Оплата праці

Нарахування та сплата військового збору

Законом № 1621 підрозділ 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу доповнено п. 161, яким тимчасово, до 01.01.2015 р., запроваджено військовий збір (далі — збір). Згідно з п. 1.1 цього пункту платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, а саме: фізичні особи — резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти.


Об’єкт оподаткування та ставка збору

Об’єктом оподаткування збором, зокрема, є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу).

Відповідно до ст. 3 КЗпП до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (абзац перший ст. 21 КЗпП).

Визначення поняття заробітної плати наведено в частині першій ст. 94 КЗпП та ст. 1 Закону про оплату праці, а саме: це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до складу якої входять основна і додаткова заробітна плата та інші заохочувальні й компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати — це виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачено актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми.

Водночас слід зауважити, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (ст. 97 КЗпП).

Використання праці фізичних осіб (виконання робіт, надання послуг) може здійснюватися як на підставі укладеного трудового договору (контракту), так і цивільно-правового договору.

Так, згідно зі статтями 837 та 901 Цивільного кодексу за договором підряду/договором про надання послуг, які є різновидом цивільно-правових договорів, одна сторона (підрядник/виконавець) зобов’язується виконати роботу/надати послугу, а інша сторона (замовник) — оплатити виконання зазначеної роботи/послуги, що у межах бухгалтерського обліку підтверджується первинними документами, зокрема актами виконаних робіт (актами приймання-передачі).

Крім того, слід зазначити, що норми п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу передбачають склад витрат платника податку, до яких включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником (далі — працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг; витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру; будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV цього Кодексу).

Тобто під об’єкт оподаткування військовим збором підпадає дохід, який нараховується платнику податків у зв’язку з відносинами трудового найму на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та на підставі цивільно-правових договорів.

Згідно з пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу ставка збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата збору до бюджету

Відповідно до пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною пп. 1.3 цього пункту.

Зокрема, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок.

Крім того, порядок сплати (перерахування) збору до бюджету визначено п. 168.4 ст. 168 вищезазначеного Кодексу, відповідно до пп. 168.4.1 якого збір, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом.

Так, частину другу ст. 29 Бюджетного кодексу доповнено п. 12, яким передбачено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України належить військовий збір, який сплачується (перераховується) згідно з п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу (ст. 2 Закону № 1621).

Відповідно до пунктів 4 та 5 ст. 45 Бюджетного кодексу податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). При цьому податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Водночас ст. 64 Бюджетного кодексу визначено, що податок на доходи фізичних осіб податковим агентом — юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента — юридичної особи зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Крім того, згідно з пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. При цьому податок на доходи, нарахований працівникам неуповноваженого відокремленого підрозділу, юридична особа перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого неуповноваженого відокремленого підрозділу.

Однак вищезазначена норма регламентує порядок перерахування податку на доходи фізичних осіб до місцевого бюджету, а оскільки збір зараховується до державного бюджету, наведена в абзаці другому пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу норма не може бути застосована для військового збору.

Таким чином, юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати (надавати, виплачувати) доходи) перераховує військовий збір як за себе, так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцем розташування.

При цьому слід звернути увагу, що відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Отже, при прийманні платіжних документів на виплату доходів на користь платників податків банки повинні дотримуватися норми пп. 168.1.2 вищезазначеного пункту щодо одночасного подання розрахункового документа на перерахування до бюджету військового збору.

Відповідальність

Згідно з п. 1.5 п. 161 підроз-ділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 цього Кодексу, зокрема особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету збору з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку, а з інших доходів — податковий агент.

Крім того, відповідно до п. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу платники збору, зокрема роботодавці та податкові агенти, зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 Податкового кодексу.

Функції податкового агента щодо забезпечення виконання ним податкових обов’язків деталізовано в п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу, а саме — своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету збір з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (форма № 1ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42