Статті

(Р)еволюція реформ

Чи стане євроінтеграція основним рушієм змін в Україні?

Відтоді, як у м. Вільнюсі між Європейським Союзом та Україною планувалося підписати Угоду про асоціацію, минув рік. Ціна «вистражданого» зрештою документа — революція, втрата частини території, військова агресія на сході. А ще — двоє виборів. Тоді небажання влади рухатися в європейському напрямі стало каталізатором її заміни. Чи міцними будуть позиції тих, хто говорить і діє від імені держави Україна сьогодні, залежить від реалізації ними реформ.


Крилатий вислів одного з колишніх урядовців про «кризу в головах» зараз звучав би як вершина цинізму хоча б тому, що кожен з нас відчув цю кризу на власному гаманці. З одного боку, такі вже наслідки революції, яка завжди означає руйнування усталеного порядку і в умовах якої чекати на покращення не доводиться. З іншого — підтримка України у світі дає підстави сподіватися: навіть літак, що падає, може злетіти. Питання тільки в тому, коли...

В очікуванні стабілізації

Саме реалізацію Угоди про асоціацію з ЄС покладено в основу реформ, передбачених Коаліційною угодою, укладеною між п’ятьма демократичними силами парламенту VIII скликання. Втім, як уважає заступник голови Адміністрації Президента України Дмитро Шимків, не асоціацією єдиною. «Багато реформ не входить до визначеного в ній переліку, або ж на ці реформи в угоді є тільки посилання як на такі, які потрібно зробити. Наприклад, судова реформа, боротьба з корупцією та інші», — зазначив високопосадовець.

План реформ поділено на три рівні: технічний, операційний і стратегічний. Виконання останнього дасть можливість Україні плюс-мінус у 2020 р. подати заявку на повноцінне членство в ЄС. Що потрібно зараз для пришвидшення реалізації реформ, так це об’єднання зусиль парламенту і уряду в розробці й прийнятті необхідних для цього законопроектів.

Щодо очікувань Світового банку від української влади, то це передусім зупинка падіння економіки та стабілізація банківського сектора. Крім того, потрібно реформувати газовий сектор. «За три квартали 2014 р. дефіцит держбюджету перевищив 2% ВВП, а дефіцит НАК «Нафтогаз України» є втричі більшим. Низькі ціни на газ для домогосподарств — величезний тягар для бюджету, їх потрібно підвищувати, адже в підсумку складається ситуація, в якій не виграє ніхто», — переконаний директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Чімяо Фан. На його думку, низькі тарифи не сприяють іноземним інвестиціям у видобуток газу в Україні і загалом підривають енергетичну безпеку нашої держави.

Пакет законодавчих змін у фінансовій царині вже підготовлено. «Але проблема нашої країни — не погані закони, а невідповідна судова система, рішення якої можуть нівелювати чимало прогресивних кроків, у тому числі щодо захисту прав інвесторів, — обурюється голова Нацбанку України Валерія Гонтарева. — Тож розпочинати будь-які реформи варто зі справжнього, а не декларованого реформування судової системи». Також у планах регулятора — законодавчо змінити визначення «строковий депозит», оскільки на сьогодні в ньому не міститься зобов’язання вкладника зберігати свій депозит у банку протягом певного періоду.

Час працює на нас?..

Незважаючи на те, що Коаліційну угоду за всіма напрямами розбито на окремі часові проміжки (зокрема, протягом І кварталу 2015 р. планується зменшити кількість податків і зборів, модернізувати податок на прибуток, реформувати ПДВ тощо), поняття дедлайн в українській політиці дещо розмите. У гонитві за рейтингами представники різних політичних таборів не поспішають вдаватися до непопулярних заходів, чекаючи, що це зробить хтось інший. Але чи готовий хтось, крім нас, наприклад, та ж Європа, виступити в ролі доброго чарівника чи принаймні кинути Україні рятівний круг у разі, якщо прагнення інтегруватися з ЄС не буде підкріплено діями? «Україна потребує реформ не тому, що вона підписала Угоду про асоціацію, а для себе. Україна сплатила драматичну ціну за свою незалежність у тому числі через те, що не змогла розбудувати надійну економічну систему. Угода про асоціацію — не панацея, не ліки, а просто список зобов’язань для обох сторін, тому йдеться не стільки про строки як відтинки часу, скільки про строки для нових досягнень», — вважає Посол, Голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінський. Інакше кажучи, важливо не коли, а як — щоб «на виході» реформ Україна зробила посильний внесок у загальну міжнародну систему і Євросоюз також міг бути бенефіціаром її успіху.

На самостійному втіленні українцями в життя реформаторських рішень наголошують у Світовому банку. Міжнародні фінансові установи можуть тільки допомогти, підтримати — як порадою, так і грішми. «Світовий банк робить для України декілька речей. По-перше, ми підтримуємо уряд у намірах проводити структурні реформи — радимо, як це зробити. По-друге, вкладаємо кошти в покращення послуг, що надаються державою, — йдеться, зокрема, і про будівництво доріг, і про охорону здоров’я. По-третє, за допомогою Світового банку, Міжнародної фінансової корпорації та Багатостороннього агентства з гарантування інвестицій надаємо позики, інвестиції, гарантії приватному сектору», — уточнив Чімяо Фан.

Фінансова глобалізація

До речі, Україна стала частиною глобальної фінансової системи не через протекціонізм чи якесь особливе ставлення до себе. Такі мультинаціональні корпорації, як Coca-cola, McDonalds чи, приміром, Procter&Gamble, зайшли на наш ринок давно і впевнено на ньому тримаються. «Але нам треба також зосередитися на створенні умов для розвитку виробництва всередині країни, тому що, маючи відкриту економіку, ми констатуємо дивні цифри щодо взаємозв’язку між девальвацією та інфляцією. Інфляція становить 20%, і до кінця цього року очікується 25%, а девальвація гривні — майже 100%», — поінформувала Валерія Гонтарева.

Також, за її словами, обіцянки досягнути зростання економіки наступного року можна сприймати лише як невдалий жарт, адже, за різними оцінками, її падіння сягне 4,3 — 4,5% ВВП (порівняно з мінус 7,5% ВВП в 2014 р.). Питання ж лібералізації валютного курсу, до вирішення якого Україна виявилася не готовою в період рецесії, залишається актуальним.

Зона відповідальності

Перепрошуємо за тавтологію, але відповіді на запитання, хто повинен відповідати за реформи, у тексті Угоди про асоціацію з ЄС немає. Вона повинна бути в діях українського політикуму, який поки що тільки говорить про кардинальну зміну податкової системи, децентралізацію влади тощо. «Люди в Україні хотіли б відкрити для неї європейську перспективу. І допомогти в цьому — наш обов’язок. Складно перелічити всі сектори, в яких ЄС надає підтримку. Простіше сказати, де її немає, — у сфері державної безпеки. Але ми можемо допомагати тільки тому, хто щось робить. І подальший успіх України залежатиме від того, наскільки влада націлена на реформи», — зауважив Ян Томбінський.

Дмитро Шимків, у свою чергу, запевнив представника ЄС, що Україна глибоко цінує довіру Заходу і прагне її виправдати. «Так, зараз відбувається війна, але це не може бути для нас виправданням, адже війна охопила тільки невеликий відсоток української території. Тим не менше, коли ми аналізуємо, що вже вдалося зробити, виявляється, що не дуже багато, — констатував заступник голови Адміністрації Президента. — Це сигнал до того, що нинішній уряд повинен зробити вдвічі більше, ніж попередній». З метою виконання економічних вимог, яких Угодою про асоціацію передбачено — ні багато ні мало — 173, у структурі Секретаріату Кабміну створено департамент європейської інтеграції. Адже реформи повинні бути добре структуровані і не мати розбіжностей у їх міжвідомчій реалізації.

Кода...

Не завадило б і радикальним чином «змастити» велику бюрократичну машину, за існування якої реалізація навіть найпрогресивніших ідей загальмовується на марші, а більшість благих намірів умирають ще в зародку. Кожен чиновник, виконуючи посадові обов’язки, має дбати передусім про державу, а не про себе. Тільки в такому разі включити задній хід реформ уже не вийде.

Спочатку, коли імплементацію угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, яка є частиною Угоди про асоціацію, було перенесено на 1 січня 2016 р., влада трактувала це як велику вигоду для України. І то правда: з тамтешніх товарів мито беремо, а наші до єврозони поставляються без мита. Минуло трохи часу, і риторика керманичів змінилася: зону вільної торгівлі відтерміновано на вимогу Росії... Зрештою, важливо не стільки те, як щось пояснити людям, скільки те, щоб у результаті люди це щось (покращення чи полегшення життя вже сьогодні, як кажуть) відчули. І нехай не сьогодні, а через рік. Час, відведений на рішучі зміни в економіці, мине швидко. «Сподіваюся, що новий уряд і новий парламент будуть агресивнішими в плані реформ», — висловив очікування Дмитро Шимків. Власне, це очікування всього народу України.

«Гарячі лінії»

Дата: 3 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42