Статті

Ціна врожаю

Україна, реалізуючи на зовнішніх ринках у 2013/2014 маркетинговому році 32,3 млн. т зерна, увійшла до трійки найбільших його світових експортерів, попереду тільки США — 72,3 млн. т і ЄС — 38,5 млн. т.

На «круглому столі» «Основні аспекти Урядового пакета комплексних змін у податковій системі (Концепції реформування податкової системи України)» Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк зазначив: «Єдина галузь на сьогодні, яка демонструє зростання, — це сільське господарство.Наполягав і наполягаю на тому, що українська економіка має дві точки зростання. Перша — сільське господарство, друга — енергетика. Наше завдання — зробити все для того, щоб Україна повернула вплив на світовому продовольчому ринку».


В Україні у розпалі жнива. На який врожай сподіваються аграрії? Чому ціни на пшеницю на світових ринках падають і як це позначиться на українських сільгоспвиробниках?

1 липня на ринку зерна стартував новий маркетинговий сезон. По-передній Україна завершила з досить непоганими показниками. Згідно з даними Держстату, в 2013 р. аграрії зібрали 63 млн. т врожаю, що на 36% більше, ніж у попередньому.  На зовнішні ринки продано понад 32 млн. т, приріст експорту зернових — 42%. Збирати новий врожай хлібороби почали не так давно. Нині у більшості областей ранні зернові в основному зібрано, тому можна констатувати: урожайність на кілька центнерів вища за торішню. Експерти Асоціації Українського клубу аграрного бізнесу зробили прогноз на новий маркетинговий сезон, відповідно до якого і врожай, і експорт зернових дещо зменшаться. З урахуванням усіх об’єктивних чинників і без урахування частки Криму наші аграрії зберуть 55 — 56 млн. т зерна. Це приблизно на 12% менше, ніж торік. Ну а обсяги експорту знизяться до 26 — 27 млн. т. Звісно, це орієнтовні дані, і на кінцевий результат вплинуть передусім погода, ситуація на Сході та на світових ринках зерна. Втім, навіть такі показники досить непогані. Та більше непокоїть аграріїв навіть не кількість зібраного зерна, а ціна, за якою його вдасться продати.

«Незважаючи на великі втрати сільгоспугідь у зоні проведення АТО та анексованому Криму, обсяги зібраного врожаю суттєво перевищують показники, зафіксовані у минулому році. У 2013-му частка аграрного ринку становила 11%, або 160 млрд. грн. До загального фонду державного бюджету сплачено 1,3 млрд. грн. податків», — зазначив Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус.

Втім, минулорічний рекордний урожай з обвальними цінами обернувся для багатьох господарств щодо певних культур нульовою рентабельністю чи навіть збитками. На жаль, нинішні тенденції вже насторожують: продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) спрогнозувала і непогану врожайність в основних країнах — виробниках зерна, і зростання світових запасів збіжжя.

На початку червня Європейська комісія знову підвищила дані у своєму прогнозі щодо врожаю пшениці в ЄС, керуючись при цьому тенденцією цілої низки інших прогнозів врожаю. За даними Комісії, це буде третій за величиною європейський урожай пшениці після урожаїв 2008 та 2004 рр. Інші аналітики припускають, що його показники будуть наближеними до показників останнього рекордного врожаю 2008 р.

Причина суттєвого зростання показників очікуваного врожаю — чудові умови вирощування серед низки великих європейських посівних регіонів як у Центральній (Німеччина, Франція), так і у Східній Європі (Польща, Румунія, Болгарія).

Нещодавно і приватні аналітики (Töpfer, Strategie Grains), і Міністерство сільського господарства США та Міжнародна рада із зернових культур підвищили значення у прогнозах щодо врожаю в ЄС, що призводить до зниження цін на світовому ринку і в Україні. Експерт Володимир Лапа зазначає, що сформувалася тенденція, за якою на три-чотири роки встановлюється низька ціна, потім настає фаза зростання. Цього року, якщо не станеться ніяких природних катаклізмів, ціни на зернові високими не будуть.

«Дійсно, ціни на пшеницю встановили на умовах ФОБу ще буквально місяць-півтора тому на рівні 270 — 280 доларів за тонну, — зауважує Володимир Лапа. — Зараз ми поступово переходимо на котирування нового врожаю. Ціни, на жаль, значно знизилися і наразі становлять близько 240 — 245 доларів за тонну продовольчої пшениці. Це той рівень, який спостерігався в аналогічному періоді минулого року, коли під час збирання врожаю ціни обвалилися досить суттєво. На сьогодні, як відомо, у більшості країн-виробників очікуються непогані врожаї, традиційно ціни знижуються. Гадаю, це буде сезонною тенденцією, аналогічною минулорічній. Приблизно через два-три місяці мало б початися відновлення цін. Хоча зрозуміло, що за нинішнього стану фінансових ринків, за нинішніх умов залучення кредитних ресурсів дуже складно буде перетримати зерно, не продавати з-під комбайна, прямо з току».

Дозволити собі притримувати зерно можуть лише потужні компанії, які мають склади, не потребують нагально обігових коштів, необхідних для проведення польових робіт чи повернення кредитів. Такі холдинги становлять 35% від усіх українських виробників. Решта аграріїв змушені продавати зерно, так би мовити, прямо з коліс. Майже не виникає сумнівів, що їхнім безвихідним становищем, а це вже стало традицією, спробують скористатися трейдери і збити ціну. Це неприпустимо, вважають експерти і фермери, зважаючи на те, що засоби виробництва цього року подорожчали на 50 — 100%, а отже, собівартість зерна зросла. За різними оцінками аграріїв, мінімальна вартість фуражної пшениці повинна становити на рівні 2 тис.  грн./т, а пшениця 3-го класу — 2,3 — 2,5 тис. грн. Проте фермери бідкаються: в Україні ціни формуються не на підставі економічних розрахунків, а корупційно, і зазвичай — не в інтересах селян. Так вважає голова ВГО «Союз учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів» Іван Томич. «Найкорумпованіша система на ринку зерна на континенті — українська, — стверджує він. — Від ціни, яка йде на експорт, виробник отримує 55 — 60%, тоді як у європейських країнах — мінімум 80%. Тож найголовнішою проблемою в системі ціноутворення на ринку зерна є монополізація й корупція. Не випадково торік ціна у виробника пшениці 3-го класу в серпні становила 1,2 — 1,3 тис. грн. за тонну, а вже у квітні — 2,8 тис. грн. Тому на сьогодні, безумовно, корупцію й інші негативні явища у сфері зернового ринку не усунуто. Не ціни на світовому ринку, як кажуть, роблять погоду, не світовий вал зерна, а наша корупція. Тож особливості жнив 2014 року полягають в іспиті для влади щодо усунення корупційної складової. Громадські організації, більше місяця аналізувавши ситуацію, яка може скластися на ринку зерна, дійшли висновку, що сільгоспвиробник практично в цих обставинах був залишений сам на сам. Він виростив урожай. І якщо за економічними розрахунками ціна на зерно буде нижчою за 2,5 тис. грн. за тонну, то селяни спрацюють практично зі збитками. Адже у фермерських господарствах середня собівартість однією тонни пшениці — 2,2 тис. грн.».

На ціну нинішнього року суттєво вплинуло подорожчання на 40 — 100% матеріально-технічних ресурсів. Тому з економічної точки зору, якщо не буде ціни у розмірі 2,5 тис. грн./т пшениці 3-го класу, то значна частина сільгосптоваровиробників, фермерів восени не матиме ресурсу для того, щоб посіяти озимі й завершити осінньо-польові роботи. Очікувати з боку банків дешевих кредитів уряду не доводиться. Отже, єдиний на сьогодні вихід — збереження оптимальної ціни у період з липня по жовтень. І це той механізм, який дасть без проблем увійти в 2015 р.

Якщо не вдасться подолати тих корупційних схем, які діяли й раніше, то цілком можливо, що країна вже в 2015 р. може стикнутися ще з однією продовольчою проблемою. А це неприпустимо. Тому необхідно вжити заходів з установлення мінімальної ціни. Маркетинговий ланцюг повинен бути здешевленим принаймні вдвічі, вважають експерти.

Наразі влада демонструє намагання всебічно сприяти аграріям. Для утримання ціни на ринок вийшли з пропозиціями Аграрний фонд і Державна продовольчо-зернова корпорація. Обидві державні структури вже закуповують зерно нового врожаю. Мінагрополітики України найближчим часом планує підписання меморандуму із зернотрейдерами. Водночас Верховна Рада скасувала обмеження руху зернових між областями, що створювало певні перепони для аграріїв. Також парламент нещодавно усунув корупційну складову щодо обов’язкового техогляду сільськогосподарської техніки. Тобто певні необхідні кроки робляться. Однак ми пам’ятаємо, що до жовтня пролонговано неповернення ПДВ експортерам зерна і технічних культур, з травня Укрзалізниця приблизно на 12% збільшила вартість перевезення зернових.

Чи вдасться уряду не допустити маніпуляцій із закупівельними цінами на зерно й організувати цивілізований ринок? Для держави — це момент істини. Здатна буде Україна встановити цивілізовані правила на сільськогосподарському ринку — підуть справи на краще і в інших галузях. Експерти наголошують: питання не лише в тому, щоб ціна на зерно була дещо вищою від собівартості й забезпечила селянам хоч який-небудь прибуток, а й у тому, чи отримають аграрії достатньо коштів, аби восени провести посівну й закласти основи для наступного врожаю. Адже грошей на це, зважаючи на подорожчення ресурсів, на ціни, що повсякчас зростають, потрібно чимало. Нинішній урожай — це, по-суті, те, що закладено торік. Тепер влада має пройти важливий тест: чи зможе вона подолати корупційні схеми на ринку зерна й забезпечити належні умови для того, аби селяни восени якісно провели посівну кампанію, а також гарантувати продовольчу безпеку та валютні надходження від експорту?


В’ячеслав КОЗАК,
Микола ВЛАЩУК

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42