ПДВ

ПДВ: придбання, продаж, ліквідація, оренда, передання авто на відповідальне зберігання

Загальні засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом № 2344, згідно з яким автомобілем вважається колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт.

Залежно від призначення автомобілі поділяються на вантажні, легкові чи автобуси.

 

Довідково

 

Автомобіль вантажний — автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

 

Автомобіль легковийавтомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев’ять з місцем водія включно.

 

Автобустранспортний засіб, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев’ять з місцем водія включно.

 

Розглянемо особливості податкового обліку операцій з автотранспортом у господарській діяльності платників податків.

Придбання автомобіля (у тому числі ввезення)

При придбанні (ввезенні) автомобіля з метою використання його у господарській діяльності платник ПДВ може скористатися правом на віднесення сплаченої суми цього податку до податкового кредиту за умови дотримання норм ст. 198 Податкового кодексу.

Зауважимо, що особа, яка не зареєстрована платником ПДВ, не має права на податковий кредит.

Дата виникнення права платника ПДВ на віднесення сум цього податку до податкового кредиту визначається за датою події, що відбулася раніше:

  • датою списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату автомобіля;
  • датою отримання платником податку автомобіля, що підтверджено податковою накладною.

При ввезенні на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати цього податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу, а саме дата подання митної декларації для митного оформлення.

Звертаємо увагу на те, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операційне вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 Податкового кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу). У разі якщо придбаний автомобіль частково використовуватиметься в оподатковуваних операціях, а частково — ні, до податкового кредиту включатимуться суми ПДВ за пропорційним правилом, визначеним ст. 199 Податкового кодексу.

Нагадуємо, що до податкового кредиту не відносяться суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Податкового кодексу) чи митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Зверніть увагу!
З 01.01.2015 р. у зв’язку із скасуванням паперової форми податкових накладних та запровадженням обов’язкової реєстрації всіх податкових накладних (незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній)
у Єдиному реєстрі податкових накладних відбудуться зміни. Таким чином, до податкового кредиту не включатимуться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, за податковими накладними,
не зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Продаж автомобіля на митній території України або за її межі

У цілях оподаткування ПДВ операції з продажу автомобілів підпадають під визначення операцій з постачання товарів, наведених у пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу. При цьому згідно з п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, та відповідно до ст. 186 Кодексу операції з вивезення товарів за межі митної території України є об’єктом оподаткування ПДВ.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 зазначеного Кодексу при визначенні бази оподаткування операцій з постачання товарів (у тому числі автомобіля) слід врахувати, що вона визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення конт-рольованих операцій — не нижче звичайних цін, встановлених відповідно до ст. 39 Податкового кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)).

При цьому Податковим кодексом встановлено, що до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Не включаються до складу договірної (контрактної) вартості суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю — бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

 

Довідково

 

З 01.01.2015 р. змінюється норма п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу, згідно з якою база оподаткування ПДВ не може бути нижчою за ціну придбання товарів/пос-луг, що постачаються, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів — нижчою за балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), за винятком товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню, та газу, який постачається для потреб населення.

 

За загальноприйнятим порядком операції з постачання товарів на митній території України оподатковуються за основною ставкою 20%, крім операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнені від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та ставка 7%. До операції з вивезення товарів за межі митної території України застосовується нульова ставка ПДВ (п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу).

Ставки ПДВ встановлюються від бази оподаткування у зазначених вище розмірах.

Дата виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів (автомобілів) визначається за першою з подій, що сталася раніше: або датою зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата, або датою відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — датою оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства.

Ліквідація

Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу надано визначення терміна «постачання товарів», в якому зазначено, що не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації (п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу).

Надання автомобіля в оренду

Розглянемо деякі особливості оподаткування операцій, що здійснюються у вигляді оперативного та фінансового лізингу (оренди) автомобілів.

Операція з передачі автомобіля в оперативний лізинг (оренду) не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ. Натомість операція з передачі автомобіля у фінансовий лізинг є об’єктом оподаткування цим податком. Зазначене встановлено пп. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу, згідно з яким операції з передачі майна у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг, не є об’єктом оподаткування ПДВ. Повернення майна, попередньо переданого у лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг, також не є об’єктом оподаткування.

Зауважимо, що операції з надання в оперативний лізинг (оренду) автомобіля підпадають під категорію операцій з надання послуг виходячи зі змісту термінів, наведених у підпунктах 14.1.185 та 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, а отже, за такими операціями об’єктом оподаткування ПДВ є лізинговий (орендний) платіж.

При визначенні об’єкта оподаткування ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг слід звертати увагу на місце їх постачання, оскільки згідно з нормами п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування є операції платників з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

За загальним порядком місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника (п. 186.4 ст. 186 Податкового кодексу). Проте у разі надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів і банківських сейфів, місцем постачання таких послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або — у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання (п. 186.3 вищезазначеної статті). Отже, у разі надання в оренду (лізинг) транспортних засобів, місце постачання визначатиметься за загальним порядком — місцем реєстрації постачальника.

Щодо бази оподаткування послуг за операціями з надання автомобіля в оперативну оренду, то вона визначається за порядком, встановленим ст. 188 Податкового кодексу.

Право на податковий кредит за операціями з передачі майна у оперативний лізинг (оренду) та дата його виникнення визначаються платником згідно зі ст. 198 цього Кодексу.

Зауважимо, що у разі здійснення операцій з ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного лізингу у платника ПДВ виникає право на віднесення сум цього податку до податкового кредиту (п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу). Нагадаємо, що у разі ввезення на митну територію України майна, наданого нерезидентом в оперативний лізинг, сплата ПДВ за такими операціями здійснюється згідно з нормами ст. 206 Податкового кодексу, відповідно до якої, зокрема, може бути застосовано або умовне повне звільнення, або часткове звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу.

Як зазначалося вище, операції з передачі майна у фінансовий лізинг (оренду) є операціями з постачання товарів. Зокрема, передбачено, що постачанням товарів також є фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплату відстрочено, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу операції з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю є об’єктом оподаткування ПДВ.

Водночас орендні (лізингові) платежі у межах договору фінансового лізингу не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ. Крім того, відповідно до пп. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу не є об’єктом оподаткування операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу.

Місце постачання за операціями з передання автомобіля у фінансовий лізинг визначається згідно з п. 186.1 ст. 186 Податкового кодексу.

Пунктом  198.2 ст. 198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення податкових зобов’язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об’єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу) (п. 187.6 ст. 187 Податкового кодексу).

У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу, які були повернуті лізингоодержувачем, не зареєстрованим як платник податку у зв’язку з невиконанням умов такого договору, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів (п. 189.5 ст. 189 зазначеного Кодексу).

Базою оподаткування у разі постачання вживаних товарів, повернутих лізингоодержувачем, не зареєстрованим як платник податку у зв’язку з невиконанням умов договору фінансового лізингу, є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів.

При цьому ціна продажу визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу, а ціна придбання — на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу, не сплачених за такий об’єкт лізингу на дату такого повернення.

Звертаємо увагу на те, що наведені норми не поширюються на операції з експортування товарів за межі митної території України або з ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів фінансового лізингу (п. 189.6 ст. 189 Кодексу).

У разі здійснення операцій з ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами фінансового лізингу у платника виникає право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту (п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу) на дату сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу.

Передання автомобіля на відповідальне зберігання

Визначення терміна «відповідальне зберігання» наведено у пп. 14.1.32 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

Відповідно до пп. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 цього Кодексу не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також з повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику.

Передання майна на відповідальне зберігання з метою оподаткування ПДВ не є — операцією з постачання, оскільки право власності на передане майно до зберігача не передається, майно повертається без зміни якісних або кількісних характеристик, напрям використання такого майна у власника не змінюється.

Враховуючи викладене, при передачі майна на відповідальне зберігання та при його поверненні податкові зобов’язання та податковий кредит сторонами не визначаються, крім того, відсутні підстави для застосування п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу.

У разі якщо зберігачем майна власнику цього майна надано письмову відмову щодо його повернення чи у разі неповернення майна після закінчення терміну його зберігання, визначеного у договорі, без будь-яких пояснень вважається, що було здійснено операцію з постачання такого майна і на дату такої письмової відмови чи закінчення терміну зберігання майна у власника такого майна виникають податкові зобов’язання з ПДВ.

Безоплатне залучення транспортних засобів для потреб Збройних Сил України

Статтею 6 Закону № 3543 на особливий період встановлено військово-транспортний обов’язок, метою якого є задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань транспортними засобами.

Виконання військово-транспортного обов’язку під час мобілізації, якщо не запроваджено правовий режим воєнного чи надзвичайного стану, здійснюється згідно з Мобілізаційним планом України шляхом безоплатного залучення транспортних засобів підприємств, установ та організацій усіх форм власності для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на умовах їх повернення власникам після оголошення демобілізації.

Приймання-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, та їх повернення після оголошення демобілізації здійснюються на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість та інші необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати транспортні засоби.

Повернення транспортних засобів власнику здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації.

Порядок компенсації шкоди, завданої транспортним засобам внаслідок їх залучення під час мобілізації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу з метою оподаткування постачанням товарів визнається будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Отже, у випадку залучення транспортних засобів згідно з Мобілізаційним планом України для забезпечення потреб Збройних Сил України переходу права власності не відбувається, передача здійснюється на умовах повернення транспортних засобів (тобто відбувається передача в тимчасове користування), а тому в обліку платника ПДВ, що передає в користування транспортний засіб, така передача не визнається як об’єкт оподаткування, оскільки не відбувається операції з постачання товару.

Підстави для коригування податкового кредиту чи визнання умовного продажу згідно з п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу в такому випадку відсутні.

«Гарячі лінії»

Дата: 19 липня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00