ПДФО

Застосування загальної та спрощеної систем оподаткування і здійснення незалежної професійної діяльності фізичними особами

Нещодавно Державною фіскальною службою України було проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «Застосування загальної та спрощеної систем оподаткування і здійснення незалежної професійної діяльності фізичними особами». На запитання платників відповідала ГАЛИНА ЖУК, заступник начальника відділу адміністрування податків, зборів із самозайнятих осіб Управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Державної фіскальної служби України.

Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.

Право платника єдиного податку на відпустку

Чи може фізична особа — підприємець — платник єдиного податку першої або другої групи скористатися правом на відпустку, якщо має одного найманого працівника, який перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами або у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку?


Пунктом 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

При цьому пп. 291.4.1 п. 291.4 ст. 291 вищезазначеного Кодексу передбачено, що при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку — фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

Таким чином, фізична особапідприємецьплатник єдиного податку першої або другої групи може скористатися правом на відпустку, якщо має одного найманого працівника, який перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами або у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, за наявності належним чином оформлених документів (із обов’язковим зазначенням у заяві на отримання відпустки відомостей про перебування в декретній відпустці найманого працівника).

Зберігання книги обліку доходів на робочому місці

Де фізична особа — підприємець — платник єдиного податку, яка здійснює діяльність у декількох місцях, має зберігати книгу обліку доходів?


Відповідно до вимог п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 — 296.1.3 цього пункту.

Так, пп. 296.1.1 цього пункту передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п’ятої груп, які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів за формою та в порядку, що встановлено наказом Мінфіну України від 15.12.2011 р. № 1637 (далі — наказ № 1637).

Нормами Податкового кодексу та вищезазначеного наказу не передбачено ведення книги обліку доходів окремо найманими працівниками фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку.

У разі використання праці найманих працівників фізичні особи — підприємці у графі 2 книги обліку доходів за підсумками робочого дня зазначають суму коштів, яку отримано найманими працівниками протягом робочого дня. Тобто книга обліку доходів запов-нюється самостійно фізичною особою — підприємцем незважаючи на використання нею праці найманих працівників.

Отже, книга обліку доходів зберігається безпосередньо у фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку.

Визначення доходу від комісійної торгівлі

Запитання 1. Фізична особа — підприємець, яка застосовує загальну систему оподаткування, здійснює діяльність у сфері комісійної торгівлі. Що включається до доходу такого підприємця: сума виручки чи сума винагороди за договором комісії?


Статтею 177 Податкового кодексу регламентовано порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем, яка застосовує загальну систему оподаткування, п. 177.2 якої передбачено, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця. До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі — Цивільний кодекс) договором комісії є договір, коли одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (ст. 1000 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1024 Цивільного кодексу комісіонер має право на відшкодування витрат, понесених ним у зв’язку з виконанням своїх обов’язків за договором комісії, зокрема у разі якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину.

При цьому згідно зі ст. 1013 цього Кодексу комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо договором комісії розмір плати не визначено, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги.

Таким чином, фізична особапідприємець, яка застосовує загальну систему оподаткування та здійснює діяльність у сфері комісійної торгівлі, включає до складу доходу суму комісійної винагороди у грошовій та негрошовій формі, отриману від здійснення договору комісії.

При цьому витрати такий платник формує на загальних підставах згідно з нормами пунктів 138.4, 138.6138.9, підпунктів 138.10.2138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 Податкового кодексу за умови їх документального підтвердження.

 

Запитання 2. Фізична особапідприємець, яка застосовує спрощену систему оподаткування, здійснює комісійну торгівлю. Що вважається її доходом?


Доходом платника єдиного податку для фізичної особи — підприємця відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу).

Відповідно до пунктів 4 та 5 Порядку ведення книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат, затвердженого наказом № 1637, у книзі відображаються фактично отримана сума доходів, що надійшла на поточний рахунок платника податку та/або отримана готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримані товари (роботи, послуги) від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік.

Договір комісії — це договір, коли одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 Цивільного кодексу).

Отже, доходом фізичної особипідприємця, яка застосовує спрощену систему оподаткування та здійснює комісійну торгівлю, є вся сума коштів, що надійшла їй за договором комісії у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Втрата документів, що підтверджують доходи або витрати

Які дії фізичної особи — підприємця у разі втрати документів, що підтверджують доходи або витрати?


Відповідно до п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 вищезазначеного розділу витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Кодексу визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмову заяву має бути надіслано до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов’язань за звітний податковий період. Платник податків зобов’язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Таким чином, у разі втрати документів, що підтверджують доходи або витрати платника податку, такий платник має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити необхідні заходи для поновлення цих документів.

Призупинення підприємницької діяльності

Чи може фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи тимчасово призупинити діяльність, оскільки діяльності не здійснює та доходів від неї не отримує?


Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу платники єдиного податку, зокрема, другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Тобто сплата єдиного податку має здійснюватися вищезазначеним підприємцем незалежно від результатів його господарської діяльності.

Податковий кодекс не містить такого поняття, як «призупинення підприємницької діяльності» для фізичних осіб — підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування.

Водночас відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу реєстрацію платником єдиного податку може бути анульовано шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі подання таким платником заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом. З анулюванням реєстрації платника єдиного податку відбувається фактичний перехід на загальну систему оподаткування.

Отже, фізична особапідприємецьплатник єдиного податку може не сплачувати єдиний податок лише у разі переходу на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, або у разі припинення підприємницької діяльності.

Арбітражний керуючий одночасно є підприємцем

Чи може арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) одночасно здійснювати незалежну професійну діяльність та бути підприємцем?


Статтею 4 Закону України від 22.12.2011 р.  № 4212-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі — Закон № 4212) встановлено, що арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) (далі — арбітражний керуючий) є суб’єктами незалежної професійної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу самозайнята особа — це платник податку, який є фізичною особою — підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність — це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Таким чином, фізична особа, яка здійснює незалежну діяльність арбітражного керуючого, не може бути підприємцем у межах такої діяльності та повинна пройти процедуру припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця згідно із законодавством.

Водночас чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну діяльність арбітражного керуючого, бути підприємцем та здійснювати іншу (відмінну від діяльності арбітражного керуючого) підприємницьку діяльність, не заборонену законом. При цьому така фізична особа зобов’язана подавати податкову звітність та здійснювати розрахунки за зобов’язаннями перед бюджетом у терміни, передбачені Податковим кодексом для фізичних осіб — підприємців.

Зазначене обмеження стосується лише помічника арбітражного керуючого, який відповідно до частини шостої ст. 100 Закону № 4212 не може займатися підприємницькою (посередницькою) або адвокатською діяльністю, обіймати посади в органах державної влади або органах місцевого самоврядування чи у інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової та творчої діяльності.

Відповідальність за несвоєчасну сплату авансового внеску єдиного податку

Яку передбачено відповідальність для фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку за несвоєчасну сплату авансового внеску єдиного податку?


Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом перерахування авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Згідно з п. 122.1 ст. 122 Податкового кодексу несплата (неперерахування) фізичною особою — платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 п. 291.4 ст. 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, встановлені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% від ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Заповнення книги обліку доходів, якщо доходів не отримано

Чи необхідно фізичній особі — підприємцю — платнику єдиного податку третьої групи, який не є платником ПДВ, заповнювати книгу обліку доходів, якщо з початку здійснення діяльності доходів не отримано?


Відповідно до пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку, зокрема, третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Порядок ведення книги обліку доходів для вищезазначених платників передбачено наказом № 1637, згідно з вимогами якого такі платники відображають у такій книзі фактично отриману суму доходу від провадження діяльності.

Записи у книзі обліку доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Таким чином, якщо фізичною особоюпідприємцемплатником єдиного податку третьої групи, який не є платником ПДВ, з початку здійснення господарської діяльності доходів не отримано, заповнювати книгу обліку доходів не потрібно.

Внесення підприємцем власних коштів на підприємницький рахунок

Фізична особа — підприємець, яка застосовує загальну систему оподаткування, вносить власні кошти на розрахунковий рахунок для підприємницької діяльності. Чи включаються такі кошти до складу її доходу?


Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Податкового кодексу.

Відповідно до абзацу третього п. 164.1 ст. 164 Кодексу базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається згідно з п. 177.2 ст. 177 цього Кодексу.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності згідно зі ст. 177 Податкового кодексу.

Так, п. 177.2 цієї статті встановлено, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.

Отже, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особіпідприємцю як у грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме: виручка у вигляді безготівкових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю; виручка в натуральній (негрошовій) формі; суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів господарювання за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів, та інші доходи, пов’язані зі здійсненням підприємницької діяльності.

Таким чином, власні кошти, які фізична особапідприємець зараховує на розрахунковий рахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формах) та не відображаються у книзі обліку доходів і витрат.


Підготувала Марія ДАНЮК, оглядач «Вісника»,
за сприяння: Галини Жук, заступника начальника відділу адміністрування податків, зборів із самозайнятих осіб
Управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб
Державної фіскальної служби України, та Інформаційно-комунікаційного департаменту
Державної фіскальної служби України

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42