Юридична практика

Порушення суб’єктом господарювання норм законодавства України при зменшенні валового доходу від страхової діяльності

Суть справи. За результатами проведення перевірки органами ДПС виявлено порушення платником податків вимог підпунктів 7.2.1 та 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону про прибуток (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) щодо включення філією ЗАТ «С» до валових витрат сум страхових платежів, переданих головному офісу ЗАТ «С» у перестрахування.

Не погоджуючись із позицією контролюючого органу, платник податків вважає, що податкові повідомлення-рішення про зменшення валового доходу від страхової діяльності прийнято неправомірно, оскільки філія здійснює свою діяльність від імені юридичної особи та в межах повноважень, якими вона наділена головним офісом; філія як структурний підрозділ має право здійснювати перестрахування і у зв’язку з цим зменшувати свій валовий дохід.

Рішення суду. Підтримуючи позицію державного податкового органу, Вищий адміністративний суд України (далі — ВАСУ) зазначив таке.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Закону № 2181 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків — це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законодавством покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до пп. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону про прибуток філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пп. 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, є самостійними платниками податку на прибуток.

Статтею 7 вищезазначеного Закону визначено порядок оподаткування операцій особливого виду, до яких віднесено і страхову діяльність, пп. 7.2.1 п. 7.2 якої передбачено, що оподатковувані доходи від страхової діяльності, зменшені на суму страхових платежів, сплачених за договорами перестрахування страховиків-резидентів, оподатковуються за ставкою у розмірі 3% від суми валового доходу, одержаного від страхової діяльності, та не підлягають оподаткуванню за ставкою, встановленою ст. 10 цього Закону.

Пункт 11.3 ст. 11 Закону про прибуток, яким встановлено правила щодо визначення дати збільшення валового доходу, не містить будь-яких виключень для валового доходу від страхової діяльності.

Пунктом 3.1 Порядку № 22 визначено, що з метою оподаткування страхової діяльності під валовим доходом від страхової діяльності слід розуміти суму одержаних (нарахованих) протягом звітного періоду валових внесків за договорами страхування і перестрахування, за виключенням суми валових внесків, переданих у перестрахування, повернутих страхувальникам надміру сплачених ними страхових платежів, а також платежів, отриманих від реалізації страхових полісів інших страховиків при виконанні платником податку агентської діяльності, та платежів, одержаних від філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платника податку, що не мають статусу юридичної особи.

З огляду на наведені правові норми, наявність у філії ЗАТ «С» статусу самостійного платника податку на прибуток, у тому числі з доходів від страхової діяльності, зобов’язує дирекцію дотримуватися правил податкового обліку, встановлених Законом про прибуток, зокрема, щодо визначення валового доходу (п. 4.1 ст. 4), порядку оподаткування страхової діяльності (п. 7.2 ст. 7) та дати збільшення валового доходу (п. 11.3 ст. 11). Перерахування дирекцією частини страхових платежів не може впливати на обсяг обов’язків дирекції як платника податку щодо дотримання правил податкового обліку незалежно від підстав такого перерахування, оскільки інше Законом про прибуток не передбачено.

Таким чином, суди обох інстанцій допустили помилкове тлумачення застосованого закону, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Отже, частина страхових платежів, перерахована іншим відокремленим підрозділам як іншим платникам податків у межах одного страховика (однієї юридичної особи) на підставі наказів про перерозподіл ризиків, не може зменшувати суму валових внесків, яка враховується при визначенні валового доходу від страхової діяльності, що підлягає оподаткуванню.

Враховуючи зазначене, ВАСУ за результатом перегляду в касаційному порядку справи скаргу податкового органу задовольнив, рішення судів попередніх інстанцій скасував, у задоволенні позову суб’єкту господарювання відмовив повністю.


Борис КИРИЧЕНКО,
головний державний податковий інспектор відділу представництва
інтересів органів ДПС у судах касаційної інстанції та узагальнення судової
практики Юридичного управління Департаменту правової роботи ДПС України

«Гарячі лінії»

Дата: 15 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00