Інші податки

Військовий збір

З метою забезпечення фінансування заходів з підвищення обороноздатності держави тимчасово, до 1 січня 2015 р., запроваджено новий загальнодержавний військовий збір.
Зазначений збір справляється за ставкою 1,5% з доходів фізичних осіб у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.У «Віснику» № 34/2014 було надруковано роз’яснення щодо об’єктів оподаткування і застосування ставки збору, нарахування, утримання та сплати збору до бюджету, відповідальності за несплату збору, а також надано відповіді на актуальні запитання платників податків.
Оскільки до журналу надходять численні звернення від громадян та суб’єктів господарювання, ми продовжуємо надавати роз’яснення щодо справляння військового збору.

Вихідна допомога при звільненні

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором сума вихідної допомоги при звільненні найманого працівника?


Відповідно до пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами.

Статтею 3 КЗпП установлено, що до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін (абзац перший ст. 21 КЗпП).

Згідно зі ст. 97 КЗпП форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Загальні підстави, випадки та порядок припинення трудового договору встановлено статтями 36 — 45 КЗпП. У разі припинення трудового договору працівнику виплачується вихідна допомога.

Вихідна допомога — це грошова виплата працівнику, звільненому з роботи не з його вини, яка виплачується роботодавцем з підстав та у розмірах, установлених ст. 44 КЗпП.

Розміри вихідної допомоги, визначені цією статтею, є мінімальними та диференціюються залежно від підстави, з якої провадиться звільнення. Колективним договором у межах повноважень підприємства, установи, організації можуть установлюватися вищі розміри вихідної допомоги. Згідно з п. 1 Порядку № 100 сума вихідної допомоги, що виплачується при звільненні працівника, обчислюється із середньомісячної заробітної плати.

Таким чином, сума вихідної допомоги, яка є обов’язковою виплатою працівнику підприємства у зв’язку з припиненням трудових відносин, підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.

Допомога по вагітності та пологах

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума соціальної допомоги по вагітності та пологах?


Право працівників на відпочинок визначено ст. 2 КЗпП, ст. 2 Закону про відпустки та іншими законами й нормативно-правовими актами України.

Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами є соціальною відпусткою (ст. 4 Закону про відпустки), яка надається жінкам на підставі медичного висновку відповідно до ст. 179 КЗпП та ст. 17 Закону про відпустки.

Фінансування допомоги по вагітності та пологах провадиться з коштів державного соціального страхування (абзац четвертий ст. 23 Закону про відпустки).

Так, відповідно до частини першої ст. 38 Закону № 2240 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Тобто допомога по вагітності та пологах надається за той період, коли працівниця фактично перебувала у соціальній відпустці по вагітності та пологах і не отримувала заробітної плати.

Крім того, жінки, не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, також мають право на державну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, яка виплачується на умовах, передбачених Законом № 2811.

Отже, сума соціальної допомоги по вагітності та пологах не підлягає оподаткуванню військовим збором.

Страхові внески, сплачені роботодавцем на добровільне страхування

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором сума страхових внесків, сплачених працедавцем на добровільне страхування (у тому числі медичне) найманих працівників?


Статтею 2 Закону про оплату праці визначено структуру заробітної плати: основна і додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать, зокрема, інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачено актами чинного законодавства або провадяться понад установлені зазначеними актами норми.

Повноваження підприємств та організацій, на які поширюється чинність Господарського кодексу, надавати пільги працівникам ґрунтується на правилах ст. 69, а також ст. 44 цього Кодексу, що дає право власнику або підприємцям вільно розпоряджатися прибутком відповідно до статуту підприємства та чинного законодавства.

В інших випадках повноваження встановлювати додаткові пільги для працівників передбачено окремими положеннями КЗпП, спеціальними законами та підзаконними актами. В усіх випадках, коли законодавством встановлюється тільки право (а не обов’язок) встановлювати для працівників пільги, вони підпадають під дію ст. 91 КЗпП.

Відповідно до частини першої цієї статті підприємства у межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові та соціально-побутові пільги для працівників. Однією з таких пільг є витрати підприємств у розмірі страхових внесків на користь працівників, пов’язаних з добровільним страхуванням.

Таким чином, у разі якщо роботодавець за власний рахунок здійснює внески за страховим полісом добровільного страхування життя (у тому числі медичного страхування) працівника, що спричинено умовами трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору, сума такого внеску є складовою заробітної плати такого працівника і такий дохід оподатковується військовим збором на загальних підставах.

Виплати, перераховані працедавцем на лікування

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором сума коштів, що перераховується працедавцем на рахунок закладу охорони здоров’я на лікування працівника та придбання лікарських засобів?


Об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами.

Поняття заробітної плати визначено в частині першій ст. 94 КЗпП і ст. 1 Закону про оплату праці, згідно з якими це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Отже, у разі якщо сума коштів на лікування працівника та придбання лікарських засобів не виплачується (не компенсується) працівнику, а перераховується працедавцем на рахунок закладу охорони здоров’я, то такий дохід слід розглядати як надання працедавцем цільової благодійної допомоги разового характеру, що не є об’єктом оподаткування військовим збором.

Виплати працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором сума щомісячних виплат, що здійснюються роботодавцем згідно з колективним договором на користь працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною?


Відповідно до ст. 179 КЗпП та ст. 18 Закону про відпустки після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. При цьому підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. Мати дитини або інша застрахована особа, яка фактично доглядає за дитиною в період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за власним бажанням може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за нею зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною.

Отже, якщо працедавцем на користь працівників, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, здійснюються нарахування (виплати), що мають систематичний характер і належать до структури заробітної плати, то такі нарахування (виплати) є об’єктом оподаткування військовим збором.

Середній заробіток працівників на час мобілізації

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період?


Статтею 2 Закону про оплату праці визначено структуру заробітної плати, яка, зокрема, включає додаткову заробітну плату.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Гарантії для працівників на час виконання державного або громадського обов’язку передбачено ст. 119 КЗпП, згідно з якою на час виконання державного або громадського обов’язку, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Крім того, частиною другою ст. 39 Закону № 2232 передбачено, що за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності.

Тобто збереження та нарахування середнього заробітку працівників на час виконання державних або громадських обов’язків є гарантійною виплатою, яка входить до складу додаткової заробітної плати, а отже, сума середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.

Грошове забезпечення військовослужбовців

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором грошове забезпечення військовослужбовців?


Відповідно до пп. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу, зокрема фізична особа — резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент.

Об’єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; у формі виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу).

Згідно зі ст. 3 КЗпП до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації (ст. 2 КЗпП).

Підпунктом 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що працівником вважається фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Визначення поняття трудового договору наведено в абзаці першому ст. 21 КЗпП.

Частиною першою ст. 94 цього Кодексу і ст. 1 Закону про оплату праці встановлено, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону про оплату праці визначено структуру заробітної плати: основна і додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки), яка визначається у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна платаце винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні й інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Водночас відповідно до статей 1 і 2 Закону № 2232 військовослужбовці — це особи, які проходять військову службу, що є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я та віком громадян України, пов’язаній із захистом Вітчизни.

Крім того, ст. 9 Закону № 2011 визначено, що держава, зокрема, гарантує військовослужбовцям грошове забезпечення, до складу якого входять:

  • посадовий оклад, оклад за військовим званням;
  • щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії);
  • одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до п. 2 постанови № 1294 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється у порядку, що затверджується, зокрема, Міноборони України.

Оскільки доходи військовослужбовців Збройних Сил України, одержані у вигляді грошового забезпечення, не є доходами у вигляді заробітної плати, іншими доходами, що нараховуються (виплачуються) у зв’язку з трудовими відносинами, і військовослужбовці не є працівниками відповідно до чинного трудового законодавства, а проходять військову службу, зазначені доходи не є об’єктом оподаткування військовим збором.

Надбавки працівникам за роз’їзний характер робіт

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором сума надбавки працівникам, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер?


Згідно з п. 1 постанови № 490 підприємства самостійно встановлюють надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником.

Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.

Для цілей розділу IV Податкового кодексу заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 2 Закону про оплату праці основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу згідно з установленими нормами праці (нормами часу, виробітку, обслуговування, посадовими обов’язками). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Водночас слід зауважити, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (ст. 97 КЗпП).

Отже, надбавки працівникам, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених, зокрема, колективними договорами, включаються до складу заробітної плати та підлягають оподаткуванню військовим збором.

Компенсація вартості пального та ремонту автомобіля

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором компенсація вартості пального та ремонту автомобіля, що виплачується роботодавцем найманому працівнику за використання при виконанні службових обов’язків власного автомобіля, який не перебуває в оренді суб’єкта господарювання?


Компенсацію вартості пального та ремонту автомобіля, що виплачується роботодавцем найманому працівнику за використання при виконанні службових обов’язків власного автомобіля, який не перебуває в оренді суб’єкта господарювання, слід розглядати як інші виплати і винагороди, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами і підлягають оподаткуванню військовим збором.

Відрядження понад установлені норми на підставі рішення керівництва

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума, на яку збільшено розмір добових витрат на відрядження понад установлені норми на підставі рішення керівництва?


Статтею 121 КЗпП встановлено, що працівники мають право на відшкодування витрат і одержання інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями.

Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати з наймання жилого приміщення в порядку і розмірах, установлюваних законодавством.

Згідно з п. 16 розділу I Інструкції № 59 добові витрати — це витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв’язку з відрядженням, а також витрати, які не потребують спеціального документального підтвердження.

Суми добових витрат затверджено постановою № 98. Проте норми, визначені цією постановою, поширюються виключно на державних службовців і працівників підприємств та організацій, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів.

Водночас пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу визначено розмір добових, які дозволено включати до складу витрат платника податку на прибуток, а саме: для відряджень у межах території України — не більше ніж 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2014 р. — 243,60 грн.), у розрахунку на добу; для відряджень за кордон — не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2014 р. — 913,50 грн.), у розрахунку на добу.

Отже, суми добових витрат, що включаються до складу витрат платника податку на прибуток підприємств у межах норм, передбачених пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу, не є доходами працівників небюджетних підприємств, які направляються у відрядження. Суму їх перевищення слід розглядати як інші (компенсаційні) виплати, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами і підлягають оподаткуванню військовим збором.

Згідно зі ст. 13 КЗпП у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема нормування та оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо), встановлення гарантій, компенсацій, пільг, умов та охорони праці.

Тобто підприємства, установи та організації, які не утримуються за рахунок бюджетних коштів, можуть встановлювати розмір добових у колективному договорі.

Таким чином, сума, на яку збільшено розмір добових витрат на відрядження понад установлені норми на підставі рішення керівництва, підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.

Додаткові відпустки особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором оплата додаткових відпусток особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи?


Пунктом 22 ст. 20 та п. 1 ст. 21 Закону № 796 надано право особам, віднесеним до категорій 1, 2 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, на використання чергової відпустки у зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих (16 календарних) днів на рік.

Механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінпраці України, визначено Порядком № 936.

Підпунктом 9 п. 4 цього Порядку передбачено оплату додаткової відпустки громадянам строком 14 робочих днів (16 календарних днів) відповідно до п. 22 ст. 20, п. 1 ст. 21, п. 3 частини третьої ст. 30 Закону № 796.

Водночас згідно з п. 5 Порядку № 936 соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 5 — 13 п. 4 цього Порядку, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу.

Об’єктом оподаткування збором є доходи, зокрема, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу).

Таким чином, оплата додаткових відпусток особам, віднесеним до категорій  1, 2 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включається до складу заробітної плати та підлягає оподаткуванню військовим збором.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42