Єдиний податок

Включення рекламних та маркетингових заходів до витрат підприємця

Розглянемо, чи включаються до складу витрат фізичної особи — підприємця, яка застосовує загальну систему оподаткування, рекламні та маркетингові заходи, спрямовані на збут виготовленої продукції (меблів).


Згідно зі статтями 42, 43 Господарського кодексу підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Держава гарантує всім підприємцям незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності рівні права та можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів (ст. 47 Господарського кодексу), зокрема для самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, встановлення цін на продукцію та послуги (ст. 44 цього Кодексу).

Рекламаце інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи чи товару (ст. 1 Закону про рекламу). Цей Закон поділяє рекламу на внутрішню, зовнішню, на транспорті, а також визначає заходи рекламного характеру, спеціальні виставкові заходи.

Відповідно до пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу маркетингові послуги (маркетинг) — це послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управління руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

До маркетингових послуг належать також послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та поширення інформації про продукцію (роботи, послуги).

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Податкового кодексу, в якій зазначено, що доходом фізичних осіб — підприємців є дохід, отриманий протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 цього Кодексу базою оподаткування для доходів, отриманих, зокрема, від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 зазначеного Кодексу. Так, згідно з цим пунктом об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу передбачено, що витрати — це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, унаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

До витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ Податкового кодексу (п. 177.4 ст. 177 цього Кодексу).

У п. 138.1 ст. 138 цього розділу зазначено, що витрати, які враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються відповідно до пунктів 138.4, 138.6 — 138.9, підпунктів 138.10.2 — 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 Кодексу.

Згідно з п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, безпосередньо пов’язаних з виробництвом таких товарів, а саме: прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, загальновиробничих витрат, вартості придбаних послуг, безпосередньо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, та інших прямих витрат.

До складу інших прямих витрат включаються витрати на збут, які відповідно до пп. «г» пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 цього Кодексу складаються з витрат, пов’язаних з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема витрат на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу).

Пунктом 138.2 вищезазначеної статті передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку цих витрат.

Таким чином, фізична особапідприємець, яка застосовує загальну систему оподаткування, має право включати до складу витрат витрати на рекламу та маркетингові послуги за умови, що ці витрати пов’язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг та підтверджені документально. При цьому зазначені витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення та визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

«Гарячі лінії»

Дата: 15 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42