Соціальне страхування

Пенсійне забезпечення військовослужбовців, які брали участь в АТО

Згідно зі ст. 2 Закону № 2232 одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Тобто особи, призвані під час мобілізації, на особливий період на військову службу, набувають статусу військовослужбовця.

Відповідно до постанови № 111 військовослужбовцям, призваним під час мобілізації, виплачується грошове забезпечення в порядку та розмірах, установлених для осіб офіцерського складу, осіб рядового сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

Крім того, згідно з частиною другою ст. 39 Закону № 2232 за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форм власності.

Законом № 1233 внесено зміни до ст. 6 Закону № 3551, згідно з якими військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу та військовослужбовців МВС України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, а також брали участь в АТО, віднесено до учасників бойових дій.

Згідно з постановою № 302 документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, є відповідне посвідчення з написом «Посвідчення учасника бойових дій» і нагрудний знак «Ветеран війни — учасник бойових дій».

Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького та рядового складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено Законом № 2262.

Відповідно до зазначеного Закону право на довічну пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики та мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом за наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за Законом № 2262, котрі стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262, котрі загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію у разі втрати годувальника.

Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Згідно зі ст. 2 Закону № 2262 у разі повторного прийняття осіб, які отримують пенсію за цим Законом, на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до органів внутрішніх справ, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється.

Законами № 1169, 1243 та 1275 до ст. 2 Закону № 2262 внесено зміни, згідно з якими пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу під час часткової чи загальної мобілізації, на особливий період до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів і підрозділів цивільного захисту виплата пенсій на час такої служби не припиняється. Після звільнення зі служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу повторного прийняття їх на службу до дня демобілізації або звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували до повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу у зв’язку з мобілізацією, на особливий період.

Такий самий порядок збереження, нарахування та виплати пенсій поширюється на пенсіонерів із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за Законом № 2262, прийнятих на службу на посади начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до підрозділів патрульної служби міліції особливого призначення.

Отже, у разі встановлення особам, призваним під час мобілізації, на особливий період на військову службу, групи інвалідності, з відповідною причиною інвалідності, а також у разі загибелі (смерті) таких осіб, виникає право на призначення пенсії по інвалідності або у разі втрати годувальника відповідно до Закону № 2262.

Оскільки під час мобілізації, на особливий період до Збройних Cил України із запасу на військову службу було призвано осіб, які перебували в запасі і, відповідно, працювали на підприємствах, в установах та організаціях, під час призначення їм пенсій по інвалідності, а членам їх сімей — у разі втрати годувальника, необхідно зважати на те, що в зазначеному випадку пенсія за вибором особи, яка звертається за її призначенням, може бути обчислена також за Законом про пенсійне страхування, тобто має визначатися доцільність призначення пенсії за тим чи іншим законом.

Заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на призначення пенсії за Законом № 2262, подаються особами до органів Пенсійного фонду України через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

Під час призначення пенсій у разі втрати годувальника заяви подаються членами сімей померлого годувальника, якому на момент смерті пенсію призначено не було, до органів Пенсійного фонду через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів. Якщо ж померлому годувальнику пенсію було призначено, заява про призначення пенсії у разі втрати годувальника подається до органу Пенсійного фонду України.

Крім того, слід зауважити, що відповідно до п. «а» ст. 36 Закону № 2262 членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, котрі померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з’єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, пенсії призначаються у розмірі 40% заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї. В таких самих розмірах незалежно від причини смерті годувальника обчислюються пенсії членам сімей померлих інвалідів війни та членам сімей, до складу яких входять діти, котрі втратили обох батьків.

З 01.01.2015 р. Законом № 1274 до вищезазначеного пункту буде внесено зміни, а саме: пенсії у разі втрати годувальника членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262, котрі загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з’єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, які є непрацездатними та перебували на утриманні загиблого (померлого) годувальника (при цьому дітям та іншим особам, зазначеним в абзаці другому ст. 30 Закону № 2262, незалежно від того, чи перебували вони на утриманні загиблого (померлого) годувальника), призначаються в розмірі 70% грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім’ї. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім’ї, пенсія призначається у розмірі 90% грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менш як 40% на кожного непрацездатного члена сім’ї. У таких самих розмірах незалежно від причини смерті годувальника обчислюються пенсії членам сімей померлих інвалідів війни та членам сімей, до складу яких входять діти, котрі втратили обох батьків.

Крім того, Законом № 1538 внесено зміни до ст. 10 Закону № 3551, згідно з якими чинність цього Закону поширюється на сім’ї осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в АТО, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

«Гарячі лінії»

Дата: 2 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00