Інтерв’ю

Віктор ТИМЧЕНКО: «Соя — гарантоване джерело валютних надходжень та податкових платежів»

Цього року Україна отримала один з найвищих урожаїв зернових за всю історію незалежності — близько 63 млн. т. Врожайність основних культур — на рівні або вища від рівня попереднього року, покращилась і якість. Окрема продукція, яку вирощують українські селяни, уже на європейському ринку — йдеться про сою. Сільгоспвиробники завершують її збирання: встановлено рекорд і практично досягнуто світових показників врожайності — майже 3,8 млн. т. Ще років десять тому соя була рідкісною гостею на наших ланах, а нині стає повноправною господинею. Безперечно, у цьому заслуга і фахівців Асоціації виробників та переробників сої, які переконували селян, чому ця культура вигідна, вчили, як її вирощувати, переробляти і де продавати. Нині сою в Україні сіють на площі майже 1,5 млн. га, у перспективі збільшення площ  до 5 — 6 млн. І в цьому є сенс. Бо вона не лише забезпечує ефективність господарства, а є незамінною і у відгодівлі тварин, і у сівозмінах, покращує якість грунтів і через стабільний попит на світовому ринку  є гарантованим джерелом валютних надходжень та податкових платежів,  стверджує голова Асоціації виробників і переробників сої Віктор Тимченко.


В. — Вікторе Наумовичу, цього року аграрії перевершили власні плани та прогнози. Великою мірою вони досягли цього за сприяння вітчизняних селекціонерів. З-понад півтори сотні зареєстрованих в Україні сортів  сої 130вітчизняні. І вони ефективні як за врожайністю, так і за вмістом білка. Це продукція європейського рівня. Серед лідерів селекційної роботиНауково-дослідний інститут сої, інститути землеробства і зрошеного землеробства. Завдяки їм,  а також аграріям та профільній Асоціації Україна нині на восьмому місці у світі з виробництва соїодразу за Канадою. Але що робити з таким обсягом вирощеної продукції?

В. Н. — Нинішнього року селяни виростили рекордний урожай сої. Важливо, що від цього вони мали прибутки. Це дасть змогу розвивати їм економіку господарств, збільшити податкові платежі. Соя — незамінний елемент сівозмін, збільшує родючість ґрунтів, прискорює ріст худоби та птиці, зменшує витрати на їх відгодівлю, користується стабільним попитом на світових ринках і гарантує рентабельність виробництва. Її експорт забезпечує надходження валюти в країну. І не слід забувати, що цей рекорд — результат злагодженої роботи селян, науковців та працівників профільної Асоціації.

Дуже радує, що ми наближаємося до середньої врожайності з гектара — європейської, світової. Якщо у нас раніше було 12, а Європа вирощувала 22 — 27 ц/га, то наразі ми досягли 21,3 ц/га. Працюємо стабільно — третій рік поспіль маємо таку врожайність. Нам вдалося отримати такі показники, тому що змогли забезпечити господарства якісними сортами насіння, використовувати передові технології. Тобто ми виходимо на шлях професійного виробництва сої, щоб створити базу і для внутрішнього використання, і для експорту.

В.Завдяки своїй поживній якості соя затребувана. І хоча Україна посідає восьме місце у світі серед її виробників, але першесеред країн ЄС та СНД. Наша держава є доволі потужним гравцем ринку. Останні два роки аграрії експортували приблизно 1,5 млн. т сої та продуктів її переробки. При цьому понад 1 млн. т купували саме країни Євросоюзу. А це свідчить про визнання якості. Нині експорт сої ще актуальніший.

В. Н. — Так. Однак у нас хочуть запровадити мито на експорт сої до 15% в надії, що соя залишатиметься і перероблятиметься в країні. Водночас ми чітко розуміємо — потрібно дати можливість господареві вільно розпоряджатися власною продукцією. Тоді в нас посіви не зменшуватимуться, а збільшуватимуться. І ми зможемо вийти на рівень 4 млн. т валового збору урожаю сої не в 2017 році, а досягнемо цього показника уже в 2015-му. Ми збільшимо використання шроту — 900 тис. т замість 640 тис.

В. — Україна досить активно експортує сою до багатьох країн. І в Європу, і в Африку, і в Азію. Як Ви вважаєте, ця динаміка зберігатиметься?

В. Н. — Сподіваюся. Але нам потрібно орієнтуватися на внутрішній ринок. Скажімо, якщо в 2013 році ми експортували соєвого шроту 5,8 тис. т, то в 2014-му  продали 74 тис., соєвої олії у 2013 ро-ці експортували 53 тис. т, цього року — 92 тис. Спостерігається динаміка зростання експорту нашої продукції переробки. Це дуже добре. Впевнені, що й надалі так буде — насамперед експортуватимуться продукти переробки.

Щодо цінової ситуації, то останнім часом вартість сої на світовому ринку знизилася майже на 20%. В Україні закупівельна ціна також зменшилася з 6,5 тис. грн./т до 5 — 5,2 тис. грн. Але попри все ця культура залишається рентабельною. І цілком імовірно, що через певний час ціна на неї знову підвищиться. Адже попит зростатиме. Приміром, тваринництво Китаю споживає колосальні обсяги соєвих продуктів. Орієнтуючись на це, в Асоціації виробників і переробників упевнені, що виробництво сої стрімко розвиватиметься, площі під нею суттєво зростуть уже найближчими роками.

Хочу зазначити, що сьогодні в тих областях, де серйозно звертають увагу на посіви сої з використанням новітніх технологій і де розуміють, що соя є одним із рушіїв поліпшення економіки того чи іншого регіону, а відтак і наповнення як державного, так і місцевих бюджетів податками, ми бачимо значний приріст виробництва сої з покращеними показниками. Фермери вже давно зрозуміли  такі переваги. Тому площі під цією культурою постійно зростають.

Ми проводили і проводимо семінари, проводимо навчання, розповідаємо про те, що є триєдність вирішення одного питання вирощування і використання сої. Це — технологія, покращення родючості земель та навчання. Не вчили б людей, не розповідали б про перваги сої, про те, як вона впливає на економіку країни, на економіку того чи іншого господарства, вони нічого не знали б. Тому що варто знати, як робити, що робити, куди та як експортувати і як переробити. Ми цим займаємося. Не розповідатиму про якісь загальнодержавні програми, реформи, а пораджу кожному господареві: хочете кращого життя і громаді, і державі, — вирощуйте сою.


Розмову вели
В’ячеслав КОЗАК та Микола ВЛАЩУК

«Гарячі лінії»

Дата: 3 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42