Податок на прибуток

Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств

Нещодавно ДФС України було проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств» за участю Світлани ТИМОЩУК, начальника відділу розгляду звернень Управління методології податку на прибуток підприємств Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування Державної фіскальної служби України. Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.

Заробітна плата мобілізованим

Підприємство виплатило середній заробіток працівнику, призваному на військову службу під час мобілізації. Чи включаються такі виплати до складу витрат підприємства? Чи здійснюється підприємству відшкодування такої виплати з держбюджету?


Згідно з абзацом третім ст. 119 Кодексу законів про працю за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.

У податковому обліку платника податку витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають, зокрема, нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, враховуються у складі витрат на підставі п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу.

Отже, сума коштів, виплачена підприємством у вигляді середнього заробітку працівнику, призваному на військову службу під час мобілізації, враховується у складі витрат такого підприємства.

Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку здійснюється за рахунок коштів Держбюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. На сьогодні такий порядок відсутній.

Благодійна допомога в зону АТО

Підприємство (аптека) передало підрозділу Збройних Сил України медичні засоби першої необхідності в зону АТО. Чи має підприємство право на податкові витрати, якщо за попередній звітний (податковий) рік отримано збитки?


Пунктом 33 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу встановлено, що на період проведення АТО до інших витрат звичайної діяльності без обмежень включаються суми коштів або вартість спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів держбюджету, для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції.

Таким чином, тимчасово, на період проведення АТО, незалежно від того, має підприємство прибуток чи воно є збитковим, у разі надання благодійної допомоги в зону АТО таке підприємство має право на витрати у повному обсязі.

Новостворене підприємство: звітність і сплата податку на прибуток

Підприємство зареєстровано у липні 2014 р. Обсяг господарських операцій на сьогодні вже перевищив 10 млн. грн. Як таке підприємство має звітувати і сплачувати податок на прибуток?


Відповідно до положень п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу.

Платники податку, зареєстровані протягом звітного (податкового) року, вважаються новоствореними і як передбачено п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев’ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Декларація з податку на прибуток подається такими платниками у строки, встановлені для річного подання, тобто протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу). Податкове зобов’язання з податку на прибуток, задеклароване у річній декларації, сплачується такими платниками протягом 10 днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, для подання податкової декларації.

При цьому якщо за звітний рік, у якому створено підприємство (2014 р.), оподатковуваний дохід досяг 10 млн. грн., то у разі наявності податкового зобов’язання за цей період такий платник має заповнити розрахунок авансових внесків, які підлягатимуть сплаті 12 місяців поспіль, починаючи з березня 2015 р.

Кредитні гарантії у контрольованих операціях

Чи враховуються при визначенні вартісного критерію (50 млн. грн.) контрольованих операцій суми кредитних гарантій та чи підлягають вони відображенню у Звіті про контрольовані операції?


Підпунктом 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу встановлено, що контрольованими операціями є господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), які здійснюються платниками податків з пов’язаними особами — резидентами, за умови, зокрема, що загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 млн.  грн. (без урахування ПДВ) за відповідний звітний календарний рік.

При визначенні вартісного критерію (50 млн.  грн.) для контрольованих операцій надані/отримані гарантії не враховуються, а враховуються лише суми доходів/витрат, що виникають у зв’язку із виконанням господарських зобов’язань за такими гарантіями.

Отже, при визначенні вартісного критерію (50 млн. грн.) контрольованих операцій суми наданих/отриманих гарантій не враховуються, відповідно такі суми не відображаються у Звіті про контрольовані операції.

Пільговики-контрагенти у контрольованих операціях

Підприємство згідно з укладеною угодою придбаває продукцію у виробника продуктів дитячого харчування. Обсяг поставок у 2014 р. перевищив 50 млн.  грн. Який порядок визначення складу контрольованих операцій, якщо контрагентом у таких операціях виступає платник, який користується пільгами з податку на прибуток?


Умови та критерії, за яких господарські операції визнаються контрольованими, наведено у пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу.

Зокрема, господарські операції визнаються контрольованими за умови, що загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 млн.  грн. (без урахування ПДВ) за відповідний звітний календарний рік (пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 зазначеного Кодексу).

Пунктом 154.2 ст. 154 Податкового кодексу встановлено, що звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий від продажу на митній території України продуктів дитячого харчування власного виробництва, спрямований на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних цін таких продуктів. Перелік продуктів дитячого харчування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, якщо пільгою з податку на прибуток користується лише продавець дитячого харчування власного виробництва, операції вважатимуться контрольованими лише для підприємства-покупця. Це означає, що обов’язок з подання Звіту про контрольовані операції із зазначенням у ньому відповідних господарських операцій покладається на покупця. При цьому підприємство-продавець у разі відсутності інших операцій, що підпадають під визначення контрольованих, Звіт подавати не повинно.

Операції з контрагентами, розташованими на території АР Крим

Підприємство уклало угоду на постачання продукції суб’єкту господарювання, який зареєстрований на території АР Крим та не є пов’язаною особою. У яких випадках операції з цим суб’єктом підпадають під визначення контрольованих?


Відповідно до Закону України від 27.09.2014 р. № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі — Закон № 1636) взаємовідносини між особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», та особами, які мають податкову адресу на іншій території України, є контрольованими операціями згідно зі ст. 39 Податкового кодексу. Юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюється з метою оподаткування до нерезидента.

На підставі пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу контрольованими вважаються господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент, який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на п’ять і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні.

Статтею 5 Закону № 1636 визначено, що на території ВЕЗ «Крим» не справляються загальнодержавні податки та збори, визначені ст. 9 Податкового кодексу (до переліку входить також податок на прибуток підприємств).

Господарські операції визнаються контрольованими, якщо загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 млн.  грн. (без урахування ПДВ) за відповідний звітний календарний рік (пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу).

Таким чином, якщо операції, здійснені з особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», досягли вартісного критерію контрольованих операцій (50 млн. грн. без ПДВ за звітний календарний рік), вони визнаються контрольованими незалежно від того, є нерезидент пов’язаною особою чи ні.

Повернення товару

Підприємству повернули проданий товар. Чи потрібно в податковому обліку здійснювати перерахунок доходів та витрат, якщо таке повернення відбулося в одному звітному (податковому) періоді?


Пунктом 140.2 ст. 140 Податкового кодексу встановлено, що якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, у тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку — продавець та платник податку — покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

При цьому перерахунок доходів та витрат (балансової вартості основних засобів) на підставі п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу проводиться платником податку щодо доходів та витрат, що відображались за даними податкового обліку у попередніх звітних (податкових) періодах.

У разі якщо реалізація товарів (основних засобів), надання послуг, виконання робіт та зміна суми компенсації їх вартості, у тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю відбувається в одному звітному (податковому) періоді, то доходи та витрати звітного періоду визначаються з урахуванням такої зміни суми компенсації. Перерахунок доходів та витрат (балансової вартості об’єктів основних засобів) підприємства у цьому випадку не здійснюється.

Отже, якщо повернення товару відбулося в одному звітному (податковому) періоді, то перерахунок доходів/витрат не здійснюється.

Курсові різниці

Для ведення господарської діяльності підприємство отримало фінансовий кредит в іноземній валюті від нерезидента, що не має офшорного статусу. Чи враховується у складі витрат від’ємне значення курсових різниць від перерахунку заборгованості за таким кредитом?


Підпунктом 153.4.1 п. 153.4 ст. 153 Податкового кодексу передбачено, що не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню податком на прибуток кошти або майно, залучені платником податку у зв’язку з отриманням основної суми фінансових кредитів.

Водночас нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, установлених Податковим кодексом, пов’язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) включаються до складу витрат платника податку при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток. Зазначені витрати враховуються у складі фінансових витрат. Датою визнання таких витрат є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов’язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку їх сума. Умовою для включення таких витрат при визначенні об’єкта оподаткування є те, що фінансовий кредит використовується платником податку у його господарській діяльності.

Відповідно до положень пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється згідно із положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) враховується у складі доходів платника податку, а збиток (від’ємне значення курсових різниць) — у складі витрат платника податку.

Таким чином, від’ємне значення курсових різниць, що утворилося від перерахунку заборгованості в іноземній валюті за фінансовим кредитом, враховується у складі витрат підприємства при визначенні податкового зобов’язання.

Відповідальність за неперерахування до бюджету податку на доходи нерезидента

Підприємство при виплаті доходу нерезиденту утримало податок на доходи нерезидента, але до бюджету цей податок перерахувало у наступному місяці. Чи передбачено відповідальність за такі дії?


Обов’язок з утримання та перерахування податку з доходів з джерелом їх походження з України, виплачених на користь нерезидентів, передбачено п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу. Зазначеною нормою цього Кодексу також передбачено, що податок з таких доходів сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Податковим кодексом передбачена відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати.

Так, згідно з п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50% від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. У разі якщо такі порушення вчинено протягом 1095 днів втретє і більше, штраф накладається у розмірі 75% від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, до платника податку, який здійснює виплати доходу нерезиденту без одночасного утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу або який перерахував податок з таких доходів до бюджету в повному обсязі, але пізніше  терміну, встановленого п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу, застосовується штраф у вищезазначених розмірах.


Підготувала Ніна ВАСИЛЮК, оглядач «Вісника»,
за сприяння: Світлани ТИМОЩУК, начальника відділу розгляду звернень
Управління методології податку на прибуток підприємств
Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування
Державної фіскальної служби України, та Інформаційно-комунікаційного департаменту
Державної фіскальної служби України

«Гарячі лінії»

Дата: 15 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42