Соціальне страхування

Призначення пенсій держслужбовцям у 2013 році

З 01.01.2013 р. набере чинності новий Закон України «Про державну службу» (за текстом — Закон № 4050), яким визначено принципи, правові та організаційні засади державної служби, умови та порядок реалізації громадянами України права на державну службу.

Законом № 4050 визначено, зокрема, порядок класифікації посад державної служби (ст. 6), оплати праці (статті 46, 47) та пенсійного забезпечення державних службовців (ст. 49).

У цій статті розглянемо положення щодо пенсійного забезпечення державних службовців.

Право на призначення пенсії

Статтею 49 Закону № 4050 передбачено, що на одержання пенсії за віком державного службовця мають право чоловіки, які досягли 62-річного віку, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону про пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої ст. 28 Закону про пенсійне страхування (чоловіки — 35 років, жінки — 30 років), у тому числі стажу державної служби не менше 10 років, та які на день досягнення пенсійного віку працювали на посадах державної служби, а також особи, які мають не менше 20 років стажу державної служби, до якого включається час роботи (період), визначений пунктами 1 — 7, 9 — 11 частини другої ст. 35 цього Закону, — незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Отже, до 20-річного стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії державного службовця незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку, зараховується:

  • час перебування на посадах державної служби, класифікованих у ст. 6 Закону № 4050;
  • час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом № 2493 (виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України);
  • час перебування на політичних посадах, визначених законами № 2591, № 3166;
  • час здійснення повноважень народного депутата України;
  • час перебування на посадах суддів;
  • час перебування на посадах працівників прокуратури, яким присвоюються класні чини;
  • час перебування на посадах, на яких присвоюються спеціальні звання;
  • час підвищення рівня професійної компетенції державного службовця з відривом від служби, якщо не пізніше 75 днів після його завершення ця особа повернулася на державну службу;
  • період, коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався в трудових відносинах з державним органом, органом державної влади Автономної Республіки Крим або їх апаратом;
  • час перебування державного службовця у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, — у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку.

Нагадаємо, що Законом про держслужбу (чинним на сьогодні) правом на призначення пенсії державних службовців незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку користуються лише особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Законом № 4050 суттєво розширено коло осіб, які матимуть право на призначення пенсії державного службовця незалежно від роботи на час досягнення пенсійного віку за наявності 20 років стажу державної служби. Таким правом користуватимуться також працівники державних податкових органів, яким присвоєно спеціальні звання.

Прикінцевими та перехідними положеннями вищезазначеного Закону передбачено, що до досягнення віку, встановленого частиною першою ст. 49 цього Закону (для чоловіків — 62 роки), право на пенсію за віком мають державні службовці — чоловіки 1955 року народження і старше після досягнення ними такого віку:

  • 60 років — які народилися по 31.12.52 р.;
  • 60 років 6 місяців — які народилися з 01.01.53 р. по 31.12.53 р.;
  • 61 рік — які народилися з 01.01.54 р. по 31.12.54 р.;
  • 61 рік 6 місяців — які народилися з 01.01.55 р. по 31.12.55 р.

Крім того, згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 4050 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом (01.01.2013 р.) мають не менше 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону про держслужбу, зберігається право на пенсію відповідно до ст. 49 Закону № 4050 у порядку як для осіб, які мають не менше 20 років стажу на посадах державної служби.

Працівники державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим або їх апарату, державних підприємств, установ, організацій, які на день набрання чинності Законом № 4050 є державними службовцями і посади яких відповідно до цього Закону не є посадами державної служби, за умови, що на 01.01.2013 р. мають не менше 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону про держслужбу, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 49 Закону № 4050 у порядку як для осіб, які мають не менше 20 років стажу на посадах державної служби.

За державними службовцями, які на день набрання чинності вищезазначеним Законом перебувають у відставці згідно зі ст. 31 Закону про держслужбу, зберігаються гарантії, передбачені цією статтею. Тобто при досягненні державним службовцем, який перебуває у відставці, віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону про держслужбу, йому призначається пенсія державного службовця.

Належність посад, які займали особи з числа колишніх державних службовців, до відповідних груп та підгруп посад державної служби, передбаченої Законом № 4050, визначається Кабінетом Міністрів України.

Розмір пенсії

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% суми їхньої заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 р. — страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, — у розмірі 80% заробітної плати державного службовця, який займає посаду державної служби відповідних підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби.

Порядок та умови визначення заробітної плати для обчислення пенсії державним службовцям установлюватимуться Кабінетом Міністрів України.

При цьому в усіх випадках заробітна плата для обчислення пенсії державного службовця враховується в межах установленої законом на день призначення (перерахунку) пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (з 01.10.2011 р. ця величина дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Сьогодні заробітна плата для обчислення пенсій за нормами Закону про держслужбу визначається згідно з постановою № 865.

Призначення пенсії по інвалідності

Державним службовцям, яких у період проходження державної служби визнано інвалідами І або ІІ групи, призначається пенсія по інвалідності в порядку та розмірі, передбачених частинами другою — четвертою ст. 49 Закону № 4050, за наявності не менше 10 років стажу державної служби та страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону про пенсійне страхування.

Державним службовцям, яких визнано інвалідами І або ІІ групи та які мають не менше 10 років стажу роботи на посадах державної служби, незалежно від часу встановлення їм інвалідності пенсія по інвалідності як державним службовцям призначається, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на посадах державної служби.

Посади державної служби визначено ст. 6 Закону № 4050.

Пенсія по інвалідності призначається в розмірі 80% суми їхньої заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 р. — страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, — у розмірі 80% заробітної плати державного службовця, який займає посаду державної служби відповідних підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби.

Пенсія по інвалідності відповідно до Закону № 4050 призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

У разі повернення на державну службу особи, якій призначено пенсію по інвалідності, виплата такої пенсії припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення державним службовцем віку, встановленого частиною першою ст. 49 цього Закону (чоловіками — 62 роки, жінками — віку, визначеного ст. 26 Закону про пенсійне страхування).

У разі зміни групи інвалідності чи відновлення працездатності виплата пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 4050, здійснюється у порядку, визначеному ст. 35 Закону про пенсійне страхування.

Якщо інваліду І або ІІ групи встановлено ІІІ групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом І або ІІ групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених Законом № 4050, поновлюється з дня встановлення І або ІІ групи інвалідності за умови, що з дня припинення виплати пенсії минуло не більше п’яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, державним службовцям, яким таку пенсію не призначено у зв’язку з продовженням ними державної служби.

Призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника

У разі смерті особи у період проходження державної служби за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які перебували на його утриманні (при цьому дітям — незалежно від того, чи перебували вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім’ї у розмірі 70% суми заробітної плати померлого годувальника, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 р. — страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім’ї — 90%.

До непрацездатних членів сім’ї належать особи, визначені у ст. 36 Закону про пенсійне страхування, а саме:

  • чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону;
  • діти (у тому числі діти, які народилися до закінчення 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старше цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років;
  • діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах, до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти — до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
  • чоловік (дружина), а в разі їх відсутності — один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Право на призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника на вищезазначених умовах мають також непрацездатні члени сім’ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію згідно із Законом № 4050.

Перерахунок пенсії

Статтею 49 вищезазначеного Закону визначено підстави для проведення перерахунку раніше призначених пенсій.

Перерахунок здійснюється:

  • у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям за рішенням Кабінету Міністрів України або у зв’язку із зміною мінімальної заробітної плати — виходячи із суми заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування державного службовця, який працює на посаді державної служби відповідної підгрупи на момент виникнення права на перерахунок пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
  • у зв’язку із звільненням державного службовця з посади державної служби — у порядку, передбаченому частинами другою — четвертою ст. 49 Закону № 4050, тобто в розмірі 80% суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 р. — страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Слід зауважити, що для осіб, яким призначено пенсію відповідно до ст. 37 Закону про держслужбу, зберігається право на перерахунок пенсії згідно з п. 1 частини одинадцятої ст. 49 Закону № 4050, тобто у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям за рішенням Кабінету Міністрів України або у зв’язку із зміною мінімальної заробітної плати.

Порядок, строки призначення пенсії

Пенсія державному службовцю призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме:

пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення віку, встановленого частиною першою ст. 49 Закону № 4050 (чоловіками — 62-річного віку, жінками — віку, передбаченого ст. 26 Закону про пенсійне страхування), якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою зазначеного віку;

пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності, але не раніше дня звільнення державного службовця;

пенсія у зв’язку з втратою годувальника — з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло не пізніше 12 місяців з дня смерті годувальника.

Норма, яка визначає строки призначення пенсії державним службовцям у Законі № 4050, у 2013 р. з’явиться вперше. Сьогодні пенсія державним службовцям призначається з дати звернення за її призначенням.

Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду України або уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Тобто протягом 2012 р. Пенсійним фондом України буде розроблено та прийнято Порядок подачі документів для призначення (перерахунку) пенсій державним службовцям.

У разі смерті пенсіонера, який отримував пенсію державного службовця, особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на день його смерті.

Втрата права на пенсію

Частиною 15 ст. 49 Закону № 4050 передбачено, що державний службовець, звільнений з державної служби у зв’язку із засудженням до обмеження або позбавлення волі за умисний злочин, вчинений з використанням службового становища, позбавляється права на призначення пенсії, передбаченої ст. 49 цього Закону.

На відміну від чинного Закону про держслужбу Закон № 4050 містить норму, якою передбачено, що у разі якщо вищезазначеній особі вже призначено пенсію державного службовця відповідно Закону № 4050 або до законодавства про державну службу, що діяло раніше, виплата такої пенсії припиняється з дня набрання рішенням суду законної сили.

Грошова допомога і дострокова пенсія

Державному службовцю в разі виходу на пенсію відповідно до Закону № 4050, у тому числі у передбачених законом випадках дострокового виходу на пенсію, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десяти посадових окладів за наявності стажу державної служби не менше 10 років, про що робиться запис у трудовій книжці.

Пенсія, призначена відповідно до ст. 49 вищезазначеного Закону, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених цим Законом, Законом № 2790, Законом про прокуратуру, Законом про наукову діяльність, виплачується в розмірі, обчисленому згідно із Законом про пенсійне страхування, а після звільнення з таких посад — у розмірі, обчисленому відповідно до Закону № 4050.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У разі зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, здійснюється відповідний перерахунок максимального розміру пенсії.

«Гарячі лінії»

Дата: 8 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00