Інші податки

Законодавчі механізми попередження виникнення податкового боргу платників у зоні АТО

Згідно з визначенням, наведеним у пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання. Тобто наслідком невиконання податкового обов’язку щодо сплати задекларованих податкових зобов’язань або належним чином узгоджених в іншому порядку грошових зобов’язань є виникнення податкового боргу, застосування штрафних санкцій, нарахування пені.

Однак існують випадки, коли навіть за наявності бажання та волі платника податків виконати податковий обов’язок, що полягає в обчисленні податку/збору, поданні податкової звітності та сплаті визначеної в ній суми податків/зборів, а також погашенні податкового боргу, не вбачається можливим. Впливати на це може випадок або непереборна сила, тобто надзвичайні та невідворотні обставини.

Ситуація, що останнім часом склалась у Донецькій і Луганській областях, пов’язана з воєнним протистоянням терористичній загрозі територіальній цілісності та недоторканності України і може становити, зокрема, небезпеку при забезпеченні життєдіяльності людини, обмежувати свободу пересування, загрожувати захисту об’єктів права власності, заважати веденню підприємницької (господарської) діяльності та використанню права на працю.

Отже, виникнення випадків (обставин), що мають непередбачуваний характер, може ускладнювати або унеможливлювати виконання платником податків податкового обов’язку (щодо нарахування, декларування і сплати податків), порушення якого, у свою чергу, може спровокувати виникнення податкового боргу або його зростання та у зв’язку з цим застосування заходів, спрямованих на стягнення такого боргу, а також може бути підставою для притягнення такого порушника до відповідальності за невиконання обов’язків, визначених Податковим кодексом.

З метою попередження або унеможливлення наслідків виникнення таких випадків розглянемо існуючі у чинному законодавстві механізми, спрямовані на нівелювання таких проявів і недопущення появи у платника податкового боргу (або його зростання), що дадуть змогу уникнути застосування заходів стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за порушення законів з питань оподаткування.

Виходячи з основних засад податкового законодавства України, що ґрунтуються на принципі зручності виконання платником податкового обов’язку, до попереджувальних механізмів появи податкового боргу можна віднести, зокрема, створення (або сприяння створенню) з боку держави належних умов для забезпечення платникам можливості:

  • подання податкової звітності відповідно до вимог чинного податкового законодавства будь-якими наявними і можливими способами;
  • сплати у будь-який спосіб до бюджету коштів у вигляді податків, зборів, обов’язкових платежів, внесків;
  • перенесення строків подання податкової звітності відповідно до вимог Податкового кодексу;
  • зміни строку сплати платежів (розстрочення/відстрочення грошових зобов’язань/податкового боргу);
  • списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок настання форс-мажорних обставин, тощо.

Декларування податкових зобов’язань

Виходячи з вимог ст. 49 Податкового кодексу платникам податків (зборів, обов’язкових платежів) надано можливість вибрати один із способів виконання податкового обов’язку щодо подання звітності, зокрема, шляхом:

особистого подання її до контро-люючого органу платником податків або уповноваженою на це особою.

З метою створення умов для забезпечення державою конституційних гарантій щодо збереження життя і здоров’я працівників територіальних органів ДФС, захисту їх законних прав та інтересів, загрозу яким може становити проведення АТО на території Донецької та Луганської областей, відповідно до положень ст. 34 КЗпП, ст. 12 Закону № 108, ст. 6 Закону № 2694 встановлено простій у роботі контролюючих органів, які територіально знаходяться в зоні проведення АТО. У свою чергу для платників податків, які перебувають на податковому обліку в територіальних органах регіонів, у яких проводиться АТО, на період проведення такої операції змінено місця обслуговування таких платників.

Переглянути актуальну інформацію стосовно зміни місць обслуговування платників податків, яка постійно оновлюється, можна у розділі «Інформація для Сходу України» головної сторінки офіційного веб-порталу ДФС України (www.sfs.gov.ua);

надсилання за допомогою поштової служби з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

За інформацією ДП «Укр-пошта», розміщеною на офіцій-ному сайті в мережі Інтернет за адресою www.ukrposhta.ua (а також надісланою листом від 28.07.2014 р. № 532-08-5425 на адресу ДФС України), підприємство повідомляло своїх клієнтів про збільшення строків надання послуг поштового зв’язку і пересилання поштових відправлень та про тимчасове зупинення роботи об’єктів поштового зв’язку у Донецькій та Луганській областях, зокрема щодо пересилання поштових відправлень. На сьогодні ДП «Укрпошта» поступово поновлює роботу відділень поштового зв’язку в окремих населених пунктах зазначених регіонів, у яких завершено активну фазу АТО, знаходить можливість здійснювати поштові відправлення, а там, де їх доставити адресату не вбачається можливим, забезпечено прийом реєстрованих поштових відправлень на відділення зв’язку окремих населених пунктів;

надіслання засобами електрон-ного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису (далі — ЕЦП) підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Послуга з отримання ЕЦП надається в представництвах АЦСК ІДД ДФС, розташованих у будь-яких населених пунктах України. Переглянути перелік відокремлених пунктів реєстрації користувачів (у тому числі тих, які тимчасово не працюють) можна на офіційному веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) за адресою: «Головна сторінка → Акредитований центр сертифікації ключів → Новини → До уваги клієнтів Донецької та Луганської областей (16 липня 2014 р.)». Платникам податків, які перебувають на обліку в контролюючих органах Донецької та Луганської областей, щодо яких встановлено простій у роботі, для подання звітності засобами електронного зв’язку в електронній формі до контро-люючого органу, на який тимчасово покладено виконання функціональних обов’язків з обслуговування таких платників, не потрібно переукладати договори про визнання електронних документів.

Однак у разі унеможливлення внаслідок проведення АТО звітування у встановлені строки будь-яким з перелічених способів Податковим кодексом передбачено таке.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, передбачених Податковим кодексом.

Положеннями п. 102.6 ст. 102 цього Кодексу визначено, що граничні строки подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, зокрема якщо такий платник протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування внаслідок обставин непереборної сили, підтверджених документально.

Наказом № 1044 затверджено Порядок застосування пунктів 102.6 — 102.7 статті 102 Податкового кодексу України (далі — Порядок), згідно з яким обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами) є непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов’язків, передбачених податковим законодавством.

Згідно з п. 4 зазначеного Порядку продовження граничних строків для подання, зокрема, податкової декларації може бути застосовано, якщо платник податків був позбавлений можливості у визначений Податковим кодексом строк виконати грошове зобов’язання та/або скористатися податковими правами.

Пунктом 5.4 Порядку передбачено, що на можливість подання платником податків у граничний строк податкових декларацій можуть впливати документально підтверджені обставини непереборної сили.

Підтвердженням дії обставин непереборної сили є, зокрема, документ про настання таких обставин на території України, виданий Торгово-промисловою палатою України (даліТППУ), на відповідне звернення платника податку.

За наявності документального підтвердження впливу обставин непереборної сили на виконання платником податків податкового обов’язку щодо подання звітності такий платник може звернутися до контролюючого органу з письмовою заявою про продовження граничних строків подання податкових декларацій, як передбачено п. 7 Порядку.

Така заява подається платником податків протягом 30 календарних днів, наступних за днем закінчення дії обставин непереборної сили, у довільній формі із стислим та чітким обґрунтуванням підстав для продовження граничних строків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів. У заяві надається вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх пов-ної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ). До заяви обов’язково додається документальне підтвердження ТППУ факту виникнення обставин непереборної сили.

Вимоги до змісту такої заяви та особливості її написання юридичними та фізичними особами визначено у п. 8 Порядку.

Тобто з метою продовження граничних термінів подання податкової звітності у зв’язку з неможливістю подання такої звітності внаслідок дії обставин непереборної сили платник податку зобов’язаний протягом 30 календарних днів, наступних за днем закінчення дії обставин непереборної сили, звернутись до органу ДФС, у якому такий платник перебуває на обліку, з відповідною заявою та документальним підтверд-женням ТППУ.

Отже, чинним податковим законодавством платникам податків надано можливість перенесення граничних строків подання податкової звітності після завершення дії обставин непереборної сили у разі додержання умов, визначених Порядком.

Виходячи з викладеного, у платників податків, що скористалися зазначеними нормативними положеннями, податкові зобов’язання виникнуть лише після здійснення такими платниками декларування податків, що має відбутися переважно вже після завершення АТО.

Однак у разі якщо платник податків виявив бажання і винайшов можливість подати податкову звітність у встановлені законодавством строки, зокрема засобами електронного зв’язку в електрон-ній формі, незважаючи на існування нормативних підстав для перенесення граничних строків подання податкової звітності, такі узгоджені податкові зобов’язання підлягають своєчасній сплаті в установленому Податковим кодексом порядку.

Сплата податкових зобов’язань

Казначейське обслуговування

Порядок казначейського обслуговування доходів та інших надход-жень державного бюджету затверд-жено наказом № 43.

Перерахування грошових коштів, сплачених платниками до державного бюджету, здійснюється через Систему електронних платежів Нацбанку України (далі — СЕП) на рахунки, відкриті в органах казначейства відповідно до законодавства. Податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.

Зарахування податків, зборів, інших обов’язкових платежів до бюджетів здійснюється щоденно.

Однак у зв’язку з проведенням АТО за інформацією Державної казначейської служби України в окремих місцевостях Донецької та Луганської областей починаючи з травня поточного року і до цього часу мали місце випадки, що унеможливлювали виконання відповідними органами казначейської служби своїх обов’язків та спричинювали зупинення проведення платежів та відключення СЕП.

Після налагодження функціонування банківської системи регіону головні управління Державної казначейської служби України поступово відновлюють проведення платежів. Також з метою належного функціо-нування окремих органів державної казначейської служби у зв’язку з воєн-ним протистоянням у зазначених регіонах виконання обов’язків головних управлінь казначейства у Донецькій та Луганській областях тимчасово покладалося на інші органи державної казначейської служби зазначених регіонів.

 

Організація роботи банківських установ

З 24.07.2014 р. постановою № 436 запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи в Донецькій та Луганській областях. Таке рішення викликане ситуацією, що склалася на території цих областей, яка унеможливлює роботу банківської системи у звичайному порядку, а також необхідністю забезпечення фінансування потреб держави й життєдіяльності населення.

Особливості організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі визначено Інструк-цією № 435.

Зазначеною Інструкцією встановлено особливості порядку припинення роботи учасника СЕП та відновлення функціонування учасника СЕП після тимчасового зупинення роботи, особливості виконання банком платіжних доручень клієнтів у разі відключення від СЕП або порушення роботи системи автоматизації банку.

Вимоги Інструкції № 435 поширюються на Нацбанк України, банки України та Державну казначейську службу України у разі запровадження надзвичайного режиму роботи окремою постановою Правління Нацбанку України. Надзвичайний режим роботи банківської системи може бути запроваджено на окремих територіях, а також на визначений строк.

Згідно з постановою № 466 банки України зобов’язано зупинити здійснення всіх видів фінансових операцій у населених пунктах Донецької та/або Луганської областей, які не конт-ролюються українською владою, до переходу окремого райо-ну/міста обласного значення зазначених регіо-нів під контроль української влади.

Також дізнатися про тимчасове зупинення роботи окремих відділень банківських установ у Донець-кій та Луганській областях можна за повідомленнями прес-служб банків, розміщеними на веб-сторінках таких установ у мережі Інтернет. Так, згідно з інформацією прес-центрів відбувалося тимчасове зупинення діяльності відділень, розміщених на територіях Донецької і Луганської областей, таких банків, як АБ «Укргазбанк» (з 16.07.2014 р. по 30.09.2014 р., 16 відділень), ПАТ «Державний ощадний банк Укра-їни», «Райфайзен Банк «Аваль», «Укр-соцбанк» (UniCreditBank), «ПриватБанк», «Альфа-банк», Universal Bank (з 25.07.2014 р.), «Фінансова ініціатива» (з 28.05.2014 р.), «Фінанси та кредит», ПАТ «Кредобанк» тощо.

 

Відстрочення платежів

Проведення заходів з подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України може чинити негативний вплив на можливість своєчасного виконання податкового обов’язку щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) та погашення податкового боргу, яке не залежить від волі платника податків, а пов’язано з форс-мажорним обставинами. З метою зменшення негативних проявів Податковим кодексом визначено таке.

Статтею 32 цього Кодексу передбачено можливість зміни строку сплати податку шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі відстрочення або розстрочення і не скасовує діючого та не створює нового податкового обов’язку.

Загальні засади відстрочення (розстрочення) грошових зобо-в’язань (податкового боргу) передбачено ст. 100 Податкового кодексу.

Згідно з п. 100.5 цієї статті підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, які призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Перелік обставин, що є підставами для відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу), та документів, які підтверджують ці обставини, наведено у постанові № 1235, зокрема це висновок ТППУ про настання обставин непереборної сили.

Порядком № 574 визначено порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків.

Для ініціювання відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків повинен звернутися з письмовою заявою, форму якої наведено у додатку 1 до зазначеного Порядку, до органу ДФС, у якому такий платник податків перебуває на податковому обліку та в якому обліковується грошове зобов’язання (податковий борг).

У заяві обов’язково мають зазначатися суми платежів (податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені), сплату яких платник податків просить відстрочити, а також строк відстрочення та періоди сплати таких платежів. При цьому суми, строк сплати яких ще не настав і строк сплати яких уже минув, зазначаються окремо.

Крім цього, до заяви обов’язково додається економічне обґрунтування, яке складається з:

  • переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
  • аналізу фінансового стану;
  • графіка погашення відстрочених сум;
  • розрахунків прогнозних доходів платника, які гарантують виконання графіка погашення.

Рішення про відстрочення грошових зобов’язань згідно з формою, затвердженою додатком 2 до Порядку № 574, приймається органом ДФС протягом 30 календарних днів з дати подання заяви.

Відстрочення надається окремо за кожним податком, збором, штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом), пенею. Строки сплати відстрочених сум або їх часток можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення змін до договору відстрочення.

На суму відстроченого грошового зобов’язання (податкового боргу) нараховуються проценти за кожний календарний день користування платником відстроченням грошових зобов’язань (податкового боргу).

Списання безнадійного податкового боргу

Відповідно до чинного законодавства якщо виконанню податкового обов’язку перешкоджала надзвичайна або невідворотна подія (непереборна сила), а виникнення податкового боргу платника податків сталося внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), то такий податковий борг може вважатися безнадійним і на цій підставі підлягати списанню згідно з вимогами ст. 101 Податкового кодексу.

Підпунктом 101.2.4 п. 101.2 цієї статті передбачено, що безнадійний податковий борг, який виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), підлягає списанню.

Згідно з Порядком № 577 списанню підлягає безнадійний податковий борг платника податків, що виник унаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин). Факт існування таких обставин на території України засвідчується ТППУ.

Списання безнадійного податкового боргу здійснюється за рішенням керівника (заступника керівника) контролюючого органу, що приймається за наявності підстав і за результатами розгляду наданих платником податків документів (письмової заяви та документа, який свідчить про настання форс-мажорних обставин) та аналізу впливу форс-мажорних обставин на несплату податків і виникнення податкового боргу.

Пунктом 3 Регламенту засвідчення ТППУ та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин документом, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), визначено сертифікат (висновок) ТППУ  про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Згідно з розділом четвертим зазначеного Регламенту та відповідно до Закону № 671 засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) віднесено до компетенції виключно ТППУ.

При цьому зазначимо, що отримання сертифіката (висновку) є платною послугою, однак для платників податків з Донецької і Луганської областей тариф тимчасово було зменшено: з 25.07.2014 р. він становить 240 грн.

За бажанням для отримання інформаційно-консультаційних послуг, допомоги у підготовці заявок, необхідного пакета документів з подальшою передачею цих заявок та документів до ТППУ платник податків може звернутися до регіо-нальної торгово-промислової палати.

Відповідно до розділу третього Порядку № 577 визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню контролю-ючим органом, здійснюється на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, яким за наявності факту непереборної сили вважається день, що настає за граничним строком погашення грошових зобов’язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили.

Отже, на визначення дати виникнення безнадійного податкового боргу впливає дата, зазначена у сертифікаті (висновку) ТППУ, податковий період, на який припадає така дата, і граничний строк сплати грошових (податкових) зобов’язань.

Для списання безнадійного податкового боргу платник податків повинен звернутися з письмовою заявою до органу ДФС, у якому він перебуває на обліку та в якому обліковується податковий борг. У заяві обов’язково зазначаються суми податків і зборів, що підлягають списанню. До заяви додаються документи, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу ДФС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу.

Списання проводиться органами ДФС щокварталу, тобто кожного року передбачено чотири періоди, протягом яких здійснюється списання безнадійного податкового боргу, а саме:

  • І квартал поточного року — з 11 по 30 травня;
  • ІІ квартал — з 10 по 29 серпня;
  • ІІІ квартал — з 10 по 29 листопада;
  • IV квартал — з 10 лютого по 1 березня наступного року.

У високосний рік списання податкового боргу здійснюється з відповідним коригуванням.

Санкції

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється і застосовується згідно з Податковим кодексом та іншими законами у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Положеннями глав 11 та 12 Податкового кодексу передбачено фінансову відповідальність:

  • у вигляді штрафу, який застосовується до платників податків, що:
  • не подали чи несвоєчасно подали податкову звітність або не виконали вимоги щодо внесення змін до податкової звітності;
  • порушили правила сплати (перерахування) податків;
  • у вигляді пені, яка нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу.

Тому додержання платниками податків податкового законодавства та використання на практиці його окремих механізмів, спрямованих на попередження появи податкового боргу і застосування заходів стягнення такого боргу, може унеможливити застосування до платників податків відповідальності у податковій сфері.

Статтею 114 Податкового кодексу передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, визначеним ст. 102 цього Кодексу.

Згідно з п. 102.6 цієї статті штрафні санкції, визначені Податковим кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації.

Отже, у разі якщо платник податків скористався правом на перенесення встановлених Податковим кодексом строків подання податкової звітності, що настане після завершення АТО, штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності, порушення правил сплати (перерахування) податків не повинні застосовуватися.

Також не застосовуються штрафи та не нараховується пеня за наявності відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу)відлік розрахунку починається з дати укладання (підписання) договору про відстрочення грошового зобов’язання (податкового боргу) та до закінчення строку дії такого договору.

Водночас слід зазначити, що притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності за наявності відповідних підстав.

Так, згідно зі ст. 1632 КпАП посадові особи підприємств, установ та організацій піддаються адміністративному стягненню шляхом накладення штрафу за неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Єдиний внесок

Положеннями Закону № 2464 не передбачено можливість розстрочення платежів зі сплати єдиного внеску. Розділом VIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, правова природа якого носить тимчасовий характер, передбачалося розстрочення заборгованості з внесків, які скасовуються при запровадженні єдиного внеску, у перехідному періоді при зміні правового регулювання зазначених відносин, дію яких вичерпано разовим застосуванням.

Також Законом № 2464 не передбачено положень щодо звільнення від відповідальності та/або незастосування заходів впливу до платників за порушення, що сталися внаслідок дії форс-мажорних обставин.

Отже, законодавчих підстав для надання розстрочення платежів зі сплати єдиного внеску немає.

* * *

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи основні модельні ситуації, що можуть виникнути у податкових правовідносинах внаслідок дії форс-мажорних обставин, з боку держави створено належні умови для виконання платниками податків обов’язку зі сплати податків у частині:

  • декларування податкових зобо-в’язань (зокрема, дистанційно в електронному вигляді, скориставшись послугами служби поштового зв’язку, за допомогою використання податкового сервісу «Електронний кабінет платника податків», а також до іншого контролюючого органу з урахуванням зміни місця обслуговування платника);
  • сплати узгоджених податкових зобов’язань (зокрема, за рахунок узгоджених дій органів ДФС з органами Державної казначейської служби України, Нацбанком України, банківськими установами тощо);
  • перенесення строків подання податкової звітності (крім податків, за якими встановлено щорічне одноразове подання податкової звітності та таке декларування вже відбулося, наприклад з податку на землю, єдиного податку, фіксованого сільськогосподарського податку, авансових внес-ків з податку на прибуток тощо);
  • зміни строків сплати платежів шляхом відстрочення грошових зобов’язань та/або податкового боргу;
  • незастосування або звільнення від відповідальності (у разі перенесення строків декларування, відстрочення платежів);
  • списання безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок форс-мажорних обставин.

Невиконання податкового обов’язку, що сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, у кінцевому рахунку може призвести до появи податкового боргу та застосування заходів стягнення (погашення) такого боргу, на нівелювання яких і спрямовано законодавчі механізми попередження виникнення та зростання податкового боргу, а також уникнення від застосування заходів стягнення (погашення) податкового боргу.

Водночас слід зазначити, що з метою вирішення цих проблем у Верховній Раді України заре-єстровано низку законопроектів, зокрема: «Про невідкладні заходи щодо недопущення погіршення соціально-економічного положення громадян України, а також малого та середнього бізнесу на території Донецької та Луганської областей» (реєстр. № 4251а від 04.07.2014 р.); «Про внесення змін до Податкового кодексу України (про соціально-економічний захист громадян України на територіях, де проводиться анти-терористична операція)» (реєстр. № 4295а від 17.07.2014 р.); «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо мораторію на застосування фінансової та адміністративної відповідальності до суб’єктів господарювання)» (реєстр. № 4295а-1 від 18.07.2014 р.); «Про заходи щодо зменшення негативних наслідків в агропромисловому комплексі України в особливий період» (реєстр. № 4525а від 18.08.2014 р.); «Про подолання наслідків в економіці Донецької та Луганської областей після проведення антитерористичної операції в Україні» (реєстр. № 4539а від 22.08.2014 р.).

«Гарячі лінії»

Дата: 19 липня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00