Статті

Механізми децентралізації

Уряд планує змінити модель міжбюджетних відносин з регіонами.

Відповідний документ — проект закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо бюджетної децентралізації)» (реєстраційний № 4435а) зареєстровано в парламенті 8 серпня 2014 р. Втім до порядку денного народних обранців ця обіцяна владою й очікувана суспільством реформа поки що не потрапила. Міністр фінансів України Олександр Шлапак сподівається: якщо найближчим часом за законопроект проголосують, головний кошторис країни на наступний рік можна буде сформувати на новій базі міжбюджетних відносин.


Серед основних напрямів реформування — забезпечення бюджетної автономії та фінансової самостійності місцевих бюджетів; стимулювання до об’єднання та формування платоспроможних територіальних громад; закріплення за місцевими бюджетами стабільних джерел доходів і розширення дохідної бази місцевих бюджетів; децентралізація видаткових повноважень та чіткий розподіл компетенцій, сформований за принципом субсидіарності; нові види трансфертів і посилення відповідальності профільних міністерств за реалізацію державної політики у відповідних галузях; визначення нового механізму бюджетного регулювання та вирівнювання.

Бюджетна автономія

«За умови прийняття наших пропозицій місцеві громади зможуть самостійно формувати власні бюджети, не чекаючи формування центрального, як це робиться сьогодні, — прокоментував ініціативу Олександр Шлапак. — Єдина умова, яку ми ставимо, — щоб бюджети було сформатовано до 25 грудня поточного року».

Розширюються дохідні джерела, база адміністрування та надання права органам місцевого самоврядування регулювати ставки місцевих податків і зборів у рамках, визначених Податковим кодексом.

Ще одна урядова новація: надати бюджетним установам право вибору де обслуговуватися — у казначействі чи комерційному банку. На такий експеримент урядовці вирішили піти, зважаючи на серйозну дискусію з приводу переваг і недоліків обох форм обслуговування.

Стимулювання громад до об’єднання

Область — район — розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня... Таку «триповерхову» ієрархію скасують. Система міжбюджетних відносин у розрізі регіонів буде дворівневою: перший рівень — це області, другий — міста обласного значення, райони та об’єднані громади. Щодо останніх, то громади, які змогли об’єднатися між собою і мають чисельність населення не менш як 5 тис. осіб, отримають такі самі повноваження, як і міста обласного значення. Інакше кажучи, зможуть вступати у прямі міжбюджетні відносини з центром. Варто пам’ятати: для того щоб розпочати обслуговуватися безпосередньо з центрального бюджету, об’єднатися потрібно до 15 жовтня року, що передує плановому.

Доходи місцевих бюджетів

Як і раніше, головним джерелом надходжень на території буде ПДФО. Однак для суттєвого підвищення спроможності місцевих бюджетів використовуватиметься ще низка важливих ресурсів. «Передусім це 10% податку на прибуток (ресурс більш як 4 млрд. грн.), це плата за надання адміністративних послуг, це 100% державного мита», — уточнив міністр. Також уряд пропонує залишати на місцях 80% екологічного податку, оскільки він має виражений регіональний відтінок. Нині, нагадаємо, на місця йде лише 35% цього податку. За словами урядовця, як місцевий платіж планується запровадити збір з роздрібного продажу підакцизних товарів, причому кожна місцева громада самостійно встановлюватиме розмір такого збору.

Оподатковувати по-новому збираються і нерухомість, додавши до чинної бази оподаткування комерційне (нежитлове) майно: офісні й торговельні центри, інші комерційні площі. Кошти у вигляді цього податку також залишатимуться там, де збираються.

Увесь вищезгаданий ресурс допоможе збільшити спроможність місцевих бюджетів майже на 16 млрд. грн. «Ми намагаємося передати на регіональний рівень повністю або частково ті податки, адміністрування яких багато в чому залежить від місцевої влади. Наприклад, податкова міліція не зможе ефективно боротися з контрафактним продажем сигарет і алкоголю на місцях, доки цим не займеться місцева влада, яка повинна бути зацікавлена в надходженні частини коштів від реалізації підакцизних товарів до її кишені», — наголосив Олександр Шлапак.

Децентралізація видаткових повноважень

Окрім уже делегованих місцевій владі повноважень, під її контроль планується передати ще близько 900 об’єктів. Йдеться, зокрема, про заклади освіти І — ІІ рівнів акредитації, а також спеціальні школи, заклади, пов’язані з медициною, фізкультурою, спортом.

Нові види міжбюджетних трансфертів

На відміну від існуючої системи з базовою дотацією (або дотацією вирівнювання) і додатковою, змінами до Бюджетного кодексу передбачено існування нових видів міжбюджетних трансфертів. Окрім базової дотації, запроваджується низка таких субвенцій: освітня, субвенція на підготовку робітничих кадрів, медична, субвенція на забезпечення медичних заходів окремих державних програм. Ці кошти передаватимуться місцевим бюджетам за спеціальними формулами, які розраховуватимуться у профільних міністерствах і відомствах, а не в Мінфіні, як це робиться сьогодні. «Проблема полягає в тому, що політику в освітній сфері здійснює Міносвіти, а фінансове забезпечення за формулою розраховує Мінфін. І ці дві речі, на жаль, ніяк не сходяться. Практично майже кожен рік ми не можемо дати собі ради з приводу того, яка ж політика розробляється і чи має вона підкріплення фінансовими ресурсами», — обгрунтовує необхідність реформ очільник міністерства. За його словами, з появою галузевих субвенцій ситуація зміниться.

Виглядатиме це приблизно таким чином: Мінфін надає Міносвіти майже 140 млрд. грн. разом із розрахунком формули виділення коштів на одного учня-студента, а Міносвіти, у свою чергу, самостійно визначає, як утримувати мережу навчальних закладів, де слід оптимізувати витрати, а де, навпаки, збільшити їх, приміром, на запровадження додаткових іноземних мов у школах.

Система вирівнювання

Усіх суб’єктів міжбюджетних відносин буде поділено на три категорії. До першої належатимуть ті, в яких індекс податкоспроможності (обсяг надходжень відповідного податку на одного мешканця до середнього значення по Україні) більше 1,1. За підрахунком фахівців Мінфіну, під цей критерій підпадають 6 обласних бюджетів, 70 бюджетів міст обласного значення, 26 районних. На них поширюватиметься дія реверсної дотації — вилучення зайвих надходжень, але в обсязі не 100%, як було раніше, а тільки половини. Решту коштів ці трохи багатші за інших території зможуть спрямувати на власний розвиток.

Для другої категорії суб’єктів міжбюджетних відносин із коефіцієнтом 0,9 — 1,1 дотаційний рівень не зміниться. Щодо третьої з коефіцієнтом менше 0,9 (а це 3 обласні бюджети, 39 бюджетів міст обласного значення і 25 районних), то для них базова дотація дорівнюватиме 80% до забезпечення досягнення рівня 0,9. «Що це означає? На переконання Мінфіну, існуюча на сьогодні структура міжбюджетних відносин, коли в більш платоспроможних регіонів забиралося все, а неплатоспроможним додавалося рівно все для збалансування своїх бюджетів, — продукт радянського патерналізму. Такої системи не існує ніде в світі. Ми ж прагнемо зацікавити місцеву владу в наповненні бюджетів, як це робиться в Польщі, Німеччині, стимулювати заробляти і сподіватися переважно на власні сили», — пояснив високопосадовець арифметику відомства.

Ефект від нововведень

У 2013 р. ресурс місцевих бюджетів (доходи разом з трансфертами) становив 208,7 млрд. грн., до кінця поточного року становитиме 222,3 млрд. грн., у 2015 р. — 242,2 млрд. грн. за існуючого законодавства і 261,0 млрд. грн. — за умови ухвалення запропонованих урядом змін. Ефект очевидний: плюс 20% до цьогорічного показника.

«Ми усвідомлюємо, що це тільки перший крок у міжбюджетних відносинах, але для нас дуже важливо, що він змінює філософію практично за всіма напрямами — з точки зору і самодостатності місцевих бюджетів, і відносин місцевого бюджету з профільними керуючими міністерствами в центрі, і можливості формування бюджетів незалежно від центрального», — зауважив Олександр Шлапак. На його думку, альтернативи такому руху для України немає. А чи знайде законопроект підтримку в парламенті, дізнаємося вже найближчим часом.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42