Статті

Образити курця може кожен…

Незважаючи на досить скрутні для України часи, законотворці продовжують перейматися тим, як мінімізувати вплив шкідливих звичок на співвітчизників. Ми вже два роки живемо із Законом України від 22.09.2011 р. № 3778-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів», яким було повністю заборонено всі види реклами тютюнової продукції. Незабаром виповниться два роки і від дати набрання чинності Законом України від 24.05.2012 р. № 4844-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів». А паралельно з цим постійно підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, адже необхідності наповнення державного бюджету ще ніхто не скасовував.


Реклама vs стимулювання

Вплив податків на динаміку куріння вивчався неодноразово. Дослідження американців Кевіна Келлісона і Роберта Кестнера показало, що підвищення податків на сигарети на 100% зменшує кількість курців на 5%. В Україні такого тренду поки що не спостерігається, принаймні у столиці. За даними Головного управління Держстату в м. Києві, курців у «місті квітів» налічується 24,4% від загальної кількості населення, з 2012 р. цей показник зменшився аж на 0,2%.

Можливо, вся справа в рекламі? — подумали активісти і вирішили перевірити дотримання норм Закону № 3778 на практиці. Зазначимо, що цим документом  з 16 вересня 2012 р. було заборонено рекламу тютюнових виробів на радіо і телебаченні, засобами зовнішньої реклами, у місцях проведення масових заходів, у мережі Інтернет тощо. Моніторинг проводився коаліцією «За вільну від тютюнового диму Україну» протягом серпня поточного року в м. Києві і 14 обласних центрах України. «З самого початку рівень виконання цієї норми дуже високий, — констатував голова правління Регіонального центру «Життя», керівник Центру контролю над тютюном Андрій Скіпальський. — Результати свідчать: у 99,7% випадків пряма реклама сигарет у пунктах продажу відсутня. Тобто ви не побачите плакатів із зображенням тютюнових виробів або брендів. Цього немає. Ми виявили лише три випадки порушення закону».

Водночас «сірою» зоною Закону є стимулювання продажу тютюнових виробів, що практикується 77% торгових приміщень, причому відсоток таких псевдопорушників постійно збільшується. Промоутерів біля спеціалізованих кіосків практично не видно — їх активісти помітили у 5% випадків. Зате має місце привабливе оформлення вітрин, у тому числі з підсвіткою, а також наклеювання цінників на пачки сигарет у такий спосіб, що зі слогану «куріння вбиває» на видноті залишається тільки перше слово.

Інформація від контролерів

Держава зі свого боку також стежить за правопорушниками. Начальник відділу контролю у сфері послуг Управління захисту прав споживачів та реклами Держспоживінспекції України Олег Кобельков поінформував про результати перевірок антитютюнового законодавства у першому півріччі 2014 р., які проводилися відомством. Усього було перевірено 900 суб’єктів господарювання, порушення встановлено у 17,6% випадків. Примітно, що в ході планових перевірок, тобто із попередженням за 10 днів, зафіксовано 66 випадків порушення антитютюнового законодавства, а за результатами позапланових заходів, коли чиновники реагують на звернення громадських організацій чи громадян, — 92. Втім, це загальна статистика щодо заборони як рекламування тютюнових виробів, так і куріння в закладах ресторанного господарства.

Щодо фінансового виміру перевірок, то він такий: до адміністративної відповідальності притягнуто 25 службових осіб, яких оштрафовано приблизно на 13 тис. грн.; на суб’єктів господарювання накладено штрафів у сумі близько 272 тис. грн. Наразі в добровільному порядку сплачено 106 тис. грн., у судовому порядку стягнуто 16 тис. грн. Проблему стимулювання споживачів до куріння потрібно вирішувати шляхом внесення змін до законодавства, переконаний Олег Кобельков. «Виходячи з власної практики контролера скажу: єдиний шлях заборонити рекламу тютюнових виробів — скласти вичерпний перелік заборон. Інакше реклама виникатиме в той чи інший спосіб, і ми судитимемося десятки років. Є якась шпарина в законі — треба її закривати. Альтернативи цьому не існує», — вважає він.

Вільна каса! Від сигарет...

Борці з димом наступним логічним кроком на цьому шляху прагнуть бачити ухвалення законопроекту «Про внесення змін до статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо заборони розміщення зразків тютюнових виробів на відкритих вітринах)» (реєстр. № 2854). Документ за авторством народних депутатів Юрія Михальчишина, Михайла Головка і Руслана Кошулинського зареєстровано в парламенті ще в квітні 2014 р., втім досі його статус — наданий для ознайомлення.

Заборону видимого розміщення тютюнових пачок запроваджено в багатьох країнах світу, таких як Австралія, Канада, Фінляндія, Ісландія, Таїланд, Велика Британія, Росія. «Однією з ключових підстав для заборони видимого розміщення тютюнових пачок у пунктах продажу є те, що ці місця відвідують діти, для яких тютюнова продукція перетворюється на звичайний, навіть спокусливий товар. Тому прибираючи сигарети з вітрин, ми суттєво зменшуємо притік нових курців серед дітей», — зауважив завідувач відділу контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України Костянтин Красовський. Так, в Ісландії після аналогічного нововведення кількість курців серед підлітків зменшилася
з 28 до 10%, у Норвегії — з 19 до 14%.

Курити? На це немає грошей

В Україні, крім заходів, спрямованих на заборону куріння, зменшити рівень залежності від тютюну покликана акцизна політика. Вперше до суттєвого підвищення акцизів на тютюнові вироби — приблизно вдвічі — влада вдалася в 2008 р. Практика виявилася успішною з точки зору наповнення бюджету, тож протягом наступних років також мала місце. В абсолютних цифрах користь від розвитку тютюноіндустрії така: у 2008 р. державна скарбниця додатково отримала 3,6 млрд. грн., 2009 р. — 9,1 млрд., 2010 р. — 13,1 млрд., 2011 р. — 15,3 млрд., у 2012 р. — 16,5 млрд. Минулого року внаслідок внесення змін до ст. 215 Податкового кодексу України було змінено саму структуру оподаткування акцизним податком тютюнових виробів у бік вирівнювання ставок на продукцію з фільтром і без. Фіксовану, або специфічну, ставку акцизного податку, а також суму мінімального акцизного податкового зобов’язання збільшили, а от адвалорну складову, яка обчислюється у відсотках з обороту з реалізації, — навпаки, зменшили.

Щодо поточної політики в цій площині, то в 2014 р. з антикризовою метою влада неодноразово вдавалася до підвищення тютюнових (і не тільки) акцизів, зокрема з 1 липня — на 25%, з 1 вересня — на 5%. Тільки внаслідок останньої зміни сигарети середньоцінового сегмента — «Сamel» і «Marlboro» — подорожчали на 1,5 грн., до 17 і 18 грн. за пачку відповідно.

Межі досконалості ще не досягнуто, адже рух до ЄС передбачає наближення не тільки до європейських стандартів життя, а й до тамтешніх цін (4 євро за пачку щонайменше). Можливо, саме тому в урядовому законопроекті «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законів України (щодо податкової реформи)» (реєстр. № 5079) закладено суттєве підвищення специфічної ставки акцизного податку на сигарети без фільтра — зі 101,7 до 227,33 грн. за 1 тис. штук. Сума мінімального акцизного податкового зобов’язання також зросте — з 133,35 до 304,11 грн. Крім того, нещодавно представники Мінфіну України повідомили про намір щороку у період з 2016 р. по 2024 р. у рамках імплементації Угоди про асоціацію з ЄС підвищувати тютюнові акцизи на 20%.

Що переважить — зростання надходжень до бюджету від курців чи відмова споживачів від шкідливої звички через захмарні ціни й тотальні заборони, покаже час. Хотілося б лише, аби законотворці пам’ятали: курці також мають права і рано чи пізно можуть заявити про них вголос.


Ольга ГЕРМАНОВА

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42