Соціальне страхування

Відшкодування застрахованих збитків у зоні АТО

Питання здійснення страхових виплат у зоні АТО - одне з найважливіших і найактуальніших, винесених сьогодні страховим ринком на обговорення. Загальних даних ні про страхові виплати, ні про заявлені збитки в зоні АТО у страховиків немає. Проте, за оцінками експертів, ці цифри дуже серйозні: сума заявлених збитків швидше за все перевищить 300 млн. грн., оскільки про страхові події заявляли в основному представники тих населених пунктів, які звільнено українськими військовими, тоді як найбільша кількість застрахованих об’єктів все ще знаходиться у містах Донецької та Луганської областей.


Страхові події в зоні АТО

Найпоширеніші страхові події в зоні АТО — це пошкодження і тотальне знищення майна, викрадення автомобілів, пограбування магазинів. Є вже виплати за полісами страхування життя та здоров’я.

На думку багатьох страхових компаній, а також неприбуткових організацій, що їх об’єднують (Ліга страхових організацій України, Українська федерація убезпечення), у світовій практиці масові народні заворушення, воєнні дії, революції тощо традиційно належать до форс-мажорних обставин, і за ними страховиками збитки не покриваються. Інакше страхові компанії ризикують збанкрутіти, адже потерпілими на таких територіях є поголовно всі — і юридичні, і фізичні особи. В усіх договорах страхування прописано стандартні винятки — це події, що сталися під час воєнних дій, громадянської війни, заколоту, народного повстання, захоплення влади, теракту тощо. Тому страховики на всіх рівнях наголошують, що питання воєнних ризиків та ризиків тероризму — це світова практика. Ці ризики є в усіх без винятку договорах як для фізичних, так і для юридичних осіб. І в мирний, і в воєнний час потрібно купувати окремо страхове покриття або поліс для цих ризиків, тобто до вартості сьогоднішніх договорів ці ризики не включено.

Слід зауважити, що наразі страховики пропонують унікальні страхові продукти для захисту будинків, квартир, дач, автомобілів від прямих наслідків воєнних дій: пожежі, вибуху, падіння літаків, влучення снарядів, мін та використання будь-яких видів зброї. Враховуючи те, що багато хто залишив свої будинки і квартири на невизначений час, виїхавши із зони конфлікту, страхові компанії приймають на страхування майно без безпосередньої участі страхувальника в огляді житла.

Отже, ключовим питанням є те, чи вважаються форс-мажором події на сході нашої країни.

За останні місяці страховики констатують збільшення в багато разів кількості заяв за страховими подіями, що надходять із визволених міст і сіл Донбасу, адже після звільнення починають функціонувати правоохоронні органи, які можуть видавати документи про пошкодження застрахованих об’єктів.

Найбільшу кількість заяв про збитки зафіксовано у сегменті корпоративного страхування майна та вантажів. Адже у Донбасі багато підприємств брали кредити й вимушені були страхувати заставне майно. Тепер страховики опинилися перед дилемою: з одного боку, пошкоджені обстрілом будівлі не включаються в поняття страхового випадку, а з іншого — банки вимагають покриття цих ризиків. Тож страховик повинен вирішити для себе: брати відповідальність чи псувати відносини з банком.

Щодо застрахованих вантажів, то більшість заявлених збитків пов’язано з озброєним захопленням терористами перевізників товарів територією Донбасу.

Але це не означає, що за всіма заявами буде здійснено виплати — з кожним із страхових випадків слід розбиратися, щоб визначити, чи є подія страховим випадком, тобто потрібен окремий підхід.

Якщо в документах правоохоронних органів причиною збитку не вказано воєнні дії, то за законом страховики зобов’язані платити, адже в зоні АТО не було запроваджено воєнного стану, який вважається форс-мажором для всього регіону.

Наприклад, у страхувальника у м. Слов’янську згорів супермаркет. Заявлений збиток становить близько 5 млн. грн. Але страхова компанія не може визначити, якою буде виплата, бо насамперед необхідно розібратися в причинах пожежі. Якщо будівля згоріла в результаті влучення міни, пошкодження страховкою не покриваються. Але якщо пожежа сталася через замикання електропроводки або частина майна не згоріла, а її було розграбовано, то за такими ризиками страховик зобов’язання несе.

Крім того, сьогодні в зоні АТО нічого не страхується, хоча, мабуть, багато мешканців хотіли б застрахувати власне житло чи авто. Але це неможливо, оскільки ризики перевищують 100%, і про ведення цивілізованого бізнесу на цих територіях наразі не йдеться. По-перше, страхові компанії не можуть брати на себе відповідальність за те, що відбувається, а по-друге, там постійно на порядку денному стоять проблеми технічного плану — терористи вимагають перераховувати кошти їм. Страхування як послугу на цих територіях тимчасово заморожено.

У зв’язку з напруженою ситуацією в регіоні страховики посилюють ризик-менеджмент: щодня моніторять ситуацію на сході країни, переналаштовують системи врегулювання страхових подій, платежів, закривають офіси в Донбасі або скорочують робочі дні у відділеннях.

Але все ж таки більшість компаній приймають рішення платити за страховими випадками в зоні АТО. Страховики з розумінням ставляться до вимушеної затримки в наданні клієнтами відповідних довідок і документів.

Найактивніші дискусії у страховиків відбуваються в тому випадку, якщо надходять заяви про протиправні дії третіх осіб або незаконне заволодіння майном у зазначених регіонах. Є заяви, з яких неважко зрозуміти, що вилучення автомобілів сталися внаслідок дій терористів, і на цьому тлі існують проблеми. Потрібно знати чіткі обставини події та мати необхідні документи, які прописані за договорами. Тільки тоді страховики зможуть виплатити компенсацію за всіма заявленими збитками у цій зоні.

Як і на будь-якій території страхового покриття, у Луганській і Донецькій областях такі компанії проводять врегулювання страхових подій у загальному порядку. Якщо обставини настання страхової події підкріплено всіма необхідними документами, то про відмову у виплаті страхового відшкодування не йдеться. Головне, щоб усі документи було подано вчасно, і можна із розумінням поставитися до затримок у наданні відповідних довідок або висновків. Тож події на сході України не потрапляють під винятки страхування. Однак, звісно, компанії регулюють і виплачують відшкодування в тих випадках, коли вигодонабувач (страхувальник) є на зв’язку і має доступ до банківських установ.

Але відмов у виплатах також вистачає. Про це свідчить зростання кількості судових позовів, пов’язаних з відмовою виплачувати страховку щодо подій у зоні АТО.

Досі кожен страховик зі свого боку вирішував цю проблему власними силами. Одні зверталися за визнанням форс-мажору за договорами страхування до Торгово-промислової палати України (далі — ТППУ), інші — до СБУ.

Єдиної думки, виплачувати чи ні за страховими випадками у зоні АТО, у страховиків наразі немає. В умовах настільки загостреної ситуації зазвичай дуже непросто відрізнити звичні протиправні дії третіх осіб від, наприклад, громадських протестів. Це ускладнює визначення, чи є випадок страховим. Значну роль у цьому відіграють такі чинники: зміст положень договору страхування та правил страхування, політика страховика, обставини і причини заподіяння шкоди та її документальне оформлення.

Слід зауважити, що врегулювання страхової події вимагає підтвердження правоохоронних та інших державних органів, які в багатьох населених пунктах регіону об’єктивно не можуть здійснювати діяльність, оскільки ситуація там значно ускладнює проведення огляду та оцінки постраждалого майна, перешкоджаючи здійсненню страхових виплат.

Що робити страхувальнику при настанні страхового випадку

Страхувальник за обставин, що склалися в Україні, або третя особа, при настанні страхового випадку для отримання страхового відшкодування зобов’язаний:

негайно та у будь-який доступний спосіб повідомити страховика (подати заяву) про страховий випадок (але у будь-якому разі не пізніше 48 годин починаючи з того моменту, коли страхувальнику стало відомо про настання такої події) письмово (у довільній формі або за формою, встановленою страховиком) з докладним викладенням усіх відомих йому обставин;

з моменту настання страхового випадку (протягом 24 годин) повідомити відповідні компетентні органи чи служби, які уповноважені розслідувати або реагувати на цю подію (МВС, МНС, пожежна охорона, швидка медична допомога тощо), та забезпечити наявність документів, що підтверджують настання страхового випадку, його причини та розмір збитків, якщо інше не передбачено договором страхування;

вжити всіх можливих заходів для встановлення та фіксації у документальному вигляді реквізитів осіб, дії яких спровокували настання страхового випадку;

виконувати розпорядження й рекомендації страховика або його уповноважених представників тощо.

Окремий момент, на якому слід наголосити, — це грамотне оформлення документів компетентними органами (ДАІ, РУВС), що є голов-ним козирем для страхувальника. Вони повинні відповідати інте-ресам страхувальника, а для цього важливо дотримуватися правильних формулювань.

Наприклад: факт влучення уламків міни або гранати можна описати як ушкодження, завдані тупим важким предметом; викрадення транспортного засобу бойовиками — як протиправне заволодіння транспортним засобом; конфіскацію майна бандитами — як таємне розкрадання майна тощо. Такі формулювання допоможуть постраждалому страхувальнику зайняти більш тверду позицію в переговорах зі страховиками.

Щодо страхової виплати за договорами страхування автоцивілки в зоні АТО, то відповідно до п. 32.9 ст. 32 Закону № 1961 страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро не відшкодовує шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, воєнних конфліктів, терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов’язаної з цією пригодою. Тож все залежить від змісту довідки ДАІ, в якій фіксується факт пошкодження чи знищення авто.

Конфлікт інтересів

На нашу думку, заручниками ситуації, що склалася, стали не лише страхувальники, які зазнали збитків у результаті АТО, а й самі страхові компанії.

Щоб відмовити у виплаті за страховим договором, страховик повинен обґрунтувати вплив форс-мажорних обставин на страхову подію. Це передбачено ст. 617 Цивільного кодексу, згідно з якою особа, котра порушила зобов’язання (страховий договір), звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок обставин непереборної сили. Тож страховику потрібно буде довести причинно-наслідковий зв’язок між проведенням АТО, конкретними обставинами заподіяння збитків та своєю відмовою у виплаті страхового відшкодування.

Водночас ТППУ не надає загальних довідок про підтвердження форс-мажорних обставин на невизначене коло осіб. Підтвердження форс-мажору надається за кожним окремим контрактом. Рішення будь-якого іншого органу не є легітимним і не може бути використане як підтвердження форс-мажорних обставин. Тому кожний окремий випадок відмови страховика у виплаті відшкодування має бути оскаржено в судовому порядку. Якщо відмова страховика базується на тому, що збитків було завдано внаслідок форс-мажорних обставин, і при цьому відсутній висновок ТППУ, то у клієнта є шанс виграти справу й отримати страхову виплату.

Врегулювання проблемних питань

З метою врегулювання проблемних питань щодо здійснення страхових виплат у зоні АТО Нац-комфінпослуг організувала зустріч з представниками страхового ринку, яка відбулася 31.07.2014 р. Під час цього заходу з’ясувалося, що Нацкомфінпослуг було надіслано листа до Мін’юсту України з проханням надати роз’яснення щодо визначення правового статусу антитерористичної операції, а також стосовно порядку виконання зобов’язань за договорами страхування, страховий захист за якими поширюється на зону проведення АТО. За результатами зустрічі було вирішено зібрати пропозиції від страхового ринку та Нацкомфінпослуг для визначення єдиної позиції з розуміння існуючої гострої проблеми. Для цього страховому ринку потрібно класифікувати дані про збитки в зоні АТО великих страхових компаній.

Мін’юст України 11.08.2014 р. повідомив Нацкомфінпослуг, що на підставі розпоряджен-ня № 862 ТППУ звернеться до СБУ про надання їй щодобової інформації у розрізі конкретних населених пунктів, які знаходяться в зоні АТО (область, місто, район, село, вулиця тощо), з уточненням того, чи перебувають вони під ефективним контролем органів державної влади.

Зважаючи на викладене, при розгляді звернень суб’єктів господарювання та фізичних осіб щодо засвідчення обставин форс-мажору за договорами, дія яких поширюється на зону проведення АТО на території Донецької та Луганської областей, ТППУ використовуватиме об’єктивну інформацію, надану СБУ

Крім того, рішенням № 40(3) затверджено Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), яким встановлено єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин у системі ТППУ.

Регламентом визначено поняття форс-мажорних обставин, надано їх перелік, розмежовано компетенції ТППУ та регіональних торгово-промислових палат, передбачено введення Реєстру сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин, Ре-єстру уповноважених осіб та порядок їх оскарження.

Податковий облік страхових відшкодувань

Підпунктом 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу встановлено, що під час виплати страхового відшкодування на користь платника податку — страхувальника застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв’язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника за податковий період їх отримання.

Таким чином, датою отримання доходу у вигляді страхового відшкодування в контексті положень Податкового кодексу визнається дата прийняття страховиком рішення про страхову виплату страхувальнику або дата отримання підприємством інформації про виплату з боку страховика.

Щодо дати визнання витрат платника податку в сумі застрахованих збитків зазначимо, що документом про визнання страховиком факту настання страхового випадку і розміру заподіяної шкоди, який слугує підставою для виплати страхового відшкодування, є страховий акт або аварійний сертифікат. Отже, застраховані збитки, понесені страхувальником, належать до складу його витрат у податковому періоді, в якому було складено страховий акт (аварійний сертифікат).

Слід звернути увагу на те, що виплати страхового відшкодування провадяться, як правило, на рахунок, зазначений у заяві про страхову виплату. Якщо страхувальник зазначив у заяві рахунок суб’єкта господарювання, який здійснюватиме відновлення пошкодженого об’єкта, то виплату буде здійснено на рахунок цього суб’єкта.

Розмір страхового відшкодування, який відображається страховиком у страховому акті, визначається залежно від розміру власної участі страхувальника в компенсації збитків (франшизи), якщо це встановлено умовами договору страхування. Як правило, сума застрахованих збитків дорівнює сумі страхового відшкодування, зазначеній у розрахунку до страхового акта, що визначається як різниця між сумою матеріального збитку і франшизою.

При цьому якщо платник податку — страхувальник здійснює відновлення пошкодженого основ-ного засобу за власні кошти, то витрати, пов’язані з ремонтом такого основного засобу, відображаються у податковому обліку відповідно до норм п. 144.1 ст. 144 та п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу, а саме: сума витрат на ремонт у межах 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного періоду включається до податкових витрат, а у разі перевищення цього ліміту збільшує первісну вартість ремонтованого основного засобу.

Пільги в оподаткуванні благодійної допомоги в період проведення АТО

Законом № 1668 до Податкового кодексу внесено зміни щодо оподаткування податком на прибуток благодійної допомоги в період проведення АТО.

Так, відповідно до змін, внесених цим Законом до п. 33 підрозділу 4 розділу XX зазначеного Кодексу, розміри благодійної допомоги в період проведення АТО з метою відображення у податковому обліку прибутку вже не мають обмежень. Це дає можливість страховим компаніям застосовувати новий пункт Кодексу, згідно з яким на період проведення АТО до інших витрат звичайної діяльності без обмежень, передбачених пп. «а» пп. 138.10.6 п. 138.10 ст. 138 цього Кодексу, включаються суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг для потреб забезпечення проведення АТО.

 

ДОВІДКОВО

Відмова у страхових виплатах або страховому відшкодуванні

Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

  • навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов’язані з виконанням ними громадянського чи службового обов’язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров’я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;
  • вчинення страхувальникомфізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
  • подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;
  • отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;
  • несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
  • інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування може бути передбачено інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк, не більший за передбачений правилами страхування, та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Негативний фінансовий стан страховика не є підставою для відмови у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового відшкодування страхувальнику (ст. 26 Закону про страхування).

 

«Гарячі лінії»

Дата: 3 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42