Статті

Децентралізація — запорука процвітання

Адміністративно-територіальна реформа — один із ключових аспектів майбутніх змін до Конституції України. Її основоположний принцип — децентралізація з передачею влади із центру в регіони. Ця тема уже давно обговорюється представниками влади та експертами. За умови належного проведення реформи перерозподіл повноважень та ресурсів на користь місцевого самоврядування дасть можливість зробити систему влади ефективнішою.


ахівці активно вивчають іноземний досвід та готують пропозиції, проте зазначають, що просто скопіювати законодавство іншої держави не можна. Україна повинна йти своїм особливим шляхом. Координатор проекту «Реанімаційний пакет реформ» Ганна Гопко стверджує, що децентралізація є одним з найважливіших завдань влади паралельно з боротьбою з корупцією та податковою реформою. І її конче потрібно запроваджувати попри складне економічне становище та бойові дії. Наразі існує ризик гальмування цих змін.

Представник проекту VoxUkraine Тимофій Мілованов зауважує, що потрібно перш за все враховувати інтереси місцевої влади. Бо нині реформи намагаються провести зверху вниз через Верховну Раду, і наслідком цього може бути їх несприйняття та саботаж на місцях. Необхідно, наприклад, надати райрадам право використовувати кошти  місцевих податків, улагодити земельні питання та повернути відібрані у них повноваження.

«Непотрібно одразу міняти Конституцію, — наголосив Тимофій Мілованов. — Давайте просто повернемо на місця те, що забрала два роки тому попередня влада. А це можна зробити на рівні Міністерства фінансів».

Регіонам потрібні конкретні дії, і перш за все боротьба з корупцією. Бо вона нікуди не ділася: деякі чиновники пересиділи кілька місяців і знову почали брати хабарі. Побоюються у регіонах і запровадження інституту представників Президента на місцях, бо передбачають, що їх використовуватимуть для тиску на нелояльних осіб. Аби розвіяти ці страхи, пан Мілованов пропонує чітко виписати їх обв’язки у новому Основному Законі.  

Анатолій Ткачук з Інституту громадянського суспільства зазначає, що головне — врешті-решт розпочати децентралізацію. Адже відпрацювати ідеальну модель, сидячи виключно лише за «круглим столом» чи на засіданнях експертних груп, неможливо. Концепцію реформи виписано загалом непогано, адже за зразок взято досить вдалі моделі, які діють у Данії, Швеції, Фінляндії, Норвегії, країнах Прибалтики. Запорукою успіху є політична підтримка змін з боку влади. У віце-прем’єра Володимира Гройсмана, зокрема, є таке бажання і власне бачення. Для ефективнішої роботи експерт рекомендує створити окремий орган з реформ на чолі з Прем’єр-міністром, а у кожного з міністрів за цю сферу мусить відповідати один із заступників. Окрім змін до Конституції, необхідно прийняти низку нових та вдосконалених законів: «Про місцеве самоврядування», «Про добровільне об’єднання територіальних громад», «Про засади державної регіональної політики», «Про адміністративно-територіальний устрій України», «Про місцеві державні адміністрації». За умови політичної волі їх можна підготувати до жовтня і прийняти впродовж першого півріччя 2015 р. А спонукати до цього має активна позиція громадських організацій.

Експерт Міністерства регіонального розвитку України Сергій Марченко підтверджує відданість влади ідеї змін. Адже вперше за 3 — 5 років, наприклад, Міністерство фінансів відкрито до діалогу, готує пропозиції реформ та працює спільно з Міністерством регіонального розвитку. Рік тому цих ініціатив ще не було, а сьогодні вже готові поправки до Бюджетного кодексу.

«За умови прийняття цього законопроекту ми побачимо реальну децентралізацію вже в 2015 році, причому без змін до Конституції, — зазначив Сергій Марченко. — Звичайно, подібний перерозподіл фінансів та повноважень є дуже непопулярним, але це дасть змогу створити сильні громади на місцях».

Чи не найдискусійнішим питанням є освітня та медична субвенції. Потрібно, аби профільні міністерства визначили, що саме має фінансувати держава у цих сферах.

Доцільною ініціативою є вирівнювання між громадами, тобто більш успішні адміністративно-територіальні суб’єкти мають ділитися коштами із збитковими сусідами. Хоча, звісно, це не означає, що потрібно вилучати для цього усі прибутки громад.

Прагнення нинішньої влади до радикальних змін підтримав колишній мер Варшави, а нині парламентарій і радник віце-прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана Марчін Свєнчіцкі. Не секрет, що український уряд вивчав досвід Польщі. Пан Свєнчіцкі наголошує, що у реформ мусить бути лідер, який матиме довіру з боку народу, влади та експертного середовища. Це не обов’язково має бути політик, адже автор польського економічного дива Лєшик Бальцерович чи розробники адміністративної реформи були науковцями. Проте така особа за результат своєї роботи нестиме і персональну відповідальність.

Фахівці підготували низку пропозицій з децентралізації. Зокрема, пропонують зараховувати весь податок (а не 25%) з доходів фізичних осіб у місцеві бюджети. Органам місцевого самоврядування слід повернути право надання адміністративних послуг та передбачити можливість проводити платежі не тільки через Держказначейство, а й через державні банки. Крім того, доцільно збільшити на 1% мінімальну орендну плату за землю товарного сільськогосподарського виробництва і спрямовувати ці кошти до місцевого бюджету.

Децентралізація влади — запорука розвитку регіонів та процвітання держави. Позитивні наслідки успішних адміністративних реформ спостерігаємо у сусідів — поляків та прибалтів. Назріли ці зміни і в Україні.

 

ПРЯМА МОВА

Олександр СОЛОНТАЙ, Інститут політичної освіти:

«Протягом останнього року ситуація змінилася: ми живемо за «новою старою» Конституцією, згідно з положеннями якої голови місцевих державних адміністрацій призначаються з подання Кабінету Міністрів, а не Президента, як було раніше. Це вже і є першим кроком до децентралізації. Другим відновлено місцеві вибори, хоча ще два роки тому держава тримала курс на ліквідацію їх, як явища. На місцях і відбулося «розкріпачення», внаслідок якого проведено вже понад 200 виборів, тобто департизація представників місцевого самоврядування, адже претенденти можуть балотуватися шляхом самовисування. Крім того, почали змінювати Закон України «Про місцеве самоврядування» у царині повернення повноважень. Для того щоб зрозуміти, як глибоко влада «пройшлася катком» по місцевому самоврядуванню, необхідно знати, що йому повернули, наприклад, питання паркування чи концесійних договорів на комунальні об’єкти. За попередньої влади у самоврядуванні вбивалося все: від архітектури, землі, бюджету і закінчуючи такими дрібними речами, як паркування.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» прямо стосується місцевого самоврядування. Відтепер з’явився інструмент контролю, згідно з яким протоколи бюджетних, земельних комісій, документи підлягають повному оприлюдненню. Спрощено підзвітність голів місцевих рад: тепер їх можна звільнити переважною більшістю голосів депутатів. Насправді в Україні відбувається повзуча децентралізація: дуже повільно, хаотично, несистемно і часто не відповідаючи концепції. Відбувається і повзуча адміністративно-територіальна реформа. Приміром, міста Бурштин та Новгород-Сіверський вийшли зі складу своїх районів та стали містами обласного підпорядкування.

Але є два відверті провали, через які децентралізації не відбулося. Першийчинна Конституція, яка, навпаки, повертає  до інституту одноосібного призначення главою держави представників Президента на місцях, тоді як уряд та Верховна Рада втрачають там контроль над виконавчою владою.  Другийпроект змін до Бюджетного і Податкового кодексів, який є повною централізацією бюджетних видатків. Метавилучити у місцевого самоврядування 17 млрд. грн., аби закрити дірку в бюджеті. Добре, що законопроект не прийнято, бо це означатиме фінансову ліквідацію місцевого самоврядування. Справжньою децентралізацією було б відкриття рахунків Держказначейства, бо перш ніж навчити людей користуватися коштами на місцях, треба показати обсяг цих коштів»

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42