Соціальне страхування

Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії...

Нещодавно Державною фіскальною службою України було проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «Обчислення та сплата податку на доходи фізичних осіб» за участю Сергія НАУМОВА, заступника директора Департаменту — начальника Управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Державної фіскальної служби України. Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.

Право студента на податкову соціальну пільгу

Чи є обмеження в наданні податкової соціальної пільги, якщо працівник (студент — навчається на денній формі навчання) працює на 0,5 ставки?


Робота з неповним робочим часом регламентується ст. 56 Кодексу законів про працю України, за нормами якої за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

З урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі — ПСП) у розмірі, що дорівнює 150% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 цієї статті для такого платника податку, який, зокрема, є студентом (пп. «г» пп. 169.1.3 цього пункту).

Відповідно до пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу ПСП не може бути застосовано до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, що виплачується з бюджету.

Отже, якщо студент отримує стипендію з бюджету, то ПСП до заробітної плати такого платника податку не застосовується. Якщо студент не отримує стипендію й одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, він має право на застосування ПСП у розмірі 150% за умови, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує у 2014 р. 1710 грн. При цьому він повинен надати роботодавцю довідку з навчального закладу про те, що він там навчається і не одержує стипендію з бюджету.

Оподаткування путівки на сімейний відпочинок

Працівнику підприємства від фонду соціального страхування надано путівку на сімейний відпочинок (для нього самого і його дружини). Чи вважатиметься для дружини додатковим благом частина вартості оплаченої фондом путівки?


Згідно з пп. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку — члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Підпунктом 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу встановлено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо.

Таким чином, вартість сімейної путівки, наданої фондом соціального страхування платнику податків, до якої включається і вартість оздоровлення дружини працівника, оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу, тобто 15 (17)%, у розмірі частини доходу, отриманої на оздоровлення такого члена сім’ї.

Отримання спадщини: подання декларації

Чи потрібно подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, якщо фізичною особою під час оформлення свідоцтва про право на спадщину сплачено податок на доходи фізичних осіб?


Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним спадщини, регламентовано ст. 174 Податкового кодексу, згідно з п. 174.3 якої особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід спадкоємців у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями-резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Пунктом 179.2 ст. 179 Податкового кодексу визначено, що обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу ІV Податкового кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 цього Кодексу.

Отже, фізичні особи, які одержали дохід у вигляді об’єктів спадщини та сплатили податок на доходи фізичних осіб під час нотаріального оформлення, не зобов’язані подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

Компенсація за комунальні послуги

Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб сума компенсації за комунальні послуги, спожиті орендарем (фізична особапідприємець), який винаймає житло у фізичної особи?


Відповідно до підпунктів 164.2.2 та 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 цього Кодексу, і суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку згідно з умовами цивільно-правового договору.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 цього Кодексу).

Законом України від 24.06.2004 р. № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що комунальні послуги — це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезенні побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (ст. 19 цього Закону).

У рамках договорів оренди можливі два варіанти відшкодування витрат за комунальними послугами: у складі орендної плати або окремо від неї.

Отже, отриману фізичною особою компенсацію за комунальні послуги слід розглядати як дохід, отриманий орендодавцем відповідно до умов цивільно-правового договору.

Згідно з пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу податковим агентом платника податку — орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в пп. 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 — 170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.

Таким чином, орендар (фізична особапідприємець) як податковий агент під час виплати фізичній особі компенсації за комунальні послуги повинен утримати податок на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу.

Сплата податку за оренду квартири

Фізична особа орендувала квартиру подобово. Кошти за найм було сплачено орендодавцю готівкою. Хто в такому випадку повинен сплатити податок на доходи фізичних осіб?


Порядок оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) визначено п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу, пп. 170.1.5 якого встановлено, що якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку — орендодавець.

При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, установлені Податковим кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу суми отриманого доходу, сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Оподаткування доходу нерезидента

Як оподатковується податком на доходи фізичних осіб дохід фізичної особинерезидента, одержаний у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру?


Відповідно до пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку за умовами цивільно-правового договору.

Згідно з п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 цього Кодексу доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, встановленими для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV зазначеного Кодексу для нерезидентів).

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу).

Таким чином, оподаткування доходів, одержаних нерезидентами у вигляді винагород та інших виплат, які виплачуються (надаються) за цивільно-правовими договорами, здійснюється за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу, тобто 15 (17)%. При цьому базою оподаткування вважається нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Повернення податку після перерахунку

Як повернути податок на доходи фізичних осіб та як відобразити у податковому розрахунку (форма № 1ДФ) суму переплати податку, що перевищує суму податкового зобов’язання, яка виникла за результатами остаточного розрахунку з платником податку, котрий припиняє трудові відносини?


Згідно з пп. «в» пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу другого п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Відповідно до пп. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов’язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником.

Податкові агенти згідно з п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на дохід, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок (форма № 1ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Якщо внаслідок здійсненого остаточного розрахунку з платником податку виникає переплата податку, то на її суму податковий агент зменшує суму нарахованого податкового зобов’язання платника податку за місяць такого остаточного розрахунку та відображає це у звітності за формою № 1ДФ. Відповідно на суму переплати зменшуються зобов’язання податкового агента зі сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету у податковому періоді (місяці) остаточного розрахунку.

У разі перевищення суми переплати, яка виникла за результатами остаточного розрахунку з платником, над сумою податкового зобов’язання платника податку Податковим кодексом не передбачено повернення суми такого перевищення, крім випадків, коли переплата виникла у результаті допущення податковим агентом помилки при нарахуванні (утриманні) податку на доходи фізичних осіб за будь-який період (місяць) звітного року.


Підготувала Марія ДАНЮК, оглядач «Вісника»,
за сприяння: Сергія НАУМОВА, заступника директора Департаменту —
начальника Управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб
Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Державної фіскальної служби України,
та Інформаційно-комунікаційного департаменту Державної фіскальної служби України

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42