони завеликі, а й тому, що їх дешевше не сплачувати», — резюмував Володимир Котенко.

Скільки ще списів буде зламано виразниками інтересів влади і бізнесу, перш ніж Концепція реформування податкової системи перетвориться на конкретний законопроект, залишається здогадуватися. А ще — сподіватися на встановлення справедливості в оподаткуванні, за якої невідворотність сплати податків своєчасно і в повному обсязі усвідомлять усі, а не лише керівники міжнародних корпорацій і державних установ.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42