Статті

Сонце і вітер тотожні миру

Питання енергетичної незалежності України актуальне як ніколи. І річ не лише в тім, що нам необхідно якомога швидше шукати дешеві замінники російського газу. Наша держава має загалом знизити залежність від імпортних енергоносіїв. Збільшення власного добування вуглеводнів та розробки нових родовищ — замало. Слід впроваджувати і сучасні енергозберігаючі технології, і використовувати альтернативні джерела енергії. Сонячні та вітрові електростанції, малі ГЕС і біогаз здатні давати чимало світла й тепла, про що свідчить досвід країн Євросоюзу.


Впровадження альтернативної енергетики у ЄС було доцільним і успішним завдяки зеленому тарифу. Суть його полягає в тому, що електроенергію, вироблену з енергії сонця, води чи вітру, продають за вищою ціною і гарантують таким електростанціям доступ до мережі. Це стимулює інвесторів вкладати гроші у цю галузь. Один із розробників зеленого тарифу, екс-депутат Бундестагу Ханс-Йозеф Фелл, стверджує, що в Німеччині таке нововведення стало поштовхом до активного використання поновлюваних джерел енергії. Їх частка лише за чотири роки (з 2010 по 2014 рр.) зросла з 6 до 30%. До того ж починаючи з 2000 р. вдалося створити майже 300 тис. нових робочих місць.

Голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков наголошує, що німецька програма розвитку альтернативної енергетики дала змогу закрити 11 блоків на атомних електростанціях. У Франції, де АЕС виробляють 75% електроенергії, планують зменшити цю частку на четвертину, встановивши вітрогенератори. А маленька Данія завдяки новітнім технологіям змогла стати експортером електроенергії. Проекти у цій галузі розробляють і на пострадянському просторі: в Азербайджані, Грузії, Казахстані. Ці держави активно залучають до співробітництва українських фахівців.

Сонце і вітер тотожні миру. Через що виникають війни? Здебільшого через енергоресурси, викопне паливо. Розвиток альтернативної енергетики — це не лише енергобезпека і незалежність, це — стратегічне питання.

Крім того, нині електроенергія, вироблена вітром, у Європі уже дешевша, ніж атомна: 5,5 євроцента за кіловат-годину проти 12,5 євроцента. У нас же чомусь поки що все навпаки. І це при тому, що альтернативна енергетика може розвинути депресивні регіони, вдихнути в них нове життя.

Зелений тариф, як відомо, діє і в Україні, його запровадили ще в 2008 р. Народний депутат Олександр Домбровський стверджує, що такий тариф дав змогу створити в нашій державі цілу галузь, яка сплачує величезні суми до бюджету, та забезпечити роботою 15 тис. громадян. Галузь гарантує хоча б часткову енергетичну незалежність і може стати у пригоді в умовах складного опалювального періоду. Крім того, у нас є зобов’язання перед ЄС: до 2020 р. частка відновлювальної енергетики в Україні має становити 11%.

Віце-президент асоціації «Укргідроенерго» Олександр Нікіторович наголошує, що зелений тариф стимулює інвесторів вкладати кошти в альтернативну енергетику та створювати нові робочі місця. Завдяки цьому у нас діють 134 нові компанії. Одних лише малих гідроелектростанцій уже 16 (загальна потужність — 77,9 мВт), планується створення ще п’яти. Загальна потужність сонячних електростанцій — 818 мВт, вітрових — 497 мВт, електростанцій, що працюють на біомасі, — 25,7 мВт. Хоча, слід зауважити, частина цих підприємств залишилися в окупованому Криму.

В Україні сформувалася ціла підгалузь альтернативної енергетики. Окрім, власне, електростанцій, це — обслуговуючі підприємства, заводи з виробництва устаткування. Вдалося налагодити виробництво сонячних модулів, вітрогенераторів, генераторів для малих ГЕС. До їх розробки долучилися фахівці провідних вишів держави: столичного НТУУ «Київський політехнічний інститут», Вінницького технічного університету, Рівненського університету водного господарства та природокористування. Обсяги інвестицій у цю сферу за три роки становлять понад 2,5 млрд. дол.!

«За орієнтовними підрахунками всі підприємства, що працюють на альтернативну енергетику, щороку сплачують понад 400 млн. грн. податків, — зауважив Олександр Нікіторович. — Раніше галузь було звільнено від сплати податку на прибуток, але зважаючи на складну ситуацію в країні, у серпні цю пільгу скасували, тому надходження до бюджету зростуть ще на 600 млн. грн. Таким чином, близько 1 млрд. грн. щороку сплачуватимуть підприємства, які вже збудовані, отримали ліцензію та працюють на ринку».

Враховуючи загрозу відключень електроенергії у різних куточках країни, представники «Укргідроенерго» звернулися до місцевої влади, аби малим ГЕС дали змогу працювати автономно. Тоді вони зможуть забезпечувати світлом, наприклад, школи та лікарні й убезпечать їх від відключень.

Голова Української асоціації відновлюваної енергетики Олексій Оржель висловив занепокоєння урядовими розпорядженнями, покликаними знизити коефіцієнт зеленого тарифу. Їх законність — під знаком питання, адже Мін’юст України та національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визнали їх неправомірними. А 15 компаній уже подали позови до суду з вимогою скасувати ці акти.

Подібні кроки не сприяють залученню інвестицій у галузь. Президент біоенергетичної асоціації України Віталій Давій стверджує, що компанії з Європи та США готові вкладати гроші у вітчизняну відновлювальну енергетику, але тепер задумаються, чи варто це робити.

«Абсолютно спонтанні, необдумані та невиважені кроки призводять до серйозних змін в інвестиційному кліматі України, який і так зараз може розбитися, мов тонке скло, — зазначив Віталій Давій. — В нас повірили, але ми, виходить, знову їх «кинули». Ця ситуація справді заслуговує на увагу перших осіб держави».

За енергією вітру, сонця та води — майбутнє. Нафта, газ і вугілля рано чи пізно вичерпаються, тому альтернативна енергетика — порятунок для людства. Ось чому її потрібно розвивати уже зараз, і Україна у цьому питанні не повинна залишатися в тіні.


Пряма мова

Ханс-Йозеф ФЕЛЛ, екс-депутат Бундестагу:

— Не лише Україна, а й Європейський союз нині — у глибокій кризі, спричиненій залежністю від імпортованих енергоносіїв. Це не дає змоги європейським державам тиснути на країни-агресори. Як Європі, так і Україні потрібно шукати шляхи диверсифікації джерел енергії для задоволення власних потреб. Дослідження довели, що за рахунок одних лише вуглеводнів позбутися цієї залежності неможливо.

Тому якщо ми хочемо досягти енергетичної незалежності, то єдиний можливий шлях — відновлювана енергетика. Її потенціал дуже високий, проте не вистачає технологій, які б сприяли ефективнішому добуванню енергії вітру, сонця, біопалива чи води. Однак у деяких частинах світу ця сфера розвивається дуже швидко, і через кілька років там з’явиться можливість замінити традиційні джерела енергії. Приміром, Китай лише за минулий рік наростив потужності сонячних електростанцій у сім разів (з 2 до 14 гВт) й інвестував у них більше коштів, аніж у теплові чи атомні електростанції.

Схожий приклад — Німеччина. У 2010 р. частка альтернативної енергетики у нас становила лише 6, а нині зросла до 30%. Тобто ця галузь розвивається набагато швидше, ніж традиційні електростанції. На сьогодні інвестувати в поновлювані джерела енергії дешевше і вигідніше, ніж у АЕС чи ТЕС. Таким самим шляхом мусить піти й Україна, якщо хоче позбутися залежності від Росії. Крім того, тепер у Німеччині найдешевша електроенергія в ЄС, а її надлишок експортують до Бельгії, Франції, Нідерландів, Чехії.

У 2011 р. ми закрили вісім атомних енергоблоків, що стало поштовхом до інвестицій у відновлювальну енергетику. Досвід свідчить, що вона не є тягарем для економіки, а навпаки, стимулює створювати нові компанії та робочі місця і, відповідно, сприяє збільшенню податкових надходжень до бюджету. Якщо у 2000 р. у цій галузі було зайнято 30 тис. робітників, то нині — 315 тис. Для України нові робочі місця наразі дуже важливі.

Інші країни також запозичили цей досвід. Наприклад, новий шведський уряд презентував стратегію, у якій задекларував намір протягом кількох десятиріч повністю перейти на відновлювальну енергетику.

Як же Україні досягти такого успіху? Передусім необхідні політичні рішення, які дадуть змогу отримати галузі великі приватні інвестиції. Важливий не лише високий зелений тариф, а й привілейований доступ альтернативної енергетики до електромережі, до споживача. Потрібні дослідження, відповідна освітня стратегія, промоція «зелених» технологій. У Німеччини є певні напрацювання та ноу-хау, і ми можемо поділитися своїм досвідом.

«Гарячі лінії»

Дата: 19 липня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00