Статті

Чинник стримування

Готовність населення до війни може зупинити агресора.

Українці вже відчули, що 2014 рік — один із найскладніших за всю історію незалежності. Що чекає на нас далі, чи довго триватиме війна, чи можна уникнути повномасштабного вторгнення? Прогнози та відповіді на ці запитання експертів і фахівців військової галузі не завжди збігаються. Одні переконують, що взимку активні наступальні бойові дії РФ вести невигідно. Інші, навпаки, мало не щодня попереджають про початок повно-масштабної війни і настійно радять до неї готуватися. Втім, переважна більшість погоджуються з тим, що інтерес Росії полягає у знищенні України і він залишатиметься незмінним. Найімовірніше ескалація війни може відбутися у лютому наступного року. Такий прогноз прозвучав на засіданні «круглого столу» під назвою «Шляхи посилення оборонного потенціалу України задля унеможливлення зовнішньої агресії», що відбулося в Укрінформі. Належна підготовка до війни та всіляка демонстрація цієї готовності, переконані експерти, є найважливішими чинниками стримування агресора.


Привілейована зона інтересів

Свою точку зору, підкріплену конкретними аргументами, висловили не тільки військові експерти, а й посадовці, керівники підприємств оборонної промисловості.

«Завдання Путіна полягає не у заволодінні територією. Хоча всі ми знаємо, що його першим тактичним кроком є створення сухопутного коридору до Криму, а якщо вдасться, — то й до Придністров’я, головна ціль — це повалення української влади і створення протекторату Російської Федерації», — заявив модератор «круглого столу» Валентин Бадрак, директор Центру дослідження армії, конверсії і роззброєнь. Очільник неурядової громадської дослідницької організації, яка регулярно висвітлює питання політики оборони та безпеки держави, переконаний, що в Україні до війни мають бути готовими не тільки віськові, а й уся держава, все населення, і це, врешті-решт, змусить Путіна відмовитися від своїх намірів.

Ця думка співзвучна з поглядами лідерів європейських держав. Так, Президент Литви Даля Грібаускайте в одному з інтерв’ю наголосила: «Війни можна уникнути. Якщо обидві сторони налаштовані на війну, її ніколи не буде». До того ж боротьба з агресором стає ефективнішою, якщо країни, на які зазіхає ворог, об’єднують свої зусилля. Днями Україна й Литва домовилися про співпрацю у військовій галузі, зокрема про постачання українським військовим елементів озброєння. Даля Грібаускайте зазначила, що Україна отримає «всю допомогу», яку зможе надати Литва.

У щирості слів Президента Литви не доводиться сумніватися. Адже в найскладніші моменти боротьби українці відчули допомогу цієї невеликої і зовсім молодої європейської держави, яка активно підтримує європейський вибір України і не з чужих слів знає, наскільки складно відстоювати власні національні інтереси перед Росією.

У тому, що війна значною мірою спровокована слабкістю нашої країни, її неспроможністю дати належну відповідь, переконаний і заступник секретаря РНБО Олександр Литвиненко. Під час засідання «круглого столу» він зауважив, що в умовах застосування проти України засобів гібридної війни саме зміцнення оборонного і безпекового потенціалу є нашим найважливішим завданням. Олександр Литвиненко нагадав, що нинішня ситуація не є чимось докорінно новим, що «основні цілі РФ щодо України були абсолютно зрозуміло і відверто сформульовані ще у вересні 1995 року, коли Президент РФ Борис Єльцин підписав указ про стратегічний курс РФ щодо країн СНД, і пріоритетом стратегічного курсу РФ було визнано формування єдиного політичного, економічного утворення на теренах колишнього СРСР». Саме тоді, як вважає Олександр Литвиненко, було сформульовано ідею «привілейованої зони інтересів» Росії щодо країн СНД, куди ніхто не повинен втручатися.

... і як з нею боротися

Не лише країни пострадянського простору, а й немало західних держав поступово усвідомлюють потенційну загрозу, що йде з боку Росії. У цілому, за оцінками західних аналітиків, Росія лишається другою світовою ядерною державою, а її армія належить до найчисленніших у світі. Але хоча вона перевершує у військовому аспекті країни Балтії, Грузію чи Україну, за рівнем оснащеності збройні сили РФ можна вважати посередніми. Втім, тривалий час керівники цієї країни докладали чималих зусиль для того, щоб збільшити її військову міць. У квітні поточного року директор Інституту проблем миру і політики Міхаель Бржоска повідомив, що вперше за останні 15 років частка військових витрат у ВВП Росії виявилася навіть вищою, ніж у США.

Не випадково вже у вересні, після вторгнення російських військ на територію України, на саміті НАТО члени Альянсу домовилися збільшувати інвестиції в оборонну галузь. Протягом 10 років країни блоку мають спрямовувати до 2% ВВП на військові потреби. Таких показників досягли поки що США, Велика Британія, Естонія та Греція.

За статистикою, останніми роками видатки країн НАТО на оборону в середньому скоротилися на 20%, тоді як Росія, навпаки, вдвічі підвищила інвестиції у військову галузь. У зв’язку з цим члени Альянсу готові вкладати п’яту частину коштів, призначених на військові потреби, у проекти з розробки засобів озброєння і наукові дослідження в галузі військових технологій.

Зі слів міністра оборони Литви Юозаса Олякаса, держава «повинна вдаватися до додаткових заходів у питанні власної безпеки і зобов’язань перед НАТО». Так, оборонний бюджет Литви на наступний рік зросте на третину порівняно з нинішнім. Згідно з оприлюдненим проектом держбюджету країни на 2015 рік асигнування для Міноборони становитимуть 424 500 000 євро. Основними напрямами є покращення підготовки військових підрозділів, модернізація армії, оснащення зброєю ППО і протитанковою зброєю, бойовими машинами піхоти тощо.

Під час засідання «круглого столу» фахівці ЦДАКР висловили думку, що адекватні механізми стримування ворога в Україні мають формуватися шляхом створення ракетного щита і розгалуженої структури підрозділів спеціального призначення.

Ще навесні, до вторгнення російських військ в Україну, Валентин Бадрак в інтерв’ю «Віснику» зауважив, що розвинені країни спрямовують наразі інвестиції в ешелоновану протиповітряну оборону, яка б складалася з різних систем ракет ближнього, дальнього й середнього радіусу дії, здатних вражати гелікоптери, літаки, безпілотні апарати і на дальній, і на ближній відстані. Це головний напрям, в який держави вкладають найбільше коштів. Деякі країни створюють захисний ракетний щит з бойових літаків. Але для України, яка не може виробляти бойові літаки та при цьому може виробляти ракети, найбільш вдалим варіантом є озброєння ракетною технікою й оперативно-тактичними ракетними комплексами.

Особливу увагу учасники засідання «круглого столу» приділили обговоренню питань соціальної підтримки військових. Голова правління комерційного банку «Аркада» Костянтин Паливода розповів про роботу над створенням пакета соціальної підтримки військових оновленої української армії, зокрема про розробку нової житлової програми, за якою кожному офіцеру-контрактнику мають видати державний сертифікат, що відповідав би кількості років його служби, кількості дітей, місцю служби. Кожен військово-службовець таким чином отримає можливість купити за цей сертифікат квартиру або доплатити певну суму для придбання житла. Посилювати мотивацію військовослужбовців мають інші аспекти нової соціальної політики — розробка програм страхування життя та медичного страхування, механізмів раннього виходу на пенсію тощо.

Насамкінець учасники засідання «круглого столу» констатували, що Путін ретельно готується до застосування військової сили і питання початку військових дій — лише питання часу. Відтак кожну хвилину і кожну копійку необхідно спрямовувати на те, щоб бути готовими дати відсіч російській агресії.


Інна ГОЛОВКО

«Гарячі лінії»

Дата: 16 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00