Статті

Чи буде світло в тунелі вітчизняного ринку нафтопродуктів

Ціни на стелах АЗС, які останнім часом суттєво зросли через девальвацію гривні, змушують багатьох споживачів переводити свої авто з категорії «засіб пересування» у категорію «розкіш». Між тим представники нафтобізнесу констатують: їх нормальній роботі заважають не стільки падіння обсягів реалізації бензинів, стільки дії тіньовиків і контрабандистів, які демпінгують на ринку, заливаючи його неякісним продуктом і «заощаджуючи» на сплаті податків.


Без Росії «з любов’ю»

Ключових подій, які пережив ринок нафтопродуктів за останній рік, — декілька. Одна з них — відхід від справ Східно-європейської паливно-енергетичної компанії (СЄПЕК), яка перевернула ринок з ніг на голову і контролювала на ньому 30% поставок. Близько 1 млн. т бензинів у 2013 р. прийшло в Україну через Феодосію й південні порти, тоді як раніше там у кращому випадку перевалювалося 200-300 тис. т на рік. Щодо дизпалива ситуація аналогічна.

Нещодавнє оголошення про продаж групі іноземних інвесторів мережі АЗС «Лукойл-Україна» також сколихнуло ринок, адже минулий рік був для компанії мегауспішним, найуспішнішим з 1999 р., відколи вона працює в нашій державі. За словами директора консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, тут, вочевидь, спрацював фактор саботажу з боку споживачів, що перетворив операторів ринку, зорієнтованих на Росію, з тріумфаторів на лузерів. З огляду на це не дивує і той факт, що плани «Роснефти» запустити навесні 2014 р. Лисичанський НПЗ не було реалізовано.

З негативу — вибух комплексу БРСМ, що стався 22 квітня поточного року і забрав життя шістьох осіб. «Через підступний витік газу зусилля всіх інших брендів із формування в автовласників уявлення про АЗС як безпечне і надійне місце, де їх завжди обслугують на вищому рівні, напоять кавою тощо, були перекреслені. Тепер дуже довго доведеться відмиватися», — зауважив Сергій Куюн.

Економія на літрах

Щодо споживання моторних палив, то за три квартали воно скоротилося на 14% і є всі підстави прогнозувати, що за підсумками року цей показник збільшиться, оскільки новий виток девальвації, ймовірно, спровокує чергове зростання цін на бензин і дизпаливо.

Найбільше зниження обсягів реалізації припадає на бензини — 25% за останні кілька місяців порівняно з аналогічним періодом минулого року. Цікаво, що на 360 тис.  т скоротилося промислове споживання палива, а на 460 тис.  т — споживання в роздрібній торгівлі, тобто за рахунок прямої економії людей на паливних витратах. Також потрібно відняти від потенційного обсягу продажів близько 100 тис.  т у зоні АТО і 500 тис.  т річного споживання в Криму.

Зате набирає обертів реалізація скрапленого газу, який замінив собою приблизно 140 тис.  т бензину. Керівник «А-95» зізнається, що й сам перейшов на скраплений газ, бо не бажає сплачувати 17 грн. за літр бензину, які вже незабаром можуть видатися за щастя.

«Світло» vs «тінь»

Утім, деяким компаніям вдається навіть нарощувати обсяги продажів нафтопродуктів. Як правило, тим мережам, до яких виникають запитання щодо поставок палива. Конкурувати з такими ділками учорашнім лідерам продажів, у яких у структурі вартості бензину податки займають 33%, просто неможливо, бо вони опиняються у завідомо програшній ситуації.

Зокрема, торік у нашій державі спожито 4 млн. т нафтопродуктів, а за даними Держстату України, їх було імпортовано 2,4 млн. т. Тобто 1,6 млн. т «провисає». З них, як вважають аналітики, 600 тис. т — нелегальне виробництво всередині країни, решта — те, на що закривали очі митники. Є приклади, коли поставка на нафтобазу вдвічі менша, ніж подальший продаж на АЗС, а отже, паливо береться невідомо звідки.

Зловживають здебільшого з бензинами, ставка акцизного податку на які дорівнює 198 євро/т. Дизпаливом досі тіньовикам займатися було не вигідно, оскільки ставка акцизного податку на нього становила 45 євро/т. Показовою ж буде динаміка обсягів його завезення й споживання вже за результатами року, оскільки з 01.04.2014 р. Податковий кодекс України вкотре зазнав змін, згідно з якими ставку на «дизель» було підвищено до 
98 євро/т.

Турбує операторів ринку не стільки наявність тіньового ринку нафтопродуктів, скільки його стабілізація. Втрачають усі, в тому числі держава, яка тільки в 2013 р. внаслідок дії різноманітних схем недоотримала 8,3 млрд. грн., а за 9 місяців поточного року — 4,5 млрд. грн. Цих грошей з гаком вистачило б на належне забезпечення армії обмундируванням.

Протидія схемам: вона працює

«Ми з першого дня роботи звернули увагу передусім на великі та середні схеми на ринку нафтопродуктів і багато з них ліквідували», — поінформував учасників міжнародної конференції «Petroleum Ukraine 2014» Голова ДФС України Ігор Білоус. Йдеться, зокрема, про так звану схему Курченка, коли на Одеський НПЗ з початку його запуску у вересні 2013 р. і по січень 2014 р. було завезено 480 тис. т нафти як давальницьку сировину, що передбачає звільнення від сплати ПДВ за умови вивезення готової продукції з України. Але гра була «в одні ворота»: продукція згодом розчинилася по території нашої держави.

Керівник відомства констатує: від перекритих його підлеглими схем за 10 місяців поточного року до бюджету надійшло близько 8 млрд. грн. додаткових митних платежів. Але мети поки що не досягнуто. «На жаль, ми не на тому етапі, коли  умови рівні для всіх, —
зазначив Ігор Білоус. — Досі працюють «товариші», які граються з біопаливом, різними добавками, фактично руйнують ринок кількісно і якісно. Таким «бізнесом» займаються цілі мережі, які продовжують заправляти автовласників неякісним паливом. Тому це проблема не тільки фіскальна, а й споживча».

Законодавче регулювання ринку нафтопродуктів є недосконалим і потребує покращення, переконані в ДФС України. Основною проблемою при цьому є неврегульованість виробництва біопалива, що не дає можливості здійснювати належний державний контроль за обігом такої підакцизної продукції — біоетанолу, добавок на його основі та біопалива і, звичайно, створює ризик недонадходжень податків до бюджету. Щодо конкретних ініціатив, то під час доопрацювання податкової реформи фіскали спільно з представниками Мінфіну України розглядають питання запровадження акцизних складів на підприємствах — виробниках нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу, а також здійснення обов’язкової класифікації таких товарів. «Це те, що ми пропонуватимемо в парламенті», — уточнив Ігор Білоус.

У полі зору ДФС України

Між тим фахівці відомства й без законодавчих нововведень зосереджують зусилля на усуненні ліквідації дисбалансу на ринку нафтопродуктів за такими напрямами.

Виробництво нафтопродуктів із сировини, яка не оподатковується акцизним податком або оподатковується за зниженими ставками. Це різного роду нафтові похідні та фракції, як то бензин стабільний газовий і — для промислових цілей — продукти гідролізу, газоконденсат, бензол. ДФС України відпрацьовує підприємства, які не сплачують акцизний податок і отримують конкурентні переваги порівняно з учасниками ринку, що працюють у легальному законодавчому полі. У ході вжитих заходів за січень — жовтень 2014 р. з незаконного обігу вилучено майже 7 тис. т паливно-мастильних матеріалів на суму понад 90 млн. грн. і припинено діяльність 9 незаконних виробництв паливно-мастильних матеріалів.

Реалізація палива моторного альтернативного, обсяг якої за січень — вересень становить близько 120 тис.  т. Тільки з серпня згідно із Законом України від 31.07.2014 р. № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» зазначене паливо було віднесено до переліку підакцизних товарів зі ставкою оподаткування — 
99 євро/т. Однак у ході моніторингу, проведеного ДФС України, встановлено, що напередодні набрання чинності зазначеним Законом на окремих суб’єктах відбулося збільшення обсягів реалізації альтернативного палива. Це може вказувати на проведення безтоварних форм розрахунків та ухилення від сплати акцизного податку. За такими фактами проводяться перевірки. «У нас там страшні нарахування — сотні мільйонів, якщо не мільярди, чисто за акцизом. Зрозуміло, що якщо сплатити такі нарахування, то завтра бізнесу не буде», — окреслив головний фіскал України масштаб зловживань.

Критична ситуація, яка склалася навколо контролю за виробництвом компонентів моторних палив альтернативних (КМПА). Правові, економічні та організаційні засади виробництва й використання альтернативних видів палива визначено Законом України від 14.01.2000 р. № 1391-XIV «Про альтернативні види палива», відповідно до якого виробництво біоетанолу ліцензується. Проте виробництво КМПА продовжує здійснюватися без отримання ліцензії. Цим грішать ДП «Гайсинський спиртовий завод», «Червоненський завод продтоварів», «Укрспирт», які торік виробили 1,3 млн. дал КМПА. Низка підприємств, зокрема ТОВ «Біохімгруп», ВАТ «Узинський цукровий комбінат», не звітують про обсяг виробництва та реалізації такої продукції, що є незаконною діяльністю та призводить до втрат бюджету. Фіскали стверджують, що знають усіх таких ділків поіменно, і обіцяють зі свого боку не залишитися перед ними в боргу.

Енергетична митниця: друге пришестя

Позитивним сигналом для ринку учасники називають відродження у складі фіскальних органів Енергетичної митниці, яка була ліквідована в липні 2011 р., а зараз завдяки постанові уряду від 06.08.2014 р. № 311 знову з’явилася на карті територіальних підрозділів служби. Очолив її новийстарий керівник Олександр Конєв, який перебував на цій посаді до 2010 р. «Той період усім нам запам’ятався відсутністю якихось проблем з митницею в частині визначення митної вартості, впровадженням низки прогресивних механізмів зі збільшення оперативності оформлення вантажів», — пригадує Сергій Куюн.

За словами пана Конєва, він і сам не відразу зрозумів, чому «зарізали курку, яка несла золоті яйця», даючи до 30 із 96 млрд. грн., які, приміром, митна служба перерахувала до бюджету в 2009 р. Лише потім збагнув, але про це не будемо — нехай негативні сторінки історії залишаться в минулому.

На даний момент тривають реєстрація Енергетичної митниці, формування постів і відновлення схем централізованого контролю оформлення товарів, але щодо профілактики контрабанди нафтопродуктів вдалося вже чимало зробити. Ще в квітні 2014 р. у митній службі було створено моніторингову групу, яка в реальному часі відстежувала переміщення енергоносіїв  територією України в усіх режимах. «Які режими ми в першу чергу взяли на контроль? Митний склад, переробку і реекспорт», — розповідає Олександр Конєв.

Так, у 2013 р. у режимі «митний склад» було задекларовано 1,923 млн. т нафтопродуктів. У січні — лютому 2014 р. ще за інерцією — 75 і 82 тис. т відповідно. А потім — 3,5,  5,9 тис. т і т. д., тобто вже реальні обсяги переміщення енергоносіїв територією України.

Щодо режиму переробки яскравим прикладом є наведена вище ситуація на Одеському НПЗ.

У режимі реекспорту, коли товар ввозиться, а потім з різних причин від нього відмовляються, в 2013 р. було задекларовано 1,973 млн. т. Починаючи з березня 2014 р. — 0, за винятком поодиноких рядових випадків, про які митникам практично відразу стає відомо.

Разом — сила!

Головний принцип, який сповідувала Енергетична митниця старого зразка і керуватиметься ним у новому амплуа: поважай суб’єкта господарювання, тому що він працює на державу. «Не ми кладемо гроші в бюджет, але ми допомагаємо вам вести бізнес, і за рахунок спільної роботи державна скарбниця наповнюється», — зазначив начальник Енергетичної митниці.

У свою чергу, Ігор Білоус закликав операторів ринку бути активнішими у висловленні власного бачення фіскальної політики: «Сьогодні ДФС України, як ніколи, готова прислухатися до ідей підприємців і використовувати їх досвід співіснування поряд із криміналом». Залишається сподіватися, що якщо влада й бізнес дотримуватимуться взаємної обіцянки сприяти формуванню здорової конкуренції на ринку нафтопродуктів із, відповідно, належною сплатою податків до бюджету, ситуація поступово розрулиться.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42