Статті

Бізнес-клімат сам по собі не покращиться

Ні для кого не секрет, що в рейтингах щодо легкості ведення бізнесу Україна посідає далеко не перші місця. Однією з головних причин цього є надмірна зарегульованість нашої економіки. Тож природно, що світовими лідерами в даному аспекті є країни, де бізнесу надано максимальну свободу.


У нашій державі цю проблему намагаються вирішити протягом тривалого часу. Ще 10 років тому було ухвалено Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Голова громадської організації «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики» Олексій Літвінов стверджує, що прописано його доволі непогано, проте він так і не запрацював на повну потужність. Досить часто положення Закону виконуються лише для годиться, а подекуди (особливо у регіонах) спостерігаються прямі його порушення.

Експерти провели моніторинг виконання законодавства у сфері регуляції. Директор з наукової та експертної роботи Інституту громадської експертизи Олексій Андреєв стверджує, що навіть регламент Верховної Ради України не зовсім відповідає засадам регуляторної політики. Закон зобов’язує обґрунтовувати необхідність прийняття регуляторних актів, оприлюднювати їх альтернативи, прораховувати наслідки їх запровадження, однак робиться це не завжди. Так само часто не прогнозується ефективність рішень, не публікуються очікувані розміри надходження коштів до бюджету, можливих втрат, яких зазнають суб’єкти господарювання, та шляхи їх компенсації. Наприклад, не було оформлено належним чином ухвалення за минулої влади диктаторських законів 16 січня, які, безперечно, належать до регуляторних. Їх, звісно, відмінили. Проте навіть зараз не було як треба виписано запровадження закону про санкції проти Росії, ухваленого нещодавно, причому у пояснювальній записці чомусь зазначено, що це не регуляторний акт.

Нині Кабінет Міністрів України сумлінніше дотримується законодавства, проте йому доводиться мати справу із законами, ухваленими в парламенті з порушеннями, та видавати на їх основі підзаконні акти. Центральний орган у сфері регуляторної політики — Державна регуляторна служба України, має право зупиняти дію нормативних актів. Проте вона підпорядкована уряду, що заважає їй повністю реалізувати свій потенціал.

Чи не найбільше порушень спостерігається в органах місцевого самоврядування. Почасти рішення приймаються не публічно, і громадськість не має змоги на це впливати. Хоча слід зауважити, що досить часто бізнес-асоціації не дуже активні й навіть не намагаються співпрацювати із владою при розробці регуляторних актів. Також відчувається брак кваліфікованих кадрів та часті ротації персоналу, що не найкращим чином позначається на якості документації. Подекуди чиновники просто не знають, як потрібно оформити той чи інший акт. Звісно, прокуратура має право контролювати діяльність влади, проте не завжди вдається до цього.

Усього в рамках моніторингу проаналізовано понад 100 регуляторних актів. Результати є не дуже втішними.

«Основний висновок, якого можна дійти: більшість документів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування є неефективними, — зауважив керівник Сумської громадської організації «Молодь та підприємництво» Богдан Мосунов. — Із 40 балів, за якими ми оцінювали ефективність, вони набирають максимум 12,5. Це свідчить про те, що в цих органах не дотримуються принципів регуляторної політики».

Частіше за все органи влади або формально виконують законодавство, або шукають шляхи, щоб обійти його. І жодної відповідальності за ці порушення не передбачено, хоча ще в 2010 р. її планували запровадити і навіть підготували відповідний законопроект. Фахівці наполягають на його прийнятті, а ще пропонують посилити повноваження Державної регуляторної служби України у царині зупинення дії регуляторних актів, які порушують законодавство. Доцільним було б запровад-ження прокурорського нагляду за діяльністю чиновників. Крім того, необхідно створити єдиний державний реєстр регуляторних актів. До нього потраплятимуть лише ті документи, які пройдуть перевірку на відповідність вимогам законодавства, а решта просто буде визнано недійсними. Важливим є і  громадський контроль, тому слід дозволити представникам бізнесу вносити пропозиції та зауваження до законодавчих актів.

Прозора та виважена регуляторна політика — запорука економічного розвитку. І для досягнення цієї мети влада, бізнес та неурядові організації мають об’єднати зусилля.


Тарас АНДРІЄВСЬКИЙ

 

Голова громадської організації «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики» Олексій ЛІТВІНОВ:

«Упродовж десяти років Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» так і не запрацював на 100%. Рівень виконання його вимог значно знизився. Державні органи звітують, що регуляторна політика виконується на 99%, але чому ж тоді у нас такий негативний бізнес-клімат, чому підприємства згортають діяльність, чому не розвивається малий та середній бізнес? У цьому велика провина і державної влади, і підприємців, і громадських організацій.

Контроль за здійсненням регуляторної політики не був у прокуратури в пріоритеті. Якби вона забезпечувала систематичний нагляд за дотриманням усіх процедур, напевно, органи влади були б змушені консультуватися з громадськістю. Одна із рекомендаційщоб Генпрокуратура і органи прокуратури до кінця нинішнього року ініціювали системний контроль за діяльністю органів влади, і насамперед органів місцевого самоврядування. Міністерства і відомства у переважній більшості виконують Закон, а на рівні місцевого самоврядування його вимоги, а також побажання і зауваження від громадськості просто ігноруються. Хоча вже є практика, коли, наприклад, у Новомосковському районі органи прокуратури скасували близько 50 рішень місцевої владипереважно щодо ставок єдиного податку, який наповнює місцевий бюджет і дає змогу підприємцям працювати.

Протягом 10 років до Закону було внесено чимало змін. Частину повноважень (щодо діяльності Нацбанку України, встановлення тарифів та багатьох інших сфер) виведено з-під його дії. Скоротився й час оскарження нормативно-правових актівз 12 до 6 місяців, а у фінансовій галузідо 1 місяця.

Одним із кроків, який оживив би регуляторне середовище, є розробка та прийняття закону «Про єдиний державний реєстр регуляторних актів». До такого реєстру автоматично вноситимуться нормативні акти та перевірятимуться на відповідність вимогам і принципам державної регуляторної політики. Якщо документ пройде перевірку, то буде включено до реєстру й набере чинності, якщо нівважатиметься недійсним. А якщо ця база даних буде в електронному вигляді, ми завжди зможемо дізнатися, чому необхідний цей документ, яку проблему він вирішує, які розглянуто альтернативи і з яких міркувань від них відмовилися. Зрештою, чи досягає він цілей, спрогнозованих під час його прийняття. За допомогою такого реєстру можна вирішити усі чи майже всі недоліки.

Проте і підприємці не повинні стояти осторонь, а об’єднуватися, формувати порядок денний і виносити його перед кандидатами в народні депутати, вносити в програму дій урядуробити все, щоб їх почули. Потрібно створювати законопроекти та лобіювати їх прийняття. За них цього ніхто не зробить, а бізнес-клімат сам по собі не виправиться»

«Гарячі лінії»

Дата: 2 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00