Інші податки

Час радикальних змін

Влада і бізнес обговорили майбутнє податкової реформи.

Як відомо, у вересні урядом було внесено на розгляд Верховної Ради України пакет ініціатив, покликаних докорінно змінити системи міжбюджетних відносин, оподаткування та соціального страхування. Йдеться про законопроекти «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо реформи міжбюджетних відносин)» (реєстр. № 5078), «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законів України (щодо податкової реформи)» (реєстр. № 5079) та «Про реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці» (реєстр. № 5080).


Поки що жоден із зазначених документів не вдалося включити до порядку денного парламенту. Добре це чи погано? З точки зору збалансування інтересів усіх зацікавлених сторін — цілком прийнятно. «У нас є час на те, щоб внести до законопроектів необхідні зміни. Ми продовжуємо широку дискусію і в податковій, і в Мінфіні. Намір уряду — подати на заміну законопроекту № 5079 інший документ, редакція якого багато чим відрізнятиметься від нинішньої, і саме з вашою допомогою ми її виправимо», — звернувся до членів Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності при ДФС України міністр фінансів України Олександр Шлапак.

В реаліях нашої держави, за яких зазіхання на її територіальну цілісність супроводжується чималою втратою товарообігу, економічних зв’язків зі сходом країни і зменшенням обсягів виробництва в інших областях, забезпечувати надходження до бюджету на належному рівні непросто. «Водночас ми продовжуємо виконувати свою функцію — збирати податки — і робимо це непогано, з приростом до минулого року, — зазначив Голова ДФС України Ігор Білоус. — В основному це відбувається за рахунок детінізації діяльності з виробництва та обігу підакцизної продукції, а також ПДВ».

Надалі, за його словами, посткомуністичну за структурою економіки державу «тягнути» не вдасться. «Ми підійшли до того етапу, коли потрібні радикальні зміни. Якщо не зробимо їх, матимемо великі системні проблеми. Тільки в діалозі з бізнесом народиться правда і буде знайдено спільний знаменник, який ляже в основу законопроектів», — наголосив керівник фіскального відомства.

Зупинимося ще раз на ключових напрямах урядових ініціатив, які на шляху до перетворення Концепції реформування податкової системи України на конкретні законопроекти зазнали змін.

Зменшення кількості податків і зборів з 22 до 9. Тут усе зрозуміло. Шість малоефективних платежів планується скасувати, решту об’єднати з іншими податками та зборами. Як результат — зменшення кількості звітних документів, а отже, можливих помилок.

Реформування податку на прибуток підприємств. Головна перевага напряму — формування об’єкта оподаткування за стандартами бухгалтерського обліку. Платники зі щорічними доходами в межах 20 млн. грн. (а їх в Україні налічується 95% від загальної кількості суб’єктів господарювання) про таке поняття, як податкові різниці, можуть взагалі забути. Крім того, ДФС України пропонує звільнити цих платників від обов’язку здійснювати щомісячні авансові внески з податку на прибуток і запровадити щодо них мораторій на проведення перевірок контролюючими органами терміном на два роки. П’ять відсотків платників з більшими обсягами доходів коригуватимуть фінансовий результат на 3 (замість існуючих близько 50) податкові різниці: амортизація, резерви, фінансові операції.

ЄСВ. Моделлю його реформування передбачено зменшення фіскального тиску на роботодавців, а саме застосування суттєво зниженої ставки — 15% із суми заробітної плати, що перевищує дві мінімальні, або 2436 грн. На виплати в межах зазначеної суми поширюватимуться чинні ставки (36,76 — 49,7%). Натомість підвищується відповідальність за ухилення від сплати ЄСВ, адже прогнозовані втрати надходжень Пенсійного фонду України внаслідок реформування платежу становлять 25 млрд. грн.

Реформування ПДФО заплановано у двох аспектах.

1. Запровадження прогресивної шкали оподаткування пасивних доходів, крім дивідендів, які, як і раніше, оподатковуватимуться за ставкою 5%. Із процентів та інших пасивних доходів, сума яких перевищуватиме 500 тис. грн., справлятиметься 20%, а із суми, що перевищує 1 млн. грн., — 25% ПДФО. Оподаткування зарплат залишається без змін.

2. Загальне разове (так зване нульове) подання декларацій громадянами, які мають кошти в розмірі понад 200 тис. грн., з подальшим автоматичним зіставленням їхніх доходів і витрат. Інші майнові об’єкти, котрі потрібно буде відобразити в декларації, поки що є предметом дискусій, як і сума придбання товарів чи послуг, перевищення якої супроводжуватиметься наданням про це інформації податковим органам (орієнтовно — 10 тис. грн.).

Єдиний податок. Запропоновано знизити ставки й об’єднати платників третьої — шостої груп в одну групу — фізичних і юридичних осіб з річним обсягом доходів до 20 млн. грн. і необмеженою кількістю працівників. Такі «спрощенці», якщо вони зареєстровані як платники ПДВ, сплачуватимуть 2% від доходу, для неплатників ПДВ діятиме ставка 4%. Щодо платників першої та другої груп, то для них пропонується змінити критерій дохідності. Для платників першої групи такий поріг підвищиться зі 150 до 300 тис. грн. (при цьому ставка становитиме 10% від мінімальної зарплати), другої — з 1 до 1,5 млн. грн. (ставка — 20% від «мінімалки»).

Підсилення фінансової самостійності місцевих бюджетів. У цьому контексті планується запровадити збір з роздрібного продажу підакцизних товарів за ставкою до 5% їх вартості відповідно до рішень місцевих рад. Натомість скасовується збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Стане місцевим і податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Крім житлової база оподаткування включатиме комерційну нерухомість. Пільги зі сплати податку, зокрема зменшення бази оподаткування на 120 м2 — для квартир і на 250 м2 — для будинків, скасовуються. Ставка податку — до 2% від мінімальної зарплати за 1 м2 — відповідно до рішень місцевих рад.

«Податок на нерухомість є базовим в усьому світі. Торік його надходження становили 30 млн. по всій країні, в основному в Києві. На решті територій усі вмістилися в пільгу. Якщо ми й збільшуємо навантаження, то робимо це там, де його давно потрібно було збільшити. І нехай громади на місцях вирішують, скільки податку на нерухомість узяти», — пояснив Олександр Шлапак ініціативу, яку останнім часом не критикує хіба що ледачий.

Урядовці пообіцяли врахувати всю конструктивну критику й анонсували роботу над помилками, яку мають намір завершити до 14 жовтня 2014 р. — дати, коли пакет законопроектів знову буде внесено на розгляд парламенту. «Фактично податкову реформу спрямовано на встановлення нового фундаменту для розвитку економіки й залучення інвестицій, — переконаний Ігор Білоус. — Тож ми прагнемо продовжувати діалог з бізнесом, яким би складним він не був».

«Гарячі лінії»

Дата: 2 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00