Єдиний податок

Осуществление арендных операций плательщиками единого налога

Згідно з пп. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу лізинговою (орендною) називається господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.

Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди житла з викупом, оренди земельних ділянок та оренди будівель, у тому числі житлових приміщень.

Надання в оренду майна традиційно є одним з найпоширеніших видів діяльності. Зараз вона набуває особливої актуальності, адже нестабільна економічна ситуація спонукає одних шукати безпечні варіанти збереження коштів, а інші фінансово неспроможні відразу придбати необхідне майно або не бачать у цьому економічного сенсу.

Проте існує ряд застережень щодо здійснення видів діяльності, які мають право здійснювати платники, що обрали спрощену систему оподаткування.

Розглянемо, чи можуть бути платниками єдиного податку юридичні особи, які здійснюють лізингові (орендні) операції, та чи мають право платники єдиного податку — юридичні особи надавати в оренду рухоме й нерухоме майно.

Відповідно до пп. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону № 2664 фінансова установа — це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До таких установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, — інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг.

Відповідно до визначення, наведеного у п. 5 ст. 1 Закону № 2664, фінансові послуги — це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Враховуючи норми ст. 4 Закону № 2664, фінансовий лізинг належить до фінансових послуг.

Частиною першою ст. 7 Закону № 2664 визначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов’язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Згідно з п. 2.1 Положення № 21 юридична особа має можливість надавати послугу з фінансового лізингу, якщо у предметі діяльності, визначеному установчими (засновницькими) документами, передбачено здійснення діяльності з надання послуг з фінансового лізингу та враховано вимоги законодавства щодо можливості суміщення фінансових послуг, а також за наявності:

  • внутрішніх правил з надання послуги з фінансового лізингу, затверджених уповноваженим органом юридичної особи, згідно з установчими документами;
  • кваліфікованих працівників, які безпосередньо здійснюють діяльність з фінансового лізингу (укладання, супроводження та виконання відповідних договорів), які мають вищу освіту за фінансовим, економічним або юридичним напрямом та не мають непогашеної або незнятої судимості за корисливі злочини;
  • довідки про взяття на облік юридичної особи, виданої Держфінпослуг та/або Нацкомфінпослуг;
  • керівників (засновників), які не мають непогашеної або незнятої судимості за корисливі злочини;
  • документа, що підтверджує право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування, передбачене пп. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу, стосується фінансових установ. Дане положення не поширюється на юридичних осіб — суб’єктів господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають послуги з фінансового лізингу.

Отже, юридичні особи, що не є фінансовими установами, які здійснюють лізингові (орендні) операції, надають в оренду рухоме і нерухоме майно, мають право бути платниками єдиного податку, якщо ними виконуються інші умови застосування спрощеної системи оподаткування.

«Гарячі лінії»

Дата: 16 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00