Юридична практика

Формування податкового кредиту з ПДВ за договорами транспортного експедирування та постачання товару

Судами апеляційної та касаційної інстанцій у справі № 1570/1510/2012 щодо правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень про визначення суми податкового зобов’язання з ПДВ щодо операцій з надання послуг транспортно-експедиторського обслуговування прийнято до уваги, зокрема, відсутність підтвердження платником податків показників податкової звітності, належним чином оформлених транспортними документами.

Суть правовідносин полягає в такому.

ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку платника податків з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з контрагентами за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення платником податків п. 44.1 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, пп. «б» п. 186.1 ст. 186, п. 198.6 ст. 198, пунктів 200.1 — 200.3 ст. 200, пп. «г» п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 161 788 грн., та завищено суму від’ємного значення різниці ПДВ між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту у сумі 9167 грн.

Заниження суми ПДВ та завищення від’ємного значення відбулося в результаті того, що платник сформував показники податкової звітності, не підтверджені транспортними документами, обов’язковість яких передбачено Законом № 1955. Згідно з актом перевірки з наданих до перевірки товарно-транспортних накладних (даліТТН) встановлено, що пунктом навантаження є м. Одеса, проте не зазначено конкретну адресу місця поставки. Крім того, в ТТН не заповнено графи, в яких зазначається ціна без ПДВ за одиницю, загальна сума товару з ПДВ, маса брутто, а також не зазначено посади, прізвища, підписи осіб, які здали товар водію для перевезення, посади, прізвища та підписи осіб, які прийняли товар.

На підставі встановлених порушень ОДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення від 07.02.2012 р., якими платнику збільшено суму податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 161 788 грн. основного зобов’язання та 1 грн. штрафних санкцій і зменшено розмір від’ємного значення суми ПДВ у розмірі 9176 грн.

У частині встановлених порушень щодо взаємовідносин платника з контрагентами становлено таке.

Договір товарно-експедиторського обслуговування

01.12.2010 р. між платником (замовник) та контрагентом (експедитор) було укладено договір, предметом якого є організація та проведення операцій щодо транспортно-експедиторського обслуговування сільськогосподарської продукції (пшениці, рапсу, соняшника, ячменю, гороху тощо).

Згідно з цим договором експедитор зобов’язаний видати безпосередньому виконавцю доручення на вивантаження вантажу, а також надати інформацію про відправлений/прийнятий вантаж (вага, кількість автотранспорту, вагонів). Одночасно договором передбачено обов’язки замовника, який повинен видати експедитору доручення на приймання/навантаження вантажу.

Додатками до договору визначено вантаж, що заявляється замовником до експедирування, винагороду експедитора за метричну тону, порядок оплати.

На підтвердження виконання зазначеного договору платник надав рахунки-фактури за експедирування, акти приймання-передачі робіт (надання послуг), згідно з якими виконавцем було надано послуги з експедирування зернових за договором від 01.12.2010 р., податкові накладні.

Судом першої інстанції витребувано та досліджено в судовому засіданні копії первинних документів, що складались на підтвердження виконання умов договору, а саме акти виконаних робіт та ТТН.

Судом встановлено, що розбіжність між нібито наданими експедиторськими послугами при перевезенні за актами та даними, відображеними в ТТН за місяцями, становить в тоннах: за січень — більше на 3189 т., лютий — більше на 65 595 т (а з урахуванням перевезень у межах м. Ізмаїла ще додатково 220 020 т); березень — менше на 1 089 420 т.

У наданих платником ТТН відсутні записи про якість вантажу (сорт, вологість та інші якісні характеристики, що впливають на вартість пшениці, ячменя тощо), оскільки саме на елеваторах при здаванні вантажу на зберігання відбираються зразки та визначається їх якість, незалежно від того, що було навантажено у відправника; приймання відбувається за фактом прийняття на елеваторі, який, як встановлено судом, в більшій кількості ТТН є елеватором, який належить платнику, що ним визнається, а тому й втрачає сенс отримання послуг з експедирування від інших осіб.

Також враховано, що перевезення вантажу здійснювалось власними вантажівками платника під керуванням працівників платника — водіїв, які виконували одночасно обов’язки експедитора, а також те, що перевезення здійснювалось або на елеватор платника, де приймання вантажу та визначення його якості здійснюється лабораторією елеватора платника, а в супровідних документах — ТТН якість вантажу не визначено, або до контрагентів, де так само товар зважувався й приймався працівниками контрагентів за фактом, про що вчинялись відповідні записи в ТТН.

Отже, перевіряючі дійшли обґрунтованого висновку, що податкові накладні отримано за угодами, які укладено без мети їх виконання та за відсутності фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 9 Закону № 1955 договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є: вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов’язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу.

Враховуючи зазначене, суди дійшли висновку, що наданий договір на підтвердження правомірності віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту зазначеним вимогам не відповідає, доказів про те, що зазначені обов’язкові умови було оформлено в іншій письмовій формі також не надано, так само не доведено, що зазначені умови визначались і в усній формі.

Договір постачання товару (обладнання)

18.04.2011 р. між платником та контрагентом було укладено договір, предметом якого є постачання товару (обладнання).

На підставі зазначеного договору контрагентом було виписано рахунок-фактуру від 27.04.2011 р. на суму 105 000 грн., у тому числі ПДВ — 17 500 грн., видано видаткову накладну від 06.05.2011 р., податкові накладні.

Згідно з ТТН на адресу платника у м. Ізмаїлі було поставлено товар.

Як вбачається з ТТН, пунктом навантаження товару є м. Одеса, проте свідок не зміг пояснити суду, де саме у м. Одесі відбувалось передавання йому товару. Крім того, в порушення наказу № 488 (чинного на момент здійснення спірних правовідносин) в ТТН не заповнено графи, в яких зазначається ціна без ПДВ за одиницю, загальна сума товару з ПДВ, маса брутто, а також не зазначено посади, прізвище, підпис осіб, які здали товар водію для перевезення, посади, прізвища та підписи осіб, які прийняли товар.

Крім того, у видаткових накладних невірно зазначено кількість товару та його найменування.

Судом встановлено, що ТТН на перевезення обладнання за договором від 18.04.2011 р. не відповідають вимогам, встановленим нормативно-правовими актами, та не підтверджують факт постачання товару від контрагента до платника.

Оскільки судом встановлено, що за договором між контрагентом та платником від 18.04.2011 р. операції з постачання товару не підтверджені належним чином оформленими первинними документами, то позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ.

Судами апеляційної та касаційної інстанції прийнято рішення щодо відмови у задоволенні позову платника з урахуванням того, що перевезення вантажу за договором від 01.12.2010 р. здійснювалось власними вантажівками платника під керуванням працівників позивача — водіїв, які виконували одночасно обов’язки експедитора, та те, що перевезення здійснювалось або на елеватор позивача, де приймання вантажу та визначення його якості здійснюється працівниками елеватора платника, а в супровідних документах ТТН якість вантажу не визначено, або до контрагентів, де так само товар зважувався й приймався та відображався в ТТН працівниками контрагентів без участі платника, а також те, що первинні документи на перевезення обладнання за договором від 18.04.2011 р. складено без фактичного здійснення господарських операцій.

«Гарячі лінії»

Дата: 19 липня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00