Митна справа

Визначення країни походження товарів на умовах угод про вільну торгівлю, укладених Україною з країнами СНД

20 листопада 2009 р. Азербайджанською Республікою, Республікою Вірменія, Республікою Білорусь, Республікою Казахстан, Киргизькою Республікою, Республікою Молдова, Російською Федерацією, Республікою Таджикистан та Україною укладено Угоду про Правила визначення країни походження товарів у СНД (далі — Угода).

Правила визначення країни походження товарів (далі — Правила), ратифіковані Законом № 3592, набрали чинності для України з 14.09.2011 р.

Ці Правила застосовуються для визначення країни походження товарів, що перебувають у торговельному обороті між країнами СНД в рамках Договору про зону вільної торгівлі, ратифікованого Законом № 5193, який набрав чинності для України з 20.09.2012 р. Винятком є Азербайджанська Республіка, яка застосовує Правила в рамках Угоди про створення зони вільної торгівлі.

Згідно з п. 2.1 Правил країною походження товару вважається державаучасниця Угоди, на території якої товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил.

Для підтвердження країни походження товару в конкретній державі — учасниці Угоди для цілей набуття режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката про походження товару форми СТ-1.

Сертифікат форми СТ-1 оформлюється та видається на одну партію товарів, строк застосування цього сертифіката для цілей надання режиму вільної торгівлі обмежено 12 місяцями з дати його видачі.

Зазначений сертифікат видається органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національного законодавства.

В Україні відповідно до Закону № 671 та постанови № 255 уповноваженим органом з видачі сертифікатів про походження товарів з України (форма СТ-1) визначено Торгово-промислову палату України.

Товари, які вважаються цілком виробленими в державі — учасниці Угоди

Пунктом 2.2 Правил визначено перелік товарів, які вважаються цілком виробленими в державі — учасниці Угоди.

Наприклад, до товарів, які вважаються цілком виробленими в державі — учасниці Угоди, належать:

  • продукція рослинного походження, вирощена та (або) зібрана в цій країні; живі тварини, які народилися та яких вирощено в цій країні;
  • продукція, отримана в цій країні від вирощених у ній тварин, тощо.

Критерій походження цілком вироблених товарів проставляється у графі 9 сертифіката форми СТ-1 (літерна позначка «П»).

Критерій достатньої обробки (переробки) товару

У разі якщо у виробництві товару використовуються матеріали/сировина походженням з країн, які не є учасниками Угоди (треті країни), визначення країни походження товару здійснюється відповідно до критерію достатньої обробки (переробки) товару.

Згідно з п. 2.4 Правил критерій достатньої обробки (переробки) може виражатися виконанням таких умов:

  • зміна товарної позиції за УКТ ЗЕД на рівні принаймні одного з перших чотирьох знаків, що сталася в результаті обробки (переробки);
  • виконання необхідних умов виробничих і технологічних операцій, під час здійснення яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, на території якої ці операції мали місце;
  • застосування правила адвалорної частки, коли вартість використовуваних матеріалів іноземного походження досягає фіксованої процентної частки в ціні кінцевої продукції.

При застосуванні критерію достатньої обробки (переробки) у графі 9 сертифіката форми СТ-1 проставляється літерна позначка «Д» — товар, підданий достатній обробці (переробці), із зазначенням перших чотирьох цифр коду товарної позиції за УКТ ЗЕД кінцевої продукції, наприклад — «8703».

Правило зміни товарної позиції за УКТ ЗЕД на рівні принаймні одного з перших чотирьох знаків, що сталася в результаті обробки (переробки)

Правило зміни товарної позиції за УКТ ЗЕД на рівні одного з перших чотирьох знаків застосовується до всіх товарів, за винятком товарів, включених до Переліку умов виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар вважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце (далі — Перелік) (додаток 1, який є невід’ємною частиною Правил).

Виконання правила зміни товарної позиції за УКТ ЗЕД на рівні принаймні одного з перших чотирьох знаків підтверджується на підставі інформації про класифікацію згідно з УКТ ЗЕД матеріалів/сировини іноземного походження, які використано при виробництві готової продукції.

Наприклад, до Переліку не включено майонез товарної позиції 2103 УКТ ЗЕД.

У разі якщо при виробництві майонезу використовується порошок гірчиці або готова гірчиця іноземного походження, яка класифікується у тій самій товарній позиції 2103 УКТ ЗЕД, що й майонез, не відбувається зміна товарної позиції за товарною номенклатурою на рівні хоча б одного з перших чотирьох знаків й товар не набуває статусу походження.

Винятком є правило «толерантності», обумовлене п. 2.6 Правил, згідно з яким допускається використання матеріалів іноземно‑го/невідомого походження, які мають товарну позицію (на рівні перших чотирьох знаків), однакову з кінцевим товаром, за умови, що їхня вартість не перевищує 5% ціни кінцевого товару на умовах франко-завод і такі матеріали є необхідним компонентом під час виробництва кінцевого товару (за винятком тих товарів, для яких у Переліку зазначено інші умови).

Майонез набуде статусу походження за умови, якщо вартість порошку гірчиці або готової гірчиці, які є необхідними компонентами під час виробництва кінцевого товару, не перевищує 5% ціни кінцевого товару на умовах франко-завод.

Виконання правила «толерантності» обов’язково має бути підтверджено у висновку про походження товару або акті експертизи, виданому уповноваженим органом або іншими організаціями відповідно до національного законодавства держави — учасниці Угоди.

Згідно з п. 2.2 Примітки 2 до Переліку у разі якщо умовами й операціями встановлено, що у виробництві продукту можуть бути використані матеріали будь-яких товарних позицій, це означає, що матеріали, які класифікуються в тій самій товарній позиції, що й продукт, також можуть бути використані за умови дотримання особливих обмежень, які визначаються умовами й операціями.

Наприклад, промислові жирні спирти (товарна підпозиція 3823 70 УКТ ЗЕД) набувають статусу походження за умови їх виготовлення з матеріалів будь-яких позицій, зокрема з жирних кислот. 

Також правило зміни товарної позиції може застосовуватися до товарів, включених до Переліку, як самостійно, так і у поєднанні з іншими критеріями походження.

Наприклад, вироби столярні чи теслярські, дерев’яні, будівельні (з товарної позиції 4418 УКТ ЗЕД) набувають статусу походження за умови виготовлення їх з лісоматеріалів, причому використані матеріали повинні класифікуватися в позиції, відмінній від позиції готового продукту. Однак можуть використовуватися ячеїсті панелі з дерева, гонт, дравка.

Перевірка правила адвалорної частки матеріалів/сировини іноземного походження

Ціна на умовах франко-завод — це ціна товару, що підлягає сплаті виробнику, на підприємстві якого виконувалась остання обробка (переробка), на умовах франко-завод.

Додатком 1 до Правил встановлено перелік товарів, до яких застосовується правило адвалорної частки як самостійно, так і в поєднанні з виробничими та технологічними процесами виробництва товару, а також з правилом зміни товарної позиції за УКТ ЗЕД.

Відповідно до п. 2.4 Правил у випадку якщо застосовується правило адвалорної частки, вартісні показники обчислюються:

  • для матеріалів іноземного походження — за митною вартістю таких матеріалів під час їхнього ввезення до країни, на території якої здійснюється виробництво кінцевого товару, або за документально підтвердженою ціною їхнього першого продажу на території країни, у якій здійснюється виробництво кінцевого товару;
  • для кінцевого товару — за ціною на умовах франко-завод.

Виконання правила адвалорної частки підтверджується на підставі:

  • інвойсів/митних декларацій на імпорт матеріалів/сировини іноземного походження до країни, на території якої здійснюється виробництво кінцевого товару, або 
  • документів на придбання в країні виробництва товару матеріалів/сировини іноземного походження;
  • документів про калькуляцію собівартості продукції, на підставі яких уповноваженим органом було визначено частку вартості імпортної сировини у загальній вартості готової продукції.

Перевірка умов виробничих і технологічних операцій

Умови й операції, зазначені в графі третій Переліку, повинні здійснюватися лише стосовно використовуваних для виготовлення продукту матеріалів іноземного походження. Обмеження, визначені умовами й операціями в графі третій, також поширюються лише стосовно використовуваних для виготовлення продукту матеріалів іноземного походження.

У разі якщо продукт, виготовлений з матеріалів іноземного походження, набуває статусу такого, що походить з державиучасниці Угоди, де здійснюється його переробка на підставі зміни товарної позиції або на підставі особливої умови, що стосується нього, або операції відповідно до Переліку, і потім використовується як матеріал для виробництва іншого продукту, то умови й операції, що застосовуються до продукту, під час виготовлення якого він використовується, до нього не застосовуються.

Перелік затверджено у табличній формі, де у першій колонці наведено код товару згідно з товарною номенклатурою; у другій колонці — опис товару згідно з кодом, зазначеним у першій колонці; у третій колонці — умови виробничих і технологічних операцій, при виконанні яких товар вважається походженням з тієї країни, в якій вони мали місце.

Товари в Переліку визначаються виключно кодом товару за УКТ ЗЕД, найменування товару наведено тільки для зручності користування.

У разі якщо коду товару за УКТ ЗЕД передує прийменник «з», це вказує на те, що умови й операції в третій колонці застосовуються тільки до товарів, що класифікуються в даній товарній позиції і зазначені в другій колонці. У цьому разі необхідно керуватися також найменуванням товару.

Якщо в першій колонці наводяться номери декількох товарних позицій чи номер групи й водночас у другій колонці є узагальнений опис продуктів, то відповідні умови й операції, зазначені в третій колонці, застосовуються до всіх продуктів, що класифікуються відповідно до УКТ ЗЕД у товарних позиціях, зазначених у першій колонці, чи до кожної з товарних позицій, зазначених у першій колонці.

У разі якщо стосовно частини товарів, що класифікуються в одній і тій самій товарній позиції, застосовуються одні умови й операції, а стосовно іншої (інших) частини (частин) застосовуються інші умови й операції, то в другій колонці є відповідна кількість абзаців, у кожному з яких наводиться конкретний опис товарів, і відповідно в третій колонці вказуються умови й операції, що належать до товарів, опис яких наведено у тому чи іншому абзаці другої колонки.

Виконання умов виробничих і технологічних операцій підтверджується на підставі інформації про технологічний процес виробництва товару.

Наприклад, мило (товарна група 34 УКТ ЗЕД) набуває статусу походження, при виготовленні його з матеріалів будь-яких позицій, за умови виконання технологічних операцій:

  • жирового набору за рецептурою;
  • варіння мила;
  • милозбірника;
  • охолодження та сушіння;
  • механічної обробки;
  • змішування з добавками;
  • різання;
  • штампування;
  • упаковування.

Пунктом 2.5 Примітки 2 до Переліку встановлено, що умови й операції, наведені в третій колонці, встановлюють мінімальний обсяг виконання виробничих чи технологічних операцій. Здійснення таких виробничих чи технологічних операцій у меншому обсязі не визначає походження продукту.

Таким чином, при виробництві мила повинні виконуватися всі технологічні операції, перелічені у третій колонці Переліку.

Відповідно до вимог п. 3.1 Правил вважаються такими, що не відповідають критерію достатньої обробки (переробки) товару такі операції з:

а) забезпечення цілості товару під час збереження чи транспортування;

б) підготовки товару до продажу і транспортування (дроблення партії, формування відправлень, сортування, переупакування), розбирання та збирання упаковки;

в) промивання, очищення, видалення пилу, покриття оксидами, маслами або іншими засобами;

г) прасування або пресування текстилю (будь-які види волокон та пряжі, ткані матеріали з будь-яких видів волокон і пряжі та вироби з них);

д) фарбування або полірування;

є) лущення, часткового або повного відбілювання, шліфування і полірування зернових і рису;

ж) фарбування цукру або формування цукрових шматків;

з) очистки від шкірки, виймання кісточок та лущення фруктів, овочів і горіхів;

і) загострення, простого шліфування або простої нарізки;

к) просіювання через сито або решето, сортування, класифікації, відбору, підбору (включаючи складання наборів предметів);

л) розливу, фасування в банки, флакони, мішки, ящики, коробки та інші прості операції з упакування;

м) розбирання товарів по частинах або прості складальні операції;

н) роз’єднання товарів на компоненти, яке не призводить до істотної відмінності отриманої продукції від початкових складових;

о) змішування товарів (компонентів), яке не призводить до істотної відмінності отриманої продукції від початкових складових;

п) забою худоби, обробки (сортування) м’яса;

р) комбінація двох чи більше зазначених вище операцій.

Наприклад, клей (товарна позиція 3505 УКТ ЗЕД) походженням з Польщі розливають у металеву тару (бочки) (товарна позиція 7310 УКТ ЗЕД) походженням з Південної Кореї.

Незважаючи на зміну товарної позиції (з 3505 на 3506 УКТ ЗЕД) вищезазначена операція вважається недостатньою обробкою/переробкою, оскільки вона полягає у простому розфасуванні клею (пп. «л» п. 3.1 Правил).

Деталі окулярів (товарна позиція 9003 УКТ ЗЕД) походженням з Японії складають у Республіці Молдова. Одержані готові вироби (товарна позиція 9004 УКТ ЗЕД) експортують до України.

Відповідно до Переліку товари групи 90 УКТ ЗЕД набувають статусу походження за умови їх виготовлення, коли вартість усіх використаних матеріалів не повинна перевищувати 50% ціни на умовах франко-завод кінцевої продукції.

Навіть якщо застосувати правило адвалорної частки, вищезазначений товар не набуде статусу походження, оскільки просте складання деталей не вважається достатньою обробкою/переробкою (пп. «м» п. 3.1 Правил).

Вермути й інші виноградні натуральні вина з додаванням рослинних або ароматичних речовин (товарна позиція 2205 УКТ ЗЕД) виготовляють шляхом виконання технологічних операцій з купажування, фільтрації та інших подальших операцій.

Операції з купажування, фільтрації не включено до переліку недостатніх операцій обробки/переробки, отже, такі товари набудуть статусу походження за умови виконання правила адвалорної частки у розмірі 50% ціни на умовах франко-завод кінцевої продукції.

Звертаємо увагу, що критерій достатньої обробки (переробки) товару може бути виконано в результаті проведення операцій, перелічених у п. 3.1 Правил, за умови, якщо такі операції встановлено для конкретного товару у третій колонці Переліку.

Наприклад, такі товари набудуть статусу походження за умови здійснення операцій, перелічених у п. 3.1 Правил:

  • готова гірчиця (товарна підпозиція 2103 30 УКТ ЗЕД) — виготовлення з гірчичного порошку;
  • слюда, включаючи розщеплену на пластини чи луски неправильної форми (товарна позиція 2525 УКТ ЗЕД), — розщеплення, обрізка, подрібнення;
  • лісоматеріали розпиляні (товарна позиція 4407 УКТ ЗЕД) — розпилювання, стругання, шліфування, з’єднання в чіп;
  • оброблений камінь (товарна позиція 6802 УКТ ЗЕД) — пиляння чи розділення іншим способом.

Кумулятивний принцип

Згідно з вимогами п. 2.3 Правил для цілей визначення країни походження товару, виготовленого в державі — учасниці Угоди, може застосовуватися кумулятивний принцип, який визначає походження товару під час його послідовної обробки (переробки).

Якщо у виробництві кінцевого товару в одній з державучасниць Угоди використовуються матеріали, що походять з іншої або інших державучасниць Угоди, які підтверджені сертифікатом (сертифікатами) форми СТ-1 та піддаються поетапній подальшій обробці (переробці) в іншій або інших державахучасницях Угоди, то країною походження такого товару вважається країна, на території якої він востаннє був підданий обробці (переробці).

Наприклад, при виробництві в Україні фотоплівки експонованої, не проявленої (товарна позиція 3704 УКТ ЗЕД) використано плівку неперфоровану, завширшки не більш як 105 мм (товарна підпозиція 3702 20 УКТ ЗЕД), походженням з Республіки Білорусь.

Фотоплівка набуде українського походження за умови підтвердження походження плівки неперфорованої з Республіки Білорусь на підставі сертифіката форми СТ-1 та поетапної обробки плівки неперфорованої в Україні.

Звертаємо увагу, що кумулятивний принцип не виконується в результаті проведення операцій, перелічених у п. 3.1 Правил, наприклад, чоловічі сорочки (код 6105 УКТ ЗЕД) походженням з України упаковують в Молдові, використовуючи пакувальні матеріали походженням із Білорусії.

Враховуючи те, що операції з пакування є простими операціями (пп. «б» п. 3.1 Правил), сорочки при експорті з Молдови матимуть українське походження.

При застосуванні кумулятивного принципу у графі 9 сертифіката форми СТ-1 зазначається літерна позначка «К», у графі 5 «Для службових відміток» вказуються номери сертифікатів форми СТ-1 на матеріали/сировину та країни, в яких вони видавалися.

За відсутності сертифіката форми СТ-1 про походження матеріалів/сировини з державучасниць Угоди визначення країни походження кінцевого товару здійснюється на підставі критерію достатньої обробки (переробки) товару, обумовленого пунктом 2.4 Правил.

Особливості перевірки критерію достатньої обробки (переробки) деяких товарів

Винятком із умов виробничих і технологічних операцій є визначення критерію достатньої обробки (переробки) м’ясної продукції, включеної до Переліку.

М’ясо великої рогатої худоби свіже або охолоджене, морожене товарних позицій 0201, 0202 УКТ ЗЕД набуває статусу походження за умови виготовлення з товарів групи 01 «Живі тварини» УКТ ЗЕД.

Відповідно до пп. «п» п. 3.1 Правил такими, що не відповідають критерію достатньої обробки (переробки) товару, вважаються забій худоби та обробка (сортування) м’яса.

Пунктом 3.2 Правил встановлено, що якщо стосовно товару досягається виконання критерію достатньої обробки (переробки) (п. 2.4 Правил) виключно за рахунок проведення операцій, перелічених у п. 3.1, цей товар не вважатиметься таким, що походить з тієї країни, де ці операції мали місце.

Таким чином, м’ясо великої рогатої худоби свіже або охолоджене, морожене товарних позицій 0201, 0202 УКТ ЗЕД набуває статусу походження виключно у випадку, якщо воно повністю вироблено в даній країні відповідно до п. 2.2 Правил (у графі 9 сертифіката проставляється критерій «П»).

При імпорті в Україну визначення країни походження жирів, масла і олії (товарна позиція 1516 УКТ ЗЕД), маргарину, харчових сумішей (1517 УКТ ЗЕД), цукру білого (1701 УКТ ЗЕД), пилососів (8508 УКТ ЗЕД), печей мікрохвильових (8516 50 УКТ ЗЕД), DVD-програвачів (8521 90 УКТ ЗЕД), моніторів рідкокристалічних (8528 УКТ ЗЕД) здійснюється на підставі застережень України до Правил.

Так, Україною ратифіковано Правила із такими застереженнями:

  • «Крім позицій 8528, 8508, 8516 50 000, 8521 90 000 (застосовується правило зміни товарної позиції за УКТ ЗЕД).
  • Україна незалежно від умов, зазначених у додатку 1 до Правил визначення країни походження товарів, залишає за собою право застосовувати такі критерії:
  • для визначення країни походження білого цукру, що виробляється з цукру-сирцю тростинного (код товарної позиції 1701), зміну товарної позиції на рівні хоча б одного з перших чотирьох знаків;
  • за товарною позицією 1516 — при виробництві вартість використаних матеріалів не повинна перевищувати 50% вартості кінцевої продукції;
  • за товарною позицією 1517 — при виробництві вартість матеріалів з товарних позицій 1511 та 1513 не повинна перевищувати 50% вартості кінцевої продукції».

«Гарячі лінії»

Дата: 6 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00