ПДВ

Особливості обчислення та сплати податку на додану вартість

Нещодавно Державною фіскальною службою України було проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «Особливості обчислення та сплати податку на додану вартість». На запитання платників відповіла начальник відділу розгляду звернень з ПДВ Управління методології непрямих податків Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування ДФС України Алла КОНОНОВА.

Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.

Постачання медичних виробів, не включених до переліку таких виробів

Як оподатковуються ПДВ операції з постачання медичних виробів, які придбано за умов застосування ставки податку 7%, але на сьогодні не увійшли до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 р. № 410 «Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків»


Постановою № 410 (опубліковано 10.09.2014 р.) затверджено перелік медичних виробів за кодами УКТ ЗЕД, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню ПДВ за ставкою 7% (далі - Перелік № 410).

З набранням чинності постановою № 410 за ставкою ПДВ 7% підлягають оподаткуванню виключно медичні вироби, які визначено у Переліку № 410, з урахуванням наявності відповідного маркування для встановлених у зазначеному Переліку товарних позицій.

Медичні вироби, які не увійшли до Переліку № 410 або ті, які не мають відповідного маркування (для визначених переліком груп товарів), незалежно від ставки податку, що застосовувалася при їх придбанні чи розмитненні, з дати набрання чинності постановою № 410 підлягають оподаткуванню за ставкою 20%. Це стосується також медичних виробів, придбаних ще під час дії режиму звільнення від оподаткування (до 01.04.2014 р.).

Імпортний товар отримано безоплатно

Від нерезидента отримано товар, за який не передбачено проведення розрахунків (безоплатно), але під час митного оформлення якого нараховано та сплачено суму ПДВ. Чи може ця сума бути включена до податкового кредиту?


Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій — не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Оскільки при безоплатному отриманні імпортних товарів відсутній факт придбання товарів, право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при митному оформленні, відсутнє.

Продавцем не надано податкову накладну

Контрагент відмовився надати податкову накладну. Які дії покупця?


У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або у разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) покупець таких товарів/послуг відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в ЄРПН.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, які підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Слід нагадати, що подання податкової накладної, яку оформлено з порушенням порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН, до такої заяви не передбачено.

При постачанні товарів на експорт податкові накладні не видаються покупцеві та не реєструються в ЄРПН

Підприємство експортує товар, раніше ввезений на митну територію України (імпортний). Чи потрібно реєструвати податкову накладну в ЄРПН?


Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Пунктом 4 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246, встановлено, що не підлягають реєстрації податкові накладні, які не видаються покупцеві та залишаються у продавця.

Пунктами 10 та 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міндоходів України від 14.01.2014 р. № 10 (далі — Порядок № 10), встановлено:

  • у разі постачання товарів/послуг покупцю, не зареєстрованому як платник ПДВ, включаючи постачання на експорт, у рядку «індивідуальний номер покупця» відображається умовний ІПН «400000000000»;
  • така податкова накладна залишається в особи, що її склала;
  • у верхній лівій частині такої податкової накладної проставляється відповідна відмітка «Х» та зазначається тип причини «07 — Експортні постачання».

Враховуючи вищезазначене, податкові накладні, які складено у зв’язку з постачанням товарів на експорт, не підлягають видачі покупцеві та реєстрації в ЄРПН незалежно від того, який товар було експортовановітчизняного виробництва чи раніше імпортований.

Відокремлення філії при реорганізації підприємства

Підприємство здійснює реорганізацію (філія відокремлюється від підприємства). Чи є для цієї операції особливі умови формування податкового кредиту та визначення податкових зобов’язань?


Відповідно до пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ.

При цьому згідно з п. 198.5 ст. 198 та п. 199.6 ст. 199 зазначеного Кодексу на випадки проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 цього Кодексу, не поширюються ані визнання продажу за звичайними цінами товарів/послуг, що фактично використовуються в операціях, які не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу, ані перерахунок сум податкового кредиту у зв’язку зі зміною частки використання товарів (послуг) в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях.

Отже, платниками податку, які здійснюють реорганізацію підприємства, податкові зобов’язання не нараховуються, податковий кредит не коригується. Податкові накладні на операції з такої передачі не виписуються, оскільки операція не є об’єктом оподаткування, а відображаються в Реєстрі виданих податкових накладних на підставі документів бухгалтерського обліку з позначкою «БО». Підприємство, яке створилося в результаті такої реорганізації, теж не має підстав для формування податкового кредиту за наслідками реорганізації.

Податковий кредит за податковою накладною іншого звітного періоду

Якою нормою Податкового кодексу підтверджується те, що до податкової декларації з ПДВ можна включити податкову накладну, складену в іншому звітному періоді, ніж у тому, за який подається декларація?


Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Граничний термін виправлення помилки

Протягом якого періоду можна виправити помилку, допущену при формуванні податкового кредиту: 365 днів згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу чи 1095 днів?


Норми п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, як було роз’яснено в попередньому запитанні, стосуються порядку та періоду формування податкового кредиту, а не його уточнення. Виправлення помилок, допущених при формуванні податкового кредиту, здійснюється з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу.

Наприклад, помилку в формуванні податкового кредиту за січень 2012 р. за рахунок податкової накладної, складеної в листопаді 2011 р., допущену в січні 2012 р., може бути виправлено в будь-якому звітному періоді, в якому її виявлено, але не пізніше січня 2015 р. включно.

Виправлення номера податкової накладної у реєстрі

Бухгалтером підприємства самостійно виявлено помилку в отриманій податковій накладній, а саме: при перенесенні податкового номера продавця з отриманої податкової накладної до Реєстру виданих і отриманих податкових накладних пропущено одну цифру у цьому номері. Як і в який термін можна виправити цю помилку?


Зазначена у запитанні помилка (пропущено цифру в податковому номері продавця при перенесенні цього номера з податкової накладної до Реєстру виданих і отриманих податкових накладних (далі — Реєстр)) є помилкою не в податковій накладній, а в Реєстрі.

Порядок ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних затверджено наказом Міндоходів України від 25.11.2013 р. № 708 (далі — Порядок № 708).

Відповідно до п. 1 розділу І зазначеного Порядку виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки.

Пунктом 2 розділу V цього Порядку визначено, що при виправленні помилки методом «сторно» до Реєстру одночасно вносяться два записи: помилковий запис із знаком «-» та правильний запис із знаком «+».

Надалі слід перевірити, чи правильно перенесено показники цієї податкової накладної з Реєстру до податкової звітності, а саме до додатка 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (далі — додаток 5).

Розглянемо ситуації залежно від того, чи правильно заповнено додаток 5, чи допущено помилку (пропущено цифру в податковому номері продавця при перенесенні його до Реєстру) і в зазначеному додатку.

Якщо допущена в Реєстрі помилка (у нашому випадку пропущена цифра в податковому номері продавця при перенесенні цього номера з податкової накладної до Ре-єстру — це неправильно зазначений індивідуальний податковий номер постачальника) не вплинула на правильність заповнення додатка 5, тобто індивідуальний податковий номер постачальника перенесено до цього додатка без пропущених цифр, платник податку у звітному періоді, в якому виявлено помилку, має право виправити помилку методом «сторно» лише в Реєстрі, як це передбачено Порядком № 708.

Якщо ж помилковий запис (неправильно зазначено індивідуальний податковий номер постачальника) допущено не лише в Реєстрі, а й додатку 5, платник податку відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу у звітному періоді, в якому виявлено помилку (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу), одночасно з виправленням помилки в Реєстрі зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, в додатку 5 до якої допущено помилку, за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Форму Уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі — Уточнюючий розрахунок) затверджено наказом Міндоходів України від 13.11.2013 р. № 678 (далі — Порядок № 678).

До Уточнюючого розрахунку додається додаток 5 з відміткою «уточнюючий», як це передбачено п. 8 розділу ІV цього Порядку.

До графи 4 Уточнюючого розрахунку переносяться показники податкової декларації з ПДВ, додаток 5 до якої уточнюється, до графи 5 — всі відповідні показники цієї самої декларації з урахуванням виправлених помилок (в нашому випадку вони відповідають показникам з графи 4), а в графі 6 проставляється прочерк (при поданні звітності на паперових носіях) або така графа не заповнюється (при поданні звітності в електронному вигляді).

У додатку 5 з відміткою «уточнюючий», який додається до Уточнюючого розрахунку для виправлення запису неправильно зазначеного індивідуального податкового номера постачальника, повторюється помилковий запис індивідуального податкового номера, при цьому вартісні показники зазначаються зі знаком «-» (тобто сторнуються); наступним рядком зазначається правильний запис за операціями з цим контрагентом за звітний (податковий) період, за який виправляються помилки, включаючи і вартісні показники; у підсумковому рядку «Усього за місяць» проставляється прочерк (при поданні звітності на паперових носіях) або він не заповнюється (при поданні звітності в електронному вигляді).

Передання автомобіля для збройних сил України

Підприємство згідно з мобілізаційним планом передає для Збройних Сил України автомобіль. Чи підлягає така передача оподаткуванню ПДВ?


Безоплатне залучення транспортних засобів підприємств, установ та організацій усіх форм власності здійснюється згідно з Мобілізаційним планом України шляхом безоплатного залучення транспортних засобів підприємств, установ та організацій усіх форм власності для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань.

Таке залучення здійснюється на підставі п. 6.3 ст. 6 Закону України від 21.10.93 р. № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в межах виконання військово-транспортного обов’язку під час мобілізації, якщо не введено правовий режим воєнного чи надзвичайного стану, та на умовах повернення таких транспортних засобів їх власникам після оголошення демобілізації.

Приймання-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, та їх повернення після оголошення демобілізації здійснюються на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість та інші необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати транспортні засоби.

Повернення транспортних засобів власнику здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації.

Порядок компенсації шкоди, завданої транспортним засобам внаслідок їх залучення під час мобілізації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташовано на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізинго-отримувачу/орендарю.

Згідно з пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу з метою оподаткування постачанням товарів визнається будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

У разі залучення транспортних засобів згідно з Мобілізаційним планом України для забезпечення потреб Збройних Сил України перехід права власності не відбувається, така передача здійснюється на умовах повернення транспортних засобів (тобто відбувається передача в тимчасове користування), а тому в обліку платника ПДВ, що передає в користування такий транспортний засіб, така передача не визнається як об’єкт оподаткування, оскільки не відбувається операція з постачання товару.

Підстави для коригування податкового кредиту чи визнання умовного продажу згідно з п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу в такому випадку відсутні.

Податкові наслідки при переданні ТМЦ для АТО

Підприємство придбало певну кількість товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), які має намір передати для використання в зоні АТО. Крім придбаних ТМЦ передаються також і залишки товарних запасів, які було придбано раніше та обліковувалися як такі, що були придбані для виробничих потреб, і при їх придбанні було сформовано податковий кредит. Чи необхідно нараховувати податкові зобов’язання при такій передачі?


Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій — не вище рівня звичайних цін, встановлених згідно зі ст. 39 зазначеного Кодексу) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.5. ст. 198 Податкового кодексу встановлено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку було включено до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Господарською визнається діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Отже, у разі придбання платником податку ТМЦ, що не використовуватимуться у межах господарської діяльності, для безкоштовної їх передачі іншому підприємству (у тому числі військовій частині) суми ПДВ, сплачені при придбанні таких ТМЦ, не включаються до складу податкового кредиту, а податкові зобов’язання з ПДВ при передачі таких ТМЦ іншому підприємству не нараховуються.

У разі безкоштовної передачі іншому підприємству (у тому числі військовій частині) товарних запасів, під час придбання яких суми ПДВ було включено до складу податкового кредиту, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу.

Кількість знаків після коми у кількісному показнику податкової накладної

Підприємство планує продати автомобіль. За договором покупець спочатку оплачує частину його вартості, а після отримання автомобілярешту вартості. Скільки знаків після коми можна вказувати в графі 6 податкової накладної, яку має бути складено при отриманні авансової оплати частини вартості автомобіля?


Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної за формою, встановленою Порядком № 10, та враховується при визначенні загальних податкових зобов’язань.

Відповідно до п. 2 Порядку № 10 усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються у гривнях з копійками, і лише в окремих випадках, коли рішеннями уряду ціну на окремі товари (послуги) визначено з більшою кількістю знаків після коми (наприклад, вартість електроенергії), кількість знаків у графі 7 буде більше ніж два.

Обмежень щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 податкової накладної, Порядком № 10 не визначено.

У разі складання податкової накладної на часткове постачання або на суму попередньої оплати частини вартості товару/послуги у графі 6 зазначається відповідна частка відвантаженого/оплаченого (наданого оплаченого) товару/послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, якщо договором передбачено поставку однієї одиниці товару (один автомобіль), у разі отримання суми попередньої оплати у розмірі половини її договірної вартості (аванс у розмірі 50% від вартості автомобіля) у графі 6 зазначається число «0,5».

Для визначення розрахованих вартісних показників та кількісних показників податкової накладної застосовується правило математичного округлення, яке полягає у збільшенні відповідного знаку на «1» (одиницю), якщо наступний за ним знак, який скорочується, дорівнює або перевищує «5» (п’ять).

Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така їх кількість, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника у графах 8 — 12 податкової накладної.

Розрахунок вартісного показника, в якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, в якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається правильним, якщо після скорочення такої кількості знаків до другого знака після коми та застосування правила математичного округлення такий показник не збільшується на «1» (одиницю).

Складання зведеної податкової накладної не є обов’язковою вимогою

Продавець відвантажує покупцю товар протягом одного дня невеликими партіями багато разів на день у межах однієї цивільно-правової угоди. Чи є помилкою те, що продавець виписує податкові накладні до кожної видаткової накладної, а не складає одну зведену податкову накладну?


Пунктом 16 Порядку № 10 визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Водночас згідно з п. 17 зазначеного Порядку у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв’язках з покупцем, продавцем може бути складено зведену податкову накладну.

Періодичність складання таких накладних встановлюється відповідно до визначеної у договорі періодичності оплати фактично поставлених товарів/послуг (один раз на п’ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. Така дата складання проставляється у графі 2 зведеної податкової накладної.

При цьому відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг не звільняє продавця від складання зведеної податкової накладної.

Зведені податкові накладні не складаються на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У такому випадку складається податкова накладна, як визначено п. 16 Порядку № 10.

До зведеної податкової накладної обов’язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Враховуючи викладене, рішення щодо складання зведеної податкової накладної має прийматися сторонами договору з урахуванням особливостей зазначених у договорі умов поставки товарів і не є обов’язковою вимогою при здійсненні безперервних та/або ритмічних поставок товарів.


Підготувала Наталія БОНДАРЕНКО, оглядач «Вісника»,
за сприяння: Алли КОНОНОВОЇ, начальника відділу розгляду звернень з ПДВ Управління методології непрямих податків
Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування Державної фіскальної служби України,
та Інформаційно-комунікаційного департаменту Державної фіскальної служби України

«Гарячі лінії»

Дата: 2 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00