Статті

Усе для перемоги!

Як українські підприємці допомагають бійцям у зоні АТО.

Допоки з волі керівництва держави триває режим так званого перемир’я, вибухи й постріли на сході України не вщухають. Відповідно, й не зменшуються потреби наших військових на передовій в обладнанні, новому екіпіруванні напередодні зими та інших речах. Навіть при великому бажанні влада не спроможна повною мірою забезпечити українську армію. Саме тому до цього процесу долучаються ініціативні підприємці, які поділилися власним досвідом надання допомоги бійцям.


Не час розслаблятися

«Багатьох людей розслабило так зване перемир’я, обсяг волонтерської допомоги значно знизився, хоча насправді потреби армії не змінилися», — констатував бізнесмен, командир спецпідрозділу «Київ-Центр» Вячеслав Константіновський, більше відомий як той, що продав роллс-ройс і пішов на фронт. Отже, що потрібно військовим, крім уже звичних бронежилетів, прицілів і приладів нічного бачення, щоб гідно тримати лінію оборони й захищатися від проникнення диверсійних та розвідувальних груп ЛНР і ДНР? Зважаючи на сезон, цей перелік доповнюють передусім термобілизна й ліки, адже від застуди, тим більше фактично в польових умовах, не застрахований ніхто. А ще — гроші, багато грошей на лікування поранених, які часто потребують спеціальних операцій, протезів, досить дорогих засобів реабілітації, не кажучи вже про тих бійців, кому кваліфіковану лікарську допомогу можуть надати лише за кордоном.

Деякі види допомоги від ескулапів дійсно можна одержати тільки за межами нашої держави, але офтальмології це не стосується. «Я неодноразово був в Ізраїлі, мав можливість порівняти, тому реально оцінюю те, що ми можемо зробити. Ми дуже добре обладнані, не шкодуємо ні коштів, ні сил і, чесно, готові лікувати на світовому рівні», — зазначив головний лікар медичного центру «Новий зір» Георгій Пархоменко. В очолюваній ним мережі клінік у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Сумах, Кривому Розі, Черкасах і Хмельницькому пропонують безоплатно лікувати травми очей воїнам АТО. Рішення про таке адміністрація ухвалила миттєво, та й лікарі, що оперують катаракту, глаукому, здійснюють складні реконструктивні втручання в очне яблуко, ні хвилини ні вагалися.

Ціна питання

Пацієнти, у тому числі з тих, що перебували в полоні, звертаються до «Нового зору» по безоплатне лікування в основному самостійно. Така вже специфіка очних травм, що вони проявляються не відразу після поранення, а розвиваються з часом — за три-шість місяців. Наразі зроблено до 10 операцій. Якби за них потрібно було платити, то в середньому б довелося викласти 1 тис. дол. в еквіваленті — стільки коштує операція з видалення катаракти.

Пан Константіновський разом з братом витратили на допомогу армії близько 8 млн. грн. Спектр того, що закуповувалося для забезпечення її потреб, дуже широкий: уніформа, спальники, рюкзаки, каски, бронежилети, позашляховики тощо. «Це як снігова лавина. Скільки б не було грошей, їх все одно мало, тому що навіть найуспішніший бізнесмен не спроможний сам забезпечити батальйон, — ділиться враженнями підприємець. — Тому ми опікувалися невеликими підрозділами, але зате вони екіпіровані на рівні європейської армії».

Вперед у минуле

Що спонукало бізнесменів перш ніж витрачати кошти на підтримку військових, поповнити лави майданівців, так це пресинг протягом усього 2013 р. з боку різноманітних фіскальних служб. За словами Георгія Пархоменка, вимоги, що висувалися, в переважній більшості були необ’єктивними і переслідували одну мету — знищити бізнес, задію-ючи такі механізми, як обшуки, погрози арештів і постійні багатотисячні штрафи. Йдеться, зокрема, про історію із запрошенням на лікування іноземців, що в СБУ розцінили як сприяння незаконній міграції. «А це сотні лівійців, які не тільки приїжджали б в Україну лікуватися, а й привозили б сюди гроші і, відповідно, сплачували податки. Натомість у результаті каральних заходів щодо нашої клініки потік хворих з-за кордону практично зупинився і поки що не відновився», — скаржиться офтальмолог.

У свою чергу, Вячеслав Константіновський стверджує, що й сьогодні люди стикаються з байдужістю чиновників до долі бійців, інвалідів, ветеранів та представників інших соціально вразливих верств населення. «Навіть не можу пояснити, звідки така байдужість, коли прості люди згуртувалися перед обличчям ворога і збирають кошти на потреби військових по копійках, а чиновники в той самий час не змінили ставлення до людей», — розповідає бізнесмен. І радить у зв’язку з цим надавати адресну допомогу, щоб гроші й інші засоби підтримки сил АТО не потрапляли до рук непорядних посадовців, що не можуть оминути жодної можливості нажитися, навіть на чужому горі.

Співпраця з державою

Бізнес також прагне заручитися підтримкою держави, адже адміністративні та інші перепони не завжди дають можливість працювати ще завзятіше, щоб розвиватися, сплачувати податки і, звичайно, допомагати нашим військовим.

Приклад від колишнього власника роллс-ройса — проблеми з розмитненням коліматорів. Здавалося б, абсолютно ідентичні прилади, але на одному фарба блищить, тоді як на іншому — матова і, за логікою митників, він потребує інакшого маркування, що тягне за собою нове коло збирання документів. «Іноді достатньо простого розуміння, що коліматор потрібен сьогодні, що він може комусь врятувати життя, і якщо люди за свої гроші його купують, то хоча б не заважайте», — закликає Вячеслав Константіновський.

В офтальмологів пропозицій щодо покращення умов ведення бізнесу чимало. Одна з них — галузева — стосується надання рівних прав суб’єктам усіх форм власності в медицині. За Конституцією України так і має бути, водночас згідно із Законом України від 16.07.99 р. № 1007-XIV «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині» трансплантологічну діяльність можуть здійснювати тільки державні та комунальні заклади охорони здоров’я. Ось і виходить так, що офтальмологи, які працюють не на державних, а на власних хлібах, позбавлені права, приміром, здійснювати пересадку рогівки — операцію, потрібну багатьом співвітчизникам.

Майбутнє в наших руках

Коли чекати справжнього, а не декларативного припинення вогню, спрогнозувати наразі складно. Головне — аби дух волонтерства, що прокинувся в суспільстві, не згасав. В аргументаціях того, чому підтримувати військових необхідно й надалі, бізнесмени не багатослівні: хто, як не ми?..

«Гарячі лінії»

Дата: 19 липня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00