Статті

Економія енергії — поштовх до розвитку

Забезпечення енергоефективності економіки — одне з головних завдань для України.


Нині наша країна опинилася перед низкою викликів, і один з них — енергетична незалежність. Держава споживає приблизно втричі більше енергоресурсів, ніж Велика Британія, Польща чи Білорусь, зазначають експерти. Це гальмує розвиток економіки та знижує рівень добробуту громадян. Аби змінити ситуацію на краще, насамперед потрібно навчитись ефективно витрачати наявні ресурси та винаходити нові джерела енергії. Над вирішенням цих завдань наразі дедалі частіше замислюються політики, вчені, економісти.

Від слів до діла

За експертною оцінкою, на житлово-комунальне господарство (ЖКГ) припадає 37% від загальної кількості енергоносіїв, промисловість потребує не набагато більше — 46%. При цьому потенціал зменшення енергоресурсів у багатоквартирних будинках сягає до 60%.

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України нещодавно представило проект фінансового механізму стимулювання заходів з енергозбереження для об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) через компенсацію 30% тіла кредиту.

Перший заступник голови Держенергоефективності України Олексій Корчміт поінформував про те, що Агентство, зокрема, розробило механізм підтримки громадян щодо заміщення газу шляхом компенсації частини тіла кредиту: «Держава вперше не просто сказала, що потрібно заміщувати газ, а визнала, що необхідно надавати державну підтримку тим, хто запроваджує ці заходи. Тобто вперше ми перейшли від слів до діла. Якщо не вноситимемо змін, нас спіткає енергетична бідність, коли населення буде неспроможне сплачувати за енергоспоживання».

На думку Олексія Корчміта, слід провести масштабний комплекс енергоефективних заходів у багатоквартирних будинках: для цього потрібна підтримка держави, щоб на 1 сплачену гривню припадало по 3 — 4 грн. економії.

Серед причин, які гальмують запровадження енергоефективних заходів, експерти насамперед називають законодавчі бар’єри. Наприклад, у багатоквартирних будинках наразі відсутній реальний власник, хоча насправді вони перебувають у співвласності усіх мешканців. Серед політиків побутує популістська традиція називати ці будинки будинками комунальної власності, оскільки більшість з них перебуває на балансі комунальних ЖЕКів. При цьому близько 96% житлового комплексу на сьогодні приватизовано. Така ситуація, на думку фахівців, аж ніяк не сприяє формуванню відповідального власника у багатоквартирних будинках.

Допомогти можуть законопроекти, що перебувають на розгляді у Верховній Раді: зокрема, «Про особливості управління багатоквартирним будинком», «Про доступ до реєстру співвласників».

Зі слів експертів, в Україні має бути впроваджено нову модель на ринку комунальних послуг, коли співвласники зможуть самі обирати їх виконавців. Важливо також закласти систему прозорих тарифів на послуги компаній, що їх надають, а конкуренція між ними сприятиме розвитку житлово-комунальної сфери загалом.

Повій, вітре, на Вкраїну

На VІ Міжнародному інвестиційному бізнес-форумі з питань енергоефективності та відновлюваної енергетики, який нещодавно відбувся у м. Києві, значну увагу було приділено питанням розвитку вітроенергетики як порівняно нового виду енергозабезпечення.

Під час обговорення нинішньої ситуації у сфері вітроенергетичного сектора країни було визначено основні бар’єри, котрі гальмують подальший успішний розвиток галузі, і передусім — численні спроби Міністерства енергетики та вугільної промисловості України обмежити стимулюючі механізми, спрямовані на підтримку розвитку відновлюваної енергетики. Йшлося, зокрема, про зниження величини «зеленого тарифу», що, на думку фахівців, є порушенням чинного законодавства. Велику увагу також було приділено відсутності прозорості в питанні підключення до енергомережі нових вітряних електростанцій (ВЕС) та іншим порушенням законодавства.

Зі слів голови правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрія Конеченкова, виробництво електроенергії за рахунок місцевого екологічно чистого енергоресурсу (вітру) дає змогу не лише стабільно забезпечувати споживача необхідною енергією, а й створювати нові робочі місця, розвивати національне виробництво.

«За вітер не потрібно сплачувати і воювати. Тут можна поставити знак рівності — вітер означає мир, а це сьогодні є найголовнішим для нашої країни», — вважає Андрій Конеченков.

Експерти застерігають, що зниження «зеленого тарифу» в діючих проектах виробництва електроенергії з відновлювальних джерел зупинить залучення нових інвестицій в галузь і її подальший розвиток. Якщо вже і вдатися до такого кроку, то лише відносно нових проектів, аби потенційні інвестори заздалегідь знали можливості й перспективи повернення вкладених коштів. При цьому важливо пам’ятати: держава не вирішить проблеми компенсації фінансових втрат теплової генерації через бойові дії на сході України за рахунок зниження тарифу в «зеленій» енергетиці, оскільки її частка у загальному виробництві електроенергії в Україні становить менше 1%.

Голова правління УВЕА вважає, що саме відновлювана енергетика дасть можливість підвищувати енергонезалежність України, оскільки працює на енергії вітру, сонця і води, тобто не вимагає закупівлі палива, поклади якого виснажуються. А війни, як правило, виникають за енергоресурси. До того ж розвиток альтернативної енергетики — це зобов’язання України перед європейським енергетичним співтовариством, які також визначені в Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

З урахуванням у собівартості електроенергії всіх зовнішніх витрат і дотацій виробництво електроенергії із застосуванням технологій наземної вітроенергетики обходиться дешевше, ніж при використанні технологій атомної енергетики, або при спалюванні природного газу чи вугілля. Такого висновку дійшли експерти компанії Ecofys за результатами дослідження, проведеного на замовлення Європейської Комісії.

Експерти Європейської вітроенергетичної асоціації (ЄВЕА) проаналізували дані, представлені в дослідженні, згідно з якими приблизна вартість електроенергії, виробленої наземними ВЕС, становить 105 євро за 1 МВт, що дешевше за електроенергію, отриману на електростанціях, які працюють на природному газі (до 164 євро), вугіллі (162 — 233 євро), або на АЕС (133 євро).

Порівняльний аналіз загальної вартості виробництва енергії з урахуванням зовнішніх витрат, пов’язаних з якістю повітря, боротьбою зі зміною клімату, токсичністю тощо, засвідчує, що ціна вугілля перевищує найвищу роздрібну ціну електроенергії в ЄС.

Дослідження демонструє реальну залежність Європи від викопних видів палива. І хоча є чимало лобістів традиційних видів енергії, які подають інформацію про відновлювальні джерела як про вкрай невигідні через їх дорожнечу й фінансовий тягар платників податків, наземну вітроенергетику у звіті ЄВЕА представлено як дешевший і екологічно чистий спосіб генерування електроенергії.

Крім того, зазначається, що технології вітроенергетики мають високий потенціал для їх подальшого істотного здешевлення.

Заступник генерального директора Управляючої компанії «Вітряні парки України» (побудувала та експлуатує понад 200 МВт вітроенергетичних потужностей у різних регіонах України) Андрій Сергієнко зазначив, що «компанія робить усе можливе для подальшого безперебійного виробництва електроенергії на вітростанціях компанії, розташованих у Донецькій і Луганській областях, незважаючи на складні умови на цих територіях. Ми не можемо говорити про те, що сьогодні вітроенергетична галузь розвивається в стабільних умовах. Через необдумані кроки уряду погіршується інвестиційний клімат в країні. Ми не повинні говорити про відновлювану енергетику як про таке собі соціальне благо. Відновлювана енергетика — це енергетична незалежність та енергобезпека нашої країни, і вітроенергетика відіграє в цьому напрямі ключову роль. Вітроенергетики України готові виконати й перевиконати завдання, поставлені перед Україною Європейською енергетичною комісією щодо розвитку вітроенергетики до 2020 р., але для цього необхідне стабільне законодавство, зважені й обмірковані рішення уряду щодо розвитку галузі».

Цю думку поділяє й Анатолій Власенко — директор компанії «Віндкрафт Україна» (встановлена потужність ВЕС компанії у Херсонській області — 31 МВт): «Хотілося б побачити стабільність законодавчої бази України. Навіть державні органи, які повинні виконувати закони, дозволяють собі гальмувати їх виконання. Сподіваємося, що після виборів в Україні до влади прийдуть справді професіонали. У нас дуже багато планів, але реалізувати їх можна лише за стабільного законодавства».

Голова правління УВЕА порівняв сучасний розвиток вітроенергетики в країнах колишнього СРСР і представив розвиток вітроенергетичного сектора в країнах ЄС за останні 12 років. «Завдяки державній підтримці Україна сьогодні є безперечним лідером з розвитку вітроенергетики серед країн колишнього Радянського Союзу. Водночас порівняно з країнами ЄС ми перебуваємо лише на початку розвитку вітроенергетичної промисловості. Маємо надію, що після підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС розвиток галузі значно прискориться. Альтернативи не існує: саме відновлювана енергетика — шлях до енергонезалежності країни завдяки використанню місцевих енергоресурсів. Вітроенергетика  створює нові робочі місця, сприяє розвитку промислової галузі та покращує екологічне середовище», — наголосив Андрій Конеченков.

Експерти дали позитивну оцінку ухваленню останнім часом низки нормативно-правових актів щодо розвитку енергоефективних процесів в Україні. Зокрема, великі сподівання вони покладають на Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2020 року, який було затверджено в межах зобов’язань України перед європейською спільнотою. З альтернативних джерел у загальному балансі енергоресурсів у 2020 р. має бути вироблено й спожито 11% енергії, наразі ж маємо лише 3,8%. За попередніми оцінками, щоб досягти цієї мети, Україна потребуватиме близько 300 млрд. грн. інвестицій — як вітчизняних, так і закордонних.

«Гарячі лінії»

Дата: 19 липня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00