Інші податки

Погашення (стягнення) податкового боргу

Законом про ВЕЗ визначено особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України і врегульовано інші аспекти правових відносин між фізичними та юридичними особами, які перебувають на тимчасово окупованій території або за її межами.

Значну частину законодавчих положень вищезазначеного Закону присвячено врегулюванню питань, пов’язаних з податковими правовідносинами, що виникають між платниками податків, які перебувають на території вільної економічної зони «Крим» (далі — ВЕЗ «Крим»), з одного боку, та органами державної фіскальної служби (іншими назвами цих органів, що використовувалися у законодавстві України, є: податкові органи, органи доходів і зборів, контролюючі органи), які від імені держави захищають інтереси державної скарбниці, — з іншого боку.

Зокрема, Законом про ВЕЗ визначено особливості застосування окремих питань, що стосуються:

  • несправляння платежів, зокрема, 17 загальнодержавних податків та зборів, перелік яких визначено ст. 9 Податкового кодексу; збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, встановленого Законом № 400; єдиного внеску, передбаченого Законом № 2464 (крім добровільної сплати єдиного внеску відповідно до цього Закону), з доходів, отриманих юридичними особами (їх відокремленими підрозділами) та фізичними особами на тимчасово окупованій території, операцій та/або з інших об’єктів оподаткування (в тому числі об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території (п. 5.1 ст. 5 розділу  першого, пп. 1 п. 12.3 ст. 12 розділу другого «Перехідні положення»);
  • сплати (списання, продажу) раніше гарантованого державою боргу АР Крим та м. Севастополя або осіб, які перебувають на цій території, у частині, що залишається непогашеною станом на дату набрання чинності Законом про ВЕЗ (27.09.2014 р.), а також передбачено розробку порядку сплати заборгованості за позиками під гарантію уряду, що затверджується актом Кабінету Міністрів України (п. 8.2 ст. 8);
  • звільнення осіб, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження (місце проживання) на території АР Крим чи м. Севастополя на початок тимчасової окупації, від обов’язку подання до контролюючих органів звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, протягом строку такої тимчасової окупації та після її завершення (пп. 1 п. 12.3 ст. 12 розділу другого «Перехідні положення»);
  • визнання анульованою з 01.06.2014 р. податкової реєстрації осіб, які станом на 31.05.2014 р. мали місцезнаходження (місце проживання) та перебували на обліку в контролюючих органах на території АР Крим або м. Севастополя та її відновлення після евакуації особи на іншу територію України у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань оподаткування, або внаслідок завершення строку тимчасової окупації (пп. 3 п. 12.3 ст. 12 розділу ІІ «Перехідні положення», ст. 15);
  • незастосування заліку сум податків — стягнуті на території ВЕЗ «Крим» податки, збори (обов’язкові платежі) не змінюють розмір податкових зобов’язань з податків, зборів (обов’язкових платежів), що нараховані (підлягають стягненню) на іншій території України (пп. 6 п. 12.3 ст. 12 розділу ІІ «Перехідні положення»);
  • незастосування з 01.03.2014 р. (починаючи з першого числа місяця, в якому набрала чинності Резолюція № 68/262) до платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території АР Крим та м. Севастополя, фінансової відповідальності у вигляді фінансових і штрафних санкцій за порушення вимог порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій (податкової звітності) та повноти сплати сум податків і зборів (пп. 11 п. 12.3 ст. 12 розділу ІІ «Перехідні положення»);
  • зупинення застосування до платників податків із місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим» норм статей 124, 126 і 129 Податкового кодексу, зокрема штрафу за відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; штрафу за порушення правил сплати (перерахування) податків, нарахування пені (пп. 12 п. 12.3 ст. 12 розділу ІІ «Перехідні положення»);
  • звільнення від відповідальності у разі евакуації бізнесу, що передбачає списання будь-якій юридичній особі — резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України, податкового боргу, сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань за будь-якими податками (зборами, обов’язковими платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації; незастосування до платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території АР Крим і м. Севастополя, починаючи з 1 числа місяця, на який припадає початок тимчасової окупації, фінансових санкцій, штрафних санкцій та пені за порушення порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти сплати сум податків і зборів, допущені під час здійснення господарської діяльності на території АР Крим і м. Севастополя (пп. «а» п. 15.1 ст. 15 розділу ІІ «Перехідні положення»);
  • зупинення застосування заходів, спрямованих на погашення податкового боргу, передбачених статтями 59, 60, 87 — 101 Податкового кодексу (пп. 12 п. 12.3 ст. 12 розділу ІІ «Перехідні положення»);
  • тощо.

Згідно з п. 2 частини п’ятої розділу III «Прикінцеві положення» Закону про ВЕЗ внесено зміни до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, який доповнено п. 26 такого змісту:

«На період дії Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» цей Кодекс застосовується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Частиною третьою розділу III «Прикінцеві положення» Закону про ВЕЗ передбачено, що інші закони України діють з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Виходячи з вимог цього Закону, починаючи з 27.09.2014 р. і до 27.09.2024 р. територія АР Крим є вільною економічною зоною з усіма передбаченими законодавством наслідками.

Незважаючи на наявність правової регламентації задекларованих у Законі про ВЕЗ положень щодо особливого режиму справляння податків та єдиного внеску, спрямованих на уникнення наслідків невиконання платниками обов’язку щодо подання звітності і сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), внесків, а також незастосування відповідальності за невиконання таких обов’язків, негативним кінцевим результатом у такому ланцюзі може бути виникнення податкового боргу.

Згідно зі ст. 1 Податкового кодексу податковий боргце сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Пунктом 41.2 ст. 41 цього Кодексу передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Частиною другою постанови № 311 передбачено реорганізацію територіальних органів Міндоходів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби та затверджено додаток 2, яким визначено перелік територіальних органів Міндоходів, що реорганізуються.

Згідно з таким переліком Головне управління Міндоходів в АР Крим та Головне управління Міндоходів у м. Севастополі реорганізуються шляхом приєднання до Головного управління ДФС у Херсонській області, а до Генічеської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС приєднуються у процедурі реорганізації 15 територіальних органів Міндоходів.

Отже, після завершення реорганізаційних процедур виконання повноважень 17 органів доходів і зборів АР Крим буде покладено на два органи державної фіскальної служби, зокрема Головне управління ДФС у Херсонській області та Генічеську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС.

Зупинення заходів погашення (стягнення) податкового боргу

Підпунктом 12 п. 12.3 ст. 12 розділу ІІ «Перехідні положення» Закону про ВЕЗ визначено, що до платників податків із місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим» зупиняється застосування норм статей 59, 60, 87 — 101 Податкового кодексу.

Зазначеними статтями регулюються загальні положення, спрямовані на погашення контролюючими органами податкового боргу платника податків, у разі виникнення такого боргу.

Зокрема, до таких заходів належать:

  • надсилання та відкликання податкових вимог;
  • прийняття рішення про використання майна як джерела погашення податкового боргу;
  • застосування, реєстрація та припинення податкової застави;
  • узгодження операцій із заставленим майном;
  • продаж майна, що перебуває у податковій заставі;
  • особливий порядок погашення податкового боргу:  державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств — у разі ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством,  у разі реорганізації платника податків або передачі цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства в оренду або концесію;  фізичної особи (у тому числі фізичної особи — підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) — у разі її смерті або визнання безвісно відсутньою чи недієздатною, а також малолітньої або неповнолітньої особи;
  • розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу;
  • списання безнадійного податкового боргу;
  • застосування адміністративного арешту майна.

Отже, до платників податківборжників із місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим» починаючи з дати набрання чинності Законом про ВЕЗ зупиняється застосування органами доходів і зборів АР Крим повноважень органу стягнення, покладених відповідно до статей 59, 60, 87101 Податкового кодексу.

Однак з метою проведення юридично значимих дій та у разі необхідності платники податків, які мають податковий борг і перебувають на податковому обліку в контролюючих органах АР Крим, можуть звертатися до Генічеської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС.

Збереження податкової інформації про боржників

Згідно з пп. 12 п. 12.3 ст. 12 розділу ІІ «Перехідні положення» Закону про ВЕЗ податкова інформація про суми податкового боргу платників податків із місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим» зберігається та опрацьовується в інформаційних базах контролюючих органів в окремому (позабалансовому) порядку.

Також п. 8 частини п’ятої розділу ІІІ «Прикінцеві положення» цього Закону Закон № 2464 доповнено положеннями, що передбачають зберігання та опрацювання податкової інформації про суми недоїмки платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України в окремому (позабалансовому) порядку.

Засади інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів регламентуються главою 7 Податкового кодексу, які визначаються як комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Виходячи з вимог цієї глави зібрана податкова інформація може зберігатися й опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів, а результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Отже, суми податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску, що обліковувалися в інформаційних системах контролюючих органів за платниками, які на початок тимчасової окупації перебували на податковому обліку в органах доходів і зборів АР Крим та м. Севастополі і мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території півострова Крим, продовжують підтримуватися в актуальному стані в інформаційних базах в особливому порядку, що не позбавляє можливості опрацювання наявної інформації (за потреби), але надає такій інформації неактивний статус у виконанні функціональних повноважень, покладених на органи стягнення.

Сплата позик під гарантію уряду

Пунктом 8.2 ст. 8 Закону про ВЕЗ передбачено, що державні гарантії за внутрішніми та зовнішніми місцевими запозиченнями (позиками) АР Крим та м. Севастополя, а також осіб, які мають місцезнаходження (проживання, перебування) на цій території, не надаються. Порядок сплати (списання, продажу) раніше гарантованого державою боргу АР Крим та м. Севастополя або осіб, які перебувають на цій території, у частині, що залишається непогашеною станом на дату набрання чинності Законом про ВЕЗ, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини дев’ятої ст. 17 Бюджетного кодексу прострочена заборгованість суб’єкта господарювання перед державою (АР Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (АР Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб’єкта господарювання контролюючими органами, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб’єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб’єкта господарювання перед державою (АР Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Згідно з частиною першою підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу погашення простроченої заборгованості суб’єкта господарювання перед державою (АР Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (АР Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню), здійснюється у порядку, визначеному главою дев’ятою  розділу  II цього Кодексу.

Особливості питань обліку заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, нарахування пені, стягнення заборгованості, обліку та списання безнадійної заборгованості передбачено постановою № 174.

Отже, з метою сплати, зокрема, шляхом списання або продажу простроченої заборгованості суб’єкта господарювання за позиками під гарантію уряду, що залишається непогашеною станом на 27.09.2014 р., Законом про ВЕЗ передбачено розробку порядку, який визначено підзаконним актом, виданим урядом.

Прощення боргів у разі евакуації бізнесу

Згідно з пп. а п. 15.1 ст. 15 розділу ІІ «Перехідні положення» Закону про ВЕЗ будь-якій юридичній особірезиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України, списуються податковий борг, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань за будь-якими податками (зборами, обов’язковими платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації.

Згідно з п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок зі сплати податків та зборів відповідно до цього Кодексу.

Виходячи з визначень термінів, наведених у п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, особи поділяються за статусом резидентства на резидентів, якими можуть бути:  юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами, дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет, фізична особа — резидент, тобто особа, яка має місце проживання в Україні, і нерезиденти.

Загальні положення про юридичну особу визначено главою сьомою підрозділу 2 розділу II Цивільного кодексу, згідно з якими, зокрема, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку, а місцезнаходження юридичної особи визначається як фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно перебуває  керівництво) та здійснення управління й обліку.

Відповідно до ст. 12 Закону про ВЕЗ тимчасова окупація території АР Крим та м. Севастополя має:

  • початок, яким вважається дата набрання чинності Резолюцією № 68/262 або дата набрання чинності Законом № 1207 (в окремих випадках, прямо визначених Законом про ВЕЗ);
  • завершення, яким вважається дата, з якої втрачає чинність Резолюція № 68/262 або п. 6 зазначеної Резолюції, що закликає всі держави, міжнародні організації та спеціалізовані заклади не визнавати жодну зміну статусу АР Крим або м. Севастополя, або дата набрання чинності законом України, що припиняє дію Закону № 1207. Водночас слід зазначити, що строк дії Закону про ВЕЗ становить 10 років, який закінчується 29.09.2024 р., у разі якщо іншим законом такий строк не буде продовжено або скорочено.

Загальні засади державної реєстрації юридичних осіб передбачено Законом № 755.

Роз’яснення з питань державної реєстрації юридичних осіб можна переглянути на сайті Державної реєстраційної служби України за адресою: http://www.drsu.gov.ua, де, зокрема, розміщено інформацію для юридичних осіб АР Крим та м. Севастополя, які бажають внести зміни до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців щодо свого місцезнаходження.

01.08.2014 р. набрав чинності наказ № 1197, яким передбачено, що проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є АР Крим та м. Севастополь, здійснюється державними реєстраторами юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців реєстраційних служб територіальних органів Мін’юсту України згідно з Переліком, затвердженим додатком до цього наказу.

Відповідно до наказу № 1197 здійснення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осібпідприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є АР Крим та м. Севастополь, що забезпечувалося органами реєстраційної служби АР Крим та м. Севастополя, покладено на органи реєстраційної служби Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей.

Крім того, цим наказом передбачено, що з метою проведення реєстраційних дій таким державним реєстраторам надано доступ до реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців в АР Крим та м. Севастополі у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, а також тимчасово припинено доступ державних реєстраторів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців стосовно проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження/місця проживання юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців з інших областей України та м. Києва на територію АР Крим та м. Севастополя.

«Гарячі лінії»

Дата: 2 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00