Статті

Електронні тендери — ліки від корупції

Ні для кого не секрет, що Україна посідає не перші місця серед країн з низьким рівнем корупції, метастази якої проникли в усі сфери суспільного життя. Чи не найкорумпованішою галуззю є державні закупівлі. Тендерне законодавство уже давно потребує радикальних змін. І одним із рецептів його покращення є впровадження новітніх технологій — переведення всіх процедур в електронний режим.


Одним  із ініціаторів електронних тендерів є народний депутат України Ксенія Ляпіна. Саме під її керівництвом робоча група розробляє проект реформи. Ще у квітні було ухвалено нову редакцію Закону України «Про державні закупівлі». На думку пані Ляпіної, основними його наслідками стало збільшення прозорості процедур та зменшення переліку виключень (тих закупівель, які відбуваються без тендерів). Проте здешевлення державних закупівель, на що, власне, і спрямовано Закон, поки що не відбулося. А це основний результат зростання чесної конкуренції. Наступним кроком, на думку депутатки, є електронна система державних закупівель.

«Ми хочемо досягти істотного зменшення рівня корупції, пожвавлення ІТ-сектора і, врешті-решт, досягти здешевлення державних закупівель, що є економією державних коштів, — пояснила Ксенія Ляпіна. — Всі ці завдання можна вирішити у результаті впровадження електронних тендерів».

Робоча група у складі представників Верховної Ради України, міністерств економіки та юстиції, громадських організацій виробила концепцію реформи державних закупівель. Основний її принцип — поєднання різних форм господарювання: за базу даних та контакти із замовником відповідатиме державна установа, а от фронт-офіси, які працюватимуть з учасниками тендерів, будуть приватними.

Міністр юстиції Павло Петренко стверджує, що тендери завжди використовувалися для заробляння грошей на бюджеті з використанням непрозорих схем та лобізму. Останні чотири роки відбувалося фактично грабування коштів з державної скарбниці.

«Згідно з даними СБУ, які є публічними, близько 75% бюджетних асигнувань, що виділялися на державні закупівлі, використовувалися з грубими порушеннями, — наголосив міністр. — Я перекладу простою мовою: ці кошти розкрадалися, а йдеться про 150 млрд. гривень на рік».

Фактично через зловживання втрачалося до 6 — 7% ВВП. За попередньої влади до тендерного закону внесли близько 30 змін — спеціально, аби дозволити нові махінації. Якщо до 2010 р. відкритими були 82% торгів, то згодом ця цифра зменшилася вдвічі. Державний сектор — величезний ринок, який був завжди закритий для бізнесу. На сьогодні держава, на думку Павла Петренка, може стати тим інвестором, який мотивуватиме вітчизняний бізнес.

Звісно, за таких умов потрібно радикально змінювати систему. Новий Закон покликаний виправити ситуацію, хоча й він не є ідеальним, оскільки має лише 10 виключень — переважно у галузі воєнно-промислового комплексу, пов’язаних із проведенням АТО. Основними проблемами залишаються забюрократизована процедура та паперова тяганина. До того ж чимало чиновників отримують надто малі зарплати, а тому просто не мають стимулу працювати чесно.

Зі слів міністра, ми уже маємо позитивний приклад впровадження електронних технологій у систему реалізації арештованого майна. Якщо раніше корупціонери розкрадали від 400 млн. до кількох мільярдів гривень на рік, то зараз електронна система торгів поклала цьому край. Якщо ще кілька місяців тому з першої спроби продавали не більше 3% майна, то зараз — 60%, та ще й із збільшенням ціни на 20 — 30% від стартової вартості. Крім того, за минулої влади частіше за все майно на аукціонах купували «свої», а прості громадяни про ці торги здебільшого навіть і не знали.

Допомога у проведенні реформ прийшла із братньої Грузії. Там впроваджена за часів Михаїла Саакашвілі система електронних державних закупівель працює стабільно та успішно. У деяких тендерах брали участь навіть українські компанії й успішно вигравали їх. Тому до робочої групи долучилися грузинські експерти. Екс-глава агентства з конкуренції та державних закупівель Грузії Тато Урджуменашвілі наголошує, що за нинішньої скрутної ситуації Україна не може дозволити собі таку розкіш, як зайві витрати, тому система електронних тендерів покликана зменшити видатки. Головними її перевагами є прозорість і відкритість усіх процедур, простота у використанні, мінімальне втручання чиновників та відсутність дискримінації учасників. Переможця тендера визначатимуть за чітко визначеними параметрами з використанням так званих електронних реверсивних аукціонів (торгів, де виграє той учасник, який запропонує нижчу ціну). Результати за потреби можна буде оскаржити — також в електронному вигляді.

Наразі, як стверджує Павло Петренко, Верховна Рада гальмує запровадження електронних закупівель, не приймаючи відповідний законопроект. Однак попри всі негаразди найближчим часом таки стартує перший етап реформи. Систему планують випробувати у кількох міністерствах на закупівлях вартістю до 100 тис. грн., які не підпадають під дію чинного Закону. У такий спосіб можна перевірити ефективність новацій.

«Потрібно припинити балаканину, дискусії та робити реальні кроки, — зауважив міністр юстиції. — А по ходу реалізації реформи можна скоригувати її. Треба запускати пілотний проект, а наступного року поширювати його дію на всю Україну».

Заступник Глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимків наголошує на ще одному важливому ефекті цього тестового проекту. Електронні закупівлі на суму до 100 тис. грн. дадуть змогу залучити малий та середній бізнес. Зараз він майже не бере участі у тендерах, тому його залучення стане показником прозорості державних закупівель.

Новітні електронні технології уже зарекомендували себе в багатьох країнах як дієвий засіб боротьби з корупцією та зловживаннями. Тепер час продемонструвати їх дієвість і в Україні. На підтвердження своїх намірів представники влади, бізнесу та експертного середовища підписали Меморандум щодо побудови прозорої та ефективної системи державних закупівель.

Георгій ВАШАДЗЕ, депутат парламенту Грузії, екс-заступник міністра юстиції:

«Беручи участь у розробці концепції електронних державних закупівель, ми залучили до роботи не лише представників парламенту, уряду та Адміністрації Президента, а й бізнес та громадські організації. Це не копія грузинської моделі, це — новий стандарт, який створено у співпраці з українськими колегами. Наша група експертів серйозно працювала, щоб врахувати всі можливості та проблеми, які можуть виникнути в цьому процесі. Ні для кого не секрет, що тендери і держзакупівлі — один із найкорумпованіших напрямів.

Система, яку ми пропонуємо, враховує абсолютно всі рекомендації міжнародних організацій. Приміром, у Грузії Світовий банк вирішив проводити всі свої тендери через розроблену нами платформу, тобто вона відповідає всім нормам. Ми сподіваємося, ця система стане новою моделлю не тільки для України, а й для інших держав, адже наші експерти співпрацюють, зокрема, і з європейськими країнами.

На шляху реалізації реформи у нас п’ять кроків. Перший — меморандум, далі уже найближчим часом ми узгодимо та опублікуємо технічне завдання для ІТ-компаній на розробку відповідного програмного забезпечення. Згодом буде створено базу даних та бідінг. Наступним кроком має бути ухвалення відповідного закону в парламенті. Проте уже зараз є можливість проводити допорогові торги (до 100 тис. грн.) в електронному вигляді і використовувати цю платформу.

Сподіваємося, що ті єдність і енергія, які нам дав Майдан, будуть втілені у цьому напрямі, й уже найближчим часом тему великої корупції у держзакупівлях в Україні буде закрито. А державний бюджет щодня економитиме мінімум 10 млн. доларів. Це немалі кошти для держави у такий скрутний час»


Тарас АНДРІЄВСЬКИЙ

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42