ПДФО

ПДФО: продаж, обмін, надання в оренду автомобіля

Продаж (обмін) фізичною особою транспортного засобу іншій фізичній особі

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу, згідно з п. 173.1 якої дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу, тобто 5% від розміру отриманого доходу.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче за оціночну вартість цього об’єкта, встановлену згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче за середньоринкову вартість відповідного транспортного засобу або не нижче за його оціночну вартість, встановлену згідно із законом (за вибором платника податку).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу Мінеконрозвитку і торгівлі України відповідно до Порядку № 403 (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів) і оприлюднюється на його офіційному веб-сайті в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (п. 173.2 цієї статті).

Отже, не оподатковується дохід, отриманий фізичною особою від продажу в одному календарному році трьох власних транспортних засобів: легкового автомобіля, мотоцикла та мопеда.

Водночас дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу (п. 173.2 ст. 173 цього Кодексу).

Таким чином, якщо фізична особа протягом календарного року продасть, наприклад, два і більше легкових автомобіля або два і більше мотоцикла, або два і більше мопеда, то дохід від другого та наступних продажів таких транспортних засобів підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

Водночас п. 173.6 ст. 173 Податкового кодексу встановлено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами — нерезидентами, оподатковується згідно з цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу, тобто 15 (17)% залежно від розміру отриманого доходу. Відповідно до п. 173.4 ст. 173 Податкового кодексу під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому цією статтею:

  • нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі;
  • при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів відповідні договори посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни) ціни, але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів.

Для цілей п. 173.4 ст. 173 Податкового кодексу та відповідно до пп. «б» пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 цього Кодексу фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна є відповідальною за нарахування й утримання податку на доходи фізичних осіб, відповідно самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи за місцем нотаріального посвідчення такого договору.

Податковий агент при продажу фізичною особою об’єкта рухомого майна юридичній особі або фізичній особі — підприємцю

Відповідно до п. 173.3 ст. 173 Податкового кодексу у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа — підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі визначені розділом IV цього Кодексу функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, встановленими згідно з пунктами 173.1 або 173.2 цієї статті з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

Отже, якщо фізична особа здійснює продаж рухомого майна юридичній особі або фізичній особіпідприємцю, то функцію податкового агента виконуватиме юридична особа або фізична особапідприємець.

Оренда транспортного засобу (автомобіля)

Главою 58 «Найм (оренда)» Цивільного кодексу визначено основні положення, що регулюють правові відносини за договором оренди (найму) незалежно від статусу сторін договору (тобто чи є сторони суб’єктами підприємницької діяльності). 

Згідно зі ст. 759 цього Кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору оренди (найму) може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (частина перша ст. 760 цього Кодексу).

Крім того, параграфом 5 «Найм (оренда) транспортного засобу» глави 58 вищезазначеного Кодексу визначено положення оренди транспортного засобу.

Якщо договір оренди автомобіля укладається між підприємством та фізичною особою (не суб’єк том підприємницької діяльності), слід керуватися главою 58 Цивільного кодексу.

Автомобіль як наземний самохідний транспортний засіб є предметом договору оренди транспортного засобу.

Статтею 801 Цивільного кодексу визначено, що витрати, пов’язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

Згідно з пп. «є» пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу дохід із джерелом поход-ження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, у вигляді, зокрема, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору.

Згідно з пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Тобто це суми, що нараховуються та виплачуються платнику податкуфізичній особі, який не є суб’єктом підприємницької діяльності, за виконані роботи, надані послуги, орендну плату згідно з умовами цивільно-правових договорів.

Платниками податку визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо доходів у вигляді інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику за цивільно-правовими договорами.

Якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому вищезазначеного пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17% суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього самого пункту.

Статтею 168 Податкового кодексу визначено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 якої податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб — це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента — юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Податкового кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV цього Кодексу (пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, оскільки договір оренди автомобіля є одним із різновидів цивільно-правового договору, за яким підприємство (орендар) виплачує орендну плату, то дохід фізичної особи (працівника) у вигляді орендної плати включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу й оподатковується податковим агентом при його виплаті та за рахунок фізичної особи за ставкою 15 (17)% (п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу). При цьому підприємство (орендар) повинно виконати всі встановлені цим Кодексом функції податкового агента.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42