Статті

Компроміс дорівнює угоді

Чи бути добровільній акції декларування недоплачених до бюджету платежів?

100 танків, 15 військових літаків або 300 нових БТР для нашої армії — саме так фахівці ДФС України оцінюють вигоду в 5 млрд. грн., яку отримала б держава у разі ухвалення законопроекту про податковий компроміс. Проте цього не сталося: якщо перший «млинець» (чи пак — перше читання) виявився не глевким і 19 червня 2014 р. закон підтримали 262 парламентарії, то вже на початку вересня голосів народних обранців не вистачило навіть на те, щоб поставити документ на повторне голосування.


Сплатити і спати спокійно

Про наміри застосувати механізм податкового компромісу уряд оголосив ще у травні поточного року. Фактично він є режимом звільнення платників податків або їх посадових (службових) осіб від фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств і ПДВ у минулі періоди, коли чи то самі платники не мали бажання сплачувати «за рахунками», чи то владні персони змушували їх користуватися так званими податковими майданчиками. Звісно, можна довго дискутувати про справедливість і повагу до букви закону, але на практиці цих принципів дотримуються не всі і не завжди: будь-який закон можна обійти, а у відносинах бізнесу з чиновниками панує логіка «хіба хочеш — мусиш». Чи панувала.

Що пропонує держава підприємцям? Сплатити лише частину податків, які б мали потрапити до бюджету раніше, і спати спокійно, не боячись візитів контролюючих органів для проведення перевірок. «Закон про податковий компроміс спрямовано на захист бізнесу, — переконаний Голова ДФС України Ігор Білоус, — на те, аби ми разом із бізнесом могли «перегорнути сторінку» та мирно співіснувати далі». Погоджується з ним перший віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Сергій Прохоров: «Ми брали участь у розробці цього законопроекту та підтримуємо його. Він допоможе багатьом підприємствам утриматися на плаву, а отже, збереже тисячі робочих місць».

Податковий компроміс — не суто український винахід, а запозичений з передового міжнародного досвіду як елемент детінізації економіки. Саме цей метод у 1998 р. дав змогу Ірландії зібрати до бюджету суму, що дорівнювала приблизно 2,5% ВВП. В Італії від такої акції додатково до державної скарбниці надійшло 7 млрд. євро. Мало місце застосування податкового компромісу також у США, Німеччині, Великій Британії та в інших країнах.

Між першим і другим

В Україні на податковий компроміс поки що тільки сподіваються. Після прийняття законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» (реєстр. № 4930) у першому читанні він два з половиною місяці блукав владними коридорами, піддаючись критиці з боку всіх зацікавлених сторін.

У результаті документ до другого читання було суттєво скориговано. Так, його дію перенесено щодо операцій, які здійснювалися не до 1 січня, а до 1 квітня 2014 р., а ставку із добровільно задекларованих сумнівних податкових зобов’язань зменшено з 15 до 10%. Крім того, група народних депутатів разом із представниками бізнес-спільноти доопрацьовували законопроект із тим, аби максимально зменшити можливість корупції. «Як на мене, там залишився один відкритий механізм для корупції — норма про те, що не може бути повторної перевірки періоду, відносно якого застосовано механізм податкового компромісу. Водночас довіри до держави  бізнес ще не має, тому видається, що цей пункт сьогодні не може бути іншим. Без нього жоден податковий компроміс неможливий», — прокоментувала зміни перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Оксана Продан.

Утім, 2 вересня у парламенті так і не знайшли компромісу щодо «багатостраждального» законопроекту № 4930. «Ми не ставили на голосування це питання тільки тому, що не було спільної позиції щодо ставки, яка застосовується при податковому компромісі», — пояснив Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов зволікання із внесенням документа до порядку денного.

Диференціація від нардепів

Не слід пробачати олігархічним групам 200 млрд. грн., розкрадених ними попередніми роками, шляхом сплати за це певної винагороди, вважає нардеп Микола Рудьковський. Його колега Олександр Долженков також відкидає можливість компромісу через імовірну корупцію. «На жаль, ніхто не говорить про те, що сама процедура досягнення так званого податкового компромісу містить дуже великі корупційні ризики. Адже контролюючий орган в одноосібному порядку вирішуватиме, об’єктивні чи необ’єктивні цифри показало те чи інше підприємство. Тому в будь-якому випадку це будуть договірні, неофіційні відносини», — зазначив він.

Натомість низка депутатів є прихильниками зменшення податкового навантаження на сумнівні оборудки, здійснені в минулому, адже економіка нині падає, та й девальвація гривні вийшла за межі розумного. «Якщо ми хочемо зберегти підприємства, які сьогодні створюють тисячі робочих місць і виплачують заробітну плату навіть у таких важких умовах, коли зовнішні банки не фінансують українську економіку, то компромісом є ставка 5%», — переконаний Ігор Єремеєв. На складності для суб’єктів господарювання відірвати від своїх «кревних» навіть 5% наголошує заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики Ксенія Ляпіна. Причина все та сама: малий і середній бізнес, який «заганяли» у «податкові ями», змушували давати хабарі за переведення коштів у готівку, які наразі, звісно ж, не повернути. А от великий бізнес, що «махлював» виключно для задоволення власних фінансових апетитів, міг би й розкошелитися. Інакше кажучи, потрібна диференціація ставок. «Я би пропонувала встановити для малого бізнесу, можливо, взагалі 0, для середнього, можливо, 5%, а вже для всіх інших суб’єктів можна виходити на 10%», — окреслила позицію Ксенія Ляпіна.

Так чи інакше за законопроект № 4930 зі ставкою 10% проголосували лише 32 народні депутати. У тій самій редакції, але зі ставкою 5%, документ підтримали 113 членів парламенту. «Контрольний» же був тоді, коли документ не змогли поставити на повторне друге читання, — 126 голосів «за».

Зміна «вивіски»

На запитання, чому законопроект було проігноровано, голова Комітету Верховної Ради України з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики Олександра Кужель відповіла: «Не голосувала, оскільки в тій редакції він не потрібен. Ми з Оксаною Продан зареєстрували свій проект, де передбачено 5%».

Проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення можливостей для податкової угоди)» (реєстр. № 5043) зареєстровано в парламенті 08.09.2014 р. Крім вищезазначених його співавторами є Віталій Хомутиннік, Ігор Єремеєв, Наталія Агафонова та Юрій Вознюк. «Вісник» попросив Оксану Продан прокоментувати, наскільки принципово, крім зміни «вивіски» і ставки із сумнівних податкових зобов’язань, новий документ відрізнятиметься від законопроекту № 4930: «Проект такий самий, маємо підтримку більшості та сподіваємося на його розгляд цим складом парламенту», — наголосила народний депутат.

Аналогічну оцінку законопроекту № 5043 дав керівник фіскального відомства. «Думаю, законопроект такий самий. Єдине, що там змінили, так це ставку зробили 5%. Дуже розраховую, що цього разу депутати не «просплять» голосування, буде порозуміння в залі й закон підтримають», — висловив сподівання Ігор Білоус. За його словами, податковий компроміс/угода, на який держава пропонує піти бізнесу, є не елементом податкової реформи, а благом для бізнесу, що з тих чи інших причин схибив із законного шляху, одноразовим актом надії, що дасть змогу підтримати і економічне становище в країні. «Якщо цього не буде зроблено, то, відповідно, ми й інші правоохоронні органи, в тому числі СБУ, прокуратура, міліція, вдаватимемося до методів, за якими звикли працювати», — застеріг високопосадовець.

У пояснювальній записці до законопроекту № 5043 наголошується, що його прийняття дасть змогу вивести економіку з «тіні». Щоправда, тепер прогнози щодо конкретної суми, на яку вдасться поповнити бюджет у такий спосіб, не озвучуються. Залишається припустити, що 5 млрд. грн. надходжень за ставкою 10% означає 2,5 млрд. грн. за ставкою 5%. Гроші ніби й не захмарні, та все одно 2,5 млрд. грн. — це в 2,5 раза більше, ніж Мінфін України сподівається залучити через легалізацію грального бізнесу. А чи погодяться в парламенті «підлатати» державний бюджет і водночас полегшити життя підприємцям завдяки використанню механізму податкової угоди — дізнаємося найближчим часом.

«Гарячі лінії»

Дата: 2 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00