Статті

Грузинський рецепт медичної реформи

Ні для кого не секрет, що медицина в Україні є безоплатною лише умовно, адже ця галузь має настільки високий рівень корупції, що давно потребує радикального оновлення. Багато хто вважає такі зміни тривалими і недешевими для бюджету. Однак є чудовий приклад проведення медичної реформи у стислі терміни: незаможній Грузії вона обійшлася порівняно недорого й одразу дала позитивний результат.


Архітектор грузинських реформ колишній міністр економіки Каха Бендукідзе згадує, що років десять тому ситуація в медичній галузі Грузії була не кращою, аніж зараз в Україні. Радянська система охорони здоров’я Семашка давно вичерпала себе. Хоча вона і вважалася безоплатною, ледь не кожен візит до лікаря у простих громадян супроводжувався хабарем. Крім того, вартість ліків у аптеках була завищеною.

Зміни в медичній галузі тут розпочали з фармацевтів. Насамперед заради збільшення конкуренції було спрощено умови для відкриття аптек. Потім взялися за імпортерів-посередників, через яких, власне, й зростали ціни. Влада Грузії пішла на безпрецедентний крок — дозволила продавати в країні ліки, які виробники виділили за квотою для інших держав. Безрецептурні медикаменти стало можливим продавати просто в супермаркетах. До того ж було суттєво спрощено процес ліцензування ліків: воно не потрібне для препаратів, які вже продаються в ЄС чи США.

«Якщо якийсь препарат випускають для себе у розвинутій країні, значить, його можна застосовувати і у нас у Грузії без будь-якого ризику та без отримання ліцензії, — наголошує Каха Бендукідзе. — Адже якщо, наприклад, німці не виявили його шкідливості, то й у нас можна спокійно увімкнути «зелене світло» для його продажу».

Результатом таких дій стало здешевлення ліків у середньому на 25%, а вартість деяких із них знизилась на 40%. Це також дало можливість зменшити кількість фальсифікату: окремі препарати стало просто невигідно підробляти. І що важливо, такі зміни не потребують значних фінансових витрат.

Екс-міністр охорони здоров’я Грузії Андріа Урушадзе зазначає, що до приходу до влади команди Михаїла Саакашвілі у лікарнях був тотальний дефіцит ліків, не вистачало місць, а хабарі давали всім: від лікаря до санітара. Побороти таку прикру «практику» допомогли приватизація лікарень і запровадження медичного страхування. Бюджет Грузії чи України не здатен забезпечити всіх якісним і безоплатним медичним обслуговуванням. Для цього потрібно виділяти мінімум 8% ВВП щороку, тоді як у нас ця цифра не перевищує 3,6%. Однак влада Грузії продовжує дбати про незаможних, студентів, пенсіонерів та дітей, купуючи їм поліси, з якими людина може звернутися до будь-якої лікарні — державної чи приватної. Також держава допомагає важкохворим громадянам, у тому числі заможним: наприклад, виділяє кошти на діаліз, кардіологічні операції чи слухові апарати. Звісно, залишається безоплатною і швидка допомога.

Процес змін був болісним і наразився на опір керівництва лікарень та корумпованих чиновників. Вони не лише наживалися на хворих, а й не приймали на роботу спеціалістів без хабара. Нерідко на посади в медичних закладах призначали своїх знайомих, які працювали лише на папері. Причому вибирали для них немедичні спеціальності на кшталт менеджера з роботи з громадськістю чи менеджера з персоналу. У деяких лікарнях кількість таких «працівників» сягала 40% штату. Нині зарплата навіть у медсестер зросла втричі, а деякі кваліфіковані лікарі в Тбілісі легально отримують до 10 тис. дол. — так само, як їхні колеги з країн ЄС.

Медична реформа в Грузії дуже швидко дала результати. За 10 років дитяча смертність знизилася на 75%, а материнська — на 80%. Суттєво зменшилися темпи зростання захворюваності на СНІД і туберкульоз. А середня тривалість життя зросла з 71 до 74 років, тобто майже сягнула рівня розвинутих країн. Цікаво, що й бюджетне фінансування галузі зросло у п’ять разів, але при цьому влада не запровадила жодних спеціальних податків — існує лише єдиний податок.

Каха Бендукідзе прогнозує, що за політичної волі подібні зміни в Україні можна реалізувати за три-п’ять років. Таку реформу слід проводити швидко і радикально, оскільки наша держава зараз у набагато складнішому стані, аніж Грузія за часів Саакашвілі. Доведеться скорочувати кількість лікарень та залишити багатьох людей без державної медичної допомоги. Звичайно, це непопулярні кроки, але за умови рішучих та професійних дій у перспективі вони швидко дадуть позитивний результат.

 

Андріа Урушадзе,
екс-міністр охорони здоров’я Грузії

«Як і всі пострадянські країни, ми отримали поганий спадок від СРСР. Пам’ятаю, як за часів радянської безоплатної медицини медичні працівники стерилізували одноразові шприци. Був тотальний дефіцит ліків і попри величезну кількість лікарень — койко-місць. Кожен з нас платив за лікарню — давав хабара лікарям, медсестрам і навіть санітаркам за те, що прибрали палату.

Статистика в СРСР перебувала під впливом ідеології, тому цифри змінювали, аби показати, що соціалістична система медицини є кращою за капіталістичну. Насправді ж були погані показники щодо хронічних хворих, висока дитяча смертність, штучний дефіцит медикаментів, які потім продавали на чорному ринку.

У Грузії охорона здоров’я була одним з найкорумпованіших секторів економіки: 80% чи навіть більше платежів були нелегальними. Так лікарі компенсували свою мізерну зарплату за доволі складну і надзвичайно відповідальну роботу. Ми вирішили: якщо вже боротися з корупцією, то всюди, включаючи й медицину. Єдиним способом побороти це ганебне явище була співпраця приватного і державного секторів. Власник лікарні не зацікавлений у неформальних платежах. Йому треба платити зарплату працівникам, закуповувати ліки за якомога нижчими цінами, а не з «відкатом». Коли приватизували клініки (у Грузії приватних лікарень понад 80%), вартість медикаментів зменшилася втричі. Так само знизилася вартість медичного обладнання та ремонту приміщень. Раніше у нас щороку на папері ремонтували, наприклад, одні й ті самі сходи, які дивним чином за рік «руйнувалися».

Процвітала корупція і при працевлаштуванні нових кадрів. Люди платили за можливість мати роботу. Найпопулярнішим було місце гінеколога. Цікаво, що коли провели дослідження, то виявили, що 87% платежів у сфері обслуговування материнства й дитинства — нелегальні. Ми просто мусили собі сказати: досить!

Оскільки ресурсів, щоб усім дати все й одразу, катастрофічно не вистачало, ми вирішили, що у перехідний період необхідно у першу чергу допомагати бідним. Організували цільову програму з пошуку сімей, які потребують допомоги, і на підставі цих даних закупили медичне страхування для малозабезпечених громадян Грузії. До кінця 2013 року близько 2 млн. осіб мали медичне страхування за державний рахунок, однак і приватний ринок розвивався, тому 517 тис. осіб купили собі поліси самі. Крім того, ми дали людям право вибирати, де лікуватися. Кожен, хто отримує від держави медичний ваучер, може вибрати, до якої клініки піти. Це також знижує ризик корупції.

Грузія — єдина країна, де немає санітарно-епідеміологічної служби. Ми її ліквідували попри жахливі прогнози, що після цього вся країна одразу захворіє. А виявилося, що люди купують якісні продукти і без санітарних інспекторів, які в останні роки тільки збирали данину з дрібних торговців. Якщо 10 років тому підприємець відкривав маленький магазинчик, то приходили санітарні інспектори й одразу вимагали 5 — 10 ларі на місяць. У новому законі функції СЕС розподілено між міністерствами охорони здоров’я, сільського господарства, екології.

Ми прагнули зробити так, щоб система стала найменш залежною від людей. Пріоритетами були бідні сім’ї, боротьба з корупцією в галузі та співробітництво з приватним сектором»

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42