Статті

Торгуємо по-новому

Україна у Світовій організації торгівлі: перспективи стають реальністю

Рік вступу України до СОТ (2008) збігся у часі із загостренням світової фінансової кризи: банкрутували великі міжнародні компанії, інвестиційні та фінансові установи. Водночас в Україні через обмеження попиту на продукцію спостерігалося найбільше з 1990-х років падіння промислового виробництва. На такому тлі оцінки експертів щодо корисності для держави вступу до СОТ поступилися дискусіям про шляхи виходу з кризи з найменшими втратами та обговоренню можливих моделей розвитку національної економіки. У цьому матеріалі спробуємо проаналізувати, чого все-таки більше — позитивного чи негативного — маємо від приєднання до цієї організації.


Від нейтральності до позитиву

Під час економічної нестабільності та невизначеності економічні оцінки стають або негативними, якщо явище, про яке йдеться, мало справді негативний вплив, або нейтральними, якщо такого впливу не було. Наслідки вступу України до СОТ підтвердили це спостереження економістів. Одразу після вступу ділова спільнота зайняла очікувальну позицію, звикаючи до нових умов. І лише років за 3 — 4 у ЗМІ потроху почали з’являтися матеріали про те, що для України, не дивлячись на численні проблеми в економіці, вступ до СОТ у цілому мав позитивний вплив на діяльність підприємств: ані у разі експорту, ані у разі імпорту негативу не спостерігалось.

Аналітики нагадують про опитування бізнесменів, які проводились у різні роки після вступу України до СОТ. Зокрема, через п’ять місяців після вступу переважна більшість менеджерів (70,3%) повідомила про нейтральний вплив. Такі самі тенденції спостерігалися для підприємств-імпортерів: більше двох третин респондентів (67,5%) повідомили, що вступ не вплинув на імпортну діяльність їхніх компаній, 24,1% опитаних назвали вплив сприятливим і лише 8,4% — несприятливим.

Тим часом у 2012 р. погляди керівників щодо впливу членства України в СОТ стали  позитивнішими, ніж у 2008 р.

Частка опитаних, які повідомили про сприятливий ефект, збільшилася до 58,3% в 2012 р., а про негативний вплив говорили лише 5% опитаних. Баланс позитив/негатив зріс з 13,9 у 2008 р. до 31,3% у 2012 р. Такі самі тенденції спостерігались і щодо впливу членства України в СОТ на імпортну діяльність: 58,8% опитаних оцінили вплив як позитивний, 4,4% — як негативний, баланс позитив/негатив зріс з 15,7 у 2008 р. до 54,4% у 2012 р.

Із середини 2012 р. промисловий сектор у країні знову вступив у рецесію, що відобразилося на всіх оцінках та очікуваннях бізнесу в 2013 р. та меншою мірою — в 2014 р. У цей період знову, як під час фінансово-економічної кризи 2008 р., оцінки стали обережнішими: більшість респондентів оцінили вплив членства України в СОТ як нейтральний одночасно і на експортну, і на імпортну діяльність.

У цілому ж експерти стверджують, що наслідки світової фінансово-економічної кризи не дали змогу Україні в короткостроковому періоді сповна відчути позитивний ефект від спрощення режиму торгівлі з країнами — членами СОТ. Кардинального поліпшення добробуту населення (підвищення рівня зайнятості, доходів і доступності якісних товарів і послуг), що є головним індикатором ефективності інтеграційних процесів, в Україні також не відбулося.

На шляху до цивілізованого ринку

Свого часу позитивним наслідком отримання Україною членства в СОТ став початок переговорів з ЄС щодо укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема створення поглибленої зони вільної торгівлі. Сьогодні ж позитивний ефект від вступу до СОТ пов’язують переважно з очікуваними довгостроковими якісними структурними зрушеннями в національній економіці.

Підвищення рівня її відкритості сприятиме зростанню конкурентоспроможності національного виробника та поліпшенню інвестиційного клімату в державі. Відповідні заходи державної структурної політики, зокрема щодо заохочення інвестиційного та інноваційного розвитку, ресурсо- й енергоощадження, підвищення ефективності організації економічних процесів, наразі активно дебатуються у суспільстві.

Водночас оглядачі стверджують, що вступ України до СОТ уже призвів до поглиблення лібералізації торгівлі, причому багато змін відбулося до або одразу після вступу. Найбільший вплив на зовнішньоекономічну сферу спричинив механізм зниження тарифних бар’єрів. Проте навіть лібералізація митного тарифу в розрізі імпорту не є визначальною щодо характеристик сучасного стану зовнішньоекономічної діяльності України. Зокрема, позиції українських виробників, продукція яких зорієнтована на експорт, посилилися на міжнародних ринках, завдячуючи не лише членству держави в СОТ, а й насамперед зростанню зовнішнього попиту на їхню продукцію.

Серед причин, що гальмують активне використання українськими підприємствами потенціалу СОТ, експерти називають недостатню гармонізацію національного законодавства з міжнародним, що регулює, зокрема, санітарні та фітосанітарні, технічні норми і стандарти. Невідповідність національного регулювання передовим світовим практикам (особливо тим, що діють у промислово розвинутих країнах) закриває перед українськими виробниками найплатоспроможніші ринки.

Податки в умовах СОТ

Щодо податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності, то вступ України до СОТ мав позитивний вплив насамперед через чинник постійного міжнародного моніторингу української практики оподаткування на предмет недискримінації країн-партнерів. Крім того, набуття Україною членства в СОТ і реалізація євроінтеграційної стратегії вимагають узгодження податкового регулювання з міжнародними вимогами. Із січня 2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, що вніс суттєві нововведення до вітчизняної системи оподаткування, зокрема щодо регулювання зовнішньої торгівлі, започаткувавши перехід до політики диференційованого стимулювання експорту. Водночас Податковий кодекс зберіг основи системи оподаткування, що діяли в Україні у попередній період.

Щодо ПДВ, то останнім часом особлива увага податківців прикута до ліквідації кримінальних схем під час його відшкодування. Україна не єдина, хто зіткнувся з цією проблемою. Країни Європейського Союзу також зазнають втрат через це. За даними оглядачів, у ЄС у цій сфері спостерігаються кримінальні схеми, подібні до українських. Найчастіше використовується шахрайська змова платників податку з двох або більше країн — членів ЄС, що беруть участь в експортно-імпортних операціях. В Україні поширеними також стали фіктивні зовнішньоекономічні операції, що супроводжуються фальсифікацією документів, використанням неіснуючих іноземних партнерів і, як наслідок, незаконним отриманням ПДВ з бюджету. У результаті спекулювання з відшкодуванням ПДВ обумовлює зниження його ефективності та віддачі для бюджету країни, а також послаблює його вплив на результати експортно-імпортних операцій. Для суб’єктів господарювання, особливо для експортно-орієнтованих підприємств, своєчасне відшкодування ПДВ є важливим чинником стабільності економічної діяльності. Відсутність відшкодування цього податку автоматично підвищує експортну ціну товару, що негативно впливає на конкурентоспроможність вітчизняних товарів на зовнішньому ринку.

Наразі в Україні продовжується реформа податкового законодавства. Його повна гармонізація з міжнародними нормами — справа часу.

 

Ганна ДЕРЕВ’ЯНКО,
виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації:

«Мені хотілося б нагадати, що СОТце насамперед правова й інституціональна підмога багатобічних торговельних відносин для України. Адже саме СОТ формує стандарти торгово-економічної, інвестиційної, податкової та митної політики на глобальному рівні. Якби Україна не була членом СОТ, переговори з приводу зон вільної торгівлі з ЄС та іншими міжнародними організаціями не мали б місця.

Для європейської сторони статус України як члена СОТ є базовим критерієм відповідності її економіки міжнародним стандартам бізнесу, торгівлі й інвестування. Таке членство, по суті, схоже на своєрідний фільтр, через який необхідно пройти, щоб довести свою готовність підтримувати ділові відносини з європейськими партнерами, використовуючи зрозумілі їм правила.

Вступ і членство в таких міжнародних інституціях, як СОТ, має бути, швидше, стимулом для розвитку нашої країни. Іншими словами, для України таке членство є додатковою опцією«вудкою», а яким буде «улов», залежить уже від нас самих»

 

Леонід КОЗАЧЕНКО,
президент ВГО «Українська аграрна конфедерація»:

«Після вступу України до СОТ частка товарів агропромислового комплексу у загальному експорті збільшилася до 20% проти 12 (до вступу). У середньому за шість роківдо 18 млрд. дол. США. Причому за останні роки зросла конкурентоспроможність українських товарів. Цьому передували світова продовольча криза, зростання світових цін і девальвація гривні. Ще один фактор: обсяг імпорту став удвічі менше обсягу експорту, сальдопозитивне.

Експорт зернових стабільно збільшується, зокрема соняшникуза рахунок зниження експортних мит. Експорт сої зріс у шість разів. Однак частка молочної продукції знижується.

У цілому не можу з упевненістю сказати, що ми одержали більше позитиву, ніж негативу від вступу до СОТ. Але цееволюційний процес, і надалі ми одержимо більше користі»

«Гарячі лінії»

Дата: 19 липня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00