ПДВ

Податок на додану вартість

Оплата ліків за рахунок бюджетних коштів після 01.04.2014 р.

Який порядок оподаткування ПДВ операції з постачання лікарських засобів та медичного обладнання у разі якщо покупець отримав їх до 01.04.2014 р., а оплата здійснювалася за рахунок бюджетних коштів після цієї дати?


З 01.04.2014 р. у зв’язку з набранням чинності законами № 1166 та № 1200 з урахуванням змін, внесених до п. 193.1 ст. 193, ст. 194 та п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу, скасовано режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.

Крім того, з 01.04.2014 р. на операції з постачання на митній території України, а з 19.04.2014 р. — і на операції із ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, запроваджено ставку оподаткування ПДВ у розмірі 7% (пп. «в» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу).

При постачанні товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 187.7 ст. 187 зазначеного Кодексу є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку.

Пунктом 6 частини п’ятої ст. 40 Закону № 1197 визначено, що умови договору про закупівлю не мають відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, а істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок.

Враховуючи вищезазначене, у разі якщо покупець отримав лікарські засоби та медичне обладнання до 01.04.2014 р., а оплата здійснювалася за рахунок бюджетних коштів після цієї дати, постачальник лікарських засобів та медичного обладнання зобов’язаний за фактом оплати таких товарів (після 01.04.2014 р.) нарахувати відповідну суму податкових зобов’язань з ПДВ за ставкою 7% та виписати податкову накладну.

Надання додаткових супутніх послуг при вивезенні товарів

Чи має право платник ПДВ на застосування нульової ставки цього податку у разі надання додаткових супутніх послуг при вивезенні товарів за межі митної території України (експорт), якщо постачання таких товарів здійснюється на умовах DAF (право власності на товар переходить у момент перетину митного кордону України)?


Згідно з пп. «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 зазначеного Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій — не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові та вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), 3% річних та інфляційні, отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Статтею 195 Податкового кодексу визначено перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою.

Відповідно до пп. «а» пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 зазначеного Кодексу до операцій з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту застосовується нульова ставка ПДВ.

Згідно зі ст. 82 Митного кодексу митний режим експорту — це режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення.

При цьому товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу (пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу).

Згідно з частиною першою ст. 66 Митного кодексу митною вартістю товарів, що вивозяться за межі митної території України, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.

Митна вартість товарів, що вивозяться за межі митної території України, визначається при поміщенні цих товарів уперше в митний режим з наступним фактичним переміщенням їх через митний кордон України. При зміні митного режиму під час знаходження товарів за межами митної території України митною вартістю товарів є митна вартість, визначена на день прийняття контролюючим органом митної декларації при їх першому поміщенні в митний режим (частина друга ст. 66 Митного кодексу).

При цьому порядок поставки товару на умовах DAF визначено в офіційних правилах тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС).

Обов’язки продавця та покупця на умовах DAF передбачено у статтях А цих умов.

Так, зокрема, продавець зобов’язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням відповідно до умов договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором (ст. А.1 умов DAF).

Відповідно до ст. А.4 умов DAF під поставкою товару слід розуміти зобов’язання продавця надати товар у розпорядження покупцю нерозвантаженим на прибулому транспортному засобі в названому місці поставки на кордоні у встановлену дату або в межах узгодженого періоду. Однак якщо сторони бажають покласти на продавця обов’язки щодо розвантаження товару з прибулого транспортного засобу та всі ризики й витрати такого розвантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.

При цьому згідно зі ст. А.6 умов DAF продавець зобов’язаний з урахуванням положень ст. Б.6 умов DAF нести всі витрати, пов’язані з товаром, до моменту здійснення його поставки відповідно до ст. А.4 умов DAF, у тому числі оплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну до моменту здійснення його поставки відповідно до ст. А.4 умов DAF.

Отже, право на застосування нульової ставки ПДВ має продавець товару, що вивозиться за межі митної території України (експортується), — його власник. При цьому базою оподаткування ПДВ за нульовою ставкою є договірна (контрактна) вартість, визначена сторонами у договорі на вивезення товару за межі митної території України, у тому числі з урахуванням вартості витрат, які понесено при наданні додаткових послуг покупцю під час здійснення такої операції та включено до складу вартості товару (за умови, що це обумовлено у договорі), та відображена у митній декларації.

Право на податковий кредит за заставним майном

Чи має право банківська установа сформувати податковий кредит за заставним майном, отриманим у власність від своїх боржниківплатників ПДВ? Якщо так, то в якому періоді та в якому рядку податкової декларації відображається така операція?


Реалізація заставленого майна, на яке звернуто стягнення, у тому числі визначення ціни, за якою заставодержатель бере на баланс нереалізоване на аукціонах майно, здійснюється відповідно до Закону № 2654.

У разі отримання заставного майна у власність від суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних чи фізичних осіб), які є заре-єстрованими платниками ПДВ, банк має змогу сформувати податковий кредит за такою операцією на підставі отриманої від платника податку податкової накладної, яка належним чином оформлена та зареєстрована в Єдиному ре-єстрі податкових накладних (далі — ЄРПН).

При цьому відповідно до абзацу п’ятого п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу право сформувати податковий кредит за такою операцією зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

У разі відмови продавця това-рів/послуг (постачальника заставного майна — платника ПДВ) надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН термін формування податкового кредиту на підставі заяви зі скаргою на такого постачальника обмежено нормами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу. Згідно з цим пунктом право сформувати податковий кредит зберігається за платником протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в ЄРПН.

Отже, банк має змогу за операціями із заставним майном сформувати податковий кредит або в періоді реалізації заставного майна, скориставшись правом, наданим абзацом п’ятим п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу (якщо податкову накладну оформлено без порушень), або у загальновстановленому порядку за правилом першої події (п. 198.2 ст. 198 Кодексу) з урахуванням термінів подання скарги на постачальника (п. 201.10 ст. 201 Кодексу).

Операції з отримання банківською установою заставного майна відображаються у рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ незалежно від того, на підставі чого сформовано податковий кредит (на підставі податкової накладної чи заяви зі скаргою на постачальника), але за умови, що банківська установа має намір здійснювати реалізацію цього майна або використати його в інших оподатковуваних операціях.

Якщо отримане банком заставне майно одразу обліковується як таке, що не використовується в господарській діяльності, то операція з отримання такого майна відображається в рядку 14.1 податкової декларації з ПДВ (податковий кредит за такою операцією не формується).

У разі якщо заставне майно, при отриманні якого сформовано податковий кредит, починає використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, або у звільнених від оподаткування операціях чи таких, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, такий платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу.

У разі продажу заставного майна суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних чи фізичних осіб), які є зареєстрованими платниками ПДВ, банк зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такою операцією у загальновстановленому порядку за правилом першої події.

Заповнення податкової накладної при отриманні авансу

Який порядок заповнення податкової накладної, складеної на суму попередньої (авансової) оплати частини вартості послуги, та розрахунку коригування до такої накладної?


Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної за формою, встановленою Порядком № 10, та враховується при визначенні загальних податкових зобов’язань.

Відповідно до п. 2 цього Порядку всі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються у гривнях з копійками.

При цьому зазначеним Порядком не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 податкової накладної.

У разі складання податкової накладної на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 5 податкової накладної зазначається слово «послуга», а в графі 6відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, яка відповідає половині обсягу, зазначеного у договорі, або у разі отримання суми попередньої оплати половини договірної вартості послуги у графі 6 зазначається число «0,5».

Для скорочення розрахованих вартісних показників та кількісних показників податкової накладної застосовується правило математичного округлення, яке полягає у збільшенні відповідного знака на 1 (одиницю), якщо наступний за ним знак, який скорочується, дорівнює або перевищує 5 (п’ять).

При цьому необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника у графах 8 — 12 податкової накладної.

Розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, в якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається правильним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знака після коми округлення не призводить до збільшення такого знака на 1 (одиницю).

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної складається за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної (п. 20 Порядку № 10). При цьому порядок складання розрахунку коригування є аналогічним порядку, передбаченому для податкових накладних (абзац другий п. 20 зазначеного Порядку).

Зокрема, при коригуванні вартості товарів/послуг у графі 8 розрахунку коригування «Зміна ціни (-)(+)» зазначається сума, яка дорівнює різниці між ціною та фактичною ціною постачання:

  • зі знаком «+» — у разі збільшення ціни товарів/послуг;
  • зі знаком «-» — у разі зменшення ціни товарів/послуг (п. 26 Порядку № 10).

У графі 9 розрахунку коригування «Кількість постачання товарів/послуг» відображається фактична кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг, зазначена у графі 6 податкової накладної, до якої складено розрахунок коригування. У разі коригування податкової накладної на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги в графі 9 розрахунку коригування відображається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу, зазначена у графі 6 податкової накладної, до якої складено розрахунок коригування.

Обсяги постачання товарів, що підлягають коригуванню, зазначаються продавцем в одній із граф 10, 11, 12 розрахунку коригування (залежно від того, як оподатковувалася ПДВ операція з постачання товарів/послуг (основна ставка, ставка 0% чи звільняється від ПДВ)), а інші дві графи розрахунку коригування залишаються незаповненими. Обсяг постачання, що підлягає коригуванню, має дорівнювати добутку показників граф 8 та 9. При цьому значення відображається зі знаком «-», якщо відбувається зменшення обсягу постачання, або зі знаком «+», якщо відбувається збільшення обсягу постачання.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42